26-27 листопада провідний науковий співробітник відділу етнополітології Микола Рябчук узяв участь у міжнародній онлайн-конференції “Травмована нація. Україна на роздоріжжі”, організованій Центром східноєвропейських досліджень Карлового університету в Празі. Там він представив англомовну доповідь “Біла шкіра, чорна мова. Травматичний досвід колоніального поневолення”, де творчо розвинув постколоніальну теорію франко-мартинікського вченого-психоаналітика Франца Фанона, викладену у його класичній на сьогодні праці “Чорна шкіра, біла маска”. На думку українського автора, українці як індивіди не зазнавали дискримінації у Російській та Радянській імперіях, оскільки вважалися “майже одним” або й зовсім “одним народом” із росіянами. А проте як група вони дискримінувалися в обох імперіях досить жорстко – і на інституційному, і на дискурсивному рівні. Фактично для українців їхньою “чорною шкірою” – об’єктом принижень і глузувань, а деколи й політичних переслідувань – була їхня “чорна” – “сільська”, “непрестижна”, або й “бандерівсько-націоналістична” – мова. Саме цей дискурсивний тиск, підпертий інституційно, спонукав багатьох українців позбуватися “чорної” шкіри чи принаймні вдягати на публіці “білу маску”, через що й досі, як показує соціологія, істотно більше громадян розмовляє українською вдома, аніж наважується робити це у публічній сфері (у крамницях, на транспорті тощо). Психоаналітична теорія Франца Фанона дає адекватне пояснення комплексу неповноцінності, що формується у колонізованих унаслідок інтерналізації зверхнього погляду на себе з боку колонізаторів, а відтак відкриває шлях до подолання психологічної травми через її усвідомлення та усунення постколоніальних дискурсивних і соціально-економічних механізмів, які її все ще підживлюють і відтворюють.

Докладніше про конференцію – на сайті радіо “Свобода”: https://youtu.be/SUFJ7BXwlgw

23 листопада 2020 року Національний Демократичний Інститут в Україні, Комітети Верховної Ради України з питань правової політики та з питань цифрової трансформації організували експертне обговорення проєкту Закону «Про політичні партії України». Участь у заході взяла  завідувачка відділу теоретичних та прикладних проблем політології Галина Зеленько.

В ході обговорення Галина Зеленько висловила свої думки щодо змісту запропонованого законопроекту, спрогнозувала наслідки запровадження тих чи інших норм, запропонованих в законі. Експерт висловила критичні зауваження щодо, на її думку, надмірної ліберальності партійного законодавства в Україні, яка провокує комплекс інституційних проблем, які спричинили утвердження мультипартійності в Україні, дискредитували сам інститут політичних партій та ускладнили процеси політичного структурування українського суспільства. У ході обговорення Галина Зеленько акцентувала увагу на тому, що наявних проблем у партійному будівництві вирішити лише прийняттям навіть ефективного Закону «Про політичні партії» не вдасться, оскільки ця проблема потребує інвентаризації виборчого законодавства, інституціоналізації влади тощо.

Засновник видання – Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Тематичне спрямування журналу представлене такими рубриками:

• Теорія та історія політичної науки. Політична філософія;
• Політичні інститути та процеси. Політична соціологія;
• Політична культура та ідеологія. Політична психологія;
• Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку;
• Етнополітологія та етнодержавознавство. Основи національної безпеки держави.

Докладніше – за посиланням: Інформація для авторів. Вимоги до рукописів статей

Рукописи статей, які будуть опубліковані в першому номері журналу, приймаються до 1 лютого 2021 року.

Електронна адреса редакції: editor_ipiend@ukr.net

Відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», Порядку проведення державної атестації наукових установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 р. № 540, наказу Міністерства освіти і науки України від 17.09.2018 № 1008 «Деякі питання державної атестації наукових установ»  у  2020 році було здійснено  державну атестацію наукових установ, у тому числі Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Державна атестація проводилася експертними групами та експертною комісією відповідно до методики оцінювання ефективності наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності наукових установ.

Інститут подав до МОН інформаційні матеріали з відомостями про свою діяльність за трирічний період, у яких містилася об’єктивна інформація про його наукову, публікаційну, освітню, кадрову, фінансово-господарську, матеріально-технічну діяльність. На підставі комп’ютерної обробки цих даних було виведено класифікаційну оцінку установи за п’ятибальною шкалою.

На другому етапі атестації відбулося оцінювання експертною групою ефективності діяльності Інституту.

Зрештою, на заключному етапі експертна комісія на підставі матеріалів, наданих Інститутом, та висновку експертної групи визначила атестаційну оцінку установи та сформувала пропозиції щодо віднесення Інституту до однієї з чотирьох класифікаційних груп, установлених відповідно до пункту 18 Порядку проведення державної атестації наукових установ.

За результатами державної атестації Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України віднесено до I класифікаційної групи – наукових установ-лідерів, що мають високий рівень отриманих результатів діяльності, визнання в Україні і світі, демонструють високий науковий потенціал та ефективно його використовують для подальшого розвитку, інтегровані у світовий науковий простір та Європейський дослідницький простір з урахуванням національних інтересів. Наукові установи, віднесені до I класифікаційної групи, атестуються строком на п’ять років.

Дирекція Інституту щиро вітає колектив із заслуженим визнанням його здобутків.

Книгу підготовлено за результатами науково-дослідної роботи «Етнополітичні чинники консолідації сучасного українського суспільства», що виконувалася співробітниками відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України в 2017 – 2019 роках. Викладено результати аналізу етнополітичних чинників консолідації сучасного українського суспільства. Окреслено концептуальні основи дослідження, пропонується докладний розгляд релевантних наукових розробок. Відстежено динаміку етнічних, національних та суспільних ідентичнісних змін в Україні після Революції Гідності, доведено їхній суперечливий характер. Ґрунтовно проаналізовано мовні та етноконфесійні аспекти суспільної консолідації. Обґрунтовано чинники актуалізації публічного простору і політики пам’яті. Як підсумок дослідження, порушується питання про концептуалізацію образу майбутнього українського суспільства.

Розрахована на науковців, викладачів, студентів, журналістів, активістів неурядових організацій та, не в останню чергу, для політиків, фахівців у галузі державного управління, що опрацьовують і забезпечують стратегії національної консолідації на законодавчому і виконавчому рівні. (більше…)

Пропонована колективна наукова праця розглядає проблематику суспільно-політичної активності й історичної пам’яті єврейської спільноти в контексті євроінтеграції України. В роботі досліджуються впливи історичної пам’яті на формування політичної і культурної ідентичності євреїв України, роль і внесок єврейської громади в європейський розвиток країни. Колективна монографія розрахована на політологів, істориків, студентів гуманітарних спеціальностей, усіх, хто цікавиться дослідженнями в царині української юдаїки та сучасним розвитком політичного, соціального, релігійного і культурного життя єврейської громади України. (більше…)

З 16 листопада  2020 року Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України  оголошує конкурс на заміщення вакантної посади

головного  наукового співробітника (доктор наук) відділу національних меншин

Тривалість конкурсу – місяць з дня оголошення.

Житловою площею Інститут не забезпечує.

Документи надсилати на адресу:

01011, м. Київ, вул. генерала Алмазова, 8

Інститут  політичних і етнонаціональних

досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України

відділ кадрів

довідки за телефоном 285-70-49

У монографії розглянуто багатонаціональний суспільно-політичний, соціокультурний простір України 90-х рр. ХХ – поч. ХХІ ст. у науковому дискурсі вчених, полілозі державних органів і громадських рухів.

Проведене комплексне дослідження національних меншин як суб’єкту українського державотворення, визначального чинника соціокультурного поступу, соціально-політичних трансформацій і водночас політичної нестабільності в умовах зовнішньополітичних викликів 90-х рр. ХХ – поч. ХХІ ст., яка наближає українське суспільство до своєрідної точки біфуркації – нового стану, перспективних рішень для розв’язання конфліктних ситуацій.

Монографія є першим спеціальним дослідженням історії національних меншин України в контексті суспільно-політичних трансформацій 90-х рр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст. з використанням значного масиву історико-політичних матеріалів і введених у науковий обіг архівних документів. Книга розрахована на науковців, викладачів, студентів і всіх, хто цікавиться історією.

(більше…)

20 жовтня 2020 р. у стінах Науково-дослідного інституту  українознавства відбулася ХХІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Українознавство в системі національної освіти, науки, гуманітарної політики держави».

У роботі наукового заходу активну участь взяли співробітники  Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України

З доповідями на пленарному засіданні виступили: доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Тетяна Бевз («Українська ідентичність і національна безпека у викликах сьогодення») та доктор політичних наук, провідний науковий співробітник В’ячеслав Яремчук («До проблеми формування та трансформації ідентичностей та цінностей регіональної політичної еліти України (на прикладі Івано-Франківської області)».

Тетяна Бевз

В’ячеслав Яремчук

У рамках секційних засідань з доповіддю «Становлення регіональної політичної еліти Вінниччини (1991–2019 рр.)» виступив кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Микола Горбатюк

Основні положення виступу «Регіональна політична еліта Львівщини: особливості становлення (1990–2019 рр.)» під час дискусії представила кандидат  політичних  наук, науковий співробітник  Аліна Ясінська.

По завершенні роботи секцій учасники підвели підсумки конференції й розробили та ухвалили Резолюцію щодо стану українознавства та гуманітарної освіти і науки в Україні зі зверненням до органів державної влади та наукового співтовариства.

Зліва направо: В’ячеслав Яремчук, Тетяна Бевз, Аліна Ясінська, Микола Горбатюк

28 жовтня у стінах Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України відбулася зустріч директора Інституту Олега Рафальського з директором Представництва Польської академії наук у Києві Генриком Собчуком, під час якої обговорювалися питання нових викликів та можливостей для співпраці української та польської академій після обрання нового керівництва НАН України та в умовах пандемії, що, з одного боку, значною мірою паралізувала звичні форми наукової комунікації, а з іншої, дала поштовх для більш динамічного розвитку нових механізмів взаємодії у науковому світі. Під час візиту польського колеги особливий наголос робився на обговоренні тем, пов’язаних з проблемами, що є предметом наукових досліджень Інституту, зокрема йшлося про процеси децентралізації в Україні, актуалізовані місцевими виборами, етнополітичні чинники консолідації українського суспільства і роль польського фактора у цьому процесі тощо.

Олег Рафальський і Генрик Собчук

26 жовтня 2020 р. відбулася  зустріч заступника директора ІПіЕНД НАН України, доктора історичних наук, члена-кореспондента НАН України Олександра Майбороди з директором Інституту прикладних етнополітичних досліджень Республіки Казахстан Талгатом Калієвим. Під час зустрічі відбулося обговорення етнополітичної ситуації в обох країнах,  розглядалися перспективи взаємної участі у спільних наукових проектах.

На фото справа наліво:  Т. Калієв, О. Майборода, радник Посольства Республіки Казахстан в Україні С. Коновалов

З 1 листопада  2020 року Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України  оголошує конкурс на заміщення вакантної посади

• головного  наукового співробітника (доктор наук) відділу  етнополітології

Тривалість конкурсу – місяць з дня оголошення.

Житловою площею Інститут не забезпечує.

Документи надсилати на адресу:

01011, м. Київ, вул. генерала Алмазова, 8

Інститут  політичних і етнонаціональних

досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України

відділ кадрів

довідки за телефоном 285-70-49

Наприкінці вересня – початку жовтня в Україні проходять дні пам’яті приурочені 79-м роковинам трагедії у Бабиному Яру. З цієї нагоди провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, керівник Українського центру вивчення історії Голокосту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський був активним учасником етерів українських національних телеканалів, де давав свою експертну оцінку не лише подіям минулого, а й сучасного стану вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

Виступ А. Ю. Подольського у проекті “Позиція” на парламентському телеканалі “Рада” можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=ts-lNEYSJ_E

Дискусія за участю А. Ю. Подольського на телеканалі «Суспільний» щодо меморіалізації теренів Бабиного Яру доступна за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=tI7JkDEuI0s&feature=share&fbclid=IwAR1KxHBRwVHJmyvIWKGaQYEXAxfIHfUkjMeNoMem927-2KQPjuqS5JVpZIw

24-25 вересня відбулася ХIIІ українсько-польська зустріч, організаторами якої традиційно стали Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Варшавський університет, редакція газети «Kurier Galicyjski» та Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Це єдиний регулярний науковий форум, який вже 13 рік поспіль збирає разом для обміну думками відомих українських і польських експертів, дипломатів та науковців. Традиційно він відбувається у Яремче, але 2020 рік вніс свої корективи. Тож цього року це онлайн-конференція і її тема “За нашу і вашу свободу”: уроки минулого та сучасні реалії (до 100-річчя союзу Симона Петлюри і Юзефа Пілсудського та Варшавської битви)”.

Онлайн-формат дозволив ще більше розширити експертне коло. З початком роботи його привітали Ліля Любонєвіч, голова Фонду “Свобода і Демократія”, міністр Ян Джєджічак, уповноважений Уряду з питань Полонії і Поляків на Сході, Василь Боднар, заступник міністра закордонних справ України, Андрій Дещиця, Надзвичайний і Повноважний посол України в Республіці Польща, Славомір Ковальський, директор департаменту співпраці з Полонією та поляками закордоном, Еліза Дзвонекєвіч, Генеральний консул консульства Республіки Польща у Львові, Войцех Янковський, головний редактор тижневика «Kurier Galicyjski», Роберт Чижевський, директор Інституту польської культури в Києві, Олег Рафальський, директор Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, радник Офісу Президента України, Мачей Данкєвіч, заступник голови Фонду “Свобода і демократія”, Рафал Дзєнчьоловський, голова Фонду міжнародної допомоги, Станіслав Стемпень, директор Південно-Східного наукового інституту в Перемишлі.

Відкрили онлайн-конференцію ректор Прикарпатського університету Ігор Цепенда та директор Студій східноєвропейських досліджень Варшавського університету Ян Маліцький.

– Зараз як ніколи нам потрібно бути разом, об’єднувати всі зусилля – політичні , економічні, інтелектуальні, міжкультурні для того, щоби протистояти новій хвилі агресії, яка сьогодні змінює форми, але за змістом залишається тією ж – заявив Ігор Цепенда. – Тому наші зустрічі – це підтвердження того, що нам вдалося протягом цих років об’єднати велику кількість дослідників українсько-польських відносин, які дійсно докладають чимало зусиль, аби ці ідеї, думки, експертизи донести до урядів наших країн, щоб вони успішно реалізовувались.

Ректор Прикарпатського університету також підкреслив, що Україна і Польща нині опинилися у нових взаєминах. – Ми радіємо з того, що відновлюється той діалог, який був завжди присутнім в українсько-польських відносинах. І ідея Люблінського трикутника (тристороння платформа для політичного, економічного, культурного й соціального співробітництва між Литвою, Польщею, Україною, метою якого є підтримка інтеграції України в ЄС) засвідчує про опрацювання нових формул в наших відносинах, – зазначив він. – Якщо є політична воля, якщо є порозуміння на рівні міжкультурного діалогу і міжлюдського, то будь-які проблеми, які можуть виникати, завжди будуть вирішені. Тому, дякую всім за те, що ми спільно зустрілися, дякую за ту можливість, яку ми будемо мати сьогодні і завтра обмінятися нашими думками, і переконаний в тому, що ці ідеї, оцінки будуть успішно використані у форматі двох країн для реалізації наших двосторонніх відносин.

Директор Студій східноєвропейських досліджень Варшавського університету Ян Маліцький, який брав участь у конференції із Литви, також привітав усіх учасників зустрічей і подякував їм за те, що навіть у складні часи пандемії конференцію не було ані скасовано, ані перенесено.

Обидва ініціатори українсько-польських зустрічей також згадали ще одного ініціатора та партнера конференції головного редактора тижневика «Kurier Galicyjski» Мирослава Ровінського, якого не стало цього року. Учасники зустрічі вшанували його пам‘ять хвилиною мовчання.

Надзвичайний та Повноважний Посол України в Республіці Польща Андрій Дещиця у свою чергу подякував організаторам зустрічі «віртуального Яремче» за можливість поспілкуватися сьогодні на таку важливу тему. – Дуже добре, що ми маємо контакти між собою, що ми можемо поспілкуватися і можемо аналізувати нашу історію. Хочу, повертаючись до тематики зустрічі, звернути увагу на те, що в цьому році нам довелося дуже багато зробити, щоб приблизити пам’ять про події столітньої давнини і донести до суспільства українського і польського, що українські воїни, воїни УНР, були до кінця вірними тому союзу, який вони підписали і до кінця боролися за те , щоб Польща була вільною із думкою про те, що Україну вдасться також звільнити, і що вільна Україна буде партнером Польщі. Тоді це не вдалося. Але вдалося це в 1991 році. Завдяки підтримці Польщі, ми можемо говорити про перспективу України як в Європейському Союзі, так і в НАТО. Те, що говорив ректор про формат Люблінського трикутника, також дуже важливий, бо він показує, що разом ми набагато сильніші, щоб відповідно і вчасно реагувати на ті виклики які постають перед нашими народами. Цьому нас вчить також історія столітньої давнини.

Радник Офісу Президента України, директор Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І .Ф. Кураса НАН України Олег Рафальський погодився з Послом Андрієм Дещицею, що «події, заради яких ми сьогодні зібралися, події столітньої давнини, мають велике історичне значення». – Саме Варшавська битва, яка ще є відомою під назвою «Диво на Віслі», створила всі умови, щоб в 1921 році була підписана Ризька мирна угода. Тоді Польща була визнана як держава, а українська сторона у цій битві зарекомендувала себе надійним партнером, що дуже важливо, – підкреслив Олег Рафальський. – Символізм цієї битви і підписаних домовленостей полягає у тому, що завдяки грамотним тактичним діям українського командування армії, УНР, вдалося не просто зупинити більшовицьке просування на захід та відвернути трагедію під Варшавою, але й зірвати більшовицькі плани всесвітньої революції. Якщо осягнути чималу історію наших відносин, вони є, напевне, одними із найскладніших з поміж всіх країн-сусідів як Польщі, так і України. Однак зараз вони є найбільш плідними і наповненими конкретним змістом. Щоб не бути голослівним наведу деякі факти. По-перше, Україна і Польща є стратегічними партнерами – Польща важливий союзник нашої держави у різних міжнародних організаціях і регіональних об’єднаннях. Як держава-член НАТО Польща послідовно підтримує євроінтеграційні та євроатлантичні стремління України, постійно акцентує увагу на збереженні політики відкритих дверей для нових країн-членів. По-друге, активно розвивається двостороння торгівельно-економічна співпраця. По-третє, Україна залишається пріоритетною країною і з боку Польщі надається допомога на розвиток. Останні 5 років польський уряд надавав Україні гуманітарну допомогу, у рамках програми співпраці. По-четверте, важливою складовою нашої договірно-правової бази є двосторонні домовленості між суб’єктами адміністративно-територіального устрою України та Польщі, яких зараз нараховується понад 500. Звісно життя кидає нові виклики, є ще багато невирішених проблем між двома країнами і очевидно, що нова реальність вплине і на двосторонні відносини.

Олег Рафальський

У роботі конференції взяли участь науковці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса: провідний науковий співробітник відділу   національних   меншин  Олег  Калакура, завідувачка відділу теоретичних і прикладних проблем політології Галина Зеленько, провідний науковий співробітник відділу етнополітології Микола Рябчук.

Учасники зустрічі

26 серпня провідний науковий співробітник відділу етнополітології Микола Рябчук взяв участь у публічному обговоренні нової книжки професора Гарвардського університету Сергія Плохія «Забуті покидьки східного фронту», організованому у форматі онлайн Українським фулбрайтівським колом. У вступному слові д-р Рябчук відзначив джерельне багатство опублікованої монографії – обширне використання як українських, так і американських архівних матеріалів, а також – “людиноцентричний” характер дослідження, намагання розкривати важливі історичні події через конкретні людські біографії, приватні листи, щоденники, спогади. Все це робить вагоме наукове видання надзвичайно цікавим не тільки для фахівців, а й для широкої читацької аудиторії. Історія створення у 1944 році американських баз стратегічної авіації на Полтавщині постає з книги не лише як один із аспектів радянсько-американської співпраці під час Другої світової війни, а й як унаочнення різноманітних труднощів і перешкод, які робили цю співпрацю вельми обмеженою й складною під час війни і практично неможливою після її закінчення. Під час дискусії професор Плохій відповів на запитання слухачів і модератора; відеозапис події доступний за адресою: https://www.youtube.com/watch?v=omVi9KH9mek&fbclid

20 серпня провідний науковий співробітник відділу етнополітології Микола Рябчук прочитав лекцію у Харківському літературному музеї на тему “Від Малоросії до України: українська ідентичність у тривалому часовому вимірі”. У своєму виступі доповідач проблематизував традиційно негативне, сформоване публіцистами уявлення про “малоросійськість” як своєрідну ідентичнісну патологію, продукт ідеологічного та мовно-культурного напіврозпаду українства в умовах імперської асиміляції. Насправді, на думку дослідника, малоросійська ідентичність є значно складнішим, амбівалентним явищем, здатним виконувати різні функції за різних історичних обставин. На самому початку, у 17-18 ст., вона була формою символічного утвердження вищого статусу українських (малоросійських) еліт у рамках новопосталої імперії. У 19-му столітті вона стала формою безпечного, “неконфронтаційного” перетривання української ідентичності під імперським асиміляційним тиском – таким собі леґальним виявом українського патрітизму. Цю ж функцію вона виконувала і в совєтські часи в ідеологічно модифікованій версії української радянської ідентичності. І врешті, в добу незалежності вона набула ознак “креольської” ідентичності, характерної для багатьох постколоніальних держав. З одного боку, вона відбиває прихильність до державної незалежності та відповідних легітимаційних дискурсів, а з іншого – істотно відрізняється за мовно-культурними кодами та ціннісними орієнтаціями від ідентичності класично “аборигенної”. Відеозапис лекції та подальшої дискусії з учасниками заходу доступний за веб-адресою: https://www.youtube.com/watch?v=GHQXDgaUpj8

Скорочений виклад опубліковано у “Збручі”: https://zbruc.eu/node/100091

Науковці, увесь трудовий колектив Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України із сумом зустріли звістку про смерть Президента НАН України, видатного вченого і організатора науки академіка Бориса Євгеновича Патона. Висловлюємо щире співчуття родині, близьким Б.Є.Патона з приводу тяжкої непоправної втрати. (більше…)

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф Кураса НАН України оголошує конкурс на навчання здобувачів вищої освіти для здобуття ступеня доктора філософії (3-й освітній рівень) за спеціальністю 052 – політологія. (більше…)

25 червня 2020 р. за підтримки Національного Демократичного Інституту (США) відбулося он-лайн засідання  Робочої групи з підготовки проекту Закону України «Про політичні партії». Цей дорадчий орган створений спільно Комітетами Верховної Ради України з питань правової політики та з питань цифрової трансформації. В рамках згаданого засідання відбулося експертне обговорення на тему  “Політичні партії в Україні: проблеми”, у якому взяла участь завідувачка відділу теоретичних і прикладних проблем політології Інституту доктор політичних наук, професор Г. І. Зеленько.

У своєму виступі Галина Зеленько акцентувала увагу на можливостях залучення механізмів конституційної інженерії для стимулювання розвитку політичних партій та партійної системи. Мова, у першу чергу, повинна йти про внесення змін у  виборче законодавство України, зокрема, запровадження різних обмежувальних бар’єрів для політичних партій та виборчих коаліцій, впорядкування діяльності парламентських партій, зокрема, й шляхом інституціоналізації парламентської опозиції, запровадження імперативного мандата тощо.

Залучення наукових експертів у процес формування правил у політичному полі України повинно стати звичною практикою.

Експерти: Галина Зеленько і Володимир Фесенко

29 травня, на запрошення торонтського Наукового товариства ім. Шевченка, провідний науковий співробітник відділу етнополітології Микола Рябчук прочитав онлайн-лекцію “Долання амбівалентності: українська ідентичність по шести роках війни та трьох десятиліттях незалежності”. На підставі обширних соціологічних даних доповідач продемонстрував динаміку ідентичнісних змін в Україні за роки незалежності, зокрема після Євромайдану та початку російсько-української війни, і ствердив, що українці не мають особливих проблем із “силою” та “актуальністю” національної ідентичності, проте мають певні проблеми з її цілісністю та пріоритетністю. Для багатьох громадян важливішою все ще лишається ідентичність місцева/регіональна, а також досить поширена наднаціональна, яка проявляється в ототожненні себе з міфічною русько-православною, східнослов’янською чи просто пострадянською уявленою спільнотою. Розумова емансипація з цієї ретроградної спільноти, політично інструменталізованої й монополізованої Росією у вигляді “русского мира”, є, на думку доповідача, не лише вимогою національної безпеки, а й передумовою успішної модернізації.

Відеозапис доповіді та її подальшого обговорення доступний онлайн за адресою: https://www.youtube.com/watch?v=bQGGW7Fz20s&feature