9 квітня 2026 р. відбувся десятий науковий семінар, присвячений проблематиці стійкості системи захисту прав людини та функціонування громадянського суспільства в Польщі та Україні в рамках проєкту «Державний устрій в дії», який фінансується Міністерством освіти і науки Республіки Польща.
Під час семінару було представлено три наукові доповіді.
Стійкість системи захисту прав людини в Польщі
Проф. Моніка Флорчак-Вантор (Ягеллонський університет) представила тезу, згідно з якою система захисту прав людини в Польщі не зазнала краху, а пройшла процес трансформації. Вона звернулася до теоретичних підходів до конституційної стійкості, зокрема до концепції Крістофа Ґрабенвартера, який визначає стійкість як здатність конституції та конституційних інституцій переживати та реагувати на кризи й загрози демократії, верховенству права та незалежності судової влади. Також було згадано позицію Андраша Якоба, відповідно до якої конституційна стійкість означає здатність системи протистояти спробам порушення її основних елементів і залежить не лише від нормативної конструкції, але й від політичного та соціального контексту.
У подальшій частині виступу доповідачка проаналізувала наслідки кризи Конституційного трибуналу, що призвела до перенесення основного тягаря захисту прав людини на загальні суди та Верховний суд. У результаті система захисту функціонує нині менш узгоджено та менш передбачувано, ніж у класичній конституційній моделі. Було підкреслено, що хоча компенсаторні механізми дозволяють підтримувати певний рівень захисту, їх тривале застосування не може вважатися достатнім рішенням.
У дискусії після доповіді звернули увагу, зокрема, на масштаб конституційної кризи та її наслідки для функціонування державних інституцій. Було підкреслено, що навіть криза однієї ключової інституції може мати системний характер, а довготривала ефективність системи вимагає відновлення базових конституційних гарантій.
Громадянське суспільство в Польщі
Друга доповідь, виголошена Ришардом Баліцьким (Познанський університет), була присвячена розвитку та функціонуванню громадянського суспільства в Польщі. Доповідач підкреслив, що його розвиток відбувався в специфічних історичних умовах, відмінних від досвіду країн Західної Європи. Особливу роль відіграв суспільний рух «Солідарність», який у 1980-х роках об’єднав мільйони громадян.
Громадянське суспільство було представлене як сфера активності між індивідом і державою, що охоплює різноманітні форми самоорганізації. У доповіді також розглянуто правові основи його функціонування. Хоча Конституція Польщі прямо не використовує цей термін, його елементи присутні, зокрема, у принципі субсидіарності. Важливу роль відіграють також закон про доступ до публічної інформації та регулювання місцевого самоврядування. Підкреслено, що громадські організації можуть бути партнером держави, але водночас виконують контрольну й критичну функцію. Проблеми виникають тоді, коли влада ототожнює себе з державою та сприймає критику як прояв нелояльності.
У дискусії порушено питання фінансування організацій, їх прозорості та рівня суспільної довіри. Зазначено значення механізмів, таких як передача 1,5% податку на користь громадських організацій. Також обговорювалися питання волонтерства та ступінь інституціоналізації громадянського суспільства в Польщі й Україні.
Громадянське суспільство, медіа та соціальні партнери в Україні в умовах війни
Третю доповідь виголосила пров. н. сп. нашого інституту Тетяна Ляшенко, зосередившись на функціонуванні громадянського суспільства в Україні в умовах війни. Вона звернула увагу на високий рівень довіри до волонтерів, який зберігається з 2014 року і перевищує довіру до благодійних організацій. Волонтерство було визначене як ключовий елемент функціонування громадянського суспільства під час війни.
Також підкреслено роль медіа, які виконують як контрольну, так і мобілізаційну функцію, впливаючи на формування громадської думки. Водночас зазначено обмеження медіаплюралізму в умовах воєнного стану та домінування централізованого інформаційного мовлення, зокрема телемарафону «Єдині новини».
У дискусії обговорювали перспективи розвитку громадянського суспільства після війни, включно з ризиком «втоми» активістів. Водночас українські експерти висловили думку, що волонтерський рух залишатиметься важливим елементом суспільного життя. Також порушено питання меж свободи медіа та рівня довіри до різних джерел інформації. Також від Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України у семінарі взяли участь заступниця директора з наукової роботи, професор Галина Зеленько та співробітники відділу політичних інститутів і процесів, кандидати політичних наук Наталія Кононенко, доцент Світлана Ситник, Ростислав Балабан, Світлана Брехаря та Ігор Симисенко.
Семінар підтвердив важливість спільного аналізу інституційних механізмів захисту прав людини та громадянської активності для ефективного функціонування обох держав. Спільним висновком стало те, що стійкість політичних систем залежить не лише від формально-правових рішень, але й від соціальних, культурних та інституційних чинників. Водночас тривале функціонування в умовах кризи не може замінити стабільно діючі інституції правової держави.
10 квітня 2026 року у Києві у книгарні «Сенс» відбулася публічна дискусія «Поклик: осмислюючи українське єврейство» Розмова, організована Громадським радіо у партнерстві з UNESCO Ukraine, розкриває багатошарову історію взаємин українців і євреїв на території України.
Запрошені експерти і гості обговорювали взаємовплив культур, спільні травми, досвіди співжиття, а також те, як різні історичні епохи формували українське єврейство.
Учасник дискусії, відомий український історик, провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого інституту, керівник Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський розповів, що у 1990-х роках російські науковці просували тезу про нібито неіснування українських євреїв як окремої ідентичності:
«Українські євреї» — це природне словосполучення, за нього боролися, і я теж був учасником цієї боротьби. Це була частина боротьби за українську ідентичність».
Як зазначила учасниця дискусії Діана Клочко — мистецтвознавиця, есеїстка й публічна лекторка, — українські євреї та єврейки були не лише частиною культурного процесу, а й істотно впливали на формування мистецьких напрямів та інституцій в Україні. Як один із прикладів вона згадала митця Абрама Маневича — одного із засновників Української академії мистецтв, наголосивши на унікальності цього факту для української історії.
Анатолій Подольський, Діана Клочко
Модерувала дискусію ведуча Громадського радіо Єлизавета Цареградська.
Подія відбулася в межах проєкту Громадського радіо «Відерштанд. Супротив» — подкасту про українських євреїв та єврейок, що змінили світ.
Слухати тут: https://cutt.ly/HtFo6Svs
Ця ініціатива є частиною ширших зусиль UNESCO зі збереження та оцифрування документальної спадщини в Україні. Подкаст створено в межах партнерського проєкту з ЮНЕСКО за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію ЮНЕСКО та Європейського Союзу.
Під час дискусії
Наказ №15 від 15 квітня 2026 року.
Про організацію виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України
Документ за посиланням.
На сайті Інституту (в розділі “Наші видання“) розміщено електронну версію монографії “Суспільно-політична солідарність в Україні у повоєнний період”.
Монографія містить прогнозний аналіз проблем, здатних вплинути на рівень солідаризації українського суспільства із завершенням російсько-української війни, в умовах відбудови України. Розглянуто готовність політико-інституційної системи країни на виконання консолідуючої ролі, проведено аналіз можливих ліній соціогрупових конфліктів, визначено основні стратегічні лінії розвитку, щодо яких може формуватися національний консенсус, зроблено прогноз щодо змін у характері солідаризації населення і розглянуто вірогідні сценарії цього процесу.
Розглянуто основні причини і фактори, які можуть справити позитивний і негативний вплив на рівень згуртованості влади і громадян, зокрема в питаннях діалогу між ними, використання інформаційних ресурсів впливу на суспільну свідомість, протидії зовнішнім факторам, спрямованим на підрив суспільної єдності в Україні.
Національна академія наук України відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та свого Статуту оголошує конкурс на заміщення посади директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Підготовка та проведення виборів директорів наукових установ НАН України організовуються цими установами відповідно до Методичних рекомендацій щодо особливостей обрання керівника державної наукової установи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 998 «Деякі питання обрання та призначення керівника державної наукової установи».
Оновлення та додаткова інформація щодо виборів у відповідному розділі сайту: https://ipiend.gov.ua/category/vybory-dyrektora-instytutu-2026
Прийом документів претендентів здійснюється відповідними відділеннями НАН України та Комісією Президії НАН України з питань діяльності наукових установ, які підпорядковуються безпосередньо Президії НАН України, протягом двох місяців від дня оприлюднення оголошення – до 18:00 9 червня 2026 року за адресою: вул. Володимирська, 54, м. Київ.
Відповідно до Статуту НАН України право висунення кандидатів на посаду директора наукової установи мають: Президія НАН України, відповідне відділення НАН України, члени НАН України, вчена рада наукової установи, колективи наукових відділів наукової установи. Кандидатом на посаду директора наукової установи не може висуватися особа у випадках, передбачених частиною третьою статті 9 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» й Основними принципами організації та діяльності наукової установи Національної академії наук України, затвердженими постановою Президії НАН України від 29.09.2021 № 291 (п. 4.4., розділ ІV).
Кандидат на посаду директора державної наукової установи має вільно володіти державною мовою, мати науковий ступінь доктора наук або доктора філософії (кандидата наук) і стаж роботи на посадах наукових працівників та (або) науково-педагогічних працівників не менше 10 років. Одна і та сама особа не може бути керівником відповідної державної наукової установи більш як два строки.
Вносячи відповідним відділенням НАН України та Комісії Президії НАН України з питань діяльності наукових установ, які підпорядковуються безпосередньо Президії НАН України, пропозиції щодо претендентів на посаду директора наукової установи НАН України, слід додати такі документи кандидатів:
1. Письмову згоду на балотування, в якій зазначається інформація про застосування або незастосування до претендента обмежень, встановлених частиною третьою статті 9 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»;
2. Анкету наукового працівника (особовий листок з обліку кадрів) з фотокарткою;
3. Автобіографію (має містити вичерпний і водночас лаконічний опис життя, навчання та діяльності в хронологічній послідовності, а також інформацію про сімейний стан і склад сім’ї);
4. Копії реєстраційного номера платника податків, паспорта громадянина України (засвідчену претендентом), трудової книжки (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, копії документів про вищу освіту, науковий ступінь та вчене звання;
5. Список наукових праць;
6. Документ, що засвідчує рівень володіння державною мовою відповідно до частини 3 статті 10 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»;
7. Довідку про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів встановленої форми;
8. Довідку про відсутність судимості;
9. Інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, про відсутність цих правопорушень у кандидата на посаду;
10. Декларацію кандидата на посаду, яка подається відповідно до частини третьої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», за умови, що особа не подала щорічну декларацію за минулий рік;
11. Письмову згоду на збір та оброблення персональних даних.
Копії документів, які подаються претендентом (крім копії паспорта, яку засвідчує сам претендент), мають бути засвідчені в установленому порядку.
Наукова доповідь Світлани Ситник, ст. н. сп. відділу політичних інститутів і процесів, 5 березня 2026 р. у Варшавському університеті в рамках міжнародного дослідницького проєкту «Система в дії», присвячена аналізу функціонування державної служби та взаємозв’язку між системою державного управління і політичною системою. У своїй доповіді Світлана Ситник представила аналіз реформ та сучасного функціонування державної служби в Україні, звернувши увагу на вплив політичних змін на стабільність адміністративної системи. Зокрема, було розглянуто наслідки виборів 2019 року, а також виклики, з якими стикається державна служба в умовах війни. Серед таких викликів — призупинення частини конкурсних процедур, мобілізація державних службовців на військову службу та необхідність підтримання інституційної спроможності адміністрації в умовах воєнного стану.
Наукова доповідь Світлани Брехарі (ст. н.с. відділу політичних інститутів і процесів) на тему «Судочинство в Україні: шлях до справедливого суду». Доповідь проголошена у Варшавському університеті 16 січня 2026 р. і присвячена проблемам та перспективам реформування системи правосуддя в Україні в умовах тривалих трансформацій і повномасштабної війни в рамках спільного польсько-українського проєкту «Вплив типів політичної системи на якість функціонування політичних інститутів: польський та український досвід і перспективи», який реалізується за участю провідних польських та українських науковців, зокрема співробітників відділу політичних інститутів і процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
У доповіді дослідниця наголосила, що, попри понад тридцятирічний період незалежності, судова влада продовжує функціонувати в умовах інституційних викликів, зумовлених радянською спадщиною, політичним впливом і дефіцитом суспільної довіри. Окрему увагу було приділено феномену негативного відбору в судовій і правоохоронній системах та його впливу на якість правозастосування. Світлана Брехаря підкреслила здобутки судово-антикорупційної реформи, зокрема запровадження механізмів підзвітності суддів, конкурсних процедур добору, відновлення дисциплінарної функції Вищої ради правосуддя та функціонування антикорупційних інституцій – НАБУ, САП і Вищого антикорупційного суду.
Наукова доповідь Галини Зеленько (заступника директора з наукової роботи) на тему «Зворотний вплив системи стримувань і противаг на функціонування політичних інститутів в Україні» у Варшавському університеті 6 листопада 2025 року у межах спільного польсько-українського проєкту «Вплив типів політичної системи на якість функціонування політичних інститутів: польський та український досвід і перспективи», який реалізується за участю співробітників відділу політичних інститутів і процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
У доповіді було проаналізовано умови формування української системи стримувань і противаг, вплив процесів первинного нагромадження капіталу, особливості нормотворення під час дії перехідних положень конституції (1996–1999 рр.). Авторка окреслила циклічний характер конституційних змін і продемонструвала, що українська система стримувань і противаг набуває реверсивної динаміки, що зумовлює інституційну нестійкість. Унаслідок цього в Україні формується циклічна модель інституційної рівноваги, де зворотний вплив системи стримувань і противаг проявляється через адаптацію політичних інститутів до змін конституційного дизайну, а часті зміни не дають можливість сформуватися усталеним політичним практикам, а системі стримувань і противаг виконувати притаманні їй функції. Зокрема, широку дискусію викликала озвучена дослідницею проблема неможливості виконання системою стримувань і противаг класичної стабілізуючої функції в умовах нестабільного балансу влад, частих конституційних змін, партизації державних інститутів та високої політичної конфліктності.
Представлений цикл наукових семінарів «Державний устрій в дії» реалізується Варшавським університетом у рамках завдання, дорученого Міністерством науки та вищої освіти під назвою «Вплив типів політичної системи на якість функціонування державних інститутів. Польський та український досвіди та перспективи».
Метою проекту є отримання знань про фактичний вплив польських політичних рішень на функціонування державних інститутів. Організатори хочуть вказати на сильні та слабкі сторони польської політичної системи. Їх припущенням є збіг інтересів України та Польщі у забезпеченні безпеки в регіоні та розвитку обох країн. Результати проведених досліджень можуть бути враховані під час післявоєнної інституційної відбудови української держави.
Проект реалізується у 2025-2026 роках і має міждисциплінарний характер.
Більше інформації на сайті https://ustrojwdzialaniu.uw.edu.pl/ua
Нижче представлені відеозаписи семінарів, в яких приймали участь співробітники нашого Інституту.
“Демократизація через конвергенцію: фактор ЄС у соціально-політичному розвитку України” (проф. Галина Зеленько).
15 травня 2025 року на черговому семінарі увагу приділено європейській інтеграції. Вперше було представлено дві паралельні доповіді. Професор Ришард Баліцький з Вроцлавського університету у доповіді «Членство Польщі в Європейському Союзі – системні перетворення та правові виклики» наголосив, що вступ Польщі до ЄС був не лише політичним рішенням, а й супроводжувався глибокими політичними та соціальними трансформаціями. Професор Галина Зеленько з Національної академії наук України виступила з доповіддю «Демократизація через конвергенцію: фактор ЄС у соціально-політичному розвитку України», у якій показала, що Україна пройшла довгий шлях від невизначеності та пострадянських впливів до однозначного проєвропейського курсу. Це — держава, яка, незважаючи на триваючу руйнівну війну, не лише захищає свою державність, а й послідовно виконує вимоги, поставлені Європейським Союзом.
“Інституційні дисбалани в українському напівпрезидентському режимі: механізми стримувань і противаг у 2014-2025 роках” (д-р Наталія Кононенко).
Наукова доповідь Наталії Кононенко (провідний науковий співробітник відділу політичних інститутів і процесів) на тему «Інституційні дисбаланси в українському напівпрезидентському режимі: механізми стримувань і противаг у 2014–2025 роках», проголошена 10 липня 2025 р. у Варшавському університеті в рамках у межах спільного польсько-українського проєкту «Вплив типів політичної системи на якість функціонування політичних інститутів: польський та український досвід і перспективи», який реалізується за участю співробітників відділу політичних інститутів і процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Доповідачка висвітлила унікальний феномен «демократії, в країні, яка воює», тобто в Україні, яка зберігає функціонування демократичних інститутів попри повномасштабне вторгнення РФ. Як зазначила дослідниця, українська напівпрезидентська модель, закріплена в Конституції, містить суттєві інституційні дисбаланси. Дослідниця наголосила, що подвійне підпорядкування уряду – одночасно парламенту та президенту – створює постійну напругу у владних відносинах. Особливу увагу вона приділила аналізу президентських повноважень у законотворчому процесі, зокрема праву вето, яке іноді призводить до системних затримок. Н. Кононенко також зауважила, що війна внесла свої корективи: створення тимчасових військових адміністрацій посилило президентський контроль, водночас створивши ризик зменшення політичної ваги уряду. Проте, як підкреслила Наталія Кононенко, саме гнучкість української системи дозволила зберегти демократичні процедури в умовах повномасштабної війни.
“Вплив системи стримувань і противаг на функціонування політичних інститутів в Україні” (проф. Галина Зеленько).
Наукова доповідь Галини Зеленько (заступника директора з наукової роботи) на тему «Зворотний вплив системи стримувань і противаг на функціонування політичних інститутів в Україні» у Варшавському університеті 6 листопада 2025 року у межах спільного польсько-українського проєкту «Вплив типів політичної системи на якість функціонування політичних інститутів: польський та український досвід і перспективи», який реалізується за участю співробітників відділу політичних інститутів і процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
У доповіді було проаналізовано умови формування української системи стримувань і противаг, вплив процесів первинного нагромадження капіталу, особливості нормотворення під час дії перехідних положень конституції (1996–1999 рр.). Авторка окреслила циклічний характер конституційних змін і продемонструвала, що українська система стримувань і противаг набуває реверсивної динаміки, що зумовлює інституційну нестійкість. Унаслідок цього в Україні формується циклічна модель інституційної рівноваги, де зворотний вплив системи стримувань і противаг проявляється через адаптацію політичних інститутів до змін конституційного дизайну, а часті зміни не дають можливість сформуватися усталеним політичним практикам, а системі стримувань і противаг виконувати притаманні їй функції. Зокрема, широку дискусію викликала озвучена дослідницею проблема неможливості виконання системою стримувань і противаг класичної стабілізуючої функції в умовах нестабільного балансу влад, частих конституційних змін, партизації державних інститутів та високої політичної конфліктності.
“Судочинство в Україні: шлях до справедливого суду” (проф. Світлана Брехаря).
Наукова доповідь Світлани Брехарі (ст. н.с. відділу політичних інститутів і процесів) на тему «Судочинство в Україні: шлях до справедливого суду». Доповідь проголошена у Варшавському університеті 16 січня 2026 р. і присвячена проблемам та перспективам реформування системи правосуддя в Україні в умовах тривалих трансформацій і повномасштабної війни в рамках спільного польсько-українського проєкту «Вплив типів політичної системи на якість функціонування політичних інститутів: польський та український досвід і перспективи», який реалізується за участю провідних польських та українських науковців, зокрема співробітників відділу політичних інститутів і процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
У доповіді дослідниця наголосила, що, попри понад тридцятирічний період незалежності, судова влада продовжує функціонувати в умовах інституційних викликів, зумовлених радянською спадщиною, політичним впливом і дефіцитом суспільної довіри. Окрему увагу було приділено феномену негативного відбору в судовій і правоохоронній системах та його впливу на якість правозастосування. Світлана Брехаря підкреслила здобутки судово-антикорупційної реформи, зокрема запровадження механізмів підзвітності суддів, конкурсних процедур добору, відновлення дисциплінарної функції Вищої ради правосуддя та функціонування антикорупційних інституцій – НАБУ, САП і Вищого антикорупційного суду.
“Вплив інституційної конфігурації політичної системи на функціонування та реформування державної служби в Україні” (проф. Світлана Ситник)
Наукова доповідь Світлани Ситник, ст. н. сп. відділу політичних інститутів і процесів, 5 березня 2026 р. у Варшавському університеті в рамках міжнародного дослідницького проєкту «Система в дії», присвячена аналізу функціонування державної служби та взаємозв’язку між системою державного управління і політичною системою. У своїй доповіді Світлана Ситник представила аналіз реформ та сучасного функціонування державної служби в Україні, звернувши увагу на вплив політичних змін на стабільність адміністративної системи. Зокрема, було розглянуто наслідки виборів 2019 року, а також виклики, з якими стикається державна служба в умовах війни. Серед таких викликів — призупинення частини конкурсних процедур, мобілізація державних службовців на військову службу та необхідність підтримання інституційної спроможності адміністрації в умовах воєнного стану.
Наукова доповідь Наталії Кононенко (провідний науковий співробітник відділу політичних інститутів і процесів) на тему «Інституційні дисбаланси в українському напівпрезидентському режимі: механізми стримувань і противаг у 2014–2025 роках», проголошена 10 липня 2025 р. у Варшавському університеті в рамках у межах спільного польсько-українського проєкту «Вплив типів політичної системи на якість функціонування політичних інститутів: польський та український досвід і перспективи», який реалізується за участю співробітників відділу політичних інститутів і процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Доповідачка висвітлила унікальний феномен «демократії, в країні, яка воює», тобто в Україні, яка зберігає функціонування демократичних інститутів попри повномасштабне вторгнення РФ. Як зазначила дослідниця, українська напівпрезидентська модель, закріплена в Конституції, містить суттєві інституційні дисбаланси. Дослідниця наголосила, що подвійне підпорядкування уряду – одночасно парламенту та президенту – створює постійну напругу у владних відносинах. Особливу увагу вона приділила аналізу президентських повноважень у законотворчому процесі, зокрема праву вето, яке іноді призводить до системних затримок. Н. Кононенко також зауважила, що війна внесла свої корективи: створення тимчасових військових адміністрацій посилило президентський контроль, водночас створивши ризик зменшення політичної ваги уряду. Проте, як підкреслила Наталія Кононенко, саме гнучкість української системи дозволила зберегти демократичні процедури в умовах повномасштабної війни.
2 квітня 2026 року у Донецькому обласному ІППО (м. Краматорськ) відбулася онлайн-лекція для слухачів із циклу «Історична освіта для всіх. Міфи і факти: між легендою та реальністю». З лекцією виступив провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський
Тема лекції – «Пам’ять про жертви Голокосту в Україні як форма стійкості та зброя проти російської війни та пропаганди» – стала центральною лінією обговорення ролі історичної свідомості в сучасному протистоянні. Спікер наголосив, що збереження пам’яті про трагедію єврейського народу на теренах України є критично важливим елементом формування національної ідентичності та цивілізаційного вибору нашої держави. В умовах російського повномасштабного вторгнення розуміння механізмів тоталітарних режимів минулого допомагає суспільству краще розпізнавати сучасні прояви людиноненависницьких ідеологій та зміцнює внутрішню стійкість.
Виступає Анатолій Подольський
Анатолій Подольський окремо зупинився на питанні інформаційної безпеки, підкресливши, що глибоке знання історії є інтелектуальною зброєю проти маніпуляцій. Російська пропаганда роками цинічно експлуатує тему боротьби з нацизмом для виправдання власної агресії, однак чесна та відкрита дискусія про історію Голокосту дає змогу ефективно спростовувати ці міфи.
Під час лекції
Лекцію та дискусію модерувала Лілія Денисова, методистка відділу національного виховання, позашкільної та громадянсько-історичної освіти Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Участь у заході взяли близько 90 вчителів історії та суспільних дисциплін Донецької області.
Наукова доповідь Галини Зеленько (заступника директора з наукової роботи) на тему «Зворотний вплив системи стримувань і противаг на функціонування політичних інститутів в Україні» у Варшавському університеті 6 листопада 2025 року у межах спільного польсько-українського проєкту «Вплив типів політичної системи на якість функціонування політичних інститутів: польський та український досвід і перспективи», який реалізується за участю співробітників відділу політичних інститутів і процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
У доповіді було проаналізовано умови формування української системи стримувань і противаг, вплив процесів первинного нагромадження капіталу, особливості нормотворення під час дії перехідних положень конституції (1996–1999 рр.). Авторка окреслила циклічний характер конституційних змін і продемонструвала, що українська система стримувань і противаг набуває реверсивної динаміки, що зумовлює інституційну нестійкість. Унаслідок цього в Україні формується циклічна модель інституційної рівноваги, де зворотний вплив системи стримувань і противаг проявляється через адаптацію політичних інститутів до змін конституційного дизайну, а часті зміни не дають можливість сформуватися усталеним політичним практикам, а системі стримувань і противаг виконувати притаманні їй функції. Зокрема, широку дискусію викликала озвучена дослідницею проблема неможливості виконання системою стримувань і противаг класичної стабілізуючої функції в умовах нестабільного балансу влад, частих конституційних змін, партизації державних інститутів та високої політичної конфліктності.
25–27 березня 2026 року представники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України взяли участь у VІІ Міжнародній міжгалузевій науково-практичній онлайн-конференції «Культура, наука, освіта: смисложиттєві цінності в сучасних умовах». Наукова подія відбулася в межах ХVІІ Міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти–2026».
З вітальним словом до учасників заходу звернувся директор Інституту, віцепрезидент НАН України, доктор історичних наук, професор, академік НАН України, академік НАПН України Олег Рафальський.
У рамках Панелі І пленарного засідання («Цінності миру vs цінностей війни») інтерес аудиторії викликала доповідь на тему «Смисложиттєві координати українського суспільства у війні: трансформація культурного простору та цінностей», з якою виступила Тетяна Бевз, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту.
У рамках Панелі ІІ пленарного засідання («Аспекти розвитку українського соціуму як суб’єкта міжнародної спільноти») доповідь представив Олексій Ляшенко, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту. Його виступ був присвячений аналізу теми «Моделі політичної репрезентації корінних народів і національних меншин України у контексті етнополітичної стійкості».
Участь у таких заходах дозволяє фахівцям тримати руку на пульсі світових наукових і освітніх тенденцій, ефективно реагувати на виклики сучасності та робити експертний внесок у розвиток вітчизняної науки й освіти.
Відео-матеріали конференції:
На сайті Інституту (в розділі “Наші видання“) розміщено електронну версію монографії “Україна у боротьбі: війна та перетворення суспільства”.
Монографія містить аналіз соціокультурних трансформацій в Україні в умовах сучасної російсько-української війни. Розглянуті сутнісні прояви світоглядних та екзистенційних зрушень, що відбулися на рівні індивідуальної та групової свідомості щодо уявлень громадян України про цілі свого життя та ціннісні пріоритети.
Запропоновані концепти «русско-російської» загрози національним цінностям України, захисту національної ідентичності в умовах когнітивної війни. Визначені трансформації ідеологічних уподобань громадян України, специфіка засвоєння ними «європейських» цінностей та етнополітичні аспекти соціокультурних змін. Окреслений соціокультурний вимір громадянства та охарактеризовані переоцінки громадянами України подій і постатей минулого під впливом російської воєнної агресії.
На сайті Інституту (в розділі “Наші видання“) розміщено електронну версію журналу “Політичні дослідження” 2026. № 1 (11).
Нагадуємо, що з поточного року журнал виходить 4 рази на рік.
Матеріали приймаються на постійній основі.
Про умови підготовки і подання рукописів за посиланням: http://pd.ipiend.gov.ua
Рукописи приймаються на електронну пошту editor_pd@ukr.net.
26–27 березня 2026 року працівники Інституту взяли участь у роботі Міжнародної науково-практична конференції „Світ у пошуках нового порядку: трансформація політичної суб’єктності держав і регіонів у конфліктному середовищі”, що відбулася в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі. Протягом двох днів учасники заходу обговорювали трансформації політичної суб’єктності держав та виклики сучасного медіапростору. Участь у роботі конференції взяли більше 120 учасників з України, Великої Британії, Литви та Молдови.
Співорганізатором конференції традиційно виступає Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Від імені Інституту учасників конференції привітав заступник директора, доктор історичних наук, професор Юрій Ніколаєць. Він відзначив, що у сучасних умовах низка провідних країн світу відверто нехтує дотриманням принципу права, віддаючи перевагу принципу сили у міжнародних відносинах. А пошук нового порядку, на жаль, здійснюється в умовах поширення воєн і збройних конфліктів, визначених прагненням переформатування сфер впливу у рамках реалізації цивілізаційних та квазіцивілізацйних проєктів.
Виступає Юрій Ніколаєць
Учасники конференції зосередилися на обговоренні широкого кола проблем в межах роботи 7 секцій: Теоретико-методологічні засади дослідження політичної суб’єктності в умовах глобальної турбулентності; Трансформація державного суверенітету та нові моделі політичної влади у ХХІ столітті. Вплив глобалізації та регіоналізації на суверенітет держав; Регіональні центри сили/регіональні без пекові системи у конфліктних просторах/постконфліктних умовах. Регіональні актори і міждержавні об’єднання як нові центри політичної суб’єктності (ЄС, АСЕАН, Африканський Союз, БРІКС); Геополітичне середовище України в контексті пошуку нового світового порядку; Гуманітарний вимір політичної суб’єктності держав у період конфліктів і постконфліктної відбудови. Екологічна безпека як чинник формування нової глобальної відповідальності держав; Національна безпека і єдність України як умова сталого повоєнного миру; Вплив медіа на формування нового світового порядку у ХХІ столітті. Медіа як центри формування світової політичної думки. Епоха постправди та швидкий розвиток ШІ як виклик для медіаспільнот.
На пленарному засіданні із доповідями виступили співробітники нашого Інституту: Ростислав Балабан („Україна в умовах війни: трансформація політичної суб’єктності”), Олег Калакура („Сек’юритизація культури як ключова умова безпеки воюючої України”), Олексій Ляшенко („Роль території в формуванні української національної ідентичності”).
У роботі секцій взяли учать: Владислав Вельгус, Дмитро Пушняк, Валерій Мищенко.
Учасники конференції
Програма міжнародної науково-практичної конференції.
У березні 2026 року кандидат політичних наук, доцент Анастасія Дегтеренко, дослідниця Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, взяла участь у міжнародному науковому воркшопі Local Party Politics (LoPaPol) Workshop 2026, що відбувся 24–25 березня в Технічному університеті Дармштадта (Німеччина).
У межах заходу було представлено наукову доповідь: “Local Party Competition and Coalition Governance in War-Affected Municipalities: Ukraine as a Critical Case of Resilient Local Democracy”.
Доповідь присвячена аналізу трансформації локальної демократії в Україні в умовах повномасштабної війни. У фокусі дослідження — зміна логіки партійної конкуренції, формування коаліцій управління та адаптаційні механізми муніципального врядування.
У дослідженні обґрунтовано, що війна не лише створює загрози для демократичних інституцій, але й виступає фактором їх трансформації. Зокрема, на локальному рівні відбувається перехід від ідеологічно структурованої конкуренції до управління, орієнтованого на ефективність, кризове реагування та забезпечення базових умов життєдіяльності громад.
Особливу увагу приділено концепції «survival coalitions» — прагматичних міжпартійних альянсів, що формуються для підтримки функціонування системи управління в умовах високої невизначеності та безпекових викликів.
Окрім наукової доповіді, 23 березня 2026 року в межах цього ж проєкту було представлено книгу “Letters from a Ukrainian Mother: War, Love and Raising Children Between Sirens and Hope”, яка поєднує академічне осмислення війни з особистим досвідом материнства та життя в умовах війни.
Доступно через міжнародні платформи (Amazon): https://www.amazon.com/dp/B0GRTPXTYY
Участь у воркшопі та презентація книги відбулися в межах реалізації міжнародного проєкту «Голос української дослідниці в європейських дебатах щодо місцевої демократії: міжнародна адвокація та передача знань для жіночих ініціатив», що був наданий Академії резильєнтного розвитку України — інституції, діяльність якої спрямована на посилення суспільної резильєнтності.
Проєкт реалізується за підтримки Українського Жіночого Фонду за сприяння Уряду Канади.
Залучення українських дослідників до міжнародних академічних платформ сприяє інтеграції української науки в європейський дослідницький простір.
Повний текст дослідження та офіційна програма воркшопу за посиланням.
На сайті Інституту (в розділі “Наші видання“) розміщено електронну версію монографії “Україна у боротьбі: війна та перетворення держави”.
Монографія присвячена комплексному аналізу трансформацій системи державної влади України в умовах російсько-української війни як ключового чинника глибоких інституційних змін. У центрі дослідження – суперечливі процеси концентрації та дисперсії владних повноважень, а також механізми збереження демократичних процедур у період дії правового режиму воєнного стану. Розкрито особливості функціонування системи державного управління в кризових умовах, трансформацію компетентностей бюрократії, зміни у сфері правосуддя та антикорупційної політики. Значну увагу приділено взаємодії військових адміністрацій і органів місцевого самоврядування, а також інструментам легітимації публічної влади в умовах війни.
На сайті «Польского радіо» у програмі «Дзеркало історії» вийшла розмова з головним науковим співробітником відділу теорії та історії політичної науки професором Юрієм Шаповалом: про ХХ з’їзду КПСС і таємну доповідь «Про культ особи та його наслідки».
Подробиці за посиланням.
Завідувач відділу теорії та історії політичної науки Інституту доктор політичних наук Максим Розумний аналізує критичну ситуацію в українському парламенті та наслідки гучних заяв Володимира Зеленського щодо можливої мобілізації народних депутатів.
Обговорено причини розпаду внутрішнього ядра монобільшості, вплив антикорупційних органів на результативність голосувань та справжні мотиви обранців, які готові скласти свої повноваження. Максим Розумний пояснює, чому Верховна Рада опинилася в управлінській кризі, чи можливе створення коаліції національної єдності та як зміна підходів у виконавчій владі може врятувати ситуацію.
Науковий журнал «ПОЛІТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ»
Новини
Оголошення
