Київський метрополітен розпочав публічне онлайн-опитування щодо перейменування 5 станцій метро, назви яких пов’язані з Росією чи Білоруссю. Нові назви обиратимуть для станцій „Мінська”, „Героїв Дніпра”, „Берестейська”, „Дружби народів” та „Площа Льва Толстого”.
З пропозицією перейменування станції метро „Дружби народів” на „Бориса Патона” 12 квітня 2022 року Національна академія наук України звернулася до Київського міського голови В. Кличка та начальника КП «Київський метрополітен» В. Брагінського.

Борис Євгенович Патон (1918–2020)
Пропонуємо підтримати пропозицію НАН України шляхом участі в онлайн-опитуванні.
Опитування триватиме до 15 травня 2022 року.
В телевізійному марафоні „Незламна країна” на „5 каналі” українського телебачення взяв участь провідний науковий співробітник нашого Інституту, керівник Центру єврейської історії та культури Анатолій Подольський.

А. Подольський під час виступу на „5 каналі”
В інтерв’ю телеканалу науковець провів історичні паралелі між агресією нацистської Німеччини у роки Другої світової війни та сучасною російською агресією проти України. Росія й досі, зазначив науковець, не визнала й не засудила злочини сталінського періоду й не покаялася за них. Навпаки – політика реабілітації у свідомості росіян цього диктатора та злочинця призвела до появи сучасного російського тирана і військового злочинця. А. Подольський наголосив, що воєнні злочини російських збройних сил в Україні є злочинами проти людяності та мають всі ознаки геноциду Українського народу.
Відеозапис інтерв’ю А. Подольського
Українським науковцям до кінця 2022 року надано безплатний доступ до повнотекстових електронних ресурсів, які доступні в межах проєкту Research4Life, про це йдеться в офіційній заяві на сайті Research4Life.
Перелік доступних ресурсів суттєво розширено – понад 15 видавництв відкрили електронні колекції книг і журналів для користувачів з України. Зокрема, надано доступ до ресурсів таких великих видавництв:
- Elsevier;
- Springer Nature;
- John Wiley & Sons;
- Taylor & Francis;
- Emerald;
- Sage Publications;
- Oxford University Press;
- Cambridge University Press;
- IOP Publishing та інші.
Наразі майже 75 тис. книг та понад 12,5 тис. журналів доступні для фахівців закладів вищої освіти та наукових установ України.
Журнал „Політичні дослідження”, засновником якого є Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, включено до переліку наукових фахових видань України з політичних наук, спеціальність 052 – „політологія”, категорія „Б” (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.04.2022 р. № 320).
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про припинення дії міжнародних договорів у галузі освіти та науки з Республікою Білорусь. Відповідну постанову було прийнято на засіданні уряду 9 квітня.
Угоди було укладено понад 20 років тому, проте у звʼязку з підтримкою Республікою Білорусь безпрецедентної, відкритої, широкомасштабної збройної війни РФ проти України дії цих документів припинено.
Так, денонсовано міжурядові угоди про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту та вчені звання, співпрацю у галузі атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, а також договір між урядом України та урядом Республіки Білорусь про співпрацю у галузі науки та технологій.
Після повного припинення співпраці в галузі освіти та науки з РФ послідовним кроком стала денонсація всіх угод із країною, яка підтримує агресора. Як відомо, 24 березня Кабмін анулював угоди у сфері освіти та науки з Росією.
6 квітня 2022 року відбулося засідання Президії НАН України на якому розглянуто низку важливих питань та ухвалено відповідні рішення.
- Про Національну доповідь НАН України „Національна стійкість України: стратегія відповіді на виклики та випередження гібридних загроз”
Під час засідання було заслухано доповідь віцепрезидента НАН України академіка НАН України Сергія Пирожкова про основні положення Національної доповіді НАН України „Національна стійкість України: стратегія відповіді на виклики та випередження гібридних загроз”.
У Національній доповіді комплексно досліджено проблематику стійкості українського суспільства та національно-державницьких проєктів до зовнішніх викликів і загроз в історичній ретроспективі та в новітній період. Проаналізовано основні види гібридних загроз для України в умовах російської агресії. Визначено пріоритетні напрями та етапи реалізації стратегії національної стійкості України, а також інституційні, правові та інформаційні чинники її забезпечення в політичній, економічній, соціальній, гуманітарній та військовій сферах.
Доповідь є інтегрованим результатом наукових досліджень, виконаних у межах дослідницьких проєктів установ НАН України у галузі соціогуманітарних наук у 2021 році. У підготовці Національної доповіді НАН України взяли участь фахівці Інституту історії України НАН України, Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Інституту соціології НАН України, Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, Державної установи „Інститут всесвітньої історії НАН України”.
В обговоренні доповіді взяли участь Президент НАПН України академік НАН України Василь Кремень, член-кореспондент НАН України Олександр Власюк, академік НАН України Ярослав Яцків, академік НАН України Ганна Скрипник.
Віцепрезидент НАН України член-кореспондент НАН України Олег Рафальський зазначив, що актуальність дослідження науковців Академії підтверджується сьогоднішніми подіями. Він відзначив також гостроту та своєчасність постановки питання. На його думку, доповідь дає відповідь на головне питання міжнародних експертів щодо природи сили українського народу проти агресії РФ. На своєчасності появи доповіді наголосив і перший віцепрезидент НАН України академік НАН України Володимир Горбулін.
Заслухавши та обговоривши доповідь віцепрезидента НАН України академіка НАН України С. І. Пирожкова про основні положення Національної доповіді НАН України „Національна стійкість України: стратегія відповіді на виклики та випередження гібридних загроз”, Президія Національної академії наук України відзначила, що в умовах війни Російської Федерації проти України надзвичайно актуальним завданням для нашої країни є зміцнення національної системи стійкості як ключового сегмента захисту державної незалежності та збереження цивілізаційної суб’єктності країни.
За підсумками обговорення цього питання ухвалено Постанову „Про Національну доповідь НАН України „Національна стійкість України: стратегія відповіді на виклики та випередження гібридних загроз”
- Про участь НАН України у розробленні Стратегії захисту, збереження та популяризації історії української державності
Розглянувши питання про участь НАН України у розробленні Стратегії захисту, збереження та популяризації історії української державності, з метою забезпечення участі НАН України в розвитку на законодавчому рівні основ державної політики щодо історії української державності, започаткованих Указом Президента України від 24 серпня 2021 р. № 423/2021 „Про День Української Державності”, Президія НАН України ухвалила постанову, в якій зокрема вказується на те, що дослідження, спрямовані на розроблення проєкту Стратегії захисту, збереження та популяризації історії української державності є одним із пріоритетних напрямів діяльності профільних установ Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України.
- Про підсумки виконання Секцією суспільних і гуманітарних наук НАН України цільових програм наукових досліджень НАН України в 2019-2021 рр.
Президія НАН України заслухала інформацію віцепрезидента НАН України, голови Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академіка НАН України С. І. Пирожкова про основні наукові та практичні результати, одержані в результаті їх виконання, Президія НАН України відзначає, що завдяки реалізації зазначених програм отримано вагомі теоретичні й прикладні здобутки у дослідженні сучасного стану і перспектив розвитку українського суспільства, виробленні концептуальних підходів до розв’язання державою нагальних проблем у політичній, економічній і культурній сферах.
Реалізація цих програм, зазначається у Постанові Президії НАН України, дала змогу впровадити наукові результати у вигляді аналітичних та прогностичних матеріалів, проєктів нормативних актів, рекомендацій із суспільно значущих питань щодо практики діяльності вищих органів державної влади та управління України, профільних комітетів Верховної Ради України, міністерств і відомств.
В Постанові Президії НАН України зокрема відзначено високий науково-практичний рівень виконаних науковцями нашого Інституту досліджень в межах програми „Суспільний ідеал і політичні інтереси в Україні” (керівник – член-кореспондент НАН України О. О. Рафальський), наукової теми „Ієрархія цінностей серед населення Сходу та Півдня України: етнополітичний аспект в умовах російської агресії” (д.політ.н. В. А. Войналович та ін.), монографічного дослідження „Відповідальна політика в сучасній Україні: ілюзії та реалії” (за ред. члена-кореспондента НАН України О. М. Майбороди).
Постановою Президії НАН України затверджено члена-кореспондента НАН України О. О. Рафальського керівником цільової програми наукових досліджень НАН України „Стратегія суспільної трансформації в Україні: проєкт, потенціал, перспективи”, а базовою установою з виконання цієї програми – Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
- Про відтермінування проведення оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України
У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням із 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні воєнного стану Президією НАН України ухвалено рішення про відтермінування на час дії в Україні воєнного стану оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України й призупинення проведення підготовчих заходів з такого оцінювання.
Співробітники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України спільно з польськими колегами – працівниками Музею Варшавського гетто (Варшава) – провели вебінар для польських та українських науковців і викладачів освітніх закладів. З лекцією на тему: „Доля єврейських громад України під час операції “Райнхард”, 1942 р.: на прикладі дистрикту “Галичина”” виступив провідний науковий співробітник Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський.

Під час лекції А. Подольського
Під час лекції Анатолій Подольський проаналізував події операції „Райнхард”, депортацію українських євреїв до табору смерті „Белжець” та ліквідацію нацистською окупаційною владою єврейських гетто на теренах Східної Галичини у 1942 році.
Учасники вебінару засудили воєнну російську агресію проти України. Мова йшла й про співмірність нацистських злочинів проти цивільного населення в роки Другої світової війни та тих злочинів, які нині чинить російський агресор проти мирного населення України.
Національна стійкість України та національна безпека. Аналітична записка / за ред. О. М. Майбороди. Київ : Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2022. 40 с.
Аналітична записка підготовлена за результатами виконання наукового дослідження „Національна стійкість України: стратегія відповіді на виклики та випередження гібридних загроз” авторським колективом під керівництвом члена-кореспондента НАН України О. М. Майбороди.
Текст аналітичної записки (PDF)
Найбільші світові видавці наукових журналів засуджують вторгнення Росії в Україну, шоковані гуманітарною кризою та закликають покласти край агресії.
31 березня 2022 р. найбільші світові видавництва наукових журналів опублікували спільну заяву про припинення послуг для російських та білоруських наукових організацій та установ, а також доступ до повних текстів статей в наукових журналах. Це означає, що на території РФ та Республіки Білорусь буде припинено легальний доступ до найбільших повнотекстових колекцій статей видавництв Elsevier, Springer/Nature, IOP Publishers та інших, а також до реферативних баз даних Web of Science та Scopus.
Серед видавництв, які підписали звернення: ACS Publications, Apple Academic Press, Brill, Cambridge University Press & Assessment, De Gruyter, Elsevier, Emerald Publishing, Future, Science Group, IOP Publishing, Karger Publishers, Springer Nature, The Geological Society, The Institution of Engineering and Technology, Thieme Group, Wolters Kluwer.
Російська воєнна агресія проти України призвела до руйнування міст і селищ, загибелі тисяч людей та вимушеного переміщення мільйонів.
1 квітня 2022 року відбувся захід солідарності з українськими вченими: „Українські дослідники про війну, геноцид, Голокост”. Науковий захід об’єднав українських науковців з різних регіонів країни та вчених із США. В ньому взяли участь Юлія Абібок (Донецька область /Львів/), Ігор Дворкін (Харків /Львів/), Артем Харченко (Харків /Львів/), Анатолій Подольський (Київ). Модераторами заходу були Наталія Лазар (Музей Голокосту, Вашингтон) та Елісса Бемпорад (Університет Нью-Йорку).
Під час свого виступу провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат історичних наук Анатолій Подольський поділився власними думками і переживаннями, що стосувались життя в прифронтовому Києві протягом перших днів російської військової агресії проти України. Наголосив на необхідності поглиблення вивчення і удосконалення викладання історії геноцидів, зокрема історії Голокосту. Очевидно, – зазначив науковець – нам не уникнути компаративних студій і ми приречені будемо переглянути певні концептуальні підходи до дослідження воєнних злочинів та злочинів проти людяності. Досвід цієї війни обов’язково вплине на такі дослідження.
Зустріч проводилась за підтримки: Center for the Study of the Holocaust, Genocide and Crimes Against Humanity at the Graduate Center–CUNY, in association with The Center for Jewish Studies at the Graduate Center–CUNY and The Jack, Joseph and Morton Mandel Center for Advanced Holocaust Studies, United States Holocaust Memorial Museum.
Питання міжнародної наукової діяльності НАН України в умовах воєнного стану розглядалися на засіданні Президії НАН України 30 березня 2022 року.
Про стан справ у цьому напрямі діяльності інформував Президент НАН України Анатолій Загородній. Так, відповідно до рішення Президії НАН України про припинення будь-яких форм співробітництва НАН України з російськими науковими організаціями й російськими вченими, НАН України вийшла зі складу Міжнародної асоціації академій наук, яка не спромоглася ані засудити нічим неспровоковану військову агресію Російської Федерації проти України, ані закликати до негайного припинення кривавого насильства з боку агресора щодо мирного населення України, припинення руйнування промислового та наукового потенціалу нашої країни.
НАН України розірвала угоди про науково-технічне співробітництво з Російською академією наук, Сибірським відділенням РАН, Московським державним університетом ім. М. В. Ломоносова, Московським фізико-технічним інститутом.
Науковці НАН України, яких Російською академією наук було обрано іноземними членами цієї академії, направили до президії РАН колективну заяву про свій вихід зі складу іноземних членів РАН.
Щодо іноземних членів НАН України, які підтримали злочинні дії керівництва Російської Федерації, Президія НАН України на своєму засіданні 17 березня 2022 року доручила відділенням Академії внести на розгляд чергових Загальних зборів НАН України подання про виключення цих осіб зі складу іноземних членів НАН України в порядку, визначеному Статутом НАН України.
Також діячі російської науки, культури, російські державні та громадські діячі, які підтримали збройну агресію РФ проти України будуть позбавлені звання «Почесний доктор Національної академії наук України».
Члени Президії НАН України обговорили питання подальшої участі Національної академії наук України у діяльності міжнародного міжурядового наукового центру Об’єднаний інститут ядерних досліджень (ОІЯД) (м. Дубна, Росія). З початку збройного вторгнення військ РФ на територію нашої країни керівництво ОІЯД не висловило ні слів із засудженням війни, ні закликів зупинити насильство, припинити бомбардування мирних міст та руйнування цивільної, зокрема наукової, інфраструктури, ані слів підтримки на адресу постійної країни-учасниці ОІЯД – України. Фахівці з ядерної фізики та фізики високих енергій, що працюють в ОІЯД і знають можливі наслідки радіаційних аварій, також ніяк не відреагували на факти ядерного тероризму з боку Росії, зокрема захоплення ядерних об’єктів на Чорнобильській і Запорізькій АЕС та бомбардування дослідницької ядерної установки «Джерело нейтронів» у Харкові. З огляду на це, Президія НАН України прийняла рішення про призупинення співпраці з Об’єднаним інститутом ядерних досліджень.
В роботі Президії НАН України взяв участь віцепрезидент НАН України, директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України О. О. Рафальський.
Європейська комісія створила інтернет-портал, який об’єднує інформаційні та допоміжні служби для дослідників, які рятуються від війни або перебувають в умовах блокади в Україні.
Портал пропонує допомогу в пошуку житла, у працевлаштуванні та у визнанні освітніх кваліфікацій. На порталі узагальнено інформацію з 30 європейських країн, неурядових груп та ініціатив в межах ЄС.
Платформа ERA4Ukraine базується на наявній мережі EURAXESS, яка об’єднує інформацію для дослідників із понад 600 центрів та 43 національних порталів у країнах ЄС та Horizon Europe.
Зокрема, – Європейська дослідницька рада звернулася до своїх 5600 нинішніх власників грантів надати можливості працевлаштування дослідникам-біженцям та допоміжному персоналу з України. Відтоді надійшло 380 пропозицій, які будуть розміщені на платформі ERA4Ukraine.
Окрему службу, яка містить перелік можливостей стажування та працевлаштування для українських науковців-біженців у Європі, створено й мережею EURAXESS.
З початком російського воєнного вторгнення в Україну Європейська комісія припинила співпрацю з російськими організаціями за програмою Horizon Europe та виділила додаткові кошти для українських дослідників, які отримали фінансування від програми. „Очікуючи ратифікацію асоціації України з Horizon Europe, ми подбали про те, щоб успішні бенефіціари вже могли отримати фінансування з програм ЄС R&I”, – заявила комісар ЄС з наукових досліджень Марія Габріель.
В умовах повномасштабної російської агресії увесь демократичний світ об’єднався та підтримує Україну. Наукова спільнота нашої держави також потребує повної підтримки та солідарності з боку світової наукової спільноти. Максимальне обмеження використання Російською Федерацією, її установами та громадянами інформації у сфері науки та технологій стане належною відповіддю на застосування проти нашої країни танків і ракет. Міністерство освіти і науки звернулося до компаній Clarivate та Elsevier, яким належать найбільші реферативні, бібліографічні бази даних Web of Science та Scopus, із закликом:
- повністю припинити співпрацю з Російською Федерацією, позбавити російські установи, а також установи, утворені з 2014 року на тимчасово окупованих територіях України, доступу до баз даних Web of Science, Scopus і всіх інших електронних баз даних і інструментів, які належать компаніям:
- припинити співпрацю з громадянами Російської Федерації, які працюють у компаніях і їх представництвах;
- припинити індексування реферативними, бібліографічними базами даних Web of Science та Scopus журналів, що видаються російськими установами, а також установами, що діють на тимчасово окупованих територіях України;
- припинити проведення компаніями навчальних й інших заходів, призначених для вчених з Російської Федерації;
- припинити існування російського індексу наукового цитування (RSCI) як окремого індексу платформи Web of Science.
„Ці заходи цілком виправдані та логічні, враховуючи, що російська наука використовується їхньою владою в агресивних цілях для злочинної пропаганди, а також працює на зміцнення військово-промислового потенціалу держави, яка відкрито погрожує світу ядерною зброєю”, – зазначив заступник Міністра з питань європейської інтеграції Олексій Шкуратов.
Нобелівські лауреати в галузях фізики, математики, хімії, економіки, миротворення та літератури висловили свою підтримку Україні та українському народу, виступили проти російської воєнної агресії.
„Подібно до того, як нацистська Німеччина напала на Польщу у 1939 році (використовуючи подібні трюки та фальшиві провокації) та на Радянський Союз у 1941, уряд Російської Федерації під проводом президента Путіна розпочав необґрунтовану військову агресію – ніщо інше як війну – проти сусідньої держави, України. Усі разом ми засуджуємо ці військові дії та заперечення президентом Путіним самої легітимності існування України”, – йдеться у зверненні.
Нобелівські лауреати наголосили, що російське вторгнення в Україну заплямувало міжнародну репутацію російської держави на десятиліття вперед.
„Ми об’єдналися навколо цього звернення, щоб закликати російський уряд припинити вторгнення та вивести свої війська з України”, – підкреслюється в листі Нобелівських лауреатів.
Відкритий лист Нобелівських лауреатів
27 березня 2022 року урядом Великобританії ухвалено рішення про пакет підтримки в розмірі 3 мільйонів фунтів стерлінгів українських науковців, які здійснюють академічні дослідження.

Нова стипендіальна програма Researchers at Risk Fellowship спрямована на підтримку українських дослідників, які вимушені були покинути Україну після вторгнення російських окупантів, а також тих науковців, які вже перебувають у Великобританії, але не можуть повернутися додому. Стипендіями передбачено виплату заробітної плати, покриття витрат на здійснення досліджень та на проживання громадян України у Великій Британії строком до двох років і будуть доступні для докторантів та тих, хто має науковий ступінь.
У зв’язку незаконним вторгненням РФ в Україну, уряд Великої Британії оголосив про припинення фінансування будь-яких дослідницьких програм, пов’язаних з науковими установами РФ та російськими дослідниками, усіх поточних проєктів, які можуть забезпечити пряму вигоду російському режиму. Велика Британія також не буде фінансувати жодні нові спільні проєкти з Росією через свої дослідницькі та інноваційні організації.
Повідомлення уряду Великої Британії
Під час війни, в березні 2022 року російський агресор двічі обстріляв меморіали жертвам Голокосту в Україні: Бабин Яр в Києві (1 березня) і Дробицький Яр в Харкові (26 березня). Сучасна путінська росія, руйнуючи меморіали, що створила за роки незалежності Україна, продовжує сталінську політику вбивства пам’яті про цивільні жертви Другої світової війни.
З цього приводу провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат історичних наук Анатолій Подольський висловив свою позицію в інтерв’ю Радіо Свобода: „Це ще один злочин путінського режиму проти цивільного населення” – наголосив науковець.

Анатолій Подольський
„Я вчора відчув наступність від Гітлера через Сталіна до Путіна. Я писав, що Гітлер убив євреїв України, а Сталін знищив пам’ять про них. У радянський період було заборонено приходити та вшановувати пам’ять убитих, і лише коли Україна стала суверенною, ми отримали можливість вшановувати наших загиблих. Вчора „сталінське” вбивство пам’яті продовжилося. І кого світ сьогодні має називати нацистами? Мабуть, не українців, а тих, хто погоджується із путінським режимом, який давно варто знести” – сказав А. Подольський.
„Обстріл Бабиного Яру: спадкоємність від Гітлера через Сталіна до Путіна” – інтерв’ю „Радіо Свобода”
Президент України про обстріли Меморіалів
24 березня 2022 року Кабінет Міністрів України ухвали постанову „Про денонсацію Угод в галузі освіти та науки з російською федерацією”.
Відповідним рішенням припиняється дія:
- Угоди між Урядом України та Урядом російської федерації про співробітництво в галузі культури, науки та освіти, вчиненої в місті Москва 26 липня 1995 року;
- Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом російської федерації про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту та вчені звання, вчиненої в місті Москва 26 травня 2000 року;
- Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом російської федерації про співробітництво в галузі атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, вчиненої в Харкові 21 червня 2002 року.
За ініціативи французької науково-освітньої інституції Меморіал Шоа (Memorial de la Shoah, Париж) у співпраці з Українським центром вивчення історії Голокосту проведено відкриту наукову дискусію з приводу російської воєнної агресії проти України. Участь у заході взяли культурологи, політологи, історики. Зокрема Анн Добентон, Ален Блум, Філіп Буккара та Анатолій Подольський.
Під час дискусії йшлося про масштаби злочину проти українського народу, жахіття сучасної війни. Учасники намагались проаналізувати можливі наслідки військової агресії імперської злочинної диктатури проти демократичної України, спрогнозувати майбутнє вільної, європейської України.

Під час наукової дискусії
Участь в дискусії взяв провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат історичних наук Анатолій Подольський. У своєму виступі він зокрема наголосив, що, починаючи з 2014 року, антиукраїнська пропаганда путінського режиму будувалась на брутальній брехні щодо загрози російськомовному населенню в Україні. Разом з тим, наголосив науковець, з початком повномасштабного вторгнення російських окупантів на українську землю першими жертвами путінської агресії стали російськомовні мешканці Харкова, Сум, Охтирки, Маріуполя, Чернігова та інших міст і селищ України. Сьогодні вже очевидно, що російська агресія проти України має характер військового злочину, злочину проти людяності.
17 березня 2022 року на засіданні Президії НАН України було розглянуто та схвалено звернення НАН України до керівництва Міжнародної асоціації академій наук (МААН) із закликом чітко висловити свою позицію і засудити нічим не спровоковану військову агресію Російської Федерації проти України.
У своїй відповіді МААН фактично дистанціювалася від будь-якого засудження дій російського агресора. Асоціація ніяк не відреагувала на бомбардування мирних міст та руйнування цивільної, зокрема наукової, інфраструктури, не виказала жодної підтримки на адресу Національної академії наук України, наших громадян та нашої держави. Така позиція МААН докорінно відрізняється від позиції величезної кількості міжнародних наукових організацій, об’єднань, дослідницьких центрів, зарубіжних академій наук, окремих учених та просто людей доброї волі, які засудили російську військову агресію проти мирної країни й висловили свою підтримку Національній академії наук України та всьому українському народу.
З огляду на це, Президія НАН України ухвалила рішення про вихід Національної академії наук України зі складу Міжнародної асоціації академій наук.
Новини
Оголошення
