20 червня 2023 р. в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбулася презентація перших наукових результатів наукового дослідження „Інституційна спроможність органів державної влади і місцевого самоврядування в Україні: стан і напрями оптимізації” в формі круглого столу „Інституційна спроможність держави: параметри оцінювання”. Дослідження, що наразі триває, проводиться під керівництвом члена-кореспондента НАН України, доктора політичних наук, професора, завідувачки відділу політичних інститутів та процесів нашого Інституту Галини Зеленько.
У вступному слові директор Інституту, віцепрезидент НАН України, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Олег Рафальський наголосив на проблемах реалізації стратегій розвитку, якими був насичений тридцятирічний період існування нашої держави. Науковець зазначив, що переважна більшість цих стратегій, на жаль, не змогли досягти цілей, реалізувати поставлені завдання. Серед основних причин – Велика війна, яка стала на заваді реалізації планів, зосередженість на досягненні перемоги. Перед країною постануть нові виклики – повоєнного відновлення в умовах ймовірних загроз російської агресії.
Виступає Олег Рафальський
О. Рафальський також зазначив, що науковці Інституту, здійснюючи пошук інструментів та механізмів посилення інституційної спроможності держави, знаходяться в мейнстримі завдань і проблем, які намагається розв’язати держава, адже завдання розбудови інституційної спроможності держави є одним з пунктів Програми Національного відродження України, яка вперше була представлена минулого року в Лугано (Швейцарія).
Віталій Перевезій
Український кейс інституційної спроможності вітчизняного парламенту представив кандидат історичних наук Віталій Перевезій. Доктор політичних наук Марія Кармазіна ознайомила учасників круглого столу з результатами аналізу інституційної спроможності інституту президента України та окреслила перспективи її оцінювання. Проблеми вимірювання інституційної спроможності уряду в контексті здійснення повоєнної модернізації, полікризи та фрагільності актуалізувала кандидат політичних наук Наталія Кононенко. Доктор політичних наук Тетяна Ляшенко представила результати аналізу індикаторів оцінки інституційної спроможності державного управління, які застосовуються для вимірювання його ефективності та розвитку. Особливостям вимірювання інституційної спроможності представницьких органів місцевого самоврядування був присвячений виступ кандидата політичних наук Світлани Ситник. На параметрах інституційної спроможності громад, які є показниками ефективності здійснення децентралізації в Україні, зосередив увагу учасників круглого столу Ростислав Балабан. Кандидат політичних наук Світлана Брехаря схарактеризувала роль органів судової влади у забезпеченні інституційної спроможності держави та акцентувала на наявних проблемах застосування відповідних індикаторів для оцінки. Доктор філософії з політичних наук Олена Дмитренко у своєму виступі підкреслила важливість взаємодії держави та громадянського суспільства, необхідність урахування цього параметру у формуванні індикаторів вимірювання інституційної спроможності держави.
Під час роботи клуглого столу
На фото (зліва направо) Олег Зарубінський, Галина Зеленько, Юрій Ніколаєць
Проблеми валідності представлених індикаторів оцінювання інституційної спроможності держави, особливості їх використання науковцями та управлінцями, стала предметом обговорення до якого долучилися спікери та учасники круглого столу, зокрема: докторант ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України Олег Зарубінський, редактор відділу політики ZN.UA Ірина Ведернікова, доцент кафедри правових та інформаційних технологій Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна» Ігор Мороз, старша комунікаційна радниця в Канадському парламенті Анна Лачихіна, науковці ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України Микола Горбатюк, Юрій Ніколаєць та інші.
Публічне обговорення параметрів оцінювання інституційної спроможності держави стало своєрідним заходом концентрації інтелектуальних ресурсів науковців, громадських експертів, політиків, засвідчило важливість фахової дискусії з розв’язання інституційних проблем розвитку України.
11 липня 1943 року на Волині розпочалася кривава польсько-українська конфронтація. В Польщі та в Україні дискусії щодо причин, наслідків і оцінки згаданої конфронтації, починаючи з 2003 року, набули надзвичайної політико-історичної гостроти. Вони вийшли за межі наукового опрацювання цієї проблематики. У 2016 році до цього процесу долучилися депутати Сейму та Сенату Республіки Польща, а також народні депутати України.
Слід визнати, що в Україні все ще не знайдено консенсус і виразно не артикульовано позицію щодо польсько-українського конфлікту, що розпочався на Волині. В польському суспільстві сталася еволюція у сприйнятті тих подій – від популяризації цієї тематики у суспільстві та спроб налагодити діалог з Україною до одностороннього визнання у 2016 році 11 липня офіційним Днем пам’яті жертв геноциду поляків на Волині.
7, 8 та 9 липня 2023 року у Польщі та Україні відбудуться церковні урочистості з нагоди 80-ї річниці волинського злочину. Вони супроводжуватимуться проголошенням спільного послання „Пробачення і поєднання” Католицької церкви в Польщі, Української греко-католицької церква та Римсько-католицької церкви в Україні.
З цієї нагоди Католицьке Інформаційне Агентство (КІА) організувало у Варшаві 19 червня 2023 року спеціальну сесію для журналістів. На сесії священнослужителі розповіли про сучасний процес польсько-українського діалогу та примирення. Також було представлено детальну програму цьогорічних церковних заходів.
Для участі в сесії КІА запросило також двох дослідників – директора Інституту політичних досліджень Польської академії наук, доктора історії, професора Ґжеґожа Мотику і головного наукового співробітника відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктора історичних наук, професора Юрія Шаповала.
Під час сесії
На фото (зліва направо): Голова Католицького Інформаційного Агентства Марцин Пжецишевський, професор Ґжеґож Мотика, професор Юрій Шаповал та інші учасники сесії
Науковці ознайомили присутніх із підходами польських і українських вчених до інтерпретації волинської трагедії у контексті Другої світової війни та сучасного стану польсько-українських відносин. Ґ. Мотика виголосив доповідь ”Волинський злочин у світлі історичних досліджень”, а Ю. Шаповал – „Волинь 1943: як досліджувати і як памʼятати?”.
Учасники сесії відповіли на численні питання журналістів і присутніх.
На сайті Інституту в розділі „Наші видання” розміщено текст збірника наукових праць „Соборність України: історія та сучасність”.
Збірник містить матеріали Всеукраїнської наукової конференції „Соборність України: історія та сучасність”, яка відбулася в м. Києві 19 січня 2023 року й була присвячена Дню Соборності України.
Науковий захід було організовано й проведено Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України спільно з Таврійським національним університетом імені В. І. Вернадського.
Текст збірника наукових праць (PDF)
4–6 червня 2023 року в Єврейському музеї Берліна відбулась щорічна міжнародна конференція Асоціації єврейських музеїв Європи.
В роботі конференції взяли участь та виступили перед учасниками наукового зібрання (онлайн) науковці та фахівці музейної справи з України: провідний науковий співробітник нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський (м. Київ), директор Музею історії та культури євреїв Буковини, кандидат історичних наук Михайло Кушнір (м. Чернівці), голова Української асоціації юдаїки, доктор мистецтвознавства Євген Котляр (м. Харків)
Українські вчені виступили на відкритті та першій пленарній сесії „Україна: єврейські музеї та єврейська культурна спадщина в умовах війни – звіт про стан справ та зміну наративів”, що була присвячена збереженню єврейської культурної спадщини та досліджень з юдаїки в нашій країні під час російської війни проти України.
Питання європейської аудиторії, які виникали під час дискусії, здебільшого виходили за рамки культурного та музейного дискурсу й стосувались передусім війни в Україні, злочинів російської вояччини на території нашої країни.
Під час дискусії
У своєму виступі А. Подольський наголосив, що внаслідок російських бомбардувань та ракетних обстрілів за останні п‘ятнадцять місяців російської агресії постраждали сотні міст і сіл, тисячі мирних громадян. Серед злочинів російської агресій – зруйновані єврейські общинні центри, синагоги, єврейські цвинтарі, меморіали жертвам Голокосту. Зокрема – меморіали в Дробицькому Яру в Харкові та Бабиному Яру в Києві, єврейський цвинтар XIX століття в Глухові на Сумщині, хоральні синагоги в Харкові та Маріуполі. Все те, що було збережено та створено в суверенній Україні в царині єврейської культурної спадщини України, російський агресор знищує. Він має понести покарання згідно з міжнародним правом. Зокрема, й за ці злочини.
На сайті Інституту в розділі „Наші видання” розміщено текст монографії О. Майбороди „Етнічні пастки деколонізації: африканський досвід”.
У книзі розглянуто вплив етнічного чинника на такі аспекти постколоніального розвитку африканських країн, як відсутність помітного соціально-економічного прогресу, декоративний характер демократизації їхніх політичних систем, встановлення неопатримоніального стилю правління і пребендабельної економіки, етнізація політичного простору, генерування конфліктних ситуацій у внутрішньополітичному житті і у міжнародних відносинах, уповільнений процес націєбудівництва. Для науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться питаннями політичного життя у зарубіжних країнах.
„Європейський дослідницький хаб вивчення антисемітизму та розвитку єврейського життя може бути відкритим в Україні” (Інтерв’ю О. Козерода виданню European Interest).
8 травня 2023 року старший науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, доктор історичних наук Олег Козерод дав інтерв’ю виданню European Interest. У ньому він високо оцінив зусилля дослідників британського Центру вивчення єврейської політики та Європейського архіву єврейських досліджень у Лондоні, які у квітні спільно випустили на замовлення Європейської Комісії доповідь «Область досліджень сучасного антисемітизму та єврейського життя: робота над створенням європейського дослідницького центру».
Під час інтерв’ю Олег Козерод підтримав ідею початку реалізації завдань Стратегії ЄС щодо боротьби з антисемітизмом та сприяння єврейському життю (2021–2030 рр.) саме зі створення наукового хабу та залучення до цього процесу спеціалістів з Єврейських студій. Він підкреслив, що перш ніж виділяти багатомільйонне фінансування в рамках цієї Стратегії, потрібно за допомогою європейських науковців визначити пріоритети та стратегію, які повинні включати інтереси найбільших єврейських громад як серед країн-членів ЄС, так і країн-кандидатів на вступ до ЄС.
Олег Козерод підтримав рішення Єврокомісії щодо залучення дослідницьких центрів з Великобританії, тому що британський Інститут досліджень єврейської політики та Європейський архів єврейських досліджень у Лондоні добре відомі в ЄС своїм аналізом життя та розвитку єврейських громад. Але разом з тим, підкреслив науковець, європейський дослідницький хаб антисемітизму та розвитку єврейського життя повинен розташовуватися та працювати у континентальній Європі, тому він запропонував відкрити його в Україні, яка є кандидатом на вступ до ЄС. О. Козерод нагадав, що Єврейські студії в Україні розвиваються переважно на базі Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Відкриття дослідницького хабу під егідою Єврокомісії в Україні було б логічним з огляду на плани відкриття у Києві Коледжу Європи та інших наукових європейських установ. Дослідник також запропонував власне бачення плану щодо розвитку єврейського життя. На думку науковця, цей план може містити п’ять послідовних кроків. А саме: 1) активізація реституції єврейського майна; 2) відновлення громадянства нащадкам євреїв, незаконно вигнаних із європейських країн; 3) створення законодавства, яке захищатиме права віруючих на робочому місці; 4) захисту права на збереження кошерного способу забою худоби в єврейських громадах; 5) заходів щодо підтримки народжуваності в сучасних єврейських громадах та соціальної підтримки єврейських сімей.
14 травня 2023 року провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський дав інтерв’ю Суспільному телебаченню (Суспільне. Культура) в рамках випуску програми „Культурний інстинкт”. Інтерв’ю було присвячено проблематиці фальсифікації, використання історичного минулого для антиукраїнських політичних цілей з боку нашого ворога Росії під час сучасної війни. Перелік питань інтерв’ю був доволі широким і торкався проблеми витоків антисемітизму, чому сталінський режим був співвідповідальним за Голокост та як сьогодні російська пропаганда інструменталізує антисемітизм.
Під час інтерв’ю Анатолій Подольський звернув увагу на той факт, що долі українців і євреїв в часи комуністичної диктатури в минулому столітті були схожими, обидва народи були бездержавними та потерпали й в період сталінізму, і в часи Другої світової війни.
23-24 травня 2023 року відбувся щорічний Брюссельський форум (м. Брюссель, Бельгія), який організовує The German Marshall Fund of the United States. Цьогоріч захід пройшов в конференц-центрі SQUARE й був присвячений формуванню післявоєнної міжнародної системи, ключовою опорою якої, на переконання організаторів форуму, має стати відновлення України відповідно до сучасного плану Маршалла.
На форумі зібралися світові лідери думок, представники бізнесу та громадянського суспільства. Основними питаннями, які обговорювалися на форумі були:
- роль громадянського суспільства у процесі відновлення та його лідерство у певних аспектах;
- система співпраці між ключовими стейкхолдерами для заповнення прогалин у процесі відновлення та уникнення дублювання зусиль;
- покращення співпраці між донорами та громадянським суспільством з метою зміцнення спільних зусиль.
На воркшопі Форуму, присвяченого проблемам українського відновлення та розбудови громадянського суспільства, доповідь на тему „Енергійне громадянське суспільство як трансформер змін” представила молодший науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів нашого Інституту, доктор філософії з політичних наук Олена Дмитренко.
Олена Дмитренко на Брюссельському форумі
Доповідачка наголосила на тому, що сучасне українське громадянське суспільство стало активнішим, а кількість громадських організацій значно збільшилася, при цьому, як засвідчили результати дослідження, – 80% громадських організацій готові брати участь у відновленні країни.
25–26 травня 2023 року у Вроцлаві (Польща) у Національному закладі імені Оссолінських (Ossolineum) відбулась міжнародна конференція „Польща-Україна. По дорозі до доброго сусідства”. Ossolineum належить до найважливіших та найдавніших польських культурних осередків з багатою бібліотечною колекцією. До організації наукового долучилися Вроцлавський університет, Союз українців у Польщі, Національний університет „Львівська політехніка”, Центр європейських досліджень Варшавського університету і Центр Українського католицького університету у Польщі.
На відкритті конференції виступили ректор Вроцлавського університету Роберт Олькевич, генеральний консул України у Вроцлаві Юрій Токар, Президент міста Вроцлава Яцек Сутрик.
Будинок Оссолінеуму (Фото Ю. Шаповала)
Учасники конференції обговорили широке коло проблем, повʼязаних з польсько-українськими взаєминами у ХІХ і ХХ століттях. Ішлося, зокрема, про боротьбу України за незалежність у 1917–1923 роках, про спроби польсько-українського порозуміння у Другій Речі Посполитій, про розвиток Волині у міжвоєнний час. Було обговорено питання шкільництва, наукового польсько-українського діалогу і проблеми діалогу між польською та українською еміграцією. Спеціальну секцію конференції було присвячено сучасній російській агресії проти України.
Під час роботи конференції (Фото Ю. Шаповала)
На конференції з доповіддю на тему „Богдан Осадчук і польсько-український діалог у європейському контексті” виступив головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал.
Один з організаторів конференції, професор Вроцлавського університету Ґжеґож Грицюк (Польща) та Юрій Шаповал (Україна)
Сьогодні – професійне свято науковців!
Згідно з Указом Президента України, щороку – третьої суботи травня – в Україні відзначається професійне свято – День працівників науки.
День науки – символ духовної свободи та розвитку особистості, свято людей творчої праці, спрямованої на науковий поступ та суспільну консолідацію.
Попри складні умови воєнного стану, вітчизняні науковці самовіддано працюють над реалізацією програм наукових досліджень і, наближаючи нашу Перемогу – допомагають Збройним силам України, долучаються до волонтерського руху.
Зі святом вас, шановні колеги!
Україні – перемоги, миру та процвітання!
Науковцям – невичерпної енергії, наснаги та нових творчих здобутків!
Нехай ніколи не згасне прагнення до нових знань, а натхнення – завжди
супроводжує наукову діяльність!
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України став співорганізатором Всеукраїнської міжгалузевої науково-практичної онлайн-конференції „Україна на шляху відновлення: завдання науки і освіти в європеїзації держави”, що відбулася 17–18 травня 2023 року. Широке коло учасників конференції становили науковці Національної академії наук України і наукових галузевих академій; викладачі ЗВО; представники департаментів та управлінь освіти, інститутів післядипломної освіти тощо.
Захід відбувся в межах Міжнародної виставки „Сучасні заклади освіти” і був покликаний актуалізувати теоретичні і практичні проблеми інноваційного розвитку українського суспільства, зокрема освіти і науки; післявоєнного відновлення України на європейських цінностях демократії, прав людини, свободи, рівності, поваги до людської гідності та верховенства права; розвитку обдарованих дітей і юні в умовах боротьби за незалежність Української держави.
Наукова тематика конференції окреслювалась чотирма основними напрямами:
- Інновація VS традиція: філософський, історіософський, історичний дискурс
- Alter ego України після війни: соціальні та психологічні детермінанти розвитку
- Освіта у трансформаціях України: першочергові завдання
- Обдаровані діти й обдарованість: сьогодення і перспектива
Директор Інституту, віцепрезидент НАН України Олег Рафальський разом з президентом Національної академії педагогічних наук України Василем Кременем та президентом Національного центру „Мала академія наук України” Станіславом Довгим відкрили роботу конференції мотиваційними промовами.
Мотиваційна промова Олега Рафальського
У своєму слові Олег Рафальський окреслив проблеми та завдання, які постали перед українською наукою в умовах війни, підкресливши надзвичайну вагу наукових інновацій не лише у мирному житті, але й у розвитку оборонних технологій. За таких обставин перед державою постало надважливе завдання збереження і розвитку наукового потенціалу, який найбільшою мірою криється у людському капіталі. Підсумовуючи свій виступ віцеперзидент НАН України зазначив, що основною метою науки й освіти в європеїзації держави є забезпечення проривного розвитку України в галузі фундаментальних та прикладних наук за моделлю поєднання освіти, науки та інновацій, підготовка висококваліфікованих наукових кадрів для наукових установ, закладів вищої освіти України, інноваційних і наукомістких підприємств та сприяння інтеграції у європейський та світовий освітньо-науковий простір.
Вітальне слово Василя Кременя
Виступає Станіслав Довгий
У роботі пленарного засідання конференції взяла участь головна наукова співробітниця відділу політичних інститутів та процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Марія Кармазіна, яка виступила із доповіддю на тему: „Іпостасі Європи (до якої ми прагнемо): аналіз рефлексій Президента України упродовж 445 днів російської агресії проти України (24 лютого 2022 р. – 14 травня 2023 р.)”.
17 травня 2023 р. на базі Університету Григорія Сковороди у Переяславі відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція „Соціокультурні трансформації в Україні ХХ–ХХІ ст. і подолання радянської спадщини в освіті, культурі, ментальності”. У роботі конференції взяв участь і виступив з доповіддю „Комунікація примусу в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну” в. о. завідувача відділу політичної культури та ідеології, доктор історичних наук, професор Юрій Ніколаєць. У своїй доповіді науковець визначив „комунікацію примусу” як одну із форм нав’язування певних ідей та формування ціннісних орієнтацій населення із масштабним використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Серед способів забезпечення комунікативного контролю над розумом дослідник визначив поширення найцікавіших повідомлень, оприлюднення повідомлень впливовими оповідачами; поширення повідомлень за допомогою модерних каналів доставлення.
Юрій Ніколаєць під час доповіді
Юрій Ніколаєць відзначив, що хоча сучасне українське суспільство виявило достатню стійкість проти впливу російської пропаганди, потрібні комплексні заходи, спрямовані на протидію реалізації ворожих спеціальних інформаційних операцій, пов’язаних із впливом на історичну пам’ять. Важливо не лише мати в арсеналі законодавця можливість припиняти антиукраїнську діяльність в інформаційному просторі, а й дієві механізми протидії такій діяльності із дійсним покаранням винних осіб. Цінуючи демократичні свободи (зокрема, свободу слова), варто запрошувати українських науковців, політичних діячів, які висловлюють поза межами країни певні вигідні для російської пропаганди погляди, до публічної дискусії у наукових установах України. Це сприятиме забезпеченню можливості для них відстоювати свою позицію у колі професіоналів, які добре розуміються на історичному та історіографічному аналізі.
Такий підхід, на думку науковця, дозволить протидіяти використанню певних концептів деяких українських дослідників в інтересах Російської Федерації. У такий самий спосіб варто також організовувати зустрічі із рейтинговими „експертами” які часто нав’язують свою думку широкому загалу, але уникають брати участь у фахових наукових дискусіях, а також з інфлюенсерами, чий вплив на формування думки громадян суттєво посилився в умовах інформаційного суспільства. Україні, громадяни якої зупинили „другу армію світу”, не варто у майбутньому наголошувати на віктимізації власної історії, а потрібно зосередити зусилля для формування модерної історичної пам’яті, орієнтованої на увічнення досягнень на шляху державного будівництва і захисту єдності і територіальної цілісності держави.
Днями в Україні відзначали пам’ять українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Українці сьогодні за списком Яд Вашем (праведники народів світу, які рятували євреїв під час Голокосту) займають 4 місце за кількістю праведників. Які були витоки антисемітизму, чому Сталін співвідповідальний за Голокост та як сьогодні Росія інструменталізує антисемітизм — дивіться у новому випуску “Культурного інстинкту” з істориком, керівником Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолієм Подольським.
8 травня 2023 року старший науковий співробітник відділу етнополітології Інституту, доктор історичних наук Олег Козерод дав інтерв’ю виданню European Interest. У ньому він високо оцінив зусилля дослідників британського Центру вивчення єврейської політики та Європейського архіву єврейських досліджень у Лондоні, які у квітні спільно випустили на замовлення Європейської Комісії доповідь «Область досліджень сучасного антисемітизму та єврейського життя: робота над створенням європейського дослідницького центру».
5 травня 2023 р. за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України у Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбулася Міжнародна науково-практична конференція „Війна за Україну: ХХ–ХХІ ст.”.
В роботі конференції взяв участь і виступив з доповіддю „Концепт гібридної війни: міфи та реальність» в. о. завідувача відділу політичної культури та ідеології, доктор історичних наук, професор Юрій Ніколаєць. У своїй доповіді науковець виокремив ознаки та уявлення про способи ведення гібридної війни, а також проаналізував основні підходи до її визначення. Виходячи з того, що гібридною війною можна вважати різновид ескалації конфліктів, що поєднує застосування державних та недержавних, традиційних та нетрадиційних стратегій, ресурсів, засобів, методів підривної діяльності, механізмів кібервійни з метою досягнення певних політичних цілей, доповідач піддав сумніву твердження, що гібридна війна Російської Федерації проти України почалася у 2014 р.
Акцентовано, що одними із засобів ведення гібридної війни називають протистояння в інформаційному просторі, економічні, торговельні та інші війни, він висловив переконання у тому, що Росія почала гібридну війну проти України вже принаймні з 2004 р. Доповідач наголосив, що гібридна війна РФ проти України може бути завершена виключно після розпаду Російської Федерації, оскільки навіть мирна угода, яка передбачатиме відновлення територіальної цілісності України, не означатиме, що Росія відмовиться від продовження гібридної війни використовуючи засоби економічного, дипломатичного тиску та війну в інформаційному просторі. На переконання Ю. Ніколайця, не відмовиться Росія й від підтримки сепаратистських рухів та терористичної діяльності на теренах України.
Виступає Юрій Ніколаєць
Визначаючи специфіку протистояння в інформаційному просторі, доповідач виокремив такі його особливості: асиметричне поширення інформації та гнучке реагування на результати соцопитувань; інформаційне протиборство не обслуговує фізичне протистояння; дезінформаційні потоки країни-агресора націлені не лише на ворожу аудиторію, а й на споживачів усередині країни; соціальні медіа отримали можливість формувати та змінювати дискурс, пов’язаний із розгортанням бойових дій; централізовані моделі комунікації в умовах прискореного розвитку інформаційного суспільства поступаються соціальним мережам, орієнтованим на індивідуалізацію контенту; інтернет-спілкування та стрімінгові сервіси усунули певні обмеження у подачі інформації, властиві класичним ЗМІ, які отримували ліцензію від держави; посилення впливу інфлюенсерів.
Серед можливих засобів протидії реалізації ворожих інформаційно-психологічних операцій (ІПсО) Ю. О. Ніколаєць виокремив такі: верифікацію інформації та експертних оцінок; координацію зусиль громадянського суспільства та держави у справі виявлення ворожих ІПсО; активізацію зусиль, спрямованих на протидію ворожим агентам впливу; формування виваженої історичної політики; використання програмного забезпечення, здатного виявляти ознаки ворожих ІПсО та забезпечувати аналіз алгоритмів поширення інформації; залучення до штатів органів державного управління і місцевого самоврядування фахівців з інформаційної політики.
26–27 квітня 2023 р. у Навчально-науковому інституті публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася щорічна Міжнародна науково-практична конференція „Глобалізаційні виклики: урядування майбутнього”.
Під час роботи секції „Публічне управління та громадський сектор: взаємодія задля консолідації українського суспільства”, яку модерувала професор кафедри публічної політики Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор наук з державного управління, професор Тетяна Василевська, виступила головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Тетяна Бевз з темою „Утвердження національної ідентичності та консолідація українського суспільства в умовах війни”.
Виступає Тетяна Бевз
Доповідачка акцентувала на тому, що в умовах війни питання утвердження громадянської та національної ідентичності були закріпленні в Законі України від 13.12.2022 р. „Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності”. Законом вперше в історії незалежної України визначено мету, завдання, принципи, напрями, особливості формування та реалізації державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності як складової забезпечення національної безпеки України. Науковиця навела приклади реалізації положень Закону України в умовах війни.
Під час роботи секції „Публічне управління та громадський сектор: взаємодія задля консолідації українського суспільства”
Значна увага у виступі була приділена таким важливим маркерам ідентичності як мова та історія. Наголошувалося, що національним пріоритетом в освітньо-гуманітарній сфері в умовах війни має стати історія України. Органи державної влади повинні зберігати пам’ять про досвід національної згуртованості у період повномасштабної війни. Завданням громадянського суспільства та держави залишається єдність у свободі та різноманітті, базою якою є національна ідентичність і цінність власної держави.
Активну участь у дискусії взяла головний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів, доктор політичних наук, професор Марія Кармазіна.
Програма Міжнародної науково-практичної конференції (pdf)
19 квітня старший науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, доктор історичних наук Олег Козерод дав інтерв’ю бельгійському виданню EU Morning Post. У ньому він позитивно оцінив Європейську стратегію боротьби з антисемітизмом і розвитку єврейського життя на 2021–2030 роки. Науковець підкреслив, що нині 27 країн ЄС успішно адаптують Стратегію до своїх національних особливостей і найближчим часом в Об’єднаній Європі розпочнеться її реалізація. Це, на думку вченого, дозволить кардинально покращити ситуацію з антисемітизмом та пожвавити розвиток єврейської культури та релігійного життя завдяки державній підтримці.
Під час інтерв’ю Олег Козерод звернув увагу на той факт, що ситуація з антисемітизмом у ЄС безпосередньо пов’язана з тією інформацією про єврейську історію та культуру, яку отримує суспільство. Тому, на думку дослідника, стан справ з антисемітизмом у Європі безпосередньо пов’язаний із розвитком Єврейських студій.
Олег Козерод
Науковець підкреслив, що Україна, у формуванні національної політики, рухається тим же шляхом, що і країни ЄС, а Єврейські студії в країні продовжують, попри війну, динамічно розвиватися. О. Козерод відзначив вагомий внесок у цей розвиток Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Вчений зазначив, що сьогодні робляться певні кроки щодо боротьби з антисемітизмом у рамках програми Erasmus+, проте вони передбачають зростання активності молодіжних організацій та школярів у сфері збереження пам’яті про Голокост, при цьому частину фінансування Стратегії можна було б направити на розвиток саме Єврейських студій. Науковець відзначив високий рівень роботи європейських законодавців, які розробили Стратегію боротьби з антисемітизмом і розвитку єврейського життя, на яку рівняються в інших країнах, зокрема в США, де уряд працює над подібним документом.
18 квітня 2023 р. в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбувся круглий стіл „Кризи політичного розвитку в Україні та російсько-українська війна” та презентація результатів наукового дослідження „Кризи політичного розвитку в Україні: причини, зміст і способи нівелювання” Дослідження проводилося протягом 2020–2022 рр. під керівництвом члена-кореспондента НАН України, доктора політичних наук, професора, завідувачки відділу політичних інститутів та процесів нашого Інституту Галини Зеленько.
У вступному слові директор Інституту, віцепрезидент НАН України, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Олег Рафальський наголосив на актуальності основних результатів дослідження, яке спрямоване на вивчення причин та особливостей криз політичного розвитку в Україні, а також на пошук способів їх подолання.
Олег Рафальський, Галина Зеленько
Наукове дослідження базувалося на аналізі криз політичного розвитку, включаючи системні, глибокі, довготривалі, які виникають через інституційну неузгодженість, правовий вакуум, соціокультурні особливості суспільного розвитку та наявні політичні практики. Кризи політичного розвитку, на відміну від політичних криз, мають системний і довготривалий характер, є взаємопов’язаними й часто підсилюють одна одну. В Україні це створює ситуацію, коли країна ніби „ходить по колу”, або ж – розвивається стрибкоподібно, нерівномірно, коли формується ситуація „ножиць” між формальним і реальним конституціоналізмом тощо.
Леонід Кияниця, Олег Кондратенко
Теоретико-методологічне обґрунтування дослідження окреслив у своїй презентації науковий співробітник Інституту, кандидат політичних наук Леонід Кияниця. Кризу ідентичності як кризу політичної культури та політичної свідомості і її перебіг в Україні схарактеризувала Галина Зеленько. Причини та особливості кризи політичної легітимності, а також виклики, спричинені війною та завданнями повоєнного відновлення, – представила у своїй доповіді провідний науковий співробітник, кандидат політичних наук Наталія Кононенко.
Кризі розподілу як нездатності держави ефективно виконувати функцію розподілу матеріальних благ та вибудовувати відповідну інституційну структуру, яка б її нівелювала присвятила свій виступ провідний науковий співробітник, доктор політичних наук Тетяна Ляшенко.
Тетяна Ляшенко
Причини кризи проникнення, яка проявляється у недостатності реформування та причинах низької ефективності реформ окреслила у своїй промові старший науковий співробітник, кандидат політичних наук Світлана Брехаря. Кризу участі як системну проблему, в основі якої, з одного боку, патерналістське суспільство, а з іншого – низька ефективність наявних каналів політичної участі висвітлив у своєму виступі провідний науковий співробітник, кандидат політичних наук Ростислав Балабан. Зрештою як кризи політичного розвитку позначалися на зовнішній політиці України та в які рішення конвертувалися і чому це має наслідком нинішню російську воєнну агресію схарактеризував провідний науковий співробітник, доктор політичних наук Олег Кондратенко.
Ростислав Балабан, Галина Зеленько
У ході дослідження виконавці проєкту виявили причини та особливості кризових явищ, а також – розробили рекомендації щодо подолання цих проблем. Ці результати, наголошували учасники круглого столу, є важливими для розуміння ситуації в Україні, зокрема з огляду на повномасштабне російське воєнне вторгнення. Учасники проєкту звернули увагу на важливість аналізу політичних криз у контексті демократичного транзиту, роздержавлення економіки, первинного нагромадження капіталу та характеру політичного режиму і, що особливо важливо – у ході повоєнного відновлення України. Акцентовано на необхідності розглядати кризи політичного розвитку з урахуванням їх системного, глибокого та довготермінового характеру.
Наталія Кононенко
Участь в обговоренні результатів дослідження взяв директор Інституту соціології НАН України, доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України Євген Головаха, Президент Центру Разумкова, кандидат політичних наук Юрій Якименко, завідувачка відділу Національного інституту стратегічних досліджень Ірина Павленко, завідувачка кафедри політології НУ „Києво-Могилянська академія”, доктор політичних наук Маргарита Чабанна та ін.
Загалом, результати наукового проєкту і, особливо, рекомендації, вироблені в ході його виконання, дають розуміння причинно-наслідкових зав’язків, переваг та вад наявної інституційної системи, інституційної спроможності (неспроможності) органів державної влади, які особливо виявилися в ході повномасштабної російської збройної агресії, проблем, з якими зіштовхнеться Україна у повоєнний період.
Переглянути відеозапис наукового заходу
24 квітня 2023 року провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський дав інтерв’ю Громадському Радіо в рамках проєкту „Зустрічі”.
Інтерв’ю було присвячено проблемі післявоєнного життя тих, хто постраждав в роки Другої світової війни, від антилюдської, злочинної ідеології та практики націонал-соціалізму і як це стосується сучасної України? Що нас чекає після Перемоги у взаєминах між людьми, які отримали різний досвід під час російської агресії. Мова йшла у контексті порівнянь із сучасністю. Долі людей в окупації, долі біженців, подіям на фронті.
Анатолій Подольський в студії Громадського Радіо
Під час інтерв’ю Анатолій Подольський звернув увагу на той факт, що „ми приречені на порівняння сучасної війни проти України з боку Московії із Другою світовою війною. Українські та західні інтелектуали порівнюють режим, диктатуру, ідеології, практики й націонал-соціалізму, і комунізму, і сучасної Росії. Й у тому плані Голокост також є предметом обговорення”.
Ми говоримо, зазначив науковець, про долю євреїв у роки Другої світової та українців сьогодні. Лариса Якубова, відома українська дослідниця, написала торік у березні, що українська політична нація, громадяни України різного етнічного походження під час повномасштабного вторгнення РФ як етнічні євреї у Другої світовій війні. Йдеться про те, що сьогодні такі злочини проти цивільного населення, ненависть ворога до української державності та громадянства, порівнюють з ненавистю на основі расової політики проти євреїв у часи націонал-соціалізму. Важливо відповідально порівнювати цілий спектр, говорити про типологію, особливості.
Історики, політологи, філософи дискутують порівнюючи злочини гітлерівської Німеччини та путінської Росії. Важливо, щоб таке порівняння базувалось на академічних, фахових, наукових підходах – наголосив Анатолій Подольський.
На сайті Інституту, в розділі „Наші видання”, розміщено електронну версію наукового фахового видання – журналу „Політичні дослідження” (№ 1 (5)’ 2023), засновником і видавцем якого є Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
В черговому номері журналу опубліковано статті з проблем теорії та історії політичної науки, дослідження політичних інститутів та процесів, політичної соціології, політичної культури та ідеології, наукові розвідки з проблем світового політичного розвитку, етнополітології та етнодержавознавства.
До 1 жовтня 2023 року редакція журналу приймає рукописи статей для публікації в наступному (№ 2 (6)’ 2023) номері часопису.
Науковий журнал «ПОЛІТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ»
Новини
Оголошення
