Член-кореспондент НАН України, завідувачка відділу теоретичних та прикладних проблем політології нашого Інституту, доктор політичних наук, професор Галина Зеленько дала інтерв’ю для YouTube-каналу НАН України в межах проєкту „Про науку. Компетентно”, який реалізується за ініціативою академіка НАН України В. Семиноженка.
Інтерв’ю Youtube-каналу НАН України
В інтерв’ю Г. Зеленько основну увагу акцентувала на політичних процесах, які нині відбуваються в Україні й у світі. Серед тем, які обговорювалися: Закон України про деолігархізацію, процеси партійного структурування, необхідність розроблення стратегії суспільного розвитку. Йшлося також про вплив засобів масової комунікації на формування політичної культури громадян.
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України
з 1 грудня 2021 року оголошує конкурс на заміщення вакантної посади провідного наукового співробітника (кандидат наук) відділу національних меншин.
Тривалість конкурсу – місяць з дня оголошення.
Житлоплощею Інститут не забезпечує.
Документи для участі в конкурсі надсилати на адресу:
01011, м. Київ,
вул. Генерала Алмазова, 8
Інститут політичних і етнонаціональних
досліджень ім. І. Ф. Кураса
НАН України, відділ кадрів.
Довідки за телефоном:
+38 (044) 285-70-49
У книзі В. Ф. Солдатенка, головного наукового співробітника Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України, зібрано короткі матеріали про найвидатніших представників національної еліти, від позицій і вчинків яких у переламну історичну добу (1917—1920 рр.) багато в чому залежав вектор розвитку українського народу, його повноцінне відродження, вибір перспективи суспільного поступу.
Книга рекомендована до друку вченою радою Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, вийшла друком в межах проєкту „Наукова книга”. Для науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться минулим України.
24–25 листопада відбулася IХ Всеукраїнська наукова конференція „Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави”.
Привітання учасникам IХ Всеукраїнської наукової конференції надійшло від віцепрезидента НАН України, члена-кореспондента НАН України, академіка НАПН України, директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України О. О. Рафальського.
Під час роботи конференції
Доповіді під час пленарного те секційних засідань були присвячені актуальним проблемам сучасності та розвитку політичної психології як наукової галузі.
У доповідях йшлося, зокрема, про динаміку уявлень та суспільне ставлення до національних символів (М. Слюсаревський), особливості психології розуміння політики (Т. Траверсе), підготовку політичних психологів у закладах вищої освіти (Т. Андрущенко) тощо.
В межах Всеукраїнської конференції відбулося кілька круглих столів, на яких обговорювалися, зокрема, проблеми впливу на суспільну свідомість сучасних медіа та політичного міфу.
В роботі конференції взяв участь і виступив доктор політичних наук, професор Ю. Шайгородський.
На запрошення Департаменту соціології та Департаменту порівняльного релігієзнавства Західно-Мічіганського університету (Каламазу, США) головний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту доктор філософських наук Віктор Єленський 18 листопада 2021 року виступив перед студентами та викладачами Університету з лекцією „Як релігія повертається у геополітику: боротьба за церковну незалежність на тлі російсько-української війни”. Дослідник докладно зупинився на процесах останньої чверті ХХ ст., які повернули релігії статус суттєвого чинника світової політики та міжнародних відносин (Іранська революція, радикалізація ісламу, католицька участь у третій хвилі демократизації, релігійне піднесення на посткомуністичному просторі, євангелічний наступ, вибух новітніх релігійних рухів тощо) та проаналізував процеси, які зумовили це повернення та призвели до парадигмальних зсувів у соціології та політології релігії.
Професор В. Єленський під час лекції в Західно-Мічіганському університеті
Лектор показав, що розпад комуністичної системи зумовив не лише реабілітацію пригнічуваних релігійних інститутів й переконань, але й масштабні зловживання релігією з боку авторитарних режимів у цілях легітимації мілітарних агресій та територіальних захоплень, придушення політичної опозиції та атак проти демократії на зовнішній арені. В. Єленський зосередив увагу на боротьбі, яку веде в умовах російської агресії Україна за унезалежнення Православної Церкви від контрольованої російською владою церкви Московського патріархату, яка стала прикладом впливу релігії на глобальну політику та міжнародні відносини.
Українська академія політичних наук та Асоціація політичних наук України в глибокій жалобі з приводу непоправної втрати – передчасної смерті нашого колеги доктора філософських наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України Беха Володимира Павловича. Трагічна вістка гірким болем обізвалася в наших серцях. Жалоба не знає меж, адже пішла з життя людина, яка органічно поєднувала принциповість і людяність, глибину розуму, велич душі й чуйність серця.
Володимир Павлович був відповідальним, працелюбним, доброзичливим, уважним до проблем і потреб колег. Він жив чесно й гідно, працював самовіддано, щиро підставляв плече допомоги кожному, хто цього потребував. У його великому серці завжди було достатньо місця для дружнього розуміння, розважливої підтримки і мудрої поради. Він випромінював бажання жити, працювати, вдосконалювати себе й навколишній світ. Тому його поважали, любили й шанували. Бракує слів, щоб передати смуток і біль, які чорним крилом торкнулися всіх, з ким перетинався життєвий шлях Володимира Павловича.
Висловлюємо щирі співчуття родині померлого. Поділяємо ваше горе, сумуємо разом із вами.
Світлий спомин про Володимира Павловича назавжди залишиться в серцях колег, рідних і близьких, усіх і кожного, хто мав щастя перетнутися на своєму життєвому шляху з непересічною і чуйною особистістю – Бехом Володимиром Павловичем.
28 жовтня 2021 року у Національному інституті стратегічних досліджень в онлайн форматі відбулося ескпертне обговорення законопроєкту “Про політичні партії”.
У заході взяла участь завідувачка відділу теоретичних та прикладних проблем політології, член-кореспондент НАН України, професор Г. І. Зеленько. У ході обговорення учасники акцентували увагу на таких блоках:
- роль та статус політичних партій;
- діяльності партій з точки зору впливу на національну безпеку;
- внутрішньопартійній демократії;
- фінансуванні політичних партій;
- протидії політичній корупції.
У своєму експертному висновку Галина Зеленько звернула увагу на те, чи сприяє цей законопроєкт розв’язанню основних проблем, які існують:
1) залежність партій від фінансово-промислових груп;
2) надзвичайно велика кількість партій, що девальвувало значення партій як політичних інститутів з усіма негативними наслідками;
3) низький рівень членства у політичних партіях;
4) персоніфікація політичних партій.
Під час ескпертного обговорення законопроєкту
Експерт відзначила найпроблемніші, на її думку, питання, які не враховано законопроєктом, а саме: у підготовленому законопроєкті доволі слабко прописано механізм, який би сприяв укрупненню політичних партій і, відповідно, політичній структуризації суспільства через збереження надто ліберальної процедури реєстрації політичних партій; слабку кореляцію пропонованого законопроєкту з новим виборчим кодексом, що також послаблює роль цього закону як інструменту, який би дав можливість покінчити з псевдопартіями; недоцільності відкриття реєстрів членів політичних партій, що відлякуватиме громадян від членства у партіях; недоцільності скасування реєстрації політичної партії судами, оскільки це призведе до затягнення цих процесів на роки й не додасть стабільності партійній системі; доцільності скасування реєстрації політичної партії, яка не бере участь у двох електоральних циклах; недоцільності вимагати етичного кодексу від партій; необхідності розв’язання проблеми регіональних партій на рівні закону тощо.
Також Г. І. Зеленько наголосила, що після прийняття нового Закону про політичні партії доречно провести перереєстрацію наявних політичних партій відповідно до нового законодавства. Інакше новий закон не матиме належного ефекту щодо стабілізації партійної системи та політичної структуризації суспільства.
Провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Микола Рябчук узяв участь у VII Всесвітньому конґресі полоністів, що відбувся 20-23 жовтня у Вроцлаві. У перший день форуму дослідник виголосив доповідь „Rozliczenie się z „kresowoscią”, albo Czy istnieje polska literatura postkolonialna?” („Порахунки з “кресовим” сентименталізмом, або Чи існує польська постколоніальна література?”), де вжив на означення так званого „кресознавства” (ідеалізованого опису східних земель історичної Речі Посполитої) класичну формулу Едварда Саїда, якою той окреслював західний орієнталізм, – як спосіб домінування, реструктуризації та уявного відновлення втраченої влади на східних „кресах” через її пригадування та символічне утвердження у польській колективній пам’яті.
Застосування постколоніальної методології, на думку вченого, може бути продуктивним не лише в наукових студіях з польсько-українських взаємин, а й у художній творчості, де деконструкція етнічних міфів та стереотипів зазвичай має, крім пізнавального, ще й важливий психотерапевтичний ефект.
Старший науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор політичних наук Сергій Римаренко отримав стипендію Уряду Словаччини для проведення наукових досліджень на факультеті політології та міжнародних відносин в словацькому Університеті Матея Бела в Банська Бистриця.
На виконання „Програми спільної діяльності Національної академії наук України та Національної академії педагогічних наук України на 2020 – 2022 роки” 19 жовтня відбувся науковий семінар „Україна в період зміни політичних поколінь”.
Співорганізаторами наукового заходу стали: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та Інститут соціальної та політичної психології НАПН України.
З науковою доповіддю „Нові покоління українського суспільства як середовище рекрутингу майбутніх політиків” виступив директор Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, член-кореспондент НАПН України Микола Слюсаревський.
Темі психології соціокультурної взаємодії поколінь було присвячено виступ старшого наукового співробітника Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, доктора психологічних наук Наталії Довгань. Вона ознайомила присутніх з результатами дослідження зазначеної проблеми та презентувала свою монографію (Довгань Н. О. Психологія соціокультурної взаємодії поколінь : монографія. Київ : Талком, 2020. 539 с.). Зі згоди автора, публікуємо повний текст монографії.
В обговоренні доповідей, а також можливих напрямів дослідження в межах спільного проєкту „Україна в період зміни політичних поколінь” взяли участь співробітники наукових установ – Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України – кандидат історичних наук Олексій Ляшенко, кандидат філософських наук Едуард Щербенко, аспірантка Анна Бучинська, та Інституту соціальної та політичної психології НАПН України – доктор психологічних наук Павло Горностай, член-кореспондент НАПН України, доктор психологічних наук Любов Найдьонова та інші.
Учасники наукового семінару „Україна в період зміни політичних поколінь”
Учасниками заходу обговорено низку питань щодо організації подальшої спільної роботи в межах „Програми спільної діяльності Національної академії наук України та Національної академії педагогічних наук України на 2020 – 2022 роки”. За пропозицією заступника директора з наукової роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України доктора політичних наук Юрія Шайгородського було створено координаційну раду з реалізації проєкту „Україна в період зміни політичних поколінь”. Обговорено й ухвалено план реалізації наукового проєкту, запропонований заступником директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, члена-кореспондента НАПН України, доктора психологічних наук Любов Найдьоновою.
Модератором наукового семінару був доктор політичних наук Юрій Шайгородський.
29 вересня 2021 року в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбулася зустріч делегації працівників архівних установ Республіки Казахстан із заступником директора Інституту О. М. Майбородою та керівником Центру історичної політології Ю. І. Шаповалом.
Учасники зустрічі обмінялися інформацією про напрями наукових досліджень в Україні та Казахстані, обговорили питання про перспективи співпраці між науковцями обох країн.
На фото зліва направо: радник Посольства Республіки Казахстан в Україні С. О. Коновалов, заступник директора Національного архіву республіки Казахстан С. Н. Мушкенова, заступник директора ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України О. М. Майборода, історик і письменник Д. Ж. Джандільдин, керівник Центру історичної політології ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України Ю. І. Шаповал, заступник директора Центрального державного архіву Республіки Казахстан М. Г. Жилисбаєва.
23–26 вересня у Яремче відбулася XIV українсько-польська зустріч «Вільні з вільними, рівні з рівними» (до 30-ліття визнання Республікою Польща незалежності України). Цей регулярний науковий форум вже 14 рік поспіль збирає разом для обміну думками відомих українських і польських експертів, дипломатів та науковців. Цього року до його роботи долучилися близько 50 учасників. Організаторами виступили: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Фонд „Свобода та Демократія” (Республіка Польща), Варшавський університет та тижневик „Кур’єр Галіційський”.
Нинішня українсько-польська зустріч складалися з п’яти дискусійних панелей, які тривали два дні поспіль. Захід розпочався з урочистих привітань учасникам з боку, зокрема, міністра, вповноваженого Уряду з питань Полонії і Поляків на Сході Яна Джєджічака, директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, віцепрезидента НАН України, члена-кореспондента НАН України Олега Рафальського, Надзвичайного і Повноважного посла Республіки Польща в Україні Бартоша Ціхоцкі, першого заступника голови Івано-Франківської обласної ради Василя Гладія, Генерального консула України у Кракові В’ячеслава Войнаровського, голови Фонду „Свобода і Демократія” Лілії Любонєвіч, головного редактора тижневика „Кур’єр Галіційський” Войцеха Янковського, директора Інституту польської культури в Києві Роберта Чижевського. Відкрили ж конференцію традиційно ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда та директор Студій східноєвропейських досліджень Варшавського університету Ян Маліцький.
Під час заходу
У перший день зустрічі відбулися цікаві дискусії за участі чотирьох колишніх послів України у РП та Польщі в Україні Маркіяна Мальського, Олександра Моцика, Яна Ключковського та Марека Зюлковського на тему „Польща як шанс для України – Україна як шанс для Польщі. Досвід дипломатів з 30-річноюї перспективи”.
Не менш цікавою була секція „Дві легені цивілізації: західне та східне християнство в думці Івана Павла II” (до двадцятої річниці паломництва в Україну) за участі авторитетних експертів України та Польщі. З ключовими доповідями на ній виступили співробітники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України – завідувач відділу етнополітології Віктор Войналович та головний науковий співробітник Віктор Єленський.
Крім того, у рамках XIV українсько-польської зустрічі дискутувалися проблеми ролі засобів масової інформації у висвітленні перебігу відносин України та Польщі.
Завершальною на форумі стала тематична панель „Економічний вимір українсько-польської співпраці: досягнення, труднощі та невикористаний потенціал”.
Напередодні конференційних днів частина учасників заходу піднялася на карпатську гору Піп Іван, де відвідали Міжнародний науковий центр „Обсерваторія” Варшавського та Прикарпатського університетів.
В Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбулася зустріч директора Інституту, члена-кореспондента НАН України Олега Рафальського з італійською дослідницею – аспіранткою Університету Неаполя Еленорою Дуччі. Предметом її наукової зацікавленості є, зокрема, дослідження політичної ситуації в Україні в ході її денуклеаризації – процесу ядерного роззброєння. Під час зустрічі було обговорено питання щодо надання італійській дослідниці організаційної та методичної підтримки стосовно наукових джерел її дослідження.
У зустрічі взяв участь заступник директора Інституту, член-кореспондент НАН України Олександр Майборода.
Під час зустрічі в Інституті політичних і
етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН УкраїниУ Ґданську (Республіка Польща) відбулася міжнародна наукова конференція “Європа з видом на майбутнє”, організована Європейським центром солідарності.
На підсумковій дискусії “Демократія у відступі? На захист громадянських свобод у Європі” виступив провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Микола Рябчук.
Під час роботи конференції
У своєму виступі він звернув увагу учасників на те, що майже ніхто у сучасному світі, а тим більш у Європі не ставить демократію під сумнів на нормативному рівні. Реальною загрозою сьогодні є не сама по собі демократія як принцип і спосіб урядування, а демократія ліберальна, тобто така, в якій домінація більшості регулюється і обмежується ліберальними принципами, що забезпечують непорушність, незаперечну цінність певних людських прав і захищають їх не лише від сваволі диктаторів, а й від диктату формально “демократичної” більшості.
Саме ці принципи, на думку науковця, перебувають під загрозою у сучасному світі, а відтак і демократія без них набуває суто формального, вихолощеного, карикатурного характеру. Тому варто точніше окреслювати проблему: під загрозою перебуває насамперед лібералізм, бо ж саме його, а не демократію, ставлять під сумнів на нормативному рівні авторитарні політики, розуміючи, що демократія без лібералізму їм нічим не загрожує, навпаки – стає зручним інструментом легітимізації їхньої авторитарної влади.
За загальною редакцією доктора історичних наук, професора, головного наукового співробітника відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Юрія Шаповала видано книгу про Юліана Бачинського (1870–1940) – громадського та політичного діяча, публіциста, автора знаменитої книжки «Україна irredenta» (1895) в якій обґрунтовувалася необхідність створення Української незалежної держави. У видання увійшли унікальні і недоступні раніше документи з архівів комуністичної спецслужби, що розкривають долю Юліана Бачинського.
31 серпня 2021 р. відбулася зустріч головного наукового співробітника відділу етнополітології нашого Інституту Віктора Єленського з керуючим Католицькою Архиєпархією Збройних Сил Сполучених Штатів Америки – архиєпископом Збройних Сил США Тімоті Пол Ендрю Броліо. Архиєпископ, який очолює службу духовної опіки військовими-католиками (чверть усіх військовослужбовців США) у всіх видах Збройних Сил країни і в усіх куточках Земної кулі, розповів про засади військового капеланства у воєнній організації Сполучених Штатів і про виклики, з якими стикаються військові священики. Своєю чергою, Віктор Єленський, який брав активну участь у підготовці Розпорядження Кабінету Міністрів № 677-р «Про службу військового духовенства (капеланську службу) у Збройних Силах, Національній гвардії, Державній спеціальній службі транспорту та Державній прикордонній службі» від 2 липня 2014 р., розповів про становлення інституту військового капеланства в Україні і його розвиток. Особливу увагу під час бесіди було приділено питанням наукового проекту, який здійснює Віктор Єленський в рамках Дослідницької Програми ім. сенатора Фулбрайта у Католицькому університеті Америки і який стосується досвіду США та інших західних демократій у побудові ефективної і водночас суголосної сучасному розумінню прав людини системи протидії загрозам, що їх може нести зловживання релігією.
На фото: Тімоті Пол Ендрю Броліо та Віктор Єленський
Як класифікувати тоталітарні режими? Які їх фундаментальні ознаки? Що є тоталітаризм? Що таке «нацизм» у розрізі історичної науки? Яким чином низовий політичний рух прогресував до ідеологічного ядра тоталітарної держави Третього Рейху – націонал-соціалізму? Як та від чого потерпали люди, котрі опинилися поза межами ідеологічного прийняття? Про історію однієї з найстрашніших тоталітарних ідеологій минулого століття, реалізація якої призвела до мільйонів людських жертв, які абсолютно ні в чому не були винними – у підкасті з Анаталолієм Подольським, провідним науковим співробітником Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, директором Українського центру вивчення історії Голокосту.
Вийшла друком приурочена 30-й річниці державної незалежності України книга, в якій науковцями Інституту аналізуються найбільш вагомі питання політичного розвитку країни за цей час. Розглянуто проблеми, пов’язані із вибором загального стратегічного курсу держави, з трансформацією суспільно-політичного устрою, з етнополітичною і духовною еволюцією українського соціуму. (більше…)
Вийшла друком колективна монографія „Національні меншини України в політичних процесах ХХ – ХХІ століть: стан і проблеми дослідження“
Науковий журнал «ПОЛІТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ»
Новини
Оголошення
