На сайті Інституту у розділі „Наші видання” розміщено текст монографії „Ієрархія цінностей населення Сходу та Півдня України: етнополітичний аспект в умовах російської агресії”, підготовленої колективом авторів під керівництвом В. А. Войналовича.
У монографії здійснено аналіз сутнісного змісту, стану та динаміки ціннісних орієнтацій населення Сходу та Півдня України, його суспільної поведінки і суспільних практик в умовах російської агресії. На основі використання широкої емпіричної бази, результатів досліджень соціологічних служб проаналізовано основні ідеологеми «Русского мира», головні канали їх поширення в Україні та способи адаптації до специфічних українських реалій, стан поширеності та динаміку національно-громадянських цінностей. Досліджено демографічний розподіл та еволюцію мовних ідентичностей і практик населення Сходу та Півдня України, динаміку релігійно-конфесійних преференцій населення, особливості й характер етнокультурної політики в регіоні, поведінку та мобільність основних акторів етнокультурної сфери. Сформульовано рекомендації щодо розробки та реалізації стратегії суспільної консолідації. Книга розрахована на науковців, політиків, активістів неурядових організацій, усіх, хто цікавиться проблемами національного розвитку.
В ефірі: Анатолій Подольський, історик, вчений, провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І.Ф., Кураса НАНУ, директор Українського центру вивчення історії Голокосту
Провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Анатолій Подольський провів відкриту онлайн лекцію на тему: „Україна у війні. Історичні паралелі з минулим. Шлях до перемоги над ворогом”. Серед слухачів – понад 150 викладачів, аспірантів та студентів Національного університету біоресурсів і природокористування (НУБІП) України.
Зі вступним словом до присутніх звернулася декан гуманітарно-педагогічного факультету університету Інна Савицька. Вона наголосила на актуальності теми лекції, наголосила на тому, що саме нині – в умовах воєнного стану – звернення до нашого історичного минулого сприятиме усвідомленню сьогодення, значною мірою – визначатиме майбутнє.
Інна Савицька
Під час своєї лекції Анатолій Подольський провів паралелі між історією та сьогоденням: знищенням євреїв гітлерівськими нацистами та вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні українського народу.
Анатолій Подольський. Під час онлайн лекції
Якщо люди не засвоюють уроки історії, наголосив А. Подольський, вони приречені на їхнє повторення. Рефреном виступу стало твердження: ми більше не зможемо вивчати минуле, історію, не проводячи паралелі з сучасною війною. Досвід українців з окупації, полону, учасників бойових дій відтепер превалюватиме над історичним воєнним досвідом людства. „Вороги паплюжать наше минуле, вони хочуть забрати нашу пам’ять. Мова йде про нашу культуру, нашу історію, мистецтво, духовне життя” – підкреслив Анатолій Подольський.
17 травня 2022 року в м. Переяславі відбудеться Всеукраїнська науково-практична конференція „Україна в контексті соціогуманітарних викликів сучасності: історичний досвід та перспективи” (форма участі – дистанційна).
Співорганізатори наукового заходу: Університет Григорія Сковороди в Переяславі, Національний історико-етнографічний заповідник „Переяслав”, Інститут історії України НАН України, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Запрошуємо до участі у роботі конференції.
На сайті Інституту у розділі „Наші видання” розміщено текст монографії Валерія Новородовського „Національні меншини України в політичних процесах (1945–1991): науковий дискурс”.
У монографії розглянуто науковий дискурс проблеми участі національних меншин у суспільно-політичному житті Української РСР 1945–1991 рр., систематизовано наявні наукові знання з цієї проблематики й узагальнено основні проблеми радянської національної політики. Здійснено комплексне дослідження та розкрито основні тенденції розвитку в радянській, сучасній українській та зарубіжній науковій літературі, висвітлено низку проблем історичної та етнополітичної науки, які порушувалися науковцями.
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти на своєму засіданні 14 квітня 2022 року ухвалило рішення про акредитацію освітньо-наукової програми з підготовки докторів філософії галузі знань „05 Соціальні та поведінкові науки” зі спеціальності „052 Політологія” Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Експертна група НАЗЯВО високо оцінила рівень підготовки наукових кадрів в Інституті та за результатами фахової експертизи дійшла висновку щодо відповідності освітньої програми Критеріям оцінювання.
Рішення про акредитацію освітньо-наукової програми оприлюднене на офіційному сайті Національного агентства.
Сертифікат про акредитацію освітньої програми
Київський метрополітен розпочав публічне онлайн-опитування щодо перейменування 5 станцій метро, назви яких пов’язані з Росією чи Білоруссю. Нові назви обиратимуть для станцій „Мінська”, „Героїв Дніпра”, „Берестейська”, „Дружби народів” та „Площа Льва Толстого”.
З пропозицією перейменування станції метро „Дружби народів” на „Бориса Патона” 12 квітня 2022 року Національна академія наук України звернулася до Київського міського голови В. Кличка та начальника КП «Київський метрополітен» В. Брагінського.
Борис Євгенович Патон (1918–2020)
Пропонуємо підтримати пропозицію НАН України шляхом участі в онлайн-опитуванні.
Опитування триватиме до 15 травня 2022 року.
В телевізійному марафоні „Незламна країна” на „5 каналі” українського телебачення взяв участь провідний науковий співробітник нашого Інституту, керівник Центру єврейської історії та культури Анатолій Подольський.
А. Подольський під час виступу на „5 каналі”
В інтерв’ю телеканалу науковець провів історичні паралелі між агресією нацистської Німеччини у роки Другої світової війни та сучасною російською агресією проти України. Росія й досі, зазначив науковець, не визнала й не засудила злочини сталінського періоду й не покаялася за них. Навпаки – політика реабілітації у свідомості росіян цього диктатора та злочинця призвела до появи сучасного російського тирана і військового злочинця. А. Подольський наголосив, що воєнні злочини російських збройних сил в Україні є злочинами проти людяності та мають всі ознаки геноциду Українського народу.
Відеозапис інтерв’ю А. Подольського
Українським науковцям до кінця 2022 року надано безплатний доступ до повнотекстових електронних ресурсів, які доступні в межах проєкту Research4Life, про це йдеться в офіційній заяві на сайті Research4Life.
Перелік доступних ресурсів суттєво розширено – понад 15 видавництв відкрили електронні колекції книг і журналів для користувачів з України. Зокрема, надано доступ до ресурсів таких великих видавництв:
- Elsevier;
- Springer Nature;
- John Wiley & Sons;
- Taylor & Francis;
- Emerald;
- Sage Publications;
- Oxford University Press;
- Cambridge University Press;
- IOP Publishing та інші.
Наразі майже 75 тис. книг та понад 12,5 тис. журналів доступні для фахівців закладів вищої освіти та наукових установ України.
Журнал „Політичні дослідження”, засновником якого є Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, включено до переліку наукових фахових видань України з політичних наук, спеціальність 052 – „політологія”, категорія „Б” (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.04.2022 р. № 320).
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про припинення дії міжнародних договорів у галузі освіти та науки з Республікою Білорусь. Відповідну постанову було прийнято на засіданні уряду 9 квітня.
Угоди було укладено понад 20 років тому, проте у звʼязку з підтримкою Республікою Білорусь безпрецедентної, відкритої, широкомасштабної збройної війни РФ проти України дії цих документів припинено.
Так, денонсовано міжурядові угоди про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту та вчені звання, співпрацю у галузі атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, а також договір між урядом України та урядом Республіки Білорусь про співпрацю у галузі науки та технологій.
Після повного припинення співпраці в галузі освіти та науки з РФ послідовним кроком стала денонсація всіх угод із країною, яка підтримує агресора. Як відомо, 24 березня Кабмін анулював угоди у сфері освіти та науки з Росією.
6 квітня 2022 року відбулося засідання Президії НАН України на якому розглянуто низку важливих питань та ухвалено відповідні рішення.
- Про Національну доповідь НАН України „Національна стійкість України: стратегія відповіді на виклики та випередження гібридних загроз”
Під час засідання було заслухано доповідь віцепрезидента НАН України академіка НАН України Сергія Пирожкова про основні положення Національної доповіді НАН України „Національна стійкість України: стратегія відповіді на виклики та випередження гібридних загроз”.
У Національній доповіді комплексно досліджено проблематику стійкості українського суспільства та національно-державницьких проєктів до зовнішніх викликів і загроз в історичній ретроспективі та в новітній період. Проаналізовано основні види гібридних загроз для України в умовах російської агресії. Визначено пріоритетні напрями та етапи реалізації стратегії національної стійкості України, а також інституційні, правові та інформаційні чинники її забезпечення в політичній, економічній, соціальній, гуманітарній та військовій сферах.
Доповідь є інтегрованим результатом наукових досліджень, виконаних у межах дослідницьких проєктів установ НАН України у галузі соціогуманітарних наук у 2021 році. У підготовці Національної доповіді НАН України взяли участь фахівці Інституту історії України НАН України, Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Інституту соціології НАН України, Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, Державної установи „Інститут всесвітньої історії НАН України”.
В обговоренні доповіді взяли участь Президент НАПН України академік НАН України Василь Кремень, член-кореспондент НАН України Олександр Власюк, академік НАН України Ярослав Яцків, академік НАН України Ганна Скрипник.
Віцепрезидент НАН України член-кореспондент НАН України Олег Рафальський зазначив, що актуальність дослідження науковців Академії підтверджується сьогоднішніми подіями. Він відзначив також гостроту та своєчасність постановки питання. На його думку, доповідь дає відповідь на головне питання міжнародних експертів щодо природи сили українського народу проти агресії РФ. На своєчасності появи доповіді наголосив і перший віцепрезидент НАН України академік НАН України Володимир Горбулін.
Заслухавши та обговоривши доповідь віцепрезидента НАН України академіка НАН України С. І. Пирожкова про основні положення Національної доповіді НАН України „Національна стійкість України: стратегія відповіді на виклики та випередження гібридних загроз”, Президія Національної академії наук України відзначила, що в умовах війни Російської Федерації проти України надзвичайно актуальним завданням для нашої країни є зміцнення національної системи стійкості як ключового сегмента захисту державної незалежності та збереження цивілізаційної суб’єктності країни.
За підсумками обговорення цього питання ухвалено Постанову „Про Національну доповідь НАН України „Національна стійкість України: стратегія відповіді на виклики та випередження гібридних загроз”
- Про участь НАН України у розробленні Стратегії захисту, збереження та популяризації історії української державності
Розглянувши питання про участь НАН України у розробленні Стратегії захисту, збереження та популяризації історії української державності, з метою забезпечення участі НАН України в розвитку на законодавчому рівні основ державної політики щодо історії української державності, започаткованих Указом Президента України від 24 серпня 2021 р. № 423/2021 „Про День Української Державності”, Президія НАН України ухвалила постанову, в якій зокрема вказується на те, що дослідження, спрямовані на розроблення проєкту Стратегії захисту, збереження та популяризації історії української державності є одним із пріоритетних напрямів діяльності профільних установ Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України.
- Про підсумки виконання Секцією суспільних і гуманітарних наук НАН України цільових програм наукових досліджень НАН України в 2019-2021 рр.
Президія НАН України заслухала інформацію віцепрезидента НАН України, голови Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академіка НАН України С. І. Пирожкова про основні наукові та практичні результати, одержані в результаті їх виконання, Президія НАН України відзначає, що завдяки реалізації зазначених програм отримано вагомі теоретичні й прикладні здобутки у дослідженні сучасного стану і перспектив розвитку українського суспільства, виробленні концептуальних підходів до розв’язання державою нагальних проблем у політичній, економічній і культурній сферах.
Реалізація цих програм, зазначається у Постанові Президії НАН України, дала змогу впровадити наукові результати у вигляді аналітичних та прогностичних матеріалів, проєктів нормативних актів, рекомендацій із суспільно значущих питань щодо практики діяльності вищих органів державної влади та управління України, профільних комітетів Верховної Ради України, міністерств і відомств.
В Постанові Президії НАН України зокрема відзначено високий науково-практичний рівень виконаних науковцями нашого Інституту досліджень в межах програми „Суспільний ідеал і політичні інтереси в Україні” (керівник – член-кореспондент НАН України О. О. Рафальський), наукової теми „Ієрархія цінностей серед населення Сходу та Півдня України: етнополітичний аспект в умовах російської агресії” (д.політ.н. В. А. Войналович та ін.), монографічного дослідження „Відповідальна політика в сучасній Україні: ілюзії та реалії” (за ред. члена-кореспондента НАН України О. М. Майбороди).
Постановою Президії НАН України затверджено члена-кореспондента НАН України О. О. Рафальського керівником цільової програми наукових досліджень НАН України „Стратегія суспільної трансформації в Україні: проєкт, потенціал, перспективи”, а базовою установою з виконання цієї програми – Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
- Про відтермінування проведення оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України
У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням із 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні воєнного стану Президією НАН України ухвалено рішення про відтермінування на час дії в Україні воєнного стану оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України й призупинення проведення підготовчих заходів з такого оцінювання.
Співробітники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України спільно з польськими колегами – працівниками Музею Варшавського гетто (Варшава) – провели вебінар для польських та українських науковців і викладачів освітніх закладів. З лекцією на тему: „Доля єврейських громад України під час операції “Райнхард”, 1942 р.: на прикладі дистрикту “Галичина”” виступив провідний науковий співробітник Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський.
Під час лекції А. Подольського
Під час лекції Анатолій Подольський проаналізував події операції „Райнхард”, депортацію українських євреїв до табору смерті „Белжець” та ліквідацію нацистською окупаційною владою єврейських гетто на теренах Східної Галичини у 1942 році.
Учасники вебінару засудили воєнну російську агресію проти України. Мова йшла й про співмірність нацистських злочинів проти цивільного населення в роки Другої світової війни та тих злочинів, які нині чинить російський агресор проти мирного населення України.
Національна стійкість України та національна безпека. Аналітична записка / за ред. О. М. Майбороди. Київ : Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2022. 40 с.
Аналітична записка підготовлена за результатами виконання наукового дослідження „Національна стійкість України: стратегія відповіді на виклики та випередження гібридних загроз” авторським колективом під керівництвом члена-кореспондента НАН України О. М. Майбороди.
Текст аналітичної записки (PDF)
Найбільші світові видавці наукових журналів засуджують вторгнення Росії в Україну, шоковані гуманітарною кризою та закликають покласти край агресії.
31 березня 2022 р. найбільші світові видавництва наукових журналів опублікували спільну заяву про припинення послуг для російських та білоруських наукових організацій та установ, а також доступ до повних текстів статей в наукових журналах. Це означає, що на території РФ та Республіки Білорусь буде припинено легальний доступ до найбільших повнотекстових колекцій статей видавництв Elsevier, Springer/Nature, IOP Publishers та інших, а також до реферативних баз даних Web of Science та Scopus.
Серед видавництв, які підписали звернення: ACS Publications, Apple Academic Press, Brill, Cambridge University Press & Assessment, De Gruyter, Elsevier, Emerald Publishing, Future, Science Group, IOP Publishing, Karger Publishers, Springer Nature, The Geological Society, The Institution of Engineering and Technology, Thieme Group, Wolters Kluwer.
Російська воєнна агресія проти України призвела до руйнування міст і селищ, загибелі тисяч людей та вимушеного переміщення мільйонів.
1 квітня 2022 року відбувся захід солідарності з українськими вченими: „Українські дослідники про війну, геноцид, Голокост”. Науковий захід об’єднав українських науковців з різних регіонів країни та вчених із США. В ньому взяли участь Юлія Абібок (Донецька область /Львів/), Ігор Дворкін (Харків /Львів/), Артем Харченко (Харків /Львів/), Анатолій Подольський (Київ). Модераторами заходу були Наталія Лазар (Музей Голокосту, Вашингтон) та Елісса Бемпорад (Університет Нью-Йорку).
Під час свого виступу провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат історичних наук Анатолій Подольський поділився власними думками і переживаннями, що стосувались життя в прифронтовому Києві протягом перших днів російської військової агресії проти України. Наголосив на необхідності поглиблення вивчення і удосконалення викладання історії геноцидів, зокрема історії Голокосту. Очевидно, – зазначив науковець – нам не уникнути компаративних студій і ми приречені будемо переглянути певні концептуальні підходи до дослідження воєнних злочинів та злочинів проти людяності. Досвід цієї війни обов’язково вплине на такі дослідження.
Зустріч проводилась за підтримки: Center for the Study of the Holocaust, Genocide and Crimes Against Humanity at the Graduate Center–CUNY, in association with The Center for Jewish Studies at the Graduate Center–CUNY and The Jack, Joseph and Morton Mandel Center for Advanced Holocaust Studies, United States Holocaust Memorial Museum.
Питання міжнародної наукової діяльності НАН України в умовах воєнного стану розглядалися на засіданні Президії НАН України 30 березня 2022 року.
Про стан справ у цьому напрямі діяльності інформував Президент НАН України Анатолій Загородній. Так, відповідно до рішення Президії НАН України про припинення будь-яких форм співробітництва НАН України з російськими науковими організаціями й російськими вченими, НАН України вийшла зі складу Міжнародної асоціації академій наук, яка не спромоглася ані засудити нічим неспровоковану військову агресію Російської Федерації проти України, ані закликати до негайного припинення кривавого насильства з боку агресора щодо мирного населення України, припинення руйнування промислового та наукового потенціалу нашої країни.
НАН України розірвала угоди про науково-технічне співробітництво з Російською академією наук, Сибірським відділенням РАН, Московським державним університетом ім. М. В. Ломоносова, Московським фізико-технічним інститутом.
Науковці НАН України, яких Російською академією наук було обрано іноземними членами цієї академії, направили до президії РАН колективну заяву про свій вихід зі складу іноземних членів РАН.
Щодо іноземних членів НАН України, які підтримали злочинні дії керівництва Російської Федерації, Президія НАН України на своєму засіданні 17 березня 2022 року доручила відділенням Академії внести на розгляд чергових Загальних зборів НАН України подання про виключення цих осіб зі складу іноземних членів НАН України в порядку, визначеному Статутом НАН України.
Також діячі російської науки, культури, російські державні та громадські діячі, які підтримали збройну агресію РФ проти України будуть позбавлені звання «Почесний доктор Національної академії наук України».
Члени Президії НАН України обговорили питання подальшої участі Національної академії наук України у діяльності міжнародного міжурядового наукового центру Об’єднаний інститут ядерних досліджень (ОІЯД) (м. Дубна, Росія). З початку збройного вторгнення військ РФ на територію нашої країни керівництво ОІЯД не висловило ні слів із засудженням війни, ні закликів зупинити насильство, припинити бомбардування мирних міст та руйнування цивільної, зокрема наукової, інфраструктури, ані слів підтримки на адресу постійної країни-учасниці ОІЯД – України. Фахівці з ядерної фізики та фізики високих енергій, що працюють в ОІЯД і знають можливі наслідки радіаційних аварій, також ніяк не відреагували на факти ядерного тероризму з боку Росії, зокрема захоплення ядерних об’єктів на Чорнобильській і Запорізькій АЕС та бомбардування дослідницької ядерної установки «Джерело нейтронів» у Харкові. З огляду на це, Президія НАН України прийняла рішення про призупинення співпраці з Об’єднаним інститутом ядерних досліджень.
В роботі Президії НАН України взяв участь віцепрезидент НАН України, директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України О. О. Рафальський.
Європейська комісія створила інтернет-портал, який об’єднує інформаційні та допоміжні служби для дослідників, які рятуються від війни або перебувають в умовах блокади в Україні.
Портал пропонує допомогу в пошуку житла, у працевлаштуванні та у визнанні освітніх кваліфікацій. На порталі узагальнено інформацію з 30 європейських країн, неурядових груп та ініціатив в межах ЄС.
Платформа ERA4Ukraine базується на наявній мережі EURAXESS, яка об’єднує інформацію для дослідників із понад 600 центрів та 43 національних порталів у країнах ЄС та Horizon Europe.
Зокрема, – Європейська дослідницька рада звернулася до своїх 5600 нинішніх власників грантів надати можливості працевлаштування дослідникам-біженцям та допоміжному персоналу з України. Відтоді надійшло 380 пропозицій, які будуть розміщені на платформі ERA4Ukraine.
Окрему службу, яка містить перелік можливостей стажування та працевлаштування для українських науковців-біженців у Європі, створено й мережею EURAXESS.
З початком російського воєнного вторгнення в Україну Європейська комісія припинила співпрацю з російськими організаціями за програмою Horizon Europe та виділила додаткові кошти для українських дослідників, які отримали фінансування від програми. „Очікуючи ратифікацію асоціації України з Horizon Europe, ми подбали про те, щоб успішні бенефіціари вже могли отримати фінансування з програм ЄС R&I”, – заявила комісар ЄС з наукових досліджень Марія Габріель.
В умовах повномасштабної російської агресії увесь демократичний світ об’єднався та підтримує Україну. Наукова спільнота нашої держави також потребує повної підтримки та солідарності з боку світової наукової спільноти. Максимальне обмеження використання Російською Федерацією, її установами та громадянами інформації у сфері науки та технологій стане належною відповіддю на застосування проти нашої країни танків і ракет. Міністерство освіти і науки звернулося до компаній Clarivate та Elsevier, яким належать найбільші реферативні, бібліографічні бази даних Web of Science та Scopus, із закликом:
- повністю припинити співпрацю з Російською Федерацією, позбавити російські установи, а також установи, утворені з 2014 року на тимчасово окупованих територіях України, доступу до баз даних Web of Science, Scopus і всіх інших електронних баз даних і інструментів, які належать компаніям:
- припинити співпрацю з громадянами Російської Федерації, які працюють у компаніях і їх представництвах;
- припинити індексування реферативними, бібліографічними базами даних Web of Science та Scopus журналів, що видаються російськими установами, а також установами, що діють на тимчасово окупованих територіях України;
- припинити проведення компаніями навчальних й інших заходів, призначених для вчених з Російської Федерації;
- припинити існування російського індексу наукового цитування (RSCI) як окремого індексу платформи Web of Science.
„Ці заходи цілком виправдані та логічні, враховуючи, що російська наука використовується їхньою владою в агресивних цілях для злочинної пропаганди, а також працює на зміцнення військово-промислового потенціалу держави, яка відкрито погрожує світу ядерною зброєю”, – зазначив заступник Міністра з питань європейської інтеграції Олексій Шкуратов.
Науковий журнал «ПОЛІТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ»
Новини
Оголошення
