Представлений цикл наукових семінарів «Державний устрій в дії» реалізується Варшавським університетом у рамках завдання, дорученого Міністерством науки та вищої освіти під назвою «Вплив типів політичної системи на якість функціонування державних інститутів. Польський та український досвіди та перспективи».
Метою проекту є отримання знань про фактичний вплив польських політичних рішень на функціонування державних інститутів. Організатори хочуть вказати на сильні та слабкі сторони польської політичної системи. Їх припущенням є збіг інтересів України та Польщі у забезпеченні безпеки в регіоні та розвитку обох країн. Результати проведених досліджень можуть бути враховані під час післявоєнної інституційної відбудови української держави.
Проект реалізується у 2025-2026 роках і має міждисциплінарний характер.
Більше інформації на сайті https://ustrojwdzialaniu.uw.edu.pl/ua
Нижче представлені відеозаписи семінарів, в яких приймали участь співробітники нашого Інституту.
“Демократизація через конвергенцію: фактор ЄС у соціально-політичному розвитку України” (проф. Галина Зеленько).
15 травня 2025 року на черговому семінарі увагу приділено європейській інтеграції. Вперше було представлено дві паралельні доповіді. Професор Ришард Баліцький з Вроцлавського університету у доповіді «Членство Польщі в Європейському Союзі – системні перетворення та правові виклики» наголосив, що вступ Польщі до ЄС був не лише політичним рішенням, а й супроводжувався глибокими політичними та соціальними трансформаціями. Професор Галина Зеленько з Національної академії наук України виступила з доповіддю «Демократизація через конвергенцію: фактор ЄС у соціально-політичному розвитку України», у якій показала, що Україна пройшла довгий шлях від невизначеності та пострадянських впливів до однозначного проєвропейського курсу. Це — держава, яка, незважаючи на триваючу руйнівну війну, не лише захищає свою державність, а й послідовно виконує вимоги, поставлені Європейським Союзом.
“Інституційні дисбалани в українському напівпрезидентському режимі: механізми стримувань і противаг у 2014-2025 роках” (д-р Наталія Кононенко).
Наукова доповідь Наталії Кононенко (провідний науковий співробітник відділу політичних інститутів і процесів) на тему «Інституційні дисбаланси в українському напівпрезидентському режимі: механізми стримувань і противаг у 2014–2025 роках», проголошена 10 липня 2025 р. у Варшавському університеті в рамках у межах спільного польсько-українського проєкту «Вплив типів політичної системи на якість функціонування політичних інститутів: польський та український досвід і перспективи», який реалізується за участю співробітників відділу політичних інститутів і процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Доповідачка висвітлила унікальний феномен «демократії, в країні, яка воює», тобто в Україні, яка зберігає функціонування демократичних інститутів попри повномасштабне вторгнення РФ. Як зазначила дослідниця, українська напівпрезидентська модель, закріплена в Конституції, містить суттєві інституційні дисбаланси. Дослідниця наголосила, що подвійне підпорядкування уряду – одночасно парламенту та президенту – створює постійну напругу у владних відносинах. Особливу увагу вона приділила аналізу президентських повноважень у законотворчому процесі, зокрема праву вето, яке іноді призводить до системних затримок. Н. Кононенко також зауважила, що війна внесла свої корективи: створення тимчасових військових адміністрацій посилило президентський контроль, водночас створивши ризик зменшення політичної ваги уряду. Проте, як підкреслила Наталія Кононенко, саме гнучкість української системи дозволила зберегти демократичні процедури в умовах повномасштабної війни.
“Вплив системи стримувань і противаг на функціонування політичних інститутів в Україні” (проф. Галина Зеленько).
Наукова доповідь Галини Зеленько (заступника директора з наукової роботи) на тему «Зворотний вплив системи стримувань і противаг на функціонування політичних інститутів в Україні» у Варшавському університеті 6 листопада 2025 року у межах спільного польсько-українського проєкту «Вплив типів політичної системи на якість функціонування політичних інститутів: польський та український досвід і перспективи», який реалізується за участю співробітників відділу політичних інститутів і процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
У доповіді було проаналізовано умови формування української системи стримувань і противаг, вплив процесів первинного нагромадження капіталу, особливості нормотворення під час дії перехідних положень конституції (1996–1999 рр.). Авторка окреслила циклічний характер конституційних змін і продемонструвала, що українська система стримувань і противаг набуває реверсивної динаміки, що зумовлює інституційну нестійкість. Унаслідок цього в Україні формується циклічна модель інституційної рівноваги, де зворотний вплив системи стримувань і противаг проявляється через адаптацію політичних інститутів до змін конституційного дизайну, а часті зміни не дають можливість сформуватися усталеним політичним практикам, а системі стримувань і противаг виконувати притаманні їй функції. Зокрема, широку дискусію викликала озвучена дослідницею проблема неможливості виконання системою стримувань і противаг класичної стабілізуючої функції в умовах нестабільного балансу влад, частих конституційних змін, партизації державних інститутів та високої політичної конфліктності.
“Судочинство в Україні: шлях до справедливого суду” (проф. Світлана Брехаря).
Наукова доповідь Світлани Брехарі (ст. н.с. відділу політичних інститутів і процесів) на тему «Судочинство в Україні: шлях до справедливого суду». Доповідь проголошена у Варшавському університеті 16 січня 2026 р. і присвячена проблемам та перспективам реформування системи правосуддя в Україні в умовах тривалих трансформацій і повномасштабної війни в рамках спільного польсько-українського проєкту «Вплив типів політичної системи на якість функціонування політичних інститутів: польський та український досвід і перспективи», який реалізується за участю провідних польських та українських науковців, зокрема співробітників відділу політичних інститутів і процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
У доповіді дослідниця наголосила, що, попри понад тридцятирічний період незалежності, судова влада продовжує функціонувати в умовах інституційних викликів, зумовлених радянською спадщиною, політичним впливом і дефіцитом суспільної довіри. Окрему увагу було приділено феномену негативного відбору в судовій і правоохоронній системах та його впливу на якість правозастосування. Світлана Брехаря підкреслила здобутки судово-антикорупційної реформи, зокрема запровадження механізмів підзвітності суддів, конкурсних процедур добору, відновлення дисциплінарної функції Вищої ради правосуддя та функціонування антикорупційних інституцій – НАБУ, САП і Вищого антикорупційного суду.
“Вплив інституційної конфігурації політичної системи на функціонування та реформування державної служби в Україні” (проф. Світлана Ситник)
Наукова доповідь Світлани Ситник, ст. н. сп. відділу політичних інститутів і процесів, 5 березня 2026 р. у Варшавському університеті в рамках міжнародного дослідницького проєкту «Система в дії», присвячена аналізу функціонування державної служби та взаємозв’язку між системою державного управління і політичною системою. У своїй доповіді Світлана Ситник представила аналіз реформ та сучасного функціонування державної служби в Україні, звернувши увагу на вплив політичних змін на стабільність адміністративної системи. Зокрема, було розглянуто наслідки виборів 2019 року, а також виклики, з якими стикається державна служба в умовах війни. Серед таких викликів — призупинення частини конкурсних процедур, мобілізація державних службовців на військову службу та необхідність підтримання інституційної спроможності адміністрації в умовах воєнного стану.
Наукова доповідь Наталії Кононенко (провідний науковий співробітник відділу політичних інститутів і процесів) на тему «Інституційні дисбаланси в українському напівпрезидентському режимі: механізми стримувань і противаг у 2014–2025 роках», проголошена 10 липня 2025 р. у Варшавському університеті в рамках у межах спільного польсько-українського проєкту «Вплив типів політичної системи на якість функціонування політичних інститутів: польський та український досвід і перспективи», який реалізується за участю співробітників відділу політичних інститутів і процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Доповідачка висвітлила унікальний феномен «демократії, в країні, яка воює», тобто в Україні, яка зберігає функціонування демократичних інститутів попри повномасштабне вторгнення РФ. Як зазначила дослідниця, українська напівпрезидентська модель, закріплена в Конституції, містить суттєві інституційні дисбаланси. Дослідниця наголосила, що подвійне підпорядкування уряду – одночасно парламенту та президенту – створює постійну напругу у владних відносинах. Особливу увагу вона приділила аналізу президентських повноважень у законотворчому процесі, зокрема праву вето, яке іноді призводить до системних затримок. Н. Кононенко також зауважила, що війна внесла свої корективи: створення тимчасових військових адміністрацій посилило президентський контроль, водночас створивши ризик зменшення політичної ваги уряду. Проте, як підкреслила Наталія Кононенко, саме гнучкість української системи дозволила зберегти демократичні процедури в умовах повномасштабної війни.
2 квітня 2026 року у Донецькому обласному ІППО (м. Краматорськ) відбулася онлайн-лекція для слухачів із циклу «Історична освіта для всіх. Міфи і факти: між легендою та реальністю». З лекцією виступив провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський
Тема лекції – «Пам’ять про жертви Голокосту в Україні як форма стійкості та зброя проти російської війни та пропаганди» – стала центральною лінією обговорення ролі історичної свідомості в сучасному протистоянні. Спікер наголосив, що збереження пам’яті про трагедію єврейського народу на теренах України є критично важливим елементом формування національної ідентичності та цивілізаційного вибору нашої держави. В умовах російського повномасштабного вторгнення розуміння механізмів тоталітарних режимів минулого допомагає суспільству краще розпізнавати сучасні прояви людиноненависницьких ідеологій та зміцнює внутрішню стійкість.
Виступає Анатолій Подольський
Анатолій Подольський окремо зупинився на питанні інформаційної безпеки, підкресливши, що глибоке знання історії є інтелектуальною зброєю проти маніпуляцій. Російська пропаганда роками цинічно експлуатує тему боротьби з нацизмом для виправдання власної агресії, однак чесна та відкрита дискусія про історію Голокосту дає змогу ефективно спростовувати ці міфи.
Під час лекції
Лекцію та дискусію модерувала Лілія Денисова, методистка відділу національного виховання, позашкільної та громадянсько-історичної освіти Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Участь у заході взяли близько 90 вчителів історії та суспільних дисциплін Донецької області.
Наукова доповідь Галини Зеленько (заступника директора з наукової роботи) на тему «Зворотний вплив системи стримувань і противаг на функціонування політичних інститутів в Україні» у Варшавському університеті 6 листопада 2025 року у межах спільного польсько-українського проєкту «Вплив типів політичної системи на якість функціонування політичних інститутів: польський та український досвід і перспективи», який реалізується за участю співробітників відділу політичних інститутів і процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
У доповіді було проаналізовано умови формування української системи стримувань і противаг, вплив процесів первинного нагромадження капіталу, особливості нормотворення під час дії перехідних положень конституції (1996–1999 рр.). Авторка окреслила циклічний характер конституційних змін і продемонструвала, що українська система стримувань і противаг набуває реверсивної динаміки, що зумовлює інституційну нестійкість. Унаслідок цього в Україні формується циклічна модель інституційної рівноваги, де зворотний вплив системи стримувань і противаг проявляється через адаптацію політичних інститутів до змін конституційного дизайну, а часті зміни не дають можливість сформуватися усталеним політичним практикам, а системі стримувань і противаг виконувати притаманні їй функції. Зокрема, широку дискусію викликала озвучена дослідницею проблема неможливості виконання системою стримувань і противаг класичної стабілізуючої функції в умовах нестабільного балансу влад, частих конституційних змін, партизації державних інститутів та високої політичної конфліктності.
25–27 березня 2026 року представники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України взяли участь у VІІ Міжнародній міжгалузевій науково-практичній онлайн-конференції «Культура, наука, освіта: смисложиттєві цінності в сучасних умовах». Наукова подія відбулася в межах ХVІІ Міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти–2026».
З вітальним словом до учасників заходу звернувся директор Інституту, віцепрезидент НАН України, доктор історичних наук, професор, академік НАН України, академік НАПН України Олег Рафальський.
У рамках Панелі І пленарного засідання («Цінності миру vs цінностей війни») інтерес аудиторії викликала доповідь на тему «Смисложиттєві координати українського суспільства у війні: трансформація культурного простору та цінностей», з якою виступила Тетяна Бевз, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту.
У рамках Панелі ІІ пленарного засідання («Аспекти розвитку українського соціуму як суб’єкта міжнародної спільноти») доповідь представив Олексій Ляшенко, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту. Його виступ був присвячений аналізу теми «Моделі політичної репрезентації корінних народів і національних меншин України у контексті етнополітичної стійкості».
Участь у таких заходах дозволяє фахівцям тримати руку на пульсі світових наукових і освітніх тенденцій, ефективно реагувати на виклики сучасності та робити експертний внесок у розвиток вітчизняної науки й освіти.
Відео-матеріали конференції:
На сайті Інституту (в розділі “Наші видання“) розміщено електронну версію монографії “Україна у боротьбі: війна та перетворення суспільства”.
Монографія містить аналіз соціокультурних трансформацій в Україні в умовах сучасної російсько-української війни. Розглянуті сутнісні прояви світоглядних та екзистенційних зрушень, що відбулися на рівні індивідуальної та групової свідомості щодо уявлень громадян України про цілі свого життя та ціннісні пріоритети.
Запропоновані концепти «русско-російської» загрози національним цінностям України, захисту національної ідентичності в умовах когнітивної війни. Визначені трансформації ідеологічних уподобань громадян України, специфіка засвоєння ними «європейських» цінностей та етнополітичні аспекти соціокультурних змін. Окреслений соціокультурний вимір громадянства та охарактеризовані переоцінки громадянами України подій і постатей минулого під впливом російської воєнної агресії.
На сайті Інституту (в розділі “Наші видання“) розміщено електронну версію журналу “Політичні дослідження” 2026. № 1 (11).
Нагадуємо, що з поточного року журнал виходить 4 рази на рік.
Матеріали приймаються на постійній основі.
Про умови підготовки і подання рукописів за посиланням: http://pd.ipiend.gov.ua
Рукописи приймаються на електронну пошту editor_pd@ukr.net.
26–27 березня 2026 року працівники Інституту взяли участь у роботі Міжнародної науково-практична конференції „Світ у пошуках нового порядку: трансформація політичної суб’єктності держав і регіонів у конфліктному середовищі”, що відбулася в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі. Протягом двох днів учасники заходу обговорювали трансформації політичної суб’єктності держав та виклики сучасного медіапростору. Участь у роботі конференції взяли більше 120 учасників з України, Великої Британії, Литви та Молдови.
Співорганізатором конференції традиційно виступає Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Від імені Інституту учасників конференції привітав заступник директора, доктор історичних наук, професор Юрій Ніколаєць. Він відзначив, що у сучасних умовах низка провідних країн світу відверто нехтує дотриманням принципу права, віддаючи перевагу принципу сили у міжнародних відносинах. А пошук нового порядку, на жаль, здійснюється в умовах поширення воєн і збройних конфліктів, визначених прагненням переформатування сфер впливу у рамках реалізації цивілізаційних та квазіцивілізацйних проєктів.
Виступає Юрій Ніколаєць
Учасники конференції зосередилися на обговоренні широкого кола проблем в межах роботи 7 секцій: Теоретико-методологічні засади дослідження політичної суб’єктності в умовах глобальної турбулентності; Трансформація державного суверенітету та нові моделі політичної влади у ХХІ столітті. Вплив глобалізації та регіоналізації на суверенітет держав; Регіональні центри сили/регіональні без пекові системи у конфліктних просторах/постконфліктних умовах. Регіональні актори і міждержавні об’єднання як нові центри політичної суб’єктності (ЄС, АСЕАН, Африканський Союз, БРІКС); Геополітичне середовище України в контексті пошуку нового світового порядку; Гуманітарний вимір політичної суб’єктності держав у період конфліктів і постконфліктної відбудови. Екологічна безпека як чинник формування нової глобальної відповідальності держав; Національна безпека і єдність України як умова сталого повоєнного миру; Вплив медіа на формування нового світового порядку у ХХІ столітті. Медіа як центри формування світової політичної думки. Епоха постправди та швидкий розвиток ШІ як виклик для медіаспільнот.
На пленарному засіданні із доповідями виступили співробітники нашого Інституту: Ростислав Балабан („Україна в умовах війни: трансформація політичної суб’єктності”), Олег Калакура („Сек’юритизація культури як ключова умова безпеки воюючої України”), Олексій Ляшенко („Роль території в формуванні української національної ідентичності”).
У роботі секцій взяли учать: Владислав Вельгус, Дмитро Пушняк, Валерій Мищенко.
Учасники конференції
Програма міжнародної науково-практичної конференції.
У березні 2026 року кандидат політичних наук, доцент Анастасія Дегтеренко, дослідниця Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, взяла участь у міжнародному науковому воркшопі Local Party Politics (LoPaPol) Workshop 2026, що відбувся 24–25 березня в Технічному університеті Дармштадта (Німеччина).
У межах заходу було представлено наукову доповідь: “Local Party Competition and Coalition Governance in War-Affected Municipalities: Ukraine as a Critical Case of Resilient Local Democracy”.
Доповідь присвячена аналізу трансформації локальної демократії в Україні в умовах повномасштабної війни. У фокусі дослідження — зміна логіки партійної конкуренції, формування коаліцій управління та адаптаційні механізми муніципального врядування.
У дослідженні обґрунтовано, що війна не лише створює загрози для демократичних інституцій, але й виступає фактором їх трансформації. Зокрема, на локальному рівні відбувається перехід від ідеологічно структурованої конкуренції до управління, орієнтованого на ефективність, кризове реагування та забезпечення базових умов життєдіяльності громад.
Особливу увагу приділено концепції «survival coalitions» — прагматичних міжпартійних альянсів, що формуються для підтримки функціонування системи управління в умовах високої невизначеності та безпекових викликів.
Окрім наукової доповіді, 23 березня 2026 року в межах цього ж проєкту було представлено книгу “Letters from a Ukrainian Mother: War, Love and Raising Children Between Sirens and Hope”, яка поєднує академічне осмислення війни з особистим досвідом материнства та життя в умовах війни.
Доступно через міжнародні платформи (Amazon): https://www.amazon.com/dp/B0GRTPXTYY
Участь у воркшопі та презентація книги відбулися в межах реалізації міжнародного проєкту «Голос української дослідниці в європейських дебатах щодо місцевої демократії: міжнародна адвокація та передача знань для жіночих ініціатив», що був наданий Академії резильєнтного розвитку України — інституції, діяльність якої спрямована на посилення суспільної резильєнтності.
Проєкт реалізується за підтримки Українського Жіночого Фонду за сприяння Уряду Канади.
Залучення українських дослідників до міжнародних академічних платформ сприяє інтеграції української науки в європейський дослідницький простір.
Повний текст дослідження та офіційна програма воркшопу за посиланням.
На сайті Інституту (в розділі “Наші видання“) розміщено електронну версію монографії “Україна у боротьбі: війна та перетворення держави”.
Монографія присвячена комплексному аналізу трансформацій системи державної влади України в умовах російсько-української війни як ключового чинника глибоких інституційних змін. У центрі дослідження – суперечливі процеси концентрації та дисперсії владних повноважень, а також механізми збереження демократичних процедур у період дії правового режиму воєнного стану. Розкрито особливості функціонування системи державного управління в кризових умовах, трансформацію компетентностей бюрократії, зміни у сфері правосуддя та антикорупційної політики. Значну увагу приділено взаємодії військових адміністрацій і органів місцевого самоврядування, а також інструментам легітимації публічної влади в умовах війни.
На сайті «Польского радіо» у програмі «Дзеркало історії» вийшла розмова з головним науковим співробітником відділу теорії та історії політичної науки професором Юрієм Шаповалом: про ХХ з’їзду КПСС і таємну доповідь «Про культ особи та його наслідки».
Подробиці за посиланням.
Завідувач відділу теорії та історії політичної науки Інституту доктор політичних наук Максим Розумний аналізує критичну ситуацію в українському парламенті та наслідки гучних заяв Володимира Зеленського щодо можливої мобілізації народних депутатів.
Обговорено причини розпаду внутрішнього ядра монобільшості, вплив антикорупційних органів на результативність голосувань та справжні мотиви обранців, які готові скласти свої повноваження. Максим Розумний пояснює, чому Верховна Рада опинилася в управлінській кризі, чи можливе створення коаліції національної єдності та як зміна підходів у виконавчій владі може врятувати ситуацію.
10 березня Микола Рябчук, провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології, взяв участь у конференції “Латинська Америка та Україна: у пошуках взаєморозуміння”, організованій у Мадриді барселонським Центром міжнародних досліджень у приміщенні й під патронатом Міністерства закордонних справ Іспанії.
Кільканадцять експертів з України, Іспанії та шести латиноамериканських країн обговорили у рамках трьох дискусійних панелей проблеми сприйняття (чи несприйняття) війни в Україні латиноамериканськими суспільствами, впливу російської пропаганди, істотних відмінностей між загалом прихильним ставленням до України з боку місцевих суспільств і більш цинічним (“прагматичним”) ставленням з боку владних еліт, потреби ширшого представлення українських подій через людські долі й історії, а не абстрактні й часто знецінені пропагандистські терміни, а також – спільну сьогодні для всіх малих і середніх країн загрозу поділу світу на “сфери впливу” між трьома геґемонами і, відповідно, потребу збереження суверенітету, в контексті якої й сьогоднішня боротьба України може набути для латиноамериканців актуальнішого значення.
У залі засідань
Д-р Рябчук узяв участь у всіх трьох подіумних дискусіях, представивши почасти арґументи, викладені в його статті “Зворотний бік ‘нейтральності’. Російська війна в Україні й амбівалентна позиція країн Глобального Півдня”, й зауваживши, що з-поміж усіх країн т. зв. Глобального Півдня саме Латинська Америка культурно й психологічно найближча до України і тому саме тут шанси на порозуміння й співпрацю виглядають найкраще – за умови докладання відповідних державних і недержавних зусиль.
Почесні гості конференції
Українські учасники – Іванна Климпуш-Цинцадзе, Микола Рябчук та Олексій Гарань
Обкладинка фотоальбому “Життя під час війни”, презентований під час конференції
5 березня 2026 р. у Варшавському університеті відбувся дев’ятий науковий семінар у межах міжнародного дослідницького проєкту «Система в дії», присвячений функціонуванню державної служби та взаємозв’язку між системою державного управління і політичною системою. У межах семінару свої дослідження представили Світлана Ситник (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України) та Antoni Kamiński (Польська академія наук). У своїй доповіді старший науковий співробітник відділу політичних інститутів і процесів Світлана Ситник представила аналіз реформ та сучасного функціонування державної служби в Україні, звернувши увагу на вплив політичних змін на стабільність адміністративної системи. Зокрема, було розглянуто наслідки виборів 2019 року, а також виклики, з якими стикається державна служба в умовах війни. Серед таких викликів — призупинення частини конкурсних процедур, мобілізація державних службовців на військову службу та необхідність підтримання інституційної спроможності адміністрації в умовах воєнного стану.
Під час дискусії учасники наголосили на важливості прозорості механізмів відповідальності посадовців, зокрема функціонування системи декларування майна. Також було звернуто увагу на те, що в українській конституції відсутнє чітке регулювання базових принципів державної служби, що може сприяти інституційній нестабільності.
У другій частині семінару професор Antoni Kamiński представив аналіз функціонування державної служби в Польщі, зосередившись на напруженні між її професійним характером та політичним впливом. У доповіді було порушено проблему політизації адміністрації, зокрема феномен призначення на державні посади осіб, пов’язаних із правлячими політичними силами. Окрему увагу було приділено так званій «ротації персоналу» та викликам, пов’язаним зі збереженням кадрової стабільності в державному управлінні, у тому числі в порівняльній перспективі з українським досвідом.
Під час підсумкової дискусії учасники семінару відзначили, що як у Польщі, так і в Україні функціонування державної служби залишається тісно пов’язаним із динамікою політичної системи. Одним із ключових викликів на майбутнє визначено зміцнення професіоналізму державної служби, забезпечення прозорості процедур рекрутингу та підвищення довіри громадян до державних інституцій.
У семінарі також взяли участь співробітники відділу політичних інститутів і процесів Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України — кандидати політичних наук Наталія Кононенко, Ростислав Балабан, Світлана Брехаря та Ігор Симисенко.
Рішенням вченої ради Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України від 10.03.2026 р. у видавничій діяльності Інституту запроваджено міжнародний стиль цитування та оформлення бібліографічних посилань (APA-7 Style).
Інструкція з використання за посиланням нижче ↓
APA style. Рекомендації із застосування
У розмові йдеться про те, як сучасна російська держава вибудовує образ «великої сили», який значною мірою тримається на політичних міфах, пропаганді та демонстрації сили. Автори книги аналізують, як формується ця імітація могутності — від політичної системи до ідеології та наративів, які Росія просуває всередині країни й назовні.
У видавництві Саміт-книга вийшла друком монографія доктора історичних наук, провідного наукового співробітника відділу політичної культури та ідеології Інституту Павла Гай-Нижника «Доктрина Трампа/Донро і стратегії національної безпеки США (2017–2025): світ на переломі».
Гай-Нижник П. Доктрина Трампа/Донро і стратегії національної безпеки США (2017–2025): світ на переломі / Монографія / Гай-Нижник Павло. – Київ: Саміт-книга, 2026. – 232 с., іл.
ISBN 978-966-986-804-6
У монографії аналізуються редакції Стратегії національної безпеки (2017 і 2025 років), вироблені адміністрацією президента США Д.Трампа у два терміни його перебування на посаді в Білому Домі та їх трансформація у Доктрину Трампа (так звану Доктрину Донро).
Зокрема у Стратегії національної безпеки 2017 року геополітичні пріоритети Сполучених Штатів визначалися за умов поширення ісламського тероризму, посилення ролі у глобальному світі РФ і КНР, змін у регіональному балансі сил, посилення транснаціональних та міграційних процесів тощо й вперше визначалося про те, що світ вступив в епоху стратегічної конкуренції.
В якості домінуючого підходу США до «збереження миру» була акцентована «проєкція сили». Відтак у 2018 році було розроблено Національну оборонну стратегію і Національну кіберстратегію США. Крім того у 2020-му і 2021-го роках з’явилися висновки Комісії з кіберпростору «Солярій».
Попри те, що перший термін президенства Д.Трампа завершився у січні 2021 року, було також вивчено, з метою розуміння сталості чи плинності зовнішньополітичних пріоритетів США, й ключові засади Стратегії національної безпеки США за президентства Д.Байдена, зокрема у Тимчасових вказівках щодо Стратегії національної безпеки (2021 р.), Стратегії національної безпеки (2022 р.) та у Прикінцевому звіті комісії Конгресу про стратегічну позицію США (2023 р.), в яких вперше в американських офіційних документах вищого рівня було використано поняття «сіра зона», йшлося про визначення нового світового порядку й про імовірну Третю світову війну.
Проаналізовано і виявлено головні політичні групи (фракції) в оточенні 47-го президента США Д.Трампа 2025 року, що впливають на вироблення і впровадження геополітики та геостратегії офіційного Вашингтона. У листопаді 2025 р. президент Д.Трамп підписав нову Стратегію національної безпеки, що стала офіційним поясненням зовнішньополітичного світогляду з боку адміністрації Білого Дому й тісно перепліталася з його особистим баченням світового порядку та місця і ролі Америки в системі міжнародної безпеки. Її аналіз вказує на грандіозну і докорінну трансформацію геостратегічних наративів Адміністрації президента США, що вплинули на глобальну геополітику і змінили баланс цивілізаційних впливів на світовій арені.
Проаналізовано основні засади Доктрини Трампа (Доктрини Донро), її вплив на систему глобальної безпеки, перспективи транформації міжнародних відносин й установлення нового світового порядку.
Запропоновано авторське бачення двох напрямних формування новітньої глобальної моделі прийдешнього світового порядку: світу імпероцентричного/імперополярного або ж діґнусцентричного/діґнусполярного світу (imperacentric world vs dignuscentric world).
Зазначено, що новий світовий порядок може запанувати не лише як результат руйнівної війни чи тріумфу тотального хаосу, а й як наслідок постконфліктного компромісу чи погодження позицій і поступок у приборканні керованого хаосу з метою недопущення світової руїни.
ЗМІСТ
Передмова. Стратегія національної безпеки як один з головних документів і «дорожня карта» держави з питань оборони та зовнішньої політики: від формального документа до стратегії запобігання новітнім і майбутнім загрозам.
Розділ 1. Стратегія національної безпеки США – 2017
Розділ 2. Національна оборонна стратегія і кіберстратегія США – 2018
Розділ 3. Стратегія національної безпеки США – 2021/2022
Розділ 4. Старі ідеологеми нової команди Трампа: геополітичний ґрунт проросійських маґа-наративів
Розділ 5. Стратегія національної безпеки США – 2025 – Доктрина Трампа/Донро
Післямова. Доктрина Донро і світовий порядок: impera-полярність vs dignus-полярність
Долучайтеся до офіційних сторінок ІПіЕНД!
23 лютого 2026 року у Берліні напередодні четвертих роковин повномасштабного вторгнення росії в Україну пройшов масштабний міжнародний, політичний і громадський форум Café Kyiv.
Цьогорічний форум проходив під гаслом “Свобода має перемогти” Четвертий рік поспіль Фонд Конрада Аденауера (KAS) та численні міжнародні партнери проводять разом в Берліні такий захід на підтримку України, культурних, наукових, освітніх, громадських проєктів, що спрямовані на допомогу нашій країні та відкриття правди про європейську Україну. Цього року у роботі форуму взяло участь близько 5 тисяч гостей, які стали учасниками численних панелей форуму. Cafe Kyiv таким чином перетворилося на найважливішу подію України в Європі і майже не схоже на будь-який інший формат обміну думками та політичної солідарності. На початку голова КАS Аннегрет Крамп-Карренбауер та федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наголосили, що майбутнє Європи та майбутнє України нерозривно пов’язані. Україна захищає не лише власну свободу, а й основні засади європейського порядку. “росія не показує готовності до миру”, – заявив федеральний канцлер. “Ця війна закінчиться тільки тоді, коли росія більше не зможе її фінансувати. Саме тому ми повинні дати можливість Україні досягти довговічного і справедливого миру. “
Відкриття форуму, виступає канцлер Німеччини Фрідріх Мерц
Учасники панелі «Стежками пам’яті».
“росія зараз веде війну ще з більшою жорстокістю, ніж чотири роки тому”, – резюмувала на початку Аннегрет Крамп-Карренбауер. “Якщо Україна переможе, перемагає Європа і переможе свобода!”
У роботі панелі «Стежками пам’яті: Україна та Веймарський трикутник. Найкращі практики в культурі пам’яті та партнерстві міст», організованої єврейською громадою Дюссельдорфа за підтримки Федерального міністерства закордонних справ, взяв участь провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський. У своєму виступі представник України на форумі представив національний досвід у сфері вивчення та викладання історії Голокосту та протидії антисемітизму, а також спростував маніпулятивні кремлівські наративи, спрямовані на виправдання агресії проти України.
Під час виступу на форумі Анатолія Подольського
Також у цій сесії брали участь мер Дюссельдорфа д-р Стефан Келлер, Анке Райфенстель з Міністерства закордонних справ Німеччини, Лія Достлієва, художниця і куратор з Донецьку, Якуб Вавриняк, Посольство Республіки Польща в Берліні, Матіас Ріхтер, керівник наукових та освітніх програм єврейської громади Дюссельдорфу.
Матіас Ріхтер, Олена Лиховодова, Анатолій Подольський
12 лютого 2026 р. У Києві відбувся експертний круглий стіл «Що означатиме мирна угода для внутрішньої політики України», організований European Policy Institute Kyiv (EPIK).
EPIK – це новостворений міжнародний аналітичний центр у Києві, який позиціонує себе як платформу для вироблення інноваційних і стратегічно орієнтованих політичних рішень щодо європейської інтеграції України, реформ сектору безпеки та повоєнної трансформації держави. Інститут покликаний об’єднувати українських та міжнародних експертів для фахового обговорення ключових викликів, що постають перед Україною в умовах війни та майбутнього мирного врегулювання.
Дискусія була присвячена політичним наслідкам потенційної мирної угоди, зокрема питанням легітимації можливих домовленостей, послідовності припинення вогню, виборів, а також сценаріям повернення країни до повноцінного електорального процесу.
Ключовим спікером заходу став Andrew Wilson, професор українських студій University College London та старший науковий співробітник European Council on Foreign Relations. У дискусії також взяв участь Andreas Umland – відомий дослідник української та східноєвропейської політики. Серед учасників були представники Київського міжнародного інституту соціології, Центру Разумкова, Соціологічної групи “Рейтинг” та інших аналітичних центрів, посольств Швеції, США, ФРН та Великобританії.
У заході взяла участь заступниця директора з наукової роботи Інституту, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько. У своєму виступі вона акцентувала увагу на ризиках проведення повоєнних виборів за старою мажоритарно-пропорційною виборчою системою, наголосивши, що механічне повернення до попередньої моделі здатне відтворити довоєнні структурні проблеми української політики.Йдеться про відновлення впливу фінансово-промислових груп, фрагментованість і політичну неструктурованість суспільства, а також відсутність ефективних механізмів укрупнення та інституціоналізації політичних партій, які не було “закладено” у старій мажоритарно-пропорційній виборчій системі.
Науковий журнал «ПОЛІТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ»
Новини
Оголошення
