7–8 червня 2022 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулася міжнародна науково-практична конференція „Глобалізаційні виклики: урядування майбутнього”. Конференція присвячена обміну знаннями та досвідом, обговоренню актуальних проблем у контексті глобалізаційних викликів в умовах сьогодення (програма конференції).
У конференції взяли участь та виступили наукові співробітники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України: доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Тетяна Бевз, доктор політичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів Марія Кармазіна та кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Микола Горбатюк.
Під час науково-практичної конференції
Темою доповіді Т. Бевз була: „Інструменти оптимізації діяльності органів влади в умовах війни”. У доповіді науковиця зазначила, що в умовах війни змінилися алгоритми роботи державних органів центрального і місцевого рівнів. Центральна та місцева влада працюють як одне ціле і, багато в чому завдяки цьому, система управління країною була збереженою. Верховна Рада України діяла у „турборежимі” і працювала „оборонна коаліція” на принципах консенсусу, що означало прийняття важливих та визначених на спеціальній погоджувальній раді рішень з мінімальними дискусіями у сесійній залі. Акцентувалася увага на оптимізації структури та кількісного складу органів державної влади шляхом скорочення неефективних функцій та деконцентрації владних повноважень; на підвищенні автономності роботи міністерств у контексті можливого набуття Україною статусу кандидата в члени Європейського Союзу; на утвердженні тренду підвищеної нетолерантності до корупції; на узгодженні програми уряду щодо планів відновлення країни; оптимізації державних витрат в умовах війни; ролі державного службовця у воєнний та повоєнний періоди; на проблемі дистанційної роботи та еміграції.
З доповіддю „Діяльність політичних партій у контексті національної безпеки України (період після 24 лютого 2022 р.)” на засіданні секції „Проблеми забезпечення національної безпеки в сучасних умовах” виступила професор Марія Кармазіна. Старший науковий співробітник Микола Горбатюк виголосив доповідь на тему: „Війна і децентралізація: реалії та перспективи місцевого самоврядування в Україні в нових геополітичних умовах”.
2–3 червня 2022 року у Західноукраїнському національному університеті (м. Тернопіль) відбулася Міжнародна науково-практична конференція „Трансформаційні процеси соціально-гуманітарної сфери сучасної України в умовах війни: виклики, проблеми та перспективи”. Міжнародний науковий захід об’єднав академічних вчених, освітян, практиків соціогуманітарної сфери, студентів ЗВО. На пропозицію наукової комунікації відгукнулися представники провідних закладів України, США, Туреччини, Австрії, Польщі, Словаччини, Китаю. Масштабність заходу засвідчує участь понад 50 університетів-учасників та партнерів Західноукраїнського національного університету. Злагоджена взаємодія співорганізаторів конференції – Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПН України, Львівського національного університету імені Івана Франка, Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, партнерів із Католицького університету в Ружомберку (Словаччина), Вищої школи управління й адміністрування (Польща), значна кількість учасників (близько 300, серед них понад 70 докторів наук, професорів) стали індикатором високого професіоналізму науковців та складності формування єдиного цілісного соціально-гуманітарного простору України в умовах війни (програма конференції).
Під час роботи Міжнародної науково-практичної конференції
Одним із партнерів-учасників цього міжнародного заходу був і наш Інститут. До складу наукового комітету конференції увійшла доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту Тетяна Бевз.
Тетяна Бевз
Т. Бевз взяла участь у роботі пленарної частини конференції. Доповідь науковиці –„Ідея «єдності» в дипломатичному дискурсі держави в умовах війни” – була присвячена проблемам розвитку публічної дипломатії, концепту «єдності», що в умовах війни набуло особливо важливого значення для української дипломатії та визначенню її основних завдань – розроблення основних напрямів контенту та стратегічних комунікацій для публічної дипломатії, застосування сучасних каналів комунікації у донесенні ключових меседжів, урахування та включення стратегічних комунікацій у порядок денний країн, організацій, де реалізуються відповідні заходи. Дипломатичні зусилля в умовах війни, наголосила доповідач, мають важливе значення. Україна створила прецедент небаченого єднання демократичного світу навколо емоції справжнього захоплення українською сміливістю й навколо розуміння, що за свободу потрібно боротися і зміцнювати загальноєвропейську єдність.
У роботі конференції взяла участь та виступила з доповіддю „90 днів повномасштабного вторгнення російської армії в Україну: дипломатичні здобутки Президента України” доктор політичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів нашого Інституту Марія Кармазіна.
Під час роботи секції „Історичний та соціокультурні виміри українського наукового дискурсу в умовах сьогодення” з доповіддю „Подолання негативізму в суспільній свідомості як чинник розвитку української національної ідентичності” виступив кандидат філософських наук, науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Олександр Чорний.
24-25 травня у Катарі відбулася 14-та Конференція з міжрелігійного діалогу, яка зібрала релігійних лідерів – представників різних течій християнства, ісламу та юдаїзму, науковців, державних діячів з 49 країн світу.
На Конференції, темою якої цьогоріч була „Релігії і мова ворожнечі. Священні тексти і практика”, з доповіддю виступив головний науковий співробітник нашого Інституту Віктор Єленський. На прикладі доктринальної еволюції соціально-богословської думки Московської патріархії він показав, як з мови ворожнечі виростає теорія і практика розлюднення „іншого”. Це розлюднення проходить етапи десакралізації святощів „іншого”, потім – заперечення йому у праві на власну ідентичність та існування як „іншому” аж до заперечення у праві на фізичне існування як таке.
Доповідач наголосив, що радикальний розрив Московської патріархії з її власною соціальною концепцією відбувався одночасно з інтеріоризацією та сакралізацією нею доктрини „Русского міра”, нині засудженою провідними православними богословами та вченими як етнофілетичної та єретичної. Віктор Єленський вказав на фактори, які перетворюють мову ворожнечі на мову та практику ненависті й, зрештою, легітимізацію війни на знищення об’єкта ненависті. Він закликав релігійних і політичних лідерів-учасників Конференції до конкретних кроків, які б унеможливили будь-яку участь розпалювачів війни у членстві в міжрелігійних світових та регіональних організаціях, зробили б неминучим їхнє покарання і створили б механізми дієвого реагування на релігійне виправдання агресивних війн та насильства.
20 травня 2022 р. в Академії публічного управління Республіки Молдова відбулася Міжнародна науково-практична конференція „Теорія і практика публічного управління”. Участь в роботі конференції взяли представники Молдови, Румунії, Польщі та України.
З вітальним словом від України виступила доктор наук з державного управління, професор Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка Тетяна Василевська.
Міжнародна науково-практична конференція в Академії публічного управління Республіки Молдова
У конференції взяла участь та виступила з доповіддю, в межах роботи секції „Актуальні проблеми політичних наук і інтеграційні процеси”, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту Тетяна Бевз. Тема доповіді науковиці: „Національна ідентичність в умовах глобалізації”.
У виголошеній доповіді Тетяна Бевз зазначила, що у ХХІ столітті національна ідентичність відрізняється від національної ідентичності інших історичних періодів тим, що „за глобальної доби національна ідентичність водночас і міцніша завдяки ефективним стратегіям побудови нації, і набагато відкритіша чужим впливам, які неможливо контролювати та не пускати в національний простір”.
Під час роботи конференції
Доповідач наголосила, що повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну створило нову реальність, зміцнивши почуття політичної єдності та державної ідентичності українства. Українці довели собі та іншим, що вони існують як нація, яка має громадянську і національну ідентичність і здатні захищати свою незалежність, територіальну цілісність і соборність.
12 травня 2022 року провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Анатолій Подольський виступив з лекцією, присвяченою українському спротиву під час війни в Україні та російській агресії, що вже триває понад три місяці.
Це була онлайн-конференція, що проходила у французькому культурному центрі в Токіо. Учасниками заходу були близько 200 студентів, учнів-старшокласників та їхні викладачі. Аудиторія була представлена сімома країнами Тихоокеанського регіону: Японія, Австралія, Камбоджа, Китай, Південна Корея, Індонезія та В’єтнам.
Серед слухачів – майбутні історики, географи, політологи, фахівці з геополітики. Учасники конференції висловили підтримку України у важкі часи воєнного протистояння РФ, побажання найшвидшої Перемоги над російськими загарбниками та окупантами.
Проблеми, на яких зробив наголос А. Ю. Подольський, під час своєї лекції, були зосереджені на необхідності переосмислення подій Другої світової війни під впливом сучасною російської агресії та боротьби України за власну ідентичність, свободу й українську державність. Акцентовано на порівнянні військових злочинів гітлерівської Німеччини та сучасного рашизму.
Англомовна відеоконференція стала помітною освітньою подією для Азійсько-Тихоокеанського регіону навчальних установ AEFE. До участі в науково-освітньому заході долучилися кілька міжнародних французьких вищих і середніх шкіл з Токіо, Ханою, Пномпеню, Джакарти, Шанхаю, Сіднею, Сеулу та Кіото.
23 травня провідний науковий співробітник нашого Інституту Микола Рябчук, взяв участь у міжнародній конференції „Російська війна в Україні та кінець “після-холодновоєнної” доби: європейський та історичний контексти”. Науковець виступив на відкритті конференції зі вступною доповіддю, яка мала задати тон подальшим дискусіям, – „Усупереч очевидному: Україна і криза “реальної політики””.
Гострій критиці піддано т. зв. „реалістичний” підхід до міжнародних відносин, зокрема – до нинішньої російсько-української війни. Одна річ, наголосив доповідач, коли „реалізм” означає тверезу оцінку політичної ситуації та відповідних можливостей політичних акторів, зовсім інша – коли цей „реалізм” стає виправданням цинічної зради декларованих ліберально-демократичних цінностей на користь партикулярних інтересів та корпоративних зисків.
Під час дискусії
Микола Рябчук узяв участь також у підсумковій подіумній дискусії „Україна і світ / Україна у світі: сценарії майбутнього”.
18–20 травня 2022 року в онлайн-форматі відбулася IV Міжнародна наукова конференція „Євроатлантична безпека і політика Російської Федерації”, організована Інститутом наук безпеки Університету Яна Кохановського (Польща), Центром підвищення оборонної освіти НАТО–DEEP (Бельгія) та Центром аналізу європейської політики у Вашингтоні (США).
У конференції взяла участь завідувачка відділу політичних інститутів і процесів нашого Інституту, доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько.
Галина Зеленько
У своїй доповіді Г. Зеленько обґрунтувала безпідставність звинувачень Росії на адресу України в нацизмі та у тому, що у Києві править „хунта”. Вона наголосила, що вперше в історії України Президент України, яким у 2019 р. став В. Зеленський, був обраний 74% громадян при явці в майже 70%. Законність виборів визнали всі спостерігачі, як від урядів країн світу, так і від авторитетних міжнародних організацій.
Щодо звинувачень у нацизмі, то Г. Зеленько звернула увагу учасників, що в умовах військової агресії сплеск націоналізму є цілком природною реакцією суспільства. Водночас ідеологічні націоналістичні сили в Україні завжди мали примарні парламентські перспективи. Націоналістичні партії (насамперед відомий „Правий сектор”) на парламентських виборах 2014 року отримали менше ніж 2% голосів виборців. За результатами парламентських виборів 2019 року націоналістичні партії „Свобода”, „Правий сектор”, „Національний корпус”, „Демократична сокира” разом набрали лише близько 3% голосів. Тому не варто плутати націоналізм з патріотизмом, який дійсно є характерною ознакою сучасного українського суспільства, патріотизму, без якого Україна змогла б протидіяти російській воєнній агресії.
На сайті Інституту у розділі „Наші видання” розміщено текст монографії „Цивілізаційна ідентичність українства: історія і сучасність”.
Монографія підготовлена колективом науковців у складі: О. Рафальського (керівник авторського колективу), Я. Калакури (науковий редактор), О. Калакури, М. Юрія.
У монографії в контексті гуманітарної міждисциплінарності, поєднання історичних, філософських, політологічних, соціологічних і культурологічних методів пізнання, з позицій цивілізаційного, антропологічного та соціокультурного підходів розглядається феномен української цивілізаційної ідентичності, її витоки, становлення та сучасний стан.
З’ясовуються теоретико-методологічні засади сутності цивілізаційної ідентичності, її структура: етнічна, національна, культурна, релігійна, політична, громадянська, європейська та інші складові, зв’язок цивілізаційної ідентичності з менталітетом і глобалітетом у динаміці історичного поступу та трансформацій, починаючи з епохи Середньовіччя, Києво-Руської держави, Ренесансу, модерну і закінчуючи постмодерном. Показано історичну місію українського козацтва як носія нових якостей національної ідентичності, відстежено цивілізаційне самовизначення української ідентичності на зламі ХІХ–ХХ ст., роль свідомості, соціальної психології та національної ідеї в трансформації ідентичності, висвітлено причини кризи і розколеності ідентичності в умовах тоталітаризму, його нищівні наслідки для ідентифікаційного процесу українства загалом.
Центральне місце відведено дослідженню специфіки цивілізаційної ідентичності незалежної України, ролі її складових – етнічної, релігійної, національної, громадянської та євроідентичності, розкрито вплив на них міжнаціональних відносин, демократизації суспільства, цифровізації та глобалізації сучасного світу, агресивної політики Росії на ідентифікаційні процеси. Висвітлюються шляхи збереження української ідентичності в чужоземному середовищі, роль зарубіжного українства у формуванні цивілізаційної ідентичності. Висловлено низку пропозицій щодо подальшого дослідження проблеми, ролі держави та громадянського суспільства в активізації ідентифікаційного процесу в сучасній Україні та його перспектив.
Розрахована на науковців, викладачів історії, філософії, культурології, соціології, соціальної психології, політології, етнології, учителів, аспірантів і студентів, усіх, хто цікавиться українською історією, методологією її цивілізаційного, антропологічного та соціокультурного пізнання.
Видання присвячене світлій пам’яті професорів Івана Кураса, Юрія Левенця, Миколи Михальченка, Лариси Нагорної, Мая Панчука та інших українських етнополітологів, які відійшли у вічність.
17 травня в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі в онлайн-режимі відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція „Україна в контексті соціогуманітарних викликів сучасності: історичний досвід та перспективи”.
Одним зі співорганізаторів наукового заходу був Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України.
Учасники конференції зосередилися на обговоренні соціогуманітарних викликів, актуальних політичних, соціокультурних, релігійних та націєтворчих питань вітчизняної історії в контексті „гарячої фази” російсько-української війни, відзначали важливість інтелектуальної складової протистояння російській агресії.
На пленарному засіданні з доповіддю „Релігійний фронт російсько-української війни: глобальне і національне потенційних наслідків” виступив доктор політичних наук, професор, завідувач відділу політичної культури та ідеології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Віктор Войналович.
Під час онлайн-конференції
Під час секційних засідань та у підготовлених учасниками тезах виступів через призму соціогуманітарних проблем висвітлені актуальні проблеми суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку України XX – початку XXІ ст.; націєтворчі, релігієзнавчі та соціокультурні процеси в Україні; проблеми краєзнавчих та регіональних студій вітчизняної історії.
Обговорення відбулося за такими напрямами:
- Суспільно-політичний та соціально-економічний зріз історії України в контексті соціогуманітарних проблем ХХ – ХХІ ст.
- Повсякденна історія та безпека життєдіяльності України.
- Російсько-українська війна: цивілізаційні та соціогуманітарні виклики сучасності.
- Націєтворчі, релігієзнавчі та соціокультурні проблеми історії України.
- Науково-освітній простір України: традиції та перспективи.
- Актуальні питання національно-патріотичного виховання України.
- Соціогуманітарні студії в історіографічній спадщині.
- Краєзнавчо-туристичні та регіональні аспекти соціогуманітарних досліджень.
У роботі секційних засідань конференції взяли участь наукові співробітники та аспіранти нашого Інституту: доктор історичних наук, професор Бевз Т. А., доктор політичних наук, професор Калакура О. Я., доктор політичних наук, професор Кармазіна М. С., доктор політичних наук, доцент Кондратенко О. Ю., доктор політичних наук, доцент Яремчук В. Д., кандидат політичних наук, старший науковий співробітник Зорич О. О., кандидат історичних наук Ковач Л. Л., кандидат історичних наук Ляшенко О. О., кандидат педагогічних наук Мачуський В. В., кандидат історичних наук Новородовський В. В., кандидат філософських наук Щербенко Е. В., аспірантка Інституту Баранівська М. М.
Загалом в роботі конференції взяли участь понад 100 учасників.
Програма науково-практичної конференції
14 травня 2022 року Україна відзначила День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Цьогоріч цей пам’ятний День на державному рівні Україна відзначала вдруге, згідно з Постановою „Про вшанування пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни”, ухваленою Верховною Радою України у лютому минулого року.
Нині 2673 українці ушановані Державою Ізраїль високим званням Праведників народів світу. Разом з тим, тисячі рятівників і досі залишаються невизнаними й невідомими.
Другий рік поспіль Національний музей історії України у Другій світовій війні проводить Всеукраїнський онлайн марафон, присвячений пам’яті українців Праведників народів світу. Під час марафону лунають розповіді про родини Праведників, їхні долі, зустрічі з родичами тих людей.
Всеукраїнський онлайн марафон
В межах цих заходів відбуваються й наукові дискусії, зустрічі з науковцями – істориками, політологами, культурологами – тими, хто досліджує історії українців-рятівників.
В залі музею
Цьогоріч серед науковців-гостей онлайн-марафону були провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат історичних наук Анатолій Подольський та голова Українського інституту національної пам’яті, кандидат філологічних наук Антон Дробович.
Нині в Україні з’являються нові Герої, вчинки яких за своєю сутністю зіставні з подвигами Праведників народів світу.
Марафон було присвячено усім громадянам України, яких убив сучасний російський нацизм.
14 травня Україна відзначає День пам’яті українців, які спасали євреїв під час Другої світової війни. Більше про День українських праведників народів світу в ефірі телеканалу “Київ” розповів Анатолій Подольський, провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І.Ф., Кураса НАНУ, директор Українського центру вивчення історії Голокосту
Шановні колеги!
Сьогодні – наше професійне свято!
Вже 26 років поспіль, згідно з Указом Президента України, щороку – третьої суботи травня – відзначається професійне свято українських науковців – День науки!
День науки – свято людей творчої праці, діяльність яких спрямована на науковий поступ та суспільну консолідацію, є символом духовної свободи та розвитку особистості.
Нині ми переживаємо важкі часи. Але, попри складні умови воєнного стану, вітчизняні науковці продовжують самовіддано працювати над виконанням програм наукових досліджень, займаються волонтерською діяльністю, допомагають Збройним Силам України, наближаючи нашу перемогу над агресором!
Нашій рідній Україні – перемоги, миру та процвітання!
Нашим науковцям – невичерпної енергії, наснаги та нових творчих здобутків!
Нехай ніколи не згасне прагнення до нових знань,
а натхнення – завжди супроводжує наукову діяльність.
Слава Україні!
19 травня 2022 року у Варшаві (Польща) відбувся міжнародний семінар „Аналогії та тяглість. Російські злочини в Україні з погляду історичних досліджень і досліджень геноциду”.
Міжнародний семінар „Аналогії та тяглість. Російські злочини в Україні з погляду історичних досліджень і досліджень геноциду”
Одним з учасників семінару був головний науковий співробітник нашого Інституту доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал. Він виступив із доповіддю „Як і чи допомагають історичні аналогії у розумінні й оцінці сучасної війни Росії проти України”.
Під час семінару
Семінар було організовано Інститутом політичних досліджень Польської академії наук, з яким наш Інститут пов‘язують партнерські стосунки.
На сайті Інституту, згідно з Постановою Президії НАН України від 06.04.2022 р. № 98, у розділі „Наші видання” розміщено текст національної доповіді НАН України „Національна стійкість України: стратегія відповіді на виклики та випередження гібридних загроз”.
Національна доповідь, підготовлена колективом фахівців Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України, є спробою в сучасних геополітичних умовах обґрунтувати концепцію національної стійкості (резильєнтності) як стійкості цивілізаційної суб’єктності країни. Визначити її стратегію забезпечення збалансованості розвитку та успішної протидії зовнішнім і внутрішнім загрозам, у тому числі гібридним. Досліджено питання взаємодії національної резильєнтності й національної безпеки держави, поставлено проблему інституційного забезпечення стратегії національної резильєнтності.
Текст національної доповіді НАН України (PDF)
На сайті Інституту у розділі „Наші видання” розміщено текст монографії „Ієрархія цінностей населення Сходу та Півдня України: етнополітичний аспект в умовах російської агресії”, підготовленої колективом авторів під керівництвом В. А. Войналовича.
У монографії здійснено аналіз сутнісного змісту, стану та динаміки ціннісних орієнтацій населення Сходу та Півдня України, його суспільної поведінки і суспільних практик в умовах російської агресії. На основі використання широкої емпіричної бази, результатів досліджень соціологічних служб проаналізовано основні ідеологеми «Русского мира», головні канали їх поширення в Україні та способи адаптації до специфічних українських реалій, стан поширеності та динаміку національно-громадянських цінностей. Досліджено демографічний розподіл та еволюцію мовних ідентичностей і практик населення Сходу та Півдня України, динаміку релігійно-конфесійних преференцій населення, особливості й характер етнокультурної політики в регіоні, поведінку та мобільність основних акторів етнокультурної сфери. Сформульовано рекомендації щодо розробки та реалізації стратегії суспільної консолідації. Книга розрахована на науковців, політиків, активістів неурядових організацій, усіх, хто цікавиться проблемами національного розвитку.
В ефірі: Анатолій Подольський, історик, вчений, провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І.Ф., Кураса НАНУ, директор Українського центру вивчення історії Голокосту
Провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Анатолій Подольський провів відкриту онлайн лекцію на тему: „Україна у війні. Історичні паралелі з минулим. Шлях до перемоги над ворогом”. Серед слухачів – понад 150 викладачів, аспірантів та студентів Національного університету біоресурсів і природокористування (НУБІП) України.
Зі вступним словом до присутніх звернулася декан гуманітарно-педагогічного факультету університету Інна Савицька. Вона наголосила на актуальності теми лекції, наголосила на тому, що саме нині – в умовах воєнного стану – звернення до нашого історичного минулого сприятиме усвідомленню сьогодення, значною мірою – визначатиме майбутнє.
Інна Савицька
Під час своєї лекції Анатолій Подольський провів паралелі між історією та сьогоденням: знищенням євреїв гітлерівськими нацистами та вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні українського народу.
Анатолій Подольський. Під час онлайн лекції
Якщо люди не засвоюють уроки історії, наголосив А. Подольський, вони приречені на їхнє повторення. Рефреном виступу стало твердження: ми більше не зможемо вивчати минуле, історію, не проводячи паралелі з сучасною війною. Досвід українців з окупації, полону, учасників бойових дій відтепер превалюватиме над історичним воєнним досвідом людства. „Вороги паплюжать наше минуле, вони хочуть забрати нашу пам’ять. Мова йде про нашу культуру, нашу історію, мистецтво, духовне життя” – підкреслив Анатолій Подольський.
17 травня 2022 року в м. Переяславі відбудеться Всеукраїнська науково-практична конференція „Україна в контексті соціогуманітарних викликів сучасності: історичний досвід та перспективи” (форма участі – дистанційна).
Співорганізатори наукового заходу: Університет Григорія Сковороди в Переяславі, Національний історико-етнографічний заповідник „Переяслав”, Інститут історії України НАН України, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Запрошуємо до участі у роботі конференції.
На сайті Інституту у розділі „Наші видання” розміщено текст монографії Валерія Новородовського „Національні меншини України в політичних процесах (1945–1991): науковий дискурс”.
У монографії розглянуто науковий дискурс проблеми участі національних меншин у суспільно-політичному житті Української РСР 1945–1991 рр., систематизовано наявні наукові знання з цієї проблематики й узагальнено основні проблеми радянської національної політики. Здійснено комплексне дослідження та розкрито основні тенденції розвитку в радянській, сучасній українській та зарубіжній науковій літературі, висвітлено низку проблем історичної та етнополітичної науки, які порушувалися науковцями.
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти на своєму засіданні 14 квітня 2022 року ухвалило рішення про акредитацію освітньо-наукової програми з підготовки докторів філософії галузі знань „05 Соціальні та поведінкові науки” зі спеціальності „052 Політологія” Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Експертна група НАЗЯВО високо оцінила рівень підготовки наукових кадрів в Інституті та за результатами фахової експертизи дійшла висновку щодо відповідності освітньої програми Критеріям оцінювання.
Рішення про акредитацію освітньо-наукової програми оприлюднене на офіційному сайті Національного агентства.
Науковий журнал «ПОЛІТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ»
Новини
Оголошення
