З нагоди виходу колективної монографії „Meandering in Transition. Thirty Years of Reforms and Identity in Post-Communist Europe” („Заплутані трансформації. Тридцять років реформ та ідентичнісних змін у посткомуністичній Європі”, за ред. Остапа Кушніра та Олександра Панкеєва) Канадський інститут українських студій (КІУС) організував дводенну міжнародну конференцію „Ukraine in the Context of Thirty Years of Identity-Building in Post-Communist Europe” („Україна в контексті тридцятилітнього конструювання ідентичностей у посткомуністичній Європі”, Едмонтон, 29–30.11.2021), на якій запропонував дослідникам продовжити обговорення порушених у книзі питань.

Микола Рябчук, провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України – автор вступної статті до монографії, виступив з доповіддю „Shifting the wall further east: What remains of ‘Eastern Europe’ thirty years later?” („Пересування стіни далі на схід: що залишилося від «Східної Європи» по трьох десятиліттях?”). У ній науковець спробував концептуалізувати певні закономірності розвитку посткомуністичних держав за кардинально різними траєкторіями, стверджуючи, що, крім об’єктивних структурних чинників (насамперед – рівня вестернізації цих держав у докомуністичний період), істотну роль відігравали й суб’єктивні рішення внутрішніх, а деколи й зовнішніх політичних акторів.

Трансляція конференції доступна на Facebook-сторінці КІУС:

В межах заходів із вшанування 80-х роковин початку Голокосту на теренах України в Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна 13–14 грудня 2021 року пройшов міжнародний науково-педагогічний семінар «Голокост на теренах України: локальний (мікроісторичний) комеморативний та освітній виміри». В рамках семінару відбулося відкриття підготовленої Українським центром вивчення історії Голокосту тематичної виставки «(Не)дитячі історії».

На семінарі з науковою доповіддю «Регіональні особливості історії Голокосту на теренах України крізь призму особистих (персональних, родинних) історій» виступив провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат історичних наук Анатолій Подольський. У своєму виступі він наголосив на актуальності й важливості збереження і дослідження персональних, сімейних історій людей, що пережили нацистську окупацію та Голокост. Завдяки такому індивідуальному виміру трагедії, зазначив доповідач, ми можемо спробувати уявити всі жахи тоталітаризму й усвідомити важливість протистояти таким злочинам сьогодні в сучасній європейській і українській політичній ситуації.

Анатолій Подольський

Семінар проходив у межах німецько-українського освітнього проєкту «80 років трагедії у Бабиному Яру: електронний меморіал для України». Проєкт стартував навесні цього року і має на меті сприяти збереженню пам’яті про Голокост у колективній свідомості українського суспільства шляхом підготовки спеціальних видань, проведення пам’ятних заходів, створення тематичного онлайн-ресурсу тощо.

Науково-педагогічний захід було пов’язано з 80-ми роковинами масових розстрілів євреїв Харкова, що розпочалися в грудні 1941-го року в Дробицькому Яру. Разом із ХНУ ім. В. Н. Каразіна співорганізаторами заходу та партнерами проєкту, ініційованого єврейською громадою м. Дюссельдорф за фінансової підтримки Федерального  міністерства закордонних справ Німеччини були: Український центр вивчення історії Голокосту, Центр дослідження історії та культури східноєвропейського єврейства та Чернівецький музей історії та культури євреїв Буковини.

Участь в роботі семінару взяли відомі в Україні та за її межами дослідники Голокосту, фахівці з комеморації, працівники музеїв, представники формальної та неформальної освіти.

Під час науково-педагогічного семінару

Науково-педагогічний семінар було спрямовано на висвітлення локальних особливостей геноциду євреїв на українських теренах у роки Другої світової війни, відверте й професійне обговорення проблем сучасної політики пам’яті в Україні. Семінар відбувся за участі ректора університету Тетяни Кагановської, членів вченої ради ХНУ ім. В. Н. Каразіна, Надзвичайного та Повноважного Посла Федеративної Республіки Німеччина в Україні Анки Фельдгузен, Почесного консула Федеративної Республіки Німеччина в Харкові Тетяни Гавриш, голови представництва «Натів» у Харкові Марка Гольдмана, керівника проєкту «80 років трагедії в Бабиному Яру: електронний меморіал для України», представника єврейської громади міста Дюссельдорф ФРН Матіаса Ріхтера.

Програма семінару

Відеозапис першого дня роботи семінару

Відеозапис другого дня роботи семінару

У монографії проаналізовано процеси трансформації політичного режиму в Україні за період незалежності. На основі використання широкої емпіричної бази проаналізовано девіантне співвіднощення проєктного і робочого політичних режимів в Україні, специфіка системи державного управління, регіональні практики функціонування політичного режиму, характер політичних партій та громадянського суспільства, політичної культури та політичної свідомості громадян за наявного в Україні політичного режиму, роль фінансово-промислових груп у політичних процесах. Проаналізовано динаміку України у світових рейтингах демократії, феномен «захопленої держави», сформульовано рекомендації щодо перспектив зміцнення демократії в Україні. Книга розрахована на науковців, політиків, докторантів та студентів-політологів, усіх, хто цікавиться особливостями політичного розвитку України.

Завантажити повну версію

30 років тому Республіка Польща першою визнала державну незалежність України. З цієї нагоди 9 грудня 2021 р. Представництво Польської академії наук у Києві та Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України організували круглий стіл «30 років співпраці Польщі та України».

Польську сторону під час цього заходу представляли Матеуш Бялас (Mateusz Białas) – в.о. директора Представництва ПАН у Києві, Ґжегож Мотика (Grzegorz Motyka) – директор Інституту політичних досліджень ПАН, Агніешка Ціанціара (Agnieszka K. Cianciara) – політолог, експерт з питань політики ЄС, доктор політичних наук, професор Інституту політичних студій ПАН, Павел Коваль (Paweł Kowal) – політолог, історик, публіцист, професор Інституту політичних досліджень ПАН, депутат польського Сейму.

З українського боку учасниками заходу були Олег Рафальський – віцепрезидент НАН України, директор ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса, Олександр Майборода  – член-кореспондент НАН України, заступник директора ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса, Олег Калакура – доктор політичних наук, головний науковий співробітник ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса, Юрій Шаповал – доктор історичних наук, головний науковий співробітник ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса, співробітники ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса та інші науковці (програма круглого столу).

Учасники круглого столу

Вітаючи учасників і гостей наукового заходу, Олег Рафальський і Матеуш Бялас наголосили, що співпраця України і Польщі у всіх сферах – політичній, безпековій, економічній, культурній, освітній, науковій – є вкрай важливим елементом солідарності наших народів.

Олександр Майборода зробив наголос на тих напрямах співпраці між Україною і Польщею, які, на його думку, можуть бути фокусом спільної уваги. Зокрема, важливою темою досліджень могла б стати проблема формування української етнічної ідентичності у складі Речі Посполитої, яка фактично стала державним лоном українського етногенезу. Так само потребує подальшого вивчення історія співпраці тих українських і польських суспільних сил, які діяли заради відродження своїх держав. Актуальною також є проблема залежності економічного прогресу від функціонування політичної системи та діяльності правлячого класу. Україні й Польщі доведеться докласти великих спільних зусиль, щоб відстояти принципи демократичного права, а з іншого боку, не дозволити використовувати ці принципи для створення хаосу у міжнародних відносинах. О. Майборода наголосив на важливості культурних обмінів, маючи на увазі класичну й сучасну літератури, обміни концертними програмами, виставками, спільне створення культурного продукту. Взаємний обмін культурними зразками може суттєво зміцнити слов’янську солідарність у її традиційно демократичній формулі. Доповідач наголосив на тому, що про перспективи українсько-польського співробітництва доводиться говорити у дуже тривожний час. Україні важлива будь-яка підтримка з боку найближчих європейських сусідів, у першу чергу, з боку польського народу, чий історичний приклад здобуття національної свободи став вирішальною умовою його успішного розвитку.

Зліва направо: Матеуш Бялас, Олег Рафальський, Олександр Майборода

 Павел Коваль констатував, що західна орієнтація України виступає гарантом безпеки Польщі. Саме тому Польща – основний природний союзник проєвропейської України. Віддаючи належне іншим країнам Східного партнерства – Молдові та Грузії, Павел Коваль відверто визнав, що саме Україна займає одне з домінуючих місць у польській зовнішній політиці. Як депутат польського парламенту, а в минулому – Європарламенту, доповідач зазначив, що лобіювання євроінтеграції України завжди наштовхувалося на опір Росії, тому необхідно замислюватися про можливі гібридні форми інтеграції України до Євросоюзу, зокрема часткове членство, яке у першу чергу забезпечить економічну співпрацю сторін.

Павел Коваль

Олег Калакура наголосив, що окупаційно-гібридна війна Російської Федерації проти України має й антипольське спрямування, яке базується на імперській парадигмі «спільного ворога», виклав ретроспективний погляд на періодизацію новітніх українсько-польських відносин, окреслив знакові досягнення українсько-польської співпраці у соціогуманітарній та інших сферах, відзначив важливість опанування українцями польського досвіду консолідації суспільства, успішних реформ та орієнтації на європейські стандарти. Підкреслювалось, що тільки спільними зусиллями Україна та Польща зможуть протистояти збройній, соціокультурній та інформаційній агресії з боку Росії, а для цього необхідно розширити контакти й співпрацю інтелектуалів, продовжити науковий і культурно-мистецький діалог, подолати негативні нашарування у свідомості, успадковані міфи та стереотипи в оцінках та трактуванні минулого. Тільки поглиблення політики стратегічного партнерства, що базується на цивілізаційному виборі України й Польщі, взаєморозумінні, забезпеченні спільних інтересів, деміфологізації так званих «важких тем» історії, захист інтересів і прав українців у Польщі та поляків в Україні, може стати новим стимулом для українсько-польської співпраці та протистояння російській експансії.

Олег Калакура

Доповідь Агніешки Ціанціари значною мірою перегукувалася з міркуваннями її польського колеги. Пані професор зазначала, що склалося стереотипне уявлення про Польщу як «адвоката» України у Євросоюзі. Але останніми роками ситуація змінилася, – здебільшого через внутрішні проблеми Євросоюзу, що супроводжуються охолодженням стосунків Польщі з Німеччиною і Францією, з одного боку, і «підняттям ставок» Росією, з другого. За цих обставин виникає питання, чи потребує Україна подальшої адвокації Польщі? На думку доповідачки, Польщі у боротьбі за європерспективи України варто залучати якомога ширше коло європейських країн. Усвідомлюючи складність цих перспектив, Агніешка Ціанціара вважає доцільним використання тактик «нога у двері» і «малих кроків», які б дали змогу поступового руху України до Європи.

Агніешка Ціанціара і Юрій Шаповал

Юрій Шаповал у своєму виступі зупинився на ключових моментах життя та діяльності журналіста й науковця Богдана Осадчука (1920–2011). Сімдесят років він прожив у Берліні, тут закінчив університет, тут став відомим як журналіст «Александер Кораб». Під цим псевдонімом його десятиліттями знали читачі німецьких газет і найстарішого швейцарського часопису «Neue Zürcher Zeitung». Професор Ю. Шаповал проаналізував значущість зусиль Богдана Осадчука для зміцнення польсько-українських відносин у 1950–2000 рр., в першу чергу його співпрацю з Єжи Ґедройцем, директором Літературного інституту, головним редактором емігрантського журналу «Культура», що видавався у Франції в 1947–2000 рр. У доповіді було підкреслено, що без цих двох осіб не можна собі уявити польсько-українське єднання. Вони будували його, коли ще не було ні вільної Польщі, ані вільної України. Доповідач спирався на недоступні раніше архівні документи, оприлюднив маловідомі чи взагалі незнані факти.

Ґжегож Мотика

Ґжегож Мотика підсумовуючи захід, зазначив, що сьогоднішня дискусія є демонстрацією спільної й плідної співпраці науковців Польщі й України. «Чи має Україна майбутнє у Європейському Союзі?». Ще 20 років тому важко було відповісти на це запитання. Нині ж, – це важким, але реальний сценарій. Цього б не могло статися без постійних контактів культурної та наукової еліти обидвох країн, якій вдалося здолати чимало, в першу чергу – історичних, суперечностей, знайти точки дотику і ретранслювати ці компроміси своїм суспільствам.

З нагоди 30-ї річниці визнання Угорщиною незалежності України та річниці підписання Будапештського Меморандуму в Будапешті 4 грудня 20121 року відбувся міжнародний круглий стіл експертів «Українська діаспора: через культуру до взаєморозуміння та безпеки». Ініціатором проведення форуму виступила українська громада угорського міста Дунауйварош за підтримки адміністрації міста та „Фонду української культури Угорщини”. Співорганізатором заходу з українського боку виступала громадська організація „Центр аналізу регіональних ризиків”.

Метою форуму було об’єднання зусиль експертного середовища та європейської громадськості задля прискорення інтеграції України в загальноєвропейський та євроатлантичний простір.

З вітальним словом перед учасниками заходу виступила Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорщині Любов Непоп. Вона наголосила на важливості єднання українців за кордоном: „Для нас надзвичайно важливо, щоб українці за кордоном зберігали свою єдність, сприяли розвитку відносин України з державами, в яких вони проживають, і допомагали мобілізації міжнародного співтовариства на підтримку України”.

В роботі наукового заходу взяли участь угорські та українські науковці, експерти аналітичних центрів та дослідницьких установ, представники інститутів громадянського суспільства, засобів масової інформації.

Участь у роботі круглого столу взяла завідувачка відділу Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса, член-кореспондент НАН України Галина Іванівна Зеленько.

Учасники наукового зібрання наголошували на тому, що 27 років тому Україна позбулася статусу ядерної держави, розраховуючи на захист та підтримку з боку США, Великої Британії та Росії, а натомість отримала захоплення Росією Криму, війну на тимчасово окупованих територіях Донецької та  Луганської областей. Про Будапештський меморандум, вважають учасники круглого столу, особливо варто згадувати нині – в контексті нової ймовірної російської військової агресії.

Галина Зеленько наголосила та тому, що Будапештський меморандум – це не лише про гарантії безпеки для конкретної держави – України, а й про політику нерозповсюдження ядерної зброї. Фактично невиконання своїх зобов’язань країнами-підписантами Будапештського меморандуму руйнує філософію Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Тому відкидати його було б неправильно, навпаки – важливо, щоб ідеї Будапештського меморандуму не зникали з публічного дискурсу.

Учасники круглого столу

Про необхідність об’єднання у протистоянні російській агресії дипломатичних, політичних, економічних та військових зусиль та забезпечення регіональної стабільності йшлося у виступах  Джеймса Шеррі, Александра Дулеби, Валерія Кравченко, Світлани Мітряєвої, Олексія Їжака, Володимира Приходько, Одраша Родноті, Ілдико Еперйеші, Наталії Никифорак та ін.

Представництво ПАН у Києві та Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України запрошують науковців, працівників державних органів та інститутів громадянського суспільства до участі в роботі круглого столу „30 років співпраці Польщі та України”, який відбудеться 9 грудня 2021 року о 10:00 годині у Києві (вул. Генерала Алмазова, 8, 2 поверх, конференц-зала).

30-років тому народ України проголосував за незалежність своєї держави і  Польща однією з перших визнала державну незалежність України. Вже 8 січня 1992 р. між державами були встановлені дипломатичні відносини. З нагоди 30-ї річниці цих подій експерти Інституту політичних студій Польської академії наук та Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України окреслять комплекс чинників, що впливають на формування двосторонніх відносин, змалюють перспективи їх подальшого розвитку (програма круглого столу).

Враховуючи протиепідемічні вимоги щодо дотримання соціальної дистанції між учасниками зібрань і розмір   зали просимо обмежити участь вашої установи одним представником. Будемо вдячні за повідомлення про участь до кінця робочого дня 8 грудня. Адреса електронної пошти: office@ipiend.gov.ua

Контактні особи:

Матеуш Бялас, в.о. Директора Представництва ПАН у Києві, mateusz.bialas@pan.pl, +38 (050) 165-02-15 (Viber), +48-575-431-534 (Whatsapp)

Олександр Микитович Майборода, заступник директора з наукової роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України – mayboroda@ipiend.gov.ua, +38 (044) 285 77 22; +38 (095) 294 66 44.

Оргкомітет

Член-кореспондент НАН України, завідувачка відділу теоретичних та прикладних проблем політології нашого Інституту, доктор політичних наук, професор Галина Зеленько дала інтерв’ю для YouTube-каналу НАН України в межах проєкту „Про науку. Компетентно”, який реалізується за ініціативою академіка НАН України В. Семиноженка.

                                        Інтерв’ю Youtube-каналу НАН України

В інтерв’ю Г. Зеленько основну увагу акцентувала на політичних процесах, які нині відбуваються в Україні й у світі. Серед тем, які обговорювалися: Закон України про деолігархізацію, процеси партійного структурування, необхідність розроблення стратегії суспільного розвитку. Йшлося  також про вплив засобів масової комунікації на формування політичної культури громадян.

Детальніше – у відеоінтерв’ю

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України
з 1 грудня 2021 року оголошує конкурс на заміщення вакантної  посади провідного наукового співробітника (кандидат наук) відділу національних меншин.

Тривалість конкурсу – місяць з дня оголошення.
Житлоплощею Інститут не забезпечує.

Документи для участі в конкурсі надсилати на адресу:
01011, м. Київ,
вул. Генерала Алмазова, 8
Інститут політичних і етнонаціональних
досліджень ім. І. Ф. Кураса
НАН України, відділ кадрів.
Довідки за телефоном:
+38 (044) 285-70-49

У книзі В. Ф. Солдатенка, головного наукового співробітника Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України, зібрано короткі матеріали про найвидатніших представників національної еліти, від позицій і вчинків яких у переламну історичну добу (1917—1920 рр.) багато в чому залежав вектор розвитку українського народу, його повноцінне відродження, вибір перспективи суспільного поступу.

Книга рекомендована до друку вченою радою Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, вийшла друком в межах проєкту „Наукова книга”. Для науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться минулим України.

Завантажити повну версію

24–25 листопада відбулася IХ Всеукраїнська наукова конференція „Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави”.

Привітання учасникам IХ Всеукраїнської наукової конференції надійшло від віцепрезидента НАН України, члена-кореспондента НАН України, академіка НАПН України, директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України О. О. Рафальського.

Під час роботи конференції

Доповіді під час пленарного те секційних засідань були присвячені актуальним проблемам сучасності та розвитку політичної психології як наукової галузі.

У доповідях йшлося, зокрема, про динаміку уявлень та суспільне ставлення до національних символів (М. Слюсаревський), особливості психології розуміння політики (Т. Траверсе), підготовку політичних психологів у закладах вищої освіти (Т. Андрущенко) тощо.

В межах Всеукраїнської конференції відбулося кілька круглих столів, на яких обговорювалися, зокрема, проблеми впливу на суспільну свідомість сучасних медіа та політичного міфу.

В роботі конференції взяв участь і виступив доктор політичних наук, професор Ю. Шайгородський.

На запрошення Департаменту соціології та Департаменту порівняльного релігієзнавства Західно-Мічіганського університету (Каламазу, США) головний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту доктор філософських наук Віктор Єленський 18 листопада 2021 року виступив перед студентами та викладачами Університету з лекцією „Як релігія повертається у геополітику: боротьба за церковну незалежність на тлі російсько-української війни”. Дослідник докладно зупинився на процесах останньої чверті ХХ ст., які повернули релігії статус суттєвого чинника світової політики та міжнародних відносин (Іранська революція, радикалізація ісламу, католицька участь у третій хвилі демократизації, релігійне піднесення на посткомуністичному просторі, євангелічний наступ, вибух новітніх релігійних рухів тощо) та проаналізував процеси, які зумовили це повернення та призвели  до парадигмальних зсувів у соціології та політології релігії.

Професор В. Єленський під час лекції в Західно-Мічіганському університеті

Лектор показав, що розпад комуністичної системи зумовив не лише реабілітацію пригнічуваних релігійних інститутів й переконань, але й масштабні зловживання релігією з боку авторитарних режимів у цілях легітимації мілітарних агресій та територіальних захоплень, придушення політичної опозиції та атак проти демократії на зовнішній арені. В. Єленський зосередив увагу на боротьбі, яку веде в умовах російської агресії Україна за унезалежнення Православної Церкви від контрольованої російською владою церкви Московського патріархату, яка стала прикладом впливу релігії на глобальну політику та міжнародні відносини.

Українська академія політичних наук та Асоціація політичних наук України в глибокій жалобі з приводу непоправної втрати – передчасної смерті нашого колеги доктора філософських наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України Беха Володимира Павловича. Трагічна вістка гірким болем обізвалася в наших серцях. Жалоба не знає меж, адже пішла з життя людина, яка органічно поєднувала принциповість і людяність, глибину розуму, велич душі й чуйність серця.

Володимир Павлович був відповідальним, працелюбним, доброзичливим, уважним до проблем і потреб колег. Він жив чесно й гідно, працював самовіддано, щиро підставляв плече допомоги кожному, хто цього потребував. У його великому серці завжди було достатньо місця для дружнього розуміння, розважливої підтримки і мудрої поради. Він випромінював бажання жити, працювати, вдосконалювати себе й навколишній світ. Тому його поважали, любили й шанували. Бракує слів, щоб передати смуток і біль, які чорним крилом торкнулися всіх, з ким перетинався життєвий шлях Володимира Павловича.

Висловлюємо щирі співчуття родині померлого. Поділяємо ваше горе, сумуємо разом із вами.

Світлий спомин про Володимира Павловича назавжди залишиться в серцях колег, рідних і близьких, усіх і кожного, хто мав щастя перетнутися на своєму життєвому шляху з непересічною і чуйною особистістю – Бехом Володимиром Павловичем.

28 жовтня 2021 року у Національному інституті стратегічних досліджень в онлайн форматі відбулося ескпертне обговорення законопроєкту “Про політичні партії”.

У заході взяла участь завідувачка відділу теоретичних та прикладних проблем політології, член-кореспондент НАН України, професор Г. І. Зеленько. У ході обговорення учасники акцентували увагу на таких блоках:

• роль та статус політичних партій;
• діяльності партій з точки зору впливу на національну безпеку;
• внутрішньопартійній демократії;
• фінансуванні політичних партій;
•  протидії політичній корупції.

У своєму експертному висновку Галина Зеленько звернула увагу на те, чи сприяє цей законопроєкт розв’язанню основних проблем, які існують:

1) залежність партій від фінансово-промислових груп;

2) надзвичайно велика кількість партій, що девальвувало значення партій як політичних інститутів з усіма негативними наслідками;

3) низький рівень членства у політичних партіях;

4) персоніфікація політичних партій.

Під час ескпертного обговорення законопроєкту

Експерт відзначила найпроблемніші, на її думку, питання, які не враховано законопроєктом, а саме: у підготовленому законопроєкті доволі слабко прописано механізм, який би сприяв укрупненню політичних партій і, відповідно, політичній структуризації суспільства через збереження надто ліберальної процедури реєстрації політичних партій; слабку кореляцію пропонованого законопроєкту з новим виборчим кодексом, що також послаблює роль цього закону як інструменту, який би дав можливість покінчити з псевдопартіями; недоцільності відкриття реєстрів членів політичних партій, що відлякуватиме громадян від членства у партіях; недоцільності скасування реєстрації політичної партії судами, оскільки це призведе до затягнення цих процесів на роки й не додасть стабільності партійній системі; доцільності скасування реєстрації політичної партії, яка не бере участь у двох електоральних циклах; недоцільності вимагати етичного кодексу від партій; необхідності розв’язання проблеми регіональних партій на рівні закону тощо.

Також Г. І. Зеленько наголосила, що після прийняття нового Закону про політичні партії доречно провести перереєстрацію наявних політичних партій відповідно до нового законодавства. Інакше новий закон не матиме належного ефекту щодо стабілізації партійної системи та політичної структуризації суспільства.

Провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Микола Рябчук узяв участь у VII Всесвітньому конґресі полоністів, що відбувся 20-23 жовтня у Вроцлаві. У перший день форуму дослідник виголосив доповідь „Rozliczenie się z „kresowoscią”, albo Czy istnieje polska literatura postkolonialna?” („Порахунки з “кресовим” сентименталізмом, або Чи існує польська постколоніальна література?”), де вжив на означення так званого „кресознавства” (ідеалізованого опису східних земель історичної Речі Посполитої) класичну формулу Едварда Саїда, якою той окреслював західний орієнталізм, – як спосіб домінування, реструктуризації та уявного відновлення втраченої влади на східних „кресах” через її пригадування та символічне утвердження у польській колективній пам’яті.

Застосування постколоніальної методології, на думку вченого, може бути продуктивним не лише в наукових студіях з польсько-українських взаємин, а й у художній творчості, де деконструкція етнічних міфів та стереотипів зазвичай має, крім пізнавального, ще й важливий психотерапевтичний ефект.

Старший науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор політичних наук Сергій Римаренко отримав стипендію Уряду Словаччини для проведення наукових досліджень на факультеті політології та міжнародних відносин в словацькому Університеті Матея Бела в Банська Бистриця.

На виконання „Програми спільної діяльності Національної академії наук України та Національної академії педагогічних наук України на 2020 – 2022 роки” 19 жовтня відбувся науковий семінар „Україна в період зміни політичних поколінь”.

Співорганізаторами наукового заходу стали: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та Інститут соціальної та політичної психології НАПН України.

З науковою доповіддю „Нові покоління українського суспільства як середовище рекрутингу майбутніх політиків” виступив директор Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, член-кореспондент НАПН України Микола Слюсаревський.

Темі психології соціокультурної взаємодії поколінь було присвячено виступ старшого наукового співробітника Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, доктора психологічних наук Наталії Довгань. Вона ознайомила присутніх з результатами дослідження зазначеної проблеми та презентувала свою монографію (Довгань Н. О. Психологія соціокультурної взаємодії поколінь : монографія. Київ : Талком, 2020. 539 с.). Зі згоди автора, публікуємо повний текст монографії.

В обговоренні доповідей, а також можливих напрямів дослідження в межах спільного проєкту „Україна в період зміни політичних поколінь” взяли участь співробітники наукових установ – Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України – кандидат історичних наук Олексій Ляшенко, кандидат філософських наук Едуард Щербенко, аспірантка Анна Бучинська, та Інституту соціальної та політичної психології НАПН України – доктор психологічних наук Павло Горностай, член-кореспондент НАПН України, доктор психологічних наук Любов Найдьонова та інші.

Учасники наукового семінару „Україна в період зміни політичних поколінь”

Учасниками заходу обговорено низку питань щодо організації подальшої спільної роботи в межах „Програми спільної діяльності Національної академії наук України та Національної академії педагогічних наук України на 2020 – 2022 роки”. За пропозицією  заступника директора з наукової роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України доктора політичних наук Юрія Шайгородського було створено  координаційну раду з реалізації проєкту „Україна в період зміни політичних поколінь”.  Обговорено й ухвалено план реалізації наукового проєкту, запропонований заступником директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, члена-кореспондента НАПН України, доктора психологічних наук Любов Найдьоновою.

Модератором наукового семінару був доктор політичних наук Юрій Шайгородський.

29 вересня   2021 року в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбулася зустріч делегації працівників архівних установ Республіки Казахстан із заступником директора Інституту О. М. Майбородою  та керівником Центру історичної політології  Ю. І. Шаповалом.

Учасники зустрічі обмінялися інформацією про напрями наукових досліджень в Україні та Казахстані, обговорили питання про перспективи співпраці між науковцями обох країн.

На фото зліва направо: радник Посольства Республіки Казахстан в Україні С. О. Коновалов, заступник директора Національного архіву республіки Казахстан С. Н. Мушкенова, заступник директора ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України О. М. Майборода, історик і письменник Д. Ж. Джандільдин, керівник Центру історичної політології  ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України Ю. І. Шаповал, заступник директора Центрального державного архіву Республіки Казахстан М. Г. Жилисбаєва. 

23­–26 вересня у Яремче відбулася XIV українсько-польська зустріч «Вільні з вільними, рівні з рівними» (до 30-ліття визнання Республікою Польща незалежності України). Цей регулярний науковий форум вже 14 рік поспіль збирає разом для обміну думками відомих українських і польських експертів, дипломатів та науковців. Цього року до його роботи долучилися близько 50 учасників. Організаторами виступили: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Фонд „Свобода та Демократія” (Республіка Польща), Варшавський університет та тижневик „Кур’єр Галіційський”.

Нинішня українсько-польська зустріч складалися з п’яти дискусійних панелей, які тривали два дні поспіль. Захід розпочався з урочистих привітань учасникам з боку, зокрема, міністра, вповноваженого Уряду з питань Полонії і Поляків на Сході Яна Джєджічака, директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, віцепрезидента НАН України, члена-кореспондента НАН України Олега Рафальського, Надзвичайного і Повноважного посла Республіки Польща в Україні Бартоша Ціхоцкі, першого заступника голови Івано-Франківської обласної ради Василя Гладія, Генерального консула України у Кракові В’ячеслава Войнаровського, голови Фонду „Свобода і Демократія” Лілії Любонєвіч, головного редактора тижневика „Кур’єр Галіційський” Войцеха Янковського, директора Інституту польської культури в Києві Роберта Чижевського. Відкрили ж конференцію традиційно ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда та директор Студій східноєвропейських досліджень Варшавського університету Ян Маліцький.

Під час заходу

У перший день зустрічі відбулися цікаві дискусії за участі чотирьох колишніх послів України у РП та Польщі в Україні Маркіяна Мальського, Олександра Моцика, Яна Ключковського та Марека Зюлковського на тему „Польща як шанс для України – Україна як шанс для Польщі. Досвід дипломатів з 30-річноюї перспективи”.

Не менш цікавою була секція „Дві легені цивілізації: західне та східне християнство в думці Івана Павла II” (до двадцятої річниці паломництва в Україну) за участі авторитетних експертів України та Польщі. З ключовими доповідями на ній виступили співробітники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України – завідувач відділу етнополітології Віктор Войналович та головний науковий співробітник Віктор Єленський.

Крім того, у рамках  XIV українсько-польської зустрічі дискутувалися проблеми ролі засобів масової інформації у висвітленні перебігу відносин України та Польщі.

Завершальною на форумі стала тематична панель „Економічний вимір українсько-польської співпраці: досягнення, труднощі та невикористаний потенціал”.

Напередодні конференційних днів частина учасників заходу піднялася на карпатську гору Піп Іван, де відвідали Міжнародний науковий центр „Обсерваторія” Варшавського та Прикарпатського університетів.

В Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбулася зустріч директора Інституту, члена-кореспондента НАН України Олега Рафальського з італійською дослідницею – аспіранткою Університету Неаполя Еленорою Дуччі. Предметом її наукової зацікавленості є, зокрема, дослідження політичної ситуації в Україні в ході її денуклеаризації – процесу ядерного роззброєння. Під час зустрічі було обговорено питання щодо надання італійській дослідниці організаційної та методичної підтримки стосовно наукових джерел її дослідження.

У зустрічі взяв участь заступник директора Інституту, член-кореспондент НАН України Олександр Майборода.

Під час зустрічі в Інституті політичних і
етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України

У Ґданську (Республіка Польща) відбулася міжнародна наукова конференція “Європа з видом на майбутнє”, організована Європейським центром солідарності.

На підсумковій дискусії “Демократія у відступі? На захист громадянських свобод у Європі”  виступив провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Микола Рябчук.

Під час роботи конференції

У своєму виступі він звернув увагу учасників на те, що майже ніхто у сучасному світі, а тим більш у Європі не ставить демократію під сумнів на нормативному рівні. Реальною загрозою сьогодні є не сама по собі демократія як принцип і спосіб урядування, а демократія ліберальна, тобто така, в якій домінація більшості регулюється і обмежується ліберальними принципами, що забезпечують непорушність, незаперечну цінність певних людських прав і захищають їх не лише від сваволі диктаторів, а й від диктату формально “демократичної” більшості.

Саме ці принципи, на думку науковця, перебувають під загрозою у сучасному світі, а відтак і демократія без них набуває суто формального, вихолощеного, карикатурного характеру. Тому варто точніше окреслювати проблему: під загрозою перебуває насамперед лібералізм, бо ж саме його, а не демократію, ставлять під сумнів на нормативному рівні авторитарні політики, розуміючи, що демократія без лібералізму їм нічим не загрожує, навпаки – стає зручним інструментом легітимізації їхньої авторитарної влади.

Програма конференції