Інститутом політичних досліджень Польської академії наук та редакцією журналу „Studia Polityczne” 29 квітня 2021 року було проведено онлайн-дискусію на тему: „Шлях до Європи: польський і український досвід”. Участь в роботі наукового заходу взяли близько 30 науковців Польщі й України.
У науковій дискусії взяли Участь співробітники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України – доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Олександр Майборода, доктор політичних наук, професор Юрій Шайгородський та доктор політичних наук, професор Олег Калакура.
Під час онлайн-дискусії
Ключовими питаннями обговорення були проблеми відповідності державної етнонаціональної політики України європейським критеріям. В ході дискусії були підняті проблемні питання, що виникають у забезпеченні державної єдності України, консолідації її громадян у спільну націю, наповненні національної історичної свідомості.
У виступах учасників зібрання наголошувалося, що ідея федералізації в Україні не має жодних передумов і здебільшого є складовою політики Росії, її намагання перешкодити руху України до європейської та євроатлантичної інтеграції, утримати Україну в межах свого імперського впливу.
Учасники дискусії висловили пропозиції щодо поглиблення співпраці між українськими та польськими науковцями.
26 квітня 2021 року завідувачка відділу теоретичних і прикладних проблем політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор політичних наук, професор Галина Зеленько дала інтерв’ю YouTube каналу Ukr.life на тему особливостей функціонування політичного режиму в Україні, в якому охарактеризувала природу і причини формування в Україні кланово-олігархічного режиму, розкрила специфіку функціонування формальних та неформальних політичних інститутів, показала механізми інкорпорації політичного класу, дала оцінку процесу деолігархізації, який став топовою темою українського політичного дискурсу останніх років.
Повну версію інтерв’ю можна переглянути тут.
Головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор історичних наук, професор Тетяна Бевз взяла участь у III Міжнародній науковій онлайн-конференції „Історико-культурна спадщина: збереження, доступ, використання”. Конференція відбулася 21–22 квітня 2021 року. Організатором наукового заходу був Національний авіаційний університет за участі Центрального державного електронного архіву України, Литовського державного нового архіву та Каунаського регіонального державного архіву (Литовська Республіка). У роботі конференції взяли участь 86 науковців з України, Литовської Республіки, Чеської Республіки. Основна увага учасників приділялася висвітленню діяльності архівних, музейних та бібліотечних установ у справі збереження, використання та доступу до історико-культурної спадщини.
Під час конференції
У своїй доповіді „Проблема актуалізації історичної пам’яті у контексті політичного впливу регіональних еліт” Тетяна Бевз наголосила на тому, що історична пам’ять не лише формує картину минулого, а й конструює сенси сучасності. В Україні, наголосила доповідачка, політика пам’яті виступає символічним ресурсом не лише загальнонаціональних, але й регіональних еліт, які, з одного боку, „можуть створювати сприятливий ґрунт для зростання множинних та взаємодоповнювальних ідентичностей”, а з другого – „здатні стимулювати зростання полярних і конфліктних ідентичностей”.
Тетяна Бевз
Підсумовуючи, доповідачка наголосила, що, зважаючи на те, що історичне минуле стає ідеологічним сьогоденням, українське суспільство потребує зваженої державної політики національної пам’яті як на загальнонаціональному, так і на регіональному рівнях.
21 квітня 2021 року відбувся круглий стіл на тему: „Майдан як постмодерна революція: проблеми термінології” за участі істориків, філософів, політологів, правників, культурологів та безпосередніх учасників протестних акцій новітнього періоду в Україні.
Організатором круглого столу виступив Національний музей Революції Гідності.
Основними питаннями для обговорення були:
- Явище “революція” і визначення терміна „революція нового типу”. Трансформація смислів: рушійні сили та сутнісні характеристики революцій нового типу.
- „Майдан” як родове поняття для сучасних протестних рухів в Україні. Євромайдан як революція прекаріату: pro & contra. Євромайдан як тригер Революції Гідності.
- „Протестний рух”, „рух опору”, „масовий протест”: кваліфікація явища громадянського протесту.
В роботі круглого столу взяли участь співробітники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України – доктор політичних наук, професор, завідувачка відділу соціально-політичної історії Марія Кармазіна та доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу Тетяна Бевз.
Повну версію круглого столу можна переглянути тут.
Науковці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України – головний науковий співробітник, доктор історичних наук, професор Юрій Іванович Шаповал та провідний науковий співробітник, кандидат історичних наук Анатолій Юхимович Подольський – взяли участь у науковій конференції „Український визвольний рух періоду Другої світової війни: пам’ять vs пропаганда”.
Конференція була проведена 15–16 квітня 2021 року на базі історичного факультету Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка за підтримки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Українського інституту національної пам’яті та Посольства України в Державі Ізраїль. Своєрідним поштовхом для проведення наукової конференції на таку тему стала дискусія, яка розгорнулася в українському суспільстві довкола присвоєння імені Романа Шухевича стадіону в м. Тернополі. Учасники конференції вкотре довели необхідність виваженого наукового підходу до ґрунтовного й всебічного аналізу історії Українського визвольного руху періоду Другої світової війни. Предметом обговорення стали зокрема питання інструменталізації пам’яті, ролі особистості в історії, а також – використання різними політичними силами проблем, пов’язаних з історією Українського визвольного руху у минулому та у сьогоденні.
Протягом двох днів роботи конференції було проведено п’ять панельних дискусій.
Науковці нашого Інституту в онлайн-форматі брали участь в роботі панельної дискусії на тему: „Український вимір Другої світової війни: пам’ятати все”. Модератором цієї наукової дискусії був А. Подольський.
У своїх виступах Ю. Шаповал і А. Подольський наголосили на важливості побудови реалістичної моделі пам’яті про події Другої світової війни, зокрема – про діяльність представників українського національного визвольного руху в роки нацистської окупації. В українській історіографії радянського періоду ця тема була піддана тотальній забороні. Нині ж, поряд з проблематикою історії Голокосту, геноциду ромів, долі військовополонених та примусових робітників – стала однією з провідних в дослідженнях вітчизняних істориків.
В дискусії також взяли участь професор Я. Грицак, професор О. Стяжкіна, доцент О. Ятищук, історик В. Нахманович.
15 квітня 2021 р. у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулася Всеукраїнська наукова онлайн-конференція «Олександр Карпенко – видатний український історик, педагог, суспільний діяч» присвячена 100-річчю від дня народження видатного українського історика, педагога і суспільного діяча. Він увійшов в історіографію як дослідник українського національного руху першої половини ХХ ст., зробив визначний внесок у вивчення історії Західно-Української Народної Республіки.
Одним зі співорганізаторів конференції був наш Інститут, адже наукова діяльність О. Карпенка була тісно пов’язана з нашою науковою установою – він тривалий час очолював Науковий центр дослідження українського національно-визвольного руху (спільний підрозділ Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника та Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України).
Відкриваючи конференцію, ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда, згадуючи Олександра Карпенка, зазначив: «Це була непересічна постать, бо в той важкий час зробити виклик системі, отримати удар від системи й вистояти, могла тільки людина непересічна. Коли ми пам’ятаємо про своїх вчителів, ми маємо майбутнє».
В роботі конференції взяли участь співробітники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України – головний науковий співробітник, доктор історичних наук, професор Тетяна Бевз і провідний науковий співробітник, доктор політичних наук В’ячеслав Яремчук.
Тетяна Бевз
У доповіді на тему «Політична еліта в умовах революцій: погляд із сьогодення» Тетяна Бевз зазначала, що творення та функціонування держави завжди залежало від якості політичної еліти або, як її називали у різні часи: аристократії, провідної верстви, політичного класу. Упродовж віків «ахіллесовою п’ятою» українського державотворення була і залишається якість національної політичної еліти. Ця проблема була нагальною у період українських визвольних змагань 1917–1921 рр., залишається невирішеною й у наші буремні часи.
Наукова конференція в Івано-Франківську, по суті, продовжує цикл наукових заходів за участі Інституту, під час яких напередодні 30-ї річниці державної незалежності України науковці аналізують та обговорюють фундаментальні проблеми українського державотворення.
13 квітня 2021 року своє 75-річчя святкує доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, головний науковий співробітник нашого Інституту Валерій Федорович Солдатенко.
Напередодні ювілею вийшла друком монографія В. Ф. Солдатенка «Україна: революційна доба й наступні десятиліття: історико-історіографічні есе».
Колектив Інституту щиро вітає ювіляра з 75-м Днем народження і зичить міцного здоров’я, творчої наснаги й нових наукових здобутків! (більше…)
31 березня 2021 року на запрошення Рівненського державного гуманітарного університету та ГО „Мнемоніка” в рамках реалізації проєкту „Стежками пам’яті” провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат історичних наук Анатолій Юхимович Подольський в онлайн форматі виступив з лекцією „Ідеологія і практика націонал-соціалізму. Щодо питання брутального злочину тоталітарної держави проти людських спільнот у ХХ столітті”.
Анатолій Подольський
Лекцію було присвячено історії однієї з найстрашніших тоталітарних ідеологій минулого століття, реалізація якої призвела до мільйонів людських жертв, котрі абсолютно ні в чому не були винними. Історик проаналізував шлях ідеології націонал-соціалізму: від ідеології політичної течії, руху, ідеології однієї політичної партії до ідеології нацистської держави, розглянув підвалини злочинної державної політики та практики Третього райху. Також дослідник розкрив ставлення до жертв нацистської ідеології та режиму і наголосив на структурній схожості нацизму та комунізму.
Як класифікувати тоталітарні режими, які їх фундаментальні ознаки? Що є тоталітаризм? Що таке „нацизм” у розрізі історичної науки? Яким чином низовий політичний рух прогресував до ідеологічного ядра тоталітарної держави Третього райху – націонал-соціалізму? Як та від чого потерпали люди, котрі опинились поза рамками ідеологічного прийняття? Врешті, чи була нацистська держава єдиною у своєму роді у ХХ ст.? Саме цим питанням була присвячена лекція А. Ю. Подольського.
Під час лекції в онлайн форматі
Презентація Анатолія Подольського відкрила лекторій, присвячений подіям Другої світової війни на Волині. Лекторій проводиться в рамках реалізації проєкту „Стежками пам’яті”. Проєкт покликаний виховати критичний підхід до подій Другої світової війни на Волині шляхом упровадження інклюзивної моделі колективної пам’яті серед місцевих мешканців, спільноти освітян, громадських активістів та лідерів суспільної думки, котрі проживають на території Рівненської та Волинської областей.
Проєкт „Стежками пам’яті” реалізується ГО „Мнемоніка” в партнерстві з ГО „Інша Освіта” та „Centropa” за дружньої фінансової підтримки фонду EVZ.
Співробітники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України доктор політичних наук, професор, завідувачка відділу соціально-політичної історії Марія Степанівна Кармазіна та доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу Тетяна Анатоліївна Бевз взяли участь у Всеукраїнській науково-практичній онлайн конференції „Філософські, історіософські та педагогічні аспекти єдності українського суспільства” в рамках ХІІ Міжнародної виставки „Сучасні заклади освіти” та виставки освіти за кордоном „World Edu 2021”. Конференція відбулася 31 березня – 1 квітня 2021 року. Її організаторами виступили: Національної академії педагогічних наук України, Інститут обдарованої дитини НАПН України та всеукраїнське освітньо-інформаційне видання – газета „Освіта і суспільство”. Філософи, політологи, історики, релігієзнавці, економісти, соціальні психологи, педагоги, філологи, а також – практики освіти – методисти, управлінці, учителі обговорили актуальні наукові й практичні проблеми, окреслили можливі шляхи їх розв’язання. Серед питань, які обговорювалися учасниками конференції: громадянськість і суб’єктність особистості; філософські імперативи розвитку українського суспільства; історичний наратив як тренд національної безпеки; громадянськість і обдарованість особистості як потенціал успіху держави тощо.
Марія Кармазіна
З доповіддю „Політичні еліти в Україні – загроза для держави і виклик для суспільства: аналіз дискурсів” виступила М. С. Кармазіна. Вона наголосила на тому, що еліта – це особистості, які прямо або опосередковано впливають на прийняття політичних рішень. Доповідачка зосередила увагу на найновіших дослідженнях зарубіжних науковців та рефлексіях українських авторів; вказала на нерозробленість в Україні понятійно-категоріального апарату щодо еліт та на тематичних лакунах у їх вивчені. Йшлося також про закритість та розколотість еліт; їхню руйнівну силу, нестачу компетентності та професіоналізму; непередбачуваність рішень; відсутність самоповаги в елітному середовищі, зосередженість на власному політичному майбутньому. Професор Марія Кармазіна також активно долучилася до дискусії, яка розгорнулася під час конференції.
Тетяна Бевз
У доповіді Т. А. Бевз „Дезінформація як проблема національної безпеки: виклики сьогодення” йшлося про те, що дезінформація стала явищем, яке перетворюється на глобальну проблему, суттєво впливає на суспільно-політичні процеси, є інструментом, який дестабілізує світ та стає загрозою національній безпеці України. Доповідачка наголосила на негативному впливі дезінформації на процеси, пов’язані з подоланням поширення пандемії COVID-19, звернула увагу на тому, наскільки можуть бути шкідливими зовнішній вплив та дезінформація для питань безпеки, а також на здатності влади та суспільства мобілізуватися і надати дієву відповідь на черговий виклик сучасності.
Виголошені доповіді викликали зацікавленість і продуктивне обговорення учасниками всеукраїнського науково-практичного заходу.
Анатолій Подольський — директор Українського центру вивчення історії Голокосту (УЦВІГ), кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Коло наукових інтересів: історія євреїв України ХХ століття; історія Голокосту; українсько-єврейські взаємини в історичній перспективі; порівняльні дослідження історії геноцидів ХХ століття; студії з культури і політики пам’яті (Memory Studies) про Другу світову війну.
Автор розділів у колективних монографіях «Євреї в Україні» (1997), «Катастрофа і опір українського єврейства» (1999), «Єврейська громадсько-політична думка XX – початку XXI сторіччя в Україні» (2011), «Єврейська національна спільнота в контексті інтеграції українського суспільства» (2014) тощо.
З нагоди 30-ї річниці державної незалежності України Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України у співпраці з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Інститутом історії України НАН України, Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Інститутом українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України, Національною спілкою краєзнавців України ініціювали організацію циклу наукових заходів у формі вебдискурсу із загальною назвою „Українське державотворення новітньої доби: контроверсійні питання”. Організатори сподіваються започаткувати фахову дискусію серед науковців з приводу ключових етапів українського державотворення новітнього часу, причин, обставин, характеру їх перебігу, наслідків цих складних процесів як для сьогодення, так і майбутнього українського народу.
У контексті реалізації зазначеного задуму, на 23 березня було заплановано одразу дві події: по-перше, презентацію усього проєкту, під час якої виступили керівники установ-організаторів, і, по-друге, перший із циклу вебдискурсів на тему „Національне державотворення доби Української Центральної Ради”.
В обох частинах активну участь взяли представники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Віцепрезидент НАН України, директор Інституту Олег Рафальський виступив зі вступним словом до учасників циклу наукових заходів, у якому наголосив на важливості плекання історичної пам’яті, яка формує генетичний код нації, який, зрештою, визначає її місце у світовому цивілізаційному просторі. Сьогоднішня державна незалежність України – це плід титанічних зусиль не лише тих кількох поколінь українців, яким пощастило жити у цю добу, а й десятків і навіть сотень поколінь наших предків, які важко, але вперто рухали ідею державної незалежності до її викристалізування.
Олег Рафальський
Член-кореспондент НАН України головний науковий співробітник Інституту Валерій Солдатенко став одним із дискутантів проблеми „Чому УНР доби Української Центральної Ради не перемогла?” в рамках першого вебдискурсу, що відбувся по завершенні презентаційної частини.
Науковець сконцентрував увагу на залученні до аналізу надзвичайно важливого й складного питання творчого спадку активних учасників, керівників Української революції та її перших талановитих, об’єктивних істориків – М. Грушевського, В. Винниченка, Д. Дорошенка, П. Христюка, І. Мазепи, М. Шаповала. Це, зокрема, дає змогу ретроспективно реалістично оцінити ступінь потенційних можливостей нації до результативних революційних дій, готовності політичної еліти ініціювати, очолити суспільні процеси, довести їх до бажаної мети. Багато що залежало від наявності стратегії визвольного руху, програми (політичної платформи), послідовних зусиль щодо їхнього втілення в життя, а також від згуртованості, консолідованості організацій, національних партій, що очолювали процеси повномасштабного й різнобічного відродження нації, першого досвіду національного державотворення. Означені підходи дозволили дати аргументовану відповідь на питання, чому в конкретно-історичних обставинах 1917–1918 років жаданий проєкт не увінчався успіхом: за всіма окресленими параметрами, на жаль, виявилася недозрілість потрібних якостей, кондицій.
Валерій Солдатенко
Отже, попри карантинні обмеження, українські вчені знаходять можливості для налагодження наукової комунікації, особливо коли приводом для дискусій є важливі наукові теми, до яких, безперечно, належить проблема українського державотворення.
22 березня відбулася міжнародна онлайн презентація книги канадського дослідника Аліка Гомельського «Єврейсько-українські відносини. ХХ сторіччя», яка побачила світ завдяки київському видавництву «Український пріоритет».
Серед учасників – фахівці з Торонто, Єрусалиму, Києва. В зустрічі взяв участь і виступив з доповіддю головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал.
Автор книги, зазначали учасники зустрічі, у своїй праці торкається багатьох проблем, прагне відокремити правду від пропагандистських стереотипів. Зокрема, йдеться про оцінки діяльності Симона Петлюри та ганебні спроби зображення його як юдофоба, про підходи до діяльності ОУН та її лідерів, про боротьбу КДБ з єврейськими та українськими націоналістами тощо. У виступах відзначалося, що постійні спроби посіяти конфронтацію у єврейсько-українських взаєминах робилися царською, комуністичною Росією, а нині – путінським режимом.
У своєму виступі Ю. Шаповал проаналізував зміст книги, висловив критичні зауваження та побажання автору, а також – запросив його до творчої співпраці – участі в масштабному видавничому проєкті – серії книг «Політичні портрети», яка виходить за ініціативи Центру історичної політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України у Парламентському видавництві.
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України визнано переможцем тендерної процедури із закупівлі консультаційних послуг у сфері наукових досліджень (Розробка проєкту програми наукових досліджень, важливих для ефективної державної політики реінтеграції тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей). Замовником тендеру виступило Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. 16 березня 2021 р. між Міністерством та Інститутом підписано договір на виконання відповідних робіт.
8 березня 2021 р. у Центрі Разумкова відбувся круглий стіл на тему “Україна 2020-2021: невиправдані очікування, неочікувані виклики”.
У ході круглого столу відбулася презентація та обговорення результатів дослідження на зазначену тему, проведеного Центром Разумкова. Активну участь в роботі круглого столу взяли співробітники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України: заступник директора з наукової роботи Олександр Микитович Майборода і завідувачка відділу теоретичних та прикладних проблем політології Галина Іванівна Зеленько.
В результаті обговорення, учасники дійшли згоди щодо загальної оцінки сучасної соціально-економічної та політичної ситуації. Зокрема зазначалося, що попри негативний вплив коронокризи, підсумки суспільно-політичного розвитку України у 2020 році виявилися менш негативними, ніж очікувалося. Водночас учасники констатували відсутність прогресу у врегулюванні конфлікту на Донбасі, брак істотних зрушень у процесах реформування держави, поглиблення соціально-економічної кризи.
Серед найбільших викликів, які постануть перед Україною у 2021 році, експерти визначили боротьбу з розповсюдженням гострої респіраторної хвороби COVID-19, російсько-український збройний конфлікт на Донбасі, погіршення соціально-економічної ситуації, радикалізацію політичної сцени та проблему деолігархізації, на якій наголосив Президент України В. Зеленський.
Зважаючи на ситуацію, яка склалася як в Україні, так і щодо України, учасники дискусії погодилися з прогнозними висновками, щодо ескалації конфлікту на Донбасі та подальшого погіршення соціально-економічної ситуації, а також висловили скепсис щодо успішності дій влади у процесі деолігархізації, оскільки в парламенті, як зазначила Г. Зеленько, попри де-юре наявність однопартійної більшості, де-факто вона відсутня. Відтак ні інвентаризації законодавства, ні відповідних рішень на рівні зміни правил гри для крупного бізнесу, які б могли ліквідувати закладені в законодавство прогалини, що уможливлюють формування кланово-олігархічного режиму в Україні, прийняти буде вкрай складно, або й неможливо.
11 березня 2021 року головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, професор, доктор історичних наук Юрій Шаповал взяв участь в онлайн засіданні Німецько-української комісії істориків. Воно було присвячене новому спільному науковому німецько-українському проєкту з дослідження шкільних підручників з історії. Окрім того обговорювалося питання про підготовку наукової конференції, присвяченої проблемам дослідження Голодомору 1932-1933 років в Україні, яка має відбутися у вересні 2021 року у Берліні. Розглядалися також питання кооптування нових членів Комісії. Окрему увагу було приділено взаєминам Комісії, співголовами якої є Мартін Шульце-Вессель (Німеччина) і Ярослав Грицак (Україна) з міністерствами закордонних справ Німеччини та України
Німецько-українська комісії істориків (початок 2020 року)
Наказ про включення до переліку першого типу
4 березня 2021 року відбулася міжнародна наукова конференція «”Львівський собор” 1946 року: історичні обставини та сучасні оцінки» організована Інститутом Історії Церкви Українського Католицького Університету з метою відзначення сумних рокових 75-ліття т. зв. “Львівського собору” (8–10 березня 1946 року), на якому було офіційно проголошено “возз’єднання” греко-католицької Галицької митрополії з Російською православною церквою.
На пленарних засіданнях конференції, у яких взяли участь провідні науковці з України, Польщі, Румунії, Словаччини, США, представники органів державної влади та церковних структур, дискутувалися питання форм і методів репресивної політики радянської влади та її спецслужб, спрямованої на “ліквідацію” Української Греко-Католицької Церкви, етапи і зміст підпільної діяльності УГКЦ, уроки й завдання сучасної й майбутньої співпраці Церкви, держави й громадянського суспільства для подолання травм минулого та гармонізації сучасних міжконфесійних взаємин.
З доповіддю «УГКЦ як об’єкт повоєнної партійно-державної політики СРСР» виступив доктор політичних наук, завідувач відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України Віктор Войналович. В експертній дискусії взяв участь доктор філософських наук, головний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України Віктор Єленський.
Зі сумом повідомляємо, що 28 лютого 2021 року на 80-му році життя помер Микола Іванович Михальченко, визначний учений та організатор науки, доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Висловлюємо щирі співчуття родині та близьким покійного.
Микола Іванович Михальченко народився 15 лютого 1942 року в селі Косичі Суразького району Брянської області в сім’ї робітників. У 1960 році закінчив залізничне відділення Харківського технікуму промислового транспорту.
Жага до знань і навчання привели його на філософський факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Відслужив в армії. У 1969-му завершив навчання на філософському факультеті Київського університету. Завжди з теплотою згадував студентські роки, своїх однокурсників та тогочасний Київ, який став для нього рідним містом.
Свою наукову біографію розпочав в Інституті філософії НАН України. В цій науковій установі він пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до завідувача відділу. В 1973 році захистив кандидатську, а у 1987 – докторську дисертацію. В 1988 році йому було присвоєно вчене звання професора, а у 2003 – обрано членом-кореспондентом Національної академії наук України. Завідував відділами в Інституті соціології НАН України та в Інституті вищої освіти НАПН України.
У непрості часи становлення незалежної України, з грудня 1991 по липень 1994 рр., обіймав посаду радника – керівника Служби Президента України з питань внутрішньої політики. Своїми згадками про роки роботи поряд з першим Президентом України Микола Іванович часто ділився з колегами. Та і його остання книга, яка нині у видавництві, присвячена тим часам.
Останні, майже 19 років життя й наукової творчості Миколи Івановича Михальченка були пов’язані з Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса Національної академії наук України. Саме тут повною мірою розкрився його талант вченого, наставника молодого покоління науковців та організатора науки.
Вітчизняній науці Микола Іванович залишив сотні наукових праць, зокрема 15 монографій, підручники для студентів закладів вищої освіти. Був одним із засновників філософського напряму досліджень взаємодії інститутів держави та громадянського суспільства. Ним розроблена теорія ідеологій, концепція трансформації усталених суспільств і суспільств перехідного характеру у світлі діалогу цивілізацій і культур.
З вдячністю згадуватимуть Миколу Івановича учні його наукової школи – ті 38 кандидатів та 34 докторів наук, кому він допоміг торувати власний шлях у науці.
Микола Іванович користувався беззаперечним авторитетом серед своїх колег-суспільствознавців, був засновником та першим президентом Української академії політичних наук, першим віцепрезидентом Асоціації політичних наук України.
Держава високо оцінила вклад Миколи Івановича в розвиток вітчизняної науки. Йому було присвоєно Почесне звання заслуженого діяча науки і техніки України, нагороджено орденами «За заслуги» III та ІІ ступенів, Почесними грамотами Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, відзнаками Національної академії наук.
Світла пам’ять про визначного науковця, доброго колеги та друга назавжди залишиться в наших серцях.
Головний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту Віктор Єленський отримав грант Програми академічних обмінів імені Фулбрайта в Україні на проходження стажування у Сполучених Штатах Америки тривалістю 9 місяців.
Вітаємо колегу!
Анатолій Подольський, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України директор Українського центру вивчення історії Голокосту в інтерв’ю Антоніні Антоші та Олександру Єльцову з нагоди міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту: «Пам’ять про події Голокосту має переноситися з покоління в покоління. Це не історія єврейського населення, це і наша історія також. Якщо ми не знатимемо і не будемо зберігати нашу історію, за нас пропишуть іншу історію. Не знати і не пам’ятати про такі трагедії як Голокост – означає прирікати себе на повторення цієї трагедії у майбутньому. Зараз ми воюємо в прямому сенсі за правдиву пам’ять про Голокост, не для того, щоби встановити справедливість, а для нашого майбутнього і заради мабутнього наших дітей».
Науковий журнал «ПОЛІТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ»
Новини
Оголошення
