5 травня 2023 р. за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України у Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбулася Міжнародна науково-практична конференція „Війна за Україну: ХХ–ХХІ ст.”.
В роботі конференції взяв участь і виступив з доповіддю „Концепт гібридної війни: міфи та реальність» в. о. завідувача відділу політичної культури та ідеології, доктор історичних наук, професор Юрій Ніколаєць. У своїй доповіді науковець виокремив ознаки та уявлення про способи ведення гібридної війни, а також проаналізував основні підходи до її визначення. Виходячи з того, що гібридною війною можна вважати різновид ескалації конфліктів, що поєднує застосування державних та недержавних, традиційних та нетрадиційних стратегій, ресурсів, засобів, методів підривної діяльності, механізмів кібервійни з метою досягнення певних політичних цілей, доповідач піддав сумніву твердження, що гібридна війна Російської Федерації проти України почалася у 2014 р.
Акцентовано, що одними із засобів ведення гібридної війни називають протистояння в інформаційному просторі, економічні, торговельні та інші війни, він висловив переконання у тому, що Росія почала гібридну війну проти України вже принаймні з 2004 р. Доповідач наголосив, що гібридна війна РФ проти України може бути завершена виключно після розпаду Російської Федерації, оскільки навіть мирна угода, яка передбачатиме відновлення територіальної цілісності України, не означатиме, що Росія відмовиться від продовження гібридної війни використовуючи засоби економічного, дипломатичного тиску та війну в інформаційному просторі. На переконання Ю. Ніколайця, не відмовиться Росія й від підтримки сепаратистських рухів та терористичної діяльності на теренах України.
Виступає Юрій Ніколаєць
Визначаючи специфіку протистояння в інформаційному просторі, доповідач виокремив такі його особливості: асиметричне поширення інформації та гнучке реагування на результати соцопитувань; інформаційне протиборство не обслуговує фізичне протистояння; дезінформаційні потоки країни-агресора націлені не лише на ворожу аудиторію, а й на споживачів усередині країни; соціальні медіа отримали можливість формувати та змінювати дискурс, пов’язаний із розгортанням бойових дій; централізовані моделі комунікації в умовах прискореного розвитку інформаційного суспільства поступаються соціальним мережам, орієнтованим на індивідуалізацію контенту; інтернет-спілкування та стрімінгові сервіси усунули певні обмеження у подачі інформації, властиві класичним ЗМІ, які отримували ліцензію від держави; посилення впливу інфлюенсерів.
Серед можливих засобів протидії реалізації ворожих інформаційно-психологічних операцій (ІПсО) Ю. О. Ніколаєць виокремив такі: верифікацію інформації та експертних оцінок; координацію зусиль громадянського суспільства та держави у справі виявлення ворожих ІПсО; активізацію зусиль, спрямованих на протидію ворожим агентам впливу; формування виваженої історичної політики; використання програмного забезпечення, здатного виявляти ознаки ворожих ІПсО та забезпечувати аналіз алгоритмів поширення інформації; залучення до штатів органів державного управління і місцевого самоврядування фахівців з інформаційної політики.
26–27 квітня 2023 р. у Навчально-науковому інституті публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася щорічна Міжнародна науково-практична конференція „Глобалізаційні виклики: урядування майбутнього”.
Під час роботи секції „Публічне управління та громадський сектор: взаємодія задля консолідації українського суспільства”, яку модерувала професор кафедри публічної політики Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор наук з державного управління, професор Тетяна Василевська, виступила головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Тетяна Бевз з темою „Утвердження національної ідентичності та консолідація українського суспільства в умовах війни”.
Виступає Тетяна Бевз
Доповідачка акцентувала на тому, що в умовах війни питання утвердження громадянської та національної ідентичності були закріпленні в Законі України від 13.12.2022 р. „Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності”. Законом вперше в історії незалежної України визначено мету, завдання, принципи, напрями, особливості формування та реалізації державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності як складової забезпечення національної безпеки України. Науковиця навела приклади реалізації положень Закону України в умовах війни.
Під час роботи секції „Публічне управління та громадський сектор: взаємодія задля консолідації українського суспільства”
Значна увага у виступі була приділена таким важливим маркерам ідентичності як мова та історія. Наголошувалося, що національним пріоритетом в освітньо-гуманітарній сфері в умовах війни має стати історія України. Органи державної влади повинні зберігати пам’ять про досвід національної згуртованості у період повномасштабної війни. Завданням громадянського суспільства та держави залишається єдність у свободі та різноманітті, базою якою є національна ідентичність і цінність власної держави.
Активну участь у дискусії взяла головний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів, доктор політичних наук, професор Марія Кармазіна.
Програма Міжнародної науково-практичної конференції (pdf)
19 квітня старший науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, доктор історичних наук Олег Козерод дав інтерв’ю бельгійському виданню EU Morning Post. У ньому він позитивно оцінив Європейську стратегію боротьби з антисемітизмом і розвитку єврейського життя на 2021–2030 роки. Науковець підкреслив, що нині 27 країн ЄС успішно адаптують Стратегію до своїх національних особливостей і найближчим часом в Об’єднаній Європі розпочнеться її реалізація. Це, на думку вченого, дозволить кардинально покращити ситуацію з антисемітизмом та пожвавити розвиток єврейської культури та релігійного життя завдяки державній підтримці.
Під час інтерв’ю Олег Козерод звернув увагу на той факт, що ситуація з антисемітизмом у ЄС безпосередньо пов’язана з тією інформацією про єврейську історію та культуру, яку отримує суспільство. Тому, на думку дослідника, стан справ з антисемітизмом у Європі безпосередньо пов’язаний із розвитком Єврейських студій.
Олег Козерод
Науковець підкреслив, що Україна, у формуванні національної політики, рухається тим же шляхом, що і країни ЄС, а Єврейські студії в країні продовжують, попри війну, динамічно розвиватися. О. Козерод відзначив вагомий внесок у цей розвиток Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Вчений зазначив, що сьогодні робляться певні кроки щодо боротьби з антисемітизмом у рамках програми Erasmus+, проте вони передбачають зростання активності молодіжних організацій та школярів у сфері збереження пам’яті про Голокост, при цьому частину фінансування Стратегії можна було б направити на розвиток саме Єврейських студій. Науковець відзначив високий рівень роботи європейських законодавців, які розробили Стратегію боротьби з антисемітизмом і розвитку єврейського життя, на яку рівняються в інших країнах, зокрема в США, де уряд працює над подібним документом.
18 квітня 2023 р. в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбувся круглий стіл „Кризи політичного розвитку в Україні та російсько-українська війна” та презентація результатів наукового дослідження „Кризи політичного розвитку в Україні: причини, зміст і способи нівелювання” Дослідження проводилося протягом 2020–2022 рр. під керівництвом члена-кореспондента НАН України, доктора політичних наук, професора, завідувачки відділу політичних інститутів та процесів нашого Інституту Галини Зеленько.
У вступному слові директор Інституту, віцепрезидент НАН України, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Олег Рафальський наголосив на актуальності основних результатів дослідження, яке спрямоване на вивчення причин та особливостей криз політичного розвитку в Україні, а також на пошук способів їх подолання.
Олег Рафальський, Галина Зеленько
Наукове дослідження базувалося на аналізі криз політичного розвитку, включаючи системні, глибокі, довготривалі, які виникають через інституційну неузгодженість, правовий вакуум, соціокультурні особливості суспільного розвитку та наявні політичні практики. Кризи політичного розвитку, на відміну від політичних криз, мають системний і довготривалий характер, є взаємопов’язаними й часто підсилюють одна одну. В Україні це створює ситуацію, коли країна ніби „ходить по колу”, або ж – розвивається стрибкоподібно, нерівномірно, коли формується ситуація „ножиць” між формальним і реальним конституціоналізмом тощо.
Леонід Кияниця, Олег Кондратенко
Теоретико-методологічне обґрунтування дослідження окреслив у своїй презентації науковий співробітник Інституту, кандидат політичних наук Леонід Кияниця. Кризу ідентичності як кризу політичної культури та політичної свідомості і її перебіг в Україні схарактеризувала Галина Зеленько. Причини та особливості кризи політичної легітимності, а також виклики, спричинені війною та завданнями повоєнного відновлення, – представила у своїй доповіді провідний науковий співробітник, кандидат політичних наук Наталія Кононенко.
Кризі розподілу як нездатності держави ефективно виконувати функцію розподілу матеріальних благ та вибудовувати відповідну інституційну структуру, яка б її нівелювала присвятила свій виступ провідний науковий співробітник, доктор політичних наук Тетяна Ляшенко.
Тетяна Ляшенко
Причини кризи проникнення, яка проявляється у недостатності реформування та причинах низької ефективності реформ окреслила у своїй промові старший науковий співробітник, кандидат політичних наук Світлана Брехаря. Кризу участі як системну проблему, в основі якої, з одного боку, патерналістське суспільство, а з іншого – низька ефективність наявних каналів політичної участі висвітлив у своєму виступі провідний науковий співробітник, кандидат політичних наук Ростислав Балабан. Зрештою як кризи політичного розвитку позначалися на зовнішній політиці України та в які рішення конвертувалися і чому це має наслідком нинішню російську воєнну агресію схарактеризував провідний науковий співробітник, доктор політичних наук Олег Кондратенко.
Ростислав Балабан, Галина Зеленько
У ході дослідження виконавці проєкту виявили причини та особливості кризових явищ, а також – розробили рекомендації щодо подолання цих проблем. Ці результати, наголошували учасники круглого столу, є важливими для розуміння ситуації в Україні, зокрема з огляду на повномасштабне російське воєнне вторгнення. Учасники проєкту звернули увагу на важливість аналізу політичних криз у контексті демократичного транзиту, роздержавлення економіки, первинного нагромадження капіталу та характеру політичного режиму і, що особливо важливо – у ході повоєнного відновлення України. Акцентовано на необхідності розглядати кризи політичного розвитку з урахуванням їх системного, глибокого та довготермінового характеру.
Наталія Кононенко
Участь в обговоренні результатів дослідження взяв директор Інституту соціології НАН України, доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України Євген Головаха, Президент Центру Разумкова, кандидат політичних наук Юрій Якименко, завідувачка відділу Національного інституту стратегічних досліджень Ірина Павленко, завідувачка кафедри політології НУ „Києво-Могилянська академія”, доктор політичних наук Маргарита Чабанна та ін.
Загалом, результати наукового проєкту і, особливо, рекомендації, вироблені в ході його виконання, дають розуміння причинно-наслідкових зав’язків, переваг та вад наявної інституційної системи, інституційної спроможності (неспроможності) органів державної влади, які особливо виявилися в ході повномасштабної російської збройної агресії, проблем, з якими зіштовхнеться Україна у повоєнний період.
Переглянути відеозапис наукового заходу
24 квітня 2023 року провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський дав інтерв’ю Громадському Радіо в рамках проєкту „Зустрічі”.
Інтерв’ю було присвячено проблемі післявоєнного життя тих, хто постраждав в роки Другої світової війни, від антилюдської, злочинної ідеології та практики націонал-соціалізму і як це стосується сучасної України? Що нас чекає після Перемоги у взаєминах між людьми, які отримали різний досвід під час російської агресії. Мова йшла у контексті порівнянь із сучасністю. Долі людей в окупації, долі біженців, подіям на фронті.
Анатолій Подольський в студії Громадського Радіо
Під час інтерв’ю Анатолій Подольський звернув увагу на той факт, що „ми приречені на порівняння сучасної війни проти України з боку Московії із Другою світовою війною. Українські та західні інтелектуали порівнюють режим, диктатуру, ідеології, практики й націонал-соціалізму, і комунізму, і сучасної Росії. Й у тому плані Голокост також є предметом обговорення”.
Ми говоримо, зазначив науковець, про долю євреїв у роки Другої світової та українців сьогодні. Лариса Якубова, відома українська дослідниця, написала торік у березні, що українська політична нація, громадяни України різного етнічного походження під час повномасштабного вторгнення РФ як етнічні євреї у Другої світовій війні. Йдеться про те, що сьогодні такі злочини проти цивільного населення, ненависть ворога до української державності та громадянства, порівнюють з ненавистю на основі расової політики проти євреїв у часи націонал-соціалізму. Важливо відповідально порівнювати цілий спектр, говорити про типологію, особливості.
Історики, політологи, філософи дискутують порівнюючи злочини гітлерівської Німеччини та путінської Росії. Важливо, щоб таке порівняння базувалось на академічних, фахових, наукових підходах – наголосив Анатолій Подольський.
На сайті Інституту, в розділі „Наші видання”, розміщено електронну версію наукового фахового видання – журналу „Політичні дослідження” (№ 1 (5)’ 2023), засновником і видавцем якого є Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
В черговому номері журналу опубліковано статті з проблем теорії та історії політичної науки, дослідження політичних інститутів та процесів, політичної соціології, політичної культури та ідеології, наукові розвідки з проблем світового політичного розвитку, етнополітології та етнодержавознавства.
До 1 жовтня 2023 року редакція журналу приймає рукописи статей для публікації в наступному (№ 2 (6)’ 2023) номері часопису.
19 квітня 2023 року старший науковий співробітник відділу етнополітології Інституту, доктор історичних наук Олег Козерод дав інтерв’ю бельгійському виданню EU Morning Post. У ньому він позитивно оцінив Європейську стратегію боротьби з антисемітизмом і розвитку єврейського життя на 2021–2030 роки. Науковець підкреслив, що нині 27 країн ЄС успішно адаптують Стратегію до своїх національних особливостей і найближчим часом в Об’єднаній Європі розпочнеться її реалізація. Це, на думку вченого, дозволить кардинально покращити ситуацію з антисемітизмом та пожвавити розвиток єврейської культури та релігійного життя завдяки державній підтримці.
12–13 квітня 2023 року в Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського (м. Київ) відбулася Міжнародна науково-практична конференція „Євроінтеграційні процеси в Україні: історичні, культурні, політико-правові та психологічні аспекти”.
Співорганізаторами конференції виступили Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та Поморська вища школа (Pomorska szkoła wyższa, Республіка Польща).
Доповіді учасників конференції були присвячені аналізу процесу євроінтеграції України, здобутків та прорахунків у цій царині, перспектив набуття Україною повноправного членства у Європейському Союзі та НАТО. Особлива увага учасників конференції була прикута до російсько-української війни, яка становить найбільшу загрозу для України та її європейського майбутнього.
Учасники пленарного засідання конференції
З доповідями на пленарному засіданні конференції виступили співробітники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України – провідний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки, доктор політичних наук В’ячеслав Яремчук („Україна і євроінтеграція: четверта спроба”), провідний науковий співробітник відділу етнополітології, кандидат історичних наук Анатолій Подольський („Єврейська спільнота України під час війни та російської агресії: політичні та культурні виклики”), старший науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки, кандидат історичних наук Микола Горбатюк („Співробітництво українських громад і регіонів із закордонними партнерами в часи війни: поточний стан, виклики та перспективи”).
В’ячеслав Яремчук, Анатолій Подольський, Микола Горбатюк
під час виступів на науково-практичній конференції
Під час роботи конференції працювали три секції („Історико-культурологічна платформа”, „Політико-правова платформа”, „Соціально-психологічна платформа”) на яких була порушена низка важливих питань. Зокрема: „Україна серед європейських фронтирів: контакти, обміни, інтеграція, співпраця”; „Внесок України до європейської інтелектуальної та художньої скарбниці”; „Україна та Європа: співпраця в освіті, культурі, спорті, бізнесі”; „Європейський історичний досвід України”; „Трансформація політичної системи України в процесі євроінтеграції”; „Нові безпекові виклики для ЄС в контексті сучасної російсько-української війни”; „Особливості надання соціально-психологічних послуг в умовах євроінтеграції” та ін.
У роботі конференції взяли участь науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти України (Києва, Ужгорода, Львова, Одеси, Кам’янець-Подільського) та Республіки Польщі (Гданськ), науковці академічних установ, представники громадських організацій, аспіранти та студенти.
Програма міжнародної науково-практичної конференції
Старший науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, кандидат політичних наук Оксана Зорич стала лауреатом програми PAUSE за напрямом індивідуального дослідження „Пропаганда насилля. Російське вторгнення в Україну: стратегії й тактики інформаційної війни”, що здійснюватиметься на базі Центру теорії та аналізу права у École normale supérieure – одного із найавторитетніших навчальних та науково-дослідних центрів Франції.
Програма PAUSE підтримує науковців і митців, що вимушено покинули свої країни та тимчасово продовжують свою діяльність на базі закладів вищої освіти та науково-дослідних центрів у Франції.
Програмою також передбачено здійснення адвокаційної діяльності для захисту академічних свобод та дотримання прав людини.
30 березня 2023 року в Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення відбулася перша зустріч із низки запланованих для обговорення і визначення критеріїв інформації, яку можна віднести до нетолерантної й дискримінаційної за ознаками національної чи релігійної належності Ця зустріч була присвячена протидії антисемітизму в українському суспільстві. На зустріч були запрошені науковці, журналісти, представники єврейської спільноти країни.
Серед учасників зустрічі були голова Національної ради Ольга Герасим’юк, відповідальна секретарка Національної ради Олена Ніцко, член Національної ради Максим Онопрієнко, представниця Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Ельвіна Курталієва, експерт Асоціації єврейських громадських організацій В’ячеслав Ліхачов, фахівці медіарегулятора і представники єврейських громадських організацій та інституцій, експерти з питань антисемітизму та інші.
Під час дискусії
В дискусії з проблематики протистояння антисемітизму в Україні під час російської воєнної агресії взяв участь провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський.
Під час свого виступу науковець звернув увагу на той факт, що „в країні антисемітизм є, і нічого страшного. Мова йде про те, що він маргінальний і не є мейнстримом в українському суспільстві”.
Анатолій Подольський
Він нагадав, що у протестному русі під час Революції Гідності поряд з українцями стояли євреї, і вони є серед жертв-героїв Майдану. Нині багато євреїв захищають Україну на фронті: „Під час повномасштабного вторгнення і ще 2014 року, був лист єврейської громади, він відомий, він у відкритих джерелах, де сказано, що ми поділяємо долю власної країни, ми – українські євреї… і що захищати нас не треба”. Анатолій Подольський зазначив: „Ми розглядаємо українських євреїв як частину української культури. Єврейська культура України – це українська культура”. Саме на цьому мають наголошувати медіа, такі меседжі нас об’єднують.
За результатами обговорення питань антисемітизму в українських медіа буде напрацьовано рекомендації, до яких всі учасники зможуть надати свої уточнення чи пропозиції.
31 березня – 2 квітня 2023 року в Університеті Глазго (Шотландія) відбулася чергова щорічна конференція Британської асоціації слов’янських та східноєвропейських студій (BASEES). В роботі конференції взяли участь понад 400 дослідників із 30 країн. На панельній дискусії „Війна як творець націй? Націєтворення в Україні внаслідок війни Росії проти України – дискурси, ідентичності, досягнення” доповідь на тему: „Інституційні зміни політичної системи України під впливом російської воєнної агресії” виголосила завідувачка відділу політичних інститутів та процесів нашого Інституту, доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько.
Учасники панельної дискусії відзначили, що війни, звісно, знищують нації, однак вони також можуть зробити їх сильнішими, ставши своєрідним тригером дуже швидких і якісних змін. У випадку України війна Росії проти України з 2014 року є не кінцем, а початком національного будівництва. В Україні процес розбудови нації базується не на етнічному, а на громадянському націоналізмі, ідеї побудови сучасного демократичного та мультикультурного суспільства.
По суті, державотворення в Україні – це процес, який розпочався вже після проголошення незалежності у 1991 році та був підкріплений двома Майданами 2004 та 2013/14 років. Але війну Росії проти України з 2014 року, безумовно, можна вважати основним фактором і каталізатором національного будівництва в Україні. Це частина потужного дискурсу, який також можна спостерігати з даних соціологічних опитувань, які підтверджують зростання національної гордості та громадянської української ідентичності.
З іншого боку, війна також стала каталізатором якісних змін політичного режиму в Україні, модернізації політичних акторів і, головне, зменшення впливу фінансово-промислових груп (олігархів), руйнування політичної та економічні монополії в країні.
У поєднанні зі стрімким розвитком громадянського суспільства, зміною політичних ідентичностей стабілізаційна роль ЄС спричинила також швидкі інституційні зміни в усій політичній системі України. Наголошено також, що процес європеїзації – це артикульований вибір орієнтації націєтворення, який поклав край геополітичній амбівалентності України.
Останнього тижня березня провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології Микола Рябчук прочитав цикл науково-популярних лекцій під загальною назвою „Гуртування довкола прапора: воєнні виклики і громадянська мобілізація в Україні” у трьох румунських і молдавських університетах – у Ясах (28.03.), Сучаві (29.03.) та Кишиневі (31.03.).
У своїх презентаціях доповідач проаналізував чинники, які зумовили несподівану для багатьох українську стійкість під несамовитим російським натиском, і пояснив, що повільний і непослідовний розвиток України у постсовєтські десятиліття спричинив недооцінку важливих суспільних процесів і трансформацій, які відіграли, однак, у критичний момент вирішальну роль.
Покликаючись на репрезентативні соціологічні дані, доповідач показав небувало високий рівень громадянської консолідації, що його науковці метафорично окреслюють як „гуртування довкола прапора” тобто – добровільне підпорядкування особистих, партикулярних інтересів загальносуспільним потребам перед обличчям екзистенційних загроз для всієї спільноти.
Під час лекції
Головне питання, на думку вченого, – наскільки тривалою може бути така консолідація, особливо після зникнення зовнішньої загрози, наскільки успішно вдасться акумулювати соціальний капітал для успішного мирного розвитку у майбутньому.
24 березня провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології Микола Рябчук виступив із ключовою доповіддю (онлайн) на IV щорічній Шевченківській конференції в університеті штату Індіана, Блумінгтон. У своїй презентації під назвою „Картографування “нації нізвідки“: імперське знання і виклики деколонізації” він розвинув концепцію Еви Томпсон з її однойменної книжки („Imperial Knowledge”), де „імперське знання” витлумачується як система наративів, головна мета яких – встановлення дискурсивного контролю над підлеглими націями.
Цей тип „знання”, випродукуваний у XVIII ст., імперські ідеологи поступово розвинули, інституціалізували й утвердили в світі як буцімто незаперечну „наукову істину”. Його вдалося нормалізувати і зробити таким чином бездискусійним; за його допомогою з публічного обговорення було виключено всі альтернативні голоси, зокрема голоси підлеглих народів, як начебто „девіантні” й „націоналістичні”.
Панування російського „імперського знання” в західному науковому світі та в масовій свідомості спричинило тривалу неадекватність західного розуміння Росії, майже повне ігнорування України та, відповідно, хибну політику щодо цих країн та Східної Європи загалом. Сьогоднішня російська війна в Україні як виразний прояв неоімперської агресивності робить потребу деконструкції „імперського знання”, оприявнення його політико-ідеологічних метастаз надзвичайно важливою – в рамках започаткованої Україною програми деколонізації.
На сайті Інституту в розділі „Наші видання” розміщено матеріали круглого столу „Нове покоління українського політикуму в умовах війни та повоєнних суспільних трансформацій”.
Круглий стіл відбувся 15 листопада 2022 року. Науковий захід було організовано Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України в межах Програми спільної діяльності Національної академії наук України та Національної академії педагогічних наук України на 2020–2022 роки.
Збірник матеріалів круглого столу містить тези виступів учасників. Аналізуються індикатори зміни політичних поколінь в Україні; політико-психологічний портрет нового покоління українського політикуму; синхронізованість процесів зміни політичних поколінь в Україні й світі. Автори досліджують причинно-наслідкові зв’язки ротації політичних поколінь зі змінами у масовій свідомості; необхідні передумови формування нової політичної еліти всередині громадянського суспільства. Окрему увагу приділено аналізу російсько-української війни в контексті поколінного конфлікту національних політичних еліт, створенню інституційних та інших запобіжників реставрації олігархії в українській політиці у повоєнний час.
Адресується дослідникам в галузі суспільних та поведінкових наук, експертам, політичним та громадським діячам, студентам і аспірантам вищих навчальних закладів та усім, хто цікавиться поколінною проблематикою в політиці.
Збірник публікується в електронному форматі.
14 лютого 2023 року в Єврейському Музеї Берліну відбулась дискусія з проблеми впливу російської війни проти України на політику європейської історичної пам’яті та інструменталізації минулого з боку путінського режиму.
Учасниками панельної дискусії були: державний міністр культури Німеччини Клаудія Рот, голова Фонду EVZ («Пам’ять. Відповідальність. Майбутнє» д-р Андреа Деспот, та директорка архіву Арольсен Флоріане Азолай. Участь у дискусії (онлайн) взяв провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат історичних наук, Анатолій Подольський.
Під час дискусії було наголошено, що з кінця лютого 2022 року Росія веде загарбницьку війну проти України. У тіні гострої гуманітарної катастрофи в Україні виникає ще одна загроза: фундаментальна інструменталізація історії. Питання, які були у фокусі уваги дискутантів: що означає війна в Україні для німецької, єврейської та української культур пам’яті? Які рефлексії – такі як уникнення провини та релятивізація Голокосту та нацистської несправедливості – можна побачити в німецьких публічних дебатах і як їм протистояти?
Під час дискусії
Під час свого виступу Анатолій Подольський звернув увагу на той факт, що пам’ять про минуле сьогодні, під час війни, є важливим чинником ідентичності сучасного українського суспільства. Вшанування пам’яті жертв Голокосту під час повномасштабного російського вторгнення – це наша зброя також у війні проти ворога. Ми здатні на чесні історичні рефлексії. Україна вже ніколи не повернеться до імперії і не буде російською колонією. Також А. Подольський відзначив, що європейські країни, зокрема Німеччина, мають допомогти Україні остаточно перемогти російський тоталітаризм. Демократичний світ звик до поступок диктаторам, час настав розірвати це коло безкарності.
Участь у дискусії взяли понад сто учасників – німецькі політичні діячі, вчені, журналісти, а також українці, що нині є вимушеними біженцями від російської воєнної агресії. Аудиторія висловила абсолютну підтримку боротьбі українців проти російських загарбників.
Панельна дискусія була організована Єврейським музеєм Берліну у співпраці з Фондом „Пам’ять, відповідальність і майбутнє” (EVZ).
Уривок з виступу А. Подольського
До 14 березня 2023 року приймаються рукописи статей для публікації в черговому номері журналу „Політичні дослідження” (№ 1 (5)’ 2023).
Засновник видання – Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Тематичне спрямування журналу представлене такими рубриками:
- Теорія та історія політичної науки. Політична філософія.
- Політичні інститути та процеси. Політична соціологія.
- Політична культура та ідеологія. Політична психологія.
- Проблеми світового політичного розвитку. Основи національної безпеки держави.
- Етнополітологія та етнодержавознавство.
Журнал включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія „Б”) з політичних наук за спеціальністю 052 – „політологія” (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.04.2022 р. № 320).
Статті публікуються на безоплатній основі.
Інформація для авторів. Вимоги до рукописів статей.
Основи редакційної політики журналу
Електронна адреса редакції: editor_ipiend@ukr.net
До 14 березня 2023 року приймаються рукописи статей для публікації в черговому номері журналу „Політичні дослідження” (№ 1 (5)’2023).
Засновник видання – Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Тематичне спрямування журналу представлене такими рубриками:
- Теорія та історія політичної науки. Політична філософія.
- Політичні інститути та процеси. Політична соціологія.
- Політична культура та ідеологія. Політична психологія.
- Проблеми світового політичного розвитку. Основи національної безпеки держави.
- Етнополітологія та етнодержавознавство.
Журнал включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія „Б”) з політичних наук за спеціальністю 052 – „політологія” (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.04.2022 р. № 320).
Статті публікуються на безоплатній основі.
Інформація для авторів. Вимоги до рукописів статей.
Основи редакційної політики журналу
Електронна адреса редакції: editor_ipiend@ukr.net
23 лютого 2023 року у Сеймі Республіки Польща відбулась міжнародна конференція „Імперіалізм під знаком двоголового орла і червоної зірки. Жертви російського комунізму та імперіалізму у ХХ столітті”. Захід, приурочений річниці початку широкомасштабної агресії Росії проти України, був організований за ініціативи маршалка (спікера) Сейму Ельжбети Вітек та директора Інституту національної памʼяті Польщі Кароля Навроцького.
У контексті річниці російської агресії проти України конференція мала на меті показати на прикладах історичного досвіду кількох країн обґрунтованість такої тези Юзефа Пілсудського: „Незалежно від того, яким буде її уряд, Росія є запеклим імперіалістом. Це основна риса її політичного характеру”.
Насамперед ішлося про Україну, яка боронила свій суверенітет у 1917–1921 роках, а також – про боротьбу з більшовизмом балтійських народів у 1918–1921 роках і про спротив народів Закавказзя російським більшовикам і білогвардійцям у 1917–1921 роках. Спеціальну увагу було приділено укладеному у квітні 1920 року польсько-українському союзу. Він був першою спробою створити під егідою Польщі блок союзних держав між Балтією та Чорним морем, що дозволило зупинити російський експансіонізм. Ця тематика була представлена й обговорювалась на першій секції конференції. На другій секції йшлося про „польську операцію” НКВД 1938 року, про радянські репресії проти польських громадян у 1939–1944 роках, а також про репресивні акції комуністичного режиму проти громадян Східної Європи у 1944–1989 роках.
На конференції з доповіддю на тему „Україна: захист суверенітету у 1917–1921 роках” виступив головний науковий співробітник відділу теорії та історії нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал. Участь у роботі конференції взяли науковці з Латвії, Грузії, Польщі, депутати Сейму, дипломати, представники громадськості.
Учасники конференції
На фото зліва направо: професор Ерікс Єкабсонс (Латвія), доктор історії Даріш Роґут (Польща), доктор історії Мирослав Шумило (Польща), доктор історії Ян Шумський (Польща), професор Юрій Шаповал, Посол України в Польщі Василь Зварич, професор Мікаел Бахтадзе (Грузія)
З метою вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, у відстоюванні територіальної цілісності України, з нагоди відзначення річниці від проведення 26 лютого 2014 року в місті Сімферополі мітингу на підтримку територіальної цілісності України за участю кримських татар, українців та представників інших національностей Указом Президента України В. Зеленського в Україні встановлено День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, який відзначається щороку 26 лютого.
До Дня спротиву окупації Автономної республіки Крим та м. Севастополя – 23 лютого 2023 року – в Національному університеті біоресурсів і природокористування України відбулася Міжнародна науково-практична конференція „Трансформація системи міжнародних відносин в умовах російсько-української війни”. Серед співорганізаторів конференції – Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Програма Міжнародної науково-практичної конференції
Вітаючи учасників конференції від імені співорганізаторів, заступник директора з наукової роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Олександр Майборода зазначив, що сьогодні йде боротьба за виживання не тільки України, а й існуючої міжнародної системи, це боротьба за політичний клімат планети, боротьба з тоталітарними та авторитарними режимами, які не здатні розв’язувати нагальні проблеми сучасності. Науковець наголосив на тому, що цивілізація розвивається вже не за релігійним принципом, а за принципом демократичності чи недемократичності, належності чи неналежності до демократії. У цьому суть загальної світової дискусії сьогодення.
Виступає Олександр Майборода
На секційному засіданні конференції, яке проходило під керівництвом доктора історичних наук, професора кафедри міжнародних відносин і суспільних наук НУБіП України Олени Любовець, з доповіддю „Вплив реформи децентралізації на процес євроінтеграції України” виступив старший науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат історичних наук Микола Горбатюк. Особливу увагу у своєму виступі науковець приділив актуальним питанням впливу реформи децентралізації на процес європейської інтеграції України.
Виступає Микола Горбатюк
Загалом, в роботі конференції взяли участь понад 300 науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти України, науковців академічних установ, дипломатів, державних та громадських діячів. Серед учасників – представники 22 регіонів України, 6 країн світу (Польщі, Сполученого Королівства Великої Британії й Північної Ірландії, Молдови, Румунії, Індії, Німеччини).
Науковий журнал «ПОЛІТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ»
Новини
Оголошення
