7 лютого 2025 року у Києві Міністерством юстиції України було проведено Форум „Вступ України до ЄС: формування трансформаційного порядку денного”. Захід об’єднав високопосадовців, міжнародних партнерів, науковців та громадських діячів для обговорення стратегічних пріоритетів реформ, які будуть предметом перемовин України та ЄС у реалізації передвступної стратегії.

Стратегію реформ представили голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, віцепрем’єр-міністр України з питань європейської інтеграції Ольга Стефанішина. У презентації взяли участь представники зарубіжних дипломатичних установ Максиміліан Раш (заступник Посла Німеччини в Україні), Інга Станітє-Толочкєнє (Посол Литви в Україні), Ремі Дюфло (заступник Голови Представництва ЄС в Україні).

Під час заходу

Програма форуму містила кілька ключових дискусій:

• Новий етап трансформацій у сфері верховенства права: довіра до інституцій
  Спікерами по цьому кластеру були голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов, голова Комітету ВРУ з антикорупційної політики Анастасія Радіна, в.о. Голови Вищої ради правосуддя Дмитро Лук’янов, виконавчий директор “Transparency International Ukraine” Андрій Боровик та ін.
• Зміцнення демократичних інституцій попри виклики війни
  Спікерами стали перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко, член Єврокомісії Герт Ян Купман, заступниця Міністра юстиції України Людмила Сугак, голова Нацради з питань телебачення та радіомовлення Ольга Герасим’юк та ін.
• Реформа публічного управління як основа спроможностей майбутньої країни ЄС
  реформу представили державний секретар Кабінету Міністрів України Олександр Ярема, Голова НАДС Наталія Алюшина, заступник міністра фінансів Денис Улютін, виконавчий директор Центру політико-правових реформ Олександр Саєнко та ін.

Як член робочої групи з підготовки переговорних позицій у кластері „демократія” у Форумі взяла участь Галина Зеленько – завідувачка відділу політичних інститутів та процесів, професор, член-кореспондент НАН України.

11 лютого 2025 року у просторі виставки „Капсула часу” Головного корпусу Національного музею історії України у Другій світовій війні на честь 80-ї річниці завершення Ялтинської мирної конференції відбулась публічна дискусія „Ялта. Наслідки угодовства”. Під час дискусії відбулось обговорення наслідків Ялтинської конференції для України, Європи і світу у контексті сучасної російсько-української війни та прогнозування її можливих наслідків. Було відзначено, що доля українців, на багато років була визначена рішеннями, які ухвалили лідери СРСР, США та Великої Британії. Сьогодні існує загроза подібного сценарію розвитку подій, коли доля України може бути визначена шляхом перемовин та укладення угоди між США та Росією без реального допуску України до участі у переговорному процесі. Під час дискусії був презентований відеоряд кінохроніки з радянського документального фільму „Тегеран–Ялта–Потсдам” (1985).

Під час заходу

У обговоренні взяв участь доктор історичних наук, завідувач відділу політичної культури та ідеології нашого Інституту Юрій Ніколаєць, який наголосив, що на сучасний момент Україна значною мірою залежить від фінансової та матеріальної підтримки своїх зарубіжних партнерів, чия позиція може вирішальним чином позначитися на участі України у переговорному процесі, у тому числі й за участі у ньому Російської Федерації. Така залежність поряд із помітним прагненням низки зарубіжних партнерів України прискорити завершення російсько-української війни може стати причиною суттєвої пролонгації деокупації тимчасово окупованих РФ українських територій. У сучасному світі спостерігаються певні негативні тенденції до ігнорування принципу права у міжнародних відносинах із пріоритетом дотримання принципу сили. Таки підхід може „відкрити скриньку Пандори” через неконтрольоване поширення зброї масового знищення, зокрема ядерної, оскільки наявність саме її у розпорядженні уряду країни можуть розглядати як гарантію ненападу. І не виключено, що вирішальний вплив на подальшу долю України будуть справляти можливості ЗСУ продовжувати бойові дії, здатність держави виробляти і застосовувати далекобійні засоби ураження, а також успішність дипломатичних зусиль, спрямованих на те, щоб унеможливити укладення будь-якої угоди про припинення сучасної російсько-української війни/бойових дій без урахування інтересів та потреб України.

27 січня 2025 року на сайті Радіо Культура було опубліковано розлоге інтерв’ю з провідним науковим співробітником відділу етнополітології нашого Інституту Анатолієм Подольським під назвою „Непокаране зло повторюється. Про Голокост і злочини рашизму”. Інтерв’ю було присвячено Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту.

У своєму інтерв’ю А. Подольський зауважив, що на відміну від злочинів націонал-соціалізму, злочини комунізму не були засуджені. Як наслідок безкарність злочинів радянських часів, у 2022 році призвела до російського геноциду українців. “Зараз ми, громадяни України, як етнічні євреї в часи Гітлера. Ізюм, Ягідне чи Буча – це ознаки геноциду”, – зазначає історик. І додає: якщо притомні люди кажуть, що “ніколи більше”, то росіяни кажуть, що “можуть повторити”. Ми маємо захистити українську державність. Бо ГУЛАГ, Голодомор, Голокост завжди можуть повторитися.

Наталія Грабченко, журналістка і ведуча Радіо Культура, Анатолій Подольський

Також науковець відзначив певні історичні паралелі з подіями Другої світової війни та російською агресією і війною проти України. Коли солдати вбивають беззбройних людей, вони перестають бути солдатами і стають вбивцями. Ненависть Третього Рейху базувалася на расовій теорії. Цей жах був державною політикою Німеччини 12 років. У випадку з нами ненависть нашого ворога до нашого громадянства, до української політичної нації, до нашої державності та ідентичності України. Вони знищують нас за те, що ми є державою. Сьогоднішній ворог хоче позбавити нас суб’єктності. Тому ми в небезпеці, як громадяни. Тобто кримські татари, поляки, євреї, грузини  – громадяни України – в такій самій небезпеці як етнічні українці, етнічні євреї тощо. Ворог хоче забрати наше громадянство ціною нашого життя.

Аудіозапис і текст інтерв’ю А. Подольського

Провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології нашого Інституту  Микола Рябчук взяв участь у зимовій школі, організованій Центральноєвропейським університетом у Будапешті для українських студентів у рамках міжнародної програми „Невидимий університет для України”. На подіумній дискусії „Історія сьогодення: Наратив воєнного часу – між безсторонністю і судженням” він звернувся до проблеми академічної неупередженості під час війни, яку важко зберегти, особливо для українців як безпосередніх жертв російської агресії, а проте яка є обов’язковою передумовою тверезого академічного аналізу і, відповідно, вироблення адекватної політики. На його промовця, ситуація вчених під час війни в емоційному плані справді складніша, ніж у мирний час, проте в суто професійному плані вона є такою ж, тому що дослідники зобов’язані і надалі використовувати ті самі механізми критичного мислення, внутрішньої рефлексії та самоконтролю, які забезпечують академічну об’єктивність аналізу і які є неодмінною вимогою рецензентів і редакторів наукових журналів. Але оскільки всі науковці є водночас громадянами певних країн і всі мають певні погляди, уподобання й почуття, то завжди мають змогу ангажуватися в ширші політичні дискусії у ролі публічних інтелектуалів. Під час війни, такої, як нині, це, напевно, не лише можливість, а й обов’язок.

Після дискусії, на прохання журналу Review of Democracy, Микола Рябчук записав подкаст про особливості української демократії та проблеми, з якими вона стикається під час війни.

Провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, дав інтерв’ю  програмі „Про науку. Компетентно” (ведучий – академік НАН України Володимир Семиноженко).

У програмі, що виходить на YouTube-каналі Національної академії наук України йшлося про те, що сьогодні світ стоїть на порозі нової епохи глобальних змін: змінюються позиції країн з авторитарними та демократичними режимами. Міжнародні союзи та альянси також переживають серйозні трансформації. Ці процеси відбуваються на тлі політичних змін у США та Європі, економічних викликів, війни в Україні. Яким буде баланс сил у світі найближчим часом, чи загрожує розкол країнам Заходу, і яке місце в новій світовій архітектурі займе Україна?

Олег Кондратенко спробував дати відповіді на ці та інші питання в інтервʼю програмі „Про науку. Компетентно”

24 січня 2025 року у Національному агентстві запобігання корупції (НАЗК) відбулася презентація результатів соціологічного дослідження „Корупція в Україні 2024: розуміння, сприйняття, поширеність”. Наша колега, завідувачка відділу політичних інститутів і процесів, професор Галина Зеленько була запрошена дати наукові коментарі отриманих результатів.

Вона відмітила небезпеки, які виникають у звʼязку з негативною вже другий рік поспіль динамікою у рівні сприйняття корупції українським суспільством. Адже в умовах війни це є підґрунтям для зневіри і деморалізації, що виявляється у посиленні політичного відчуження і ухилянні від виконання своїх конституційних обов’язків чи то сплата податків, чи то мобілізація і т. ін.

Виступає Галина Зеленько

Однією з причин зростання рівня сприйняття корупції Галина Зеленько назвала незрозумілі перспективи та короткий горизонт планування, оскільки війна формує захисну реакцію — якщо є можливість, потрібно скористатися моментом, адже завтра може не бути. Крім того, громадяни бачать величезну кількість арештів і затримань за корупцію, але не бачать що на виході, адже мало того, що система правосуддя зазвичай дуже повільна, так ще й немає належної інформації у медіа про результати цих затримань, якщо це не скандал з черговою втечею затриманого за корупцію за кордон. Тобто суспільство не бачить позитивних прикладів боротьби з корупцією.

Під час заходу

Водночас дослідження демонструє ціннісні зміни у суспільстві і небажання миритися з корупцією: кожен шостий представник бізнесу та кожен десятий громадянин повідомили про факти корупції. Це позитивна тенденція, адже тривалий час українцям була притаманна байдужість або зневіра що з корупцією  можна боротися. Втім дослідження фіксує, що у суспільстві є така собі амбівалентність, коли корупцію вважають злом понад 90%, але ставлення до інституту „викривачів” залишається негативним: 85% бізнесу та 74% населення сприймають їх як „стукачів”.

Цікаво й те, що люди, які взаємодіяли з органами влади, зазвичай вважають їх менш корумпованими, ніж ті, хто такого досвіду не мав, що свідчить про вплив соціальної дистанції: чим коротша дистанція до органу влади, тим реалістичніше уявлення про його роботу.

Проте традиційно найбільшою загрозою громадяни вважають політичну корупцію. Експертка пояснила, що проблема політичної корупції у нас „зашита” у законодавстві. Зокрема, тут дається взнаки проблема «захоплення держави» фінансово-промисловими групами, які зазвичай блокували необхідні закони та реформи. Це призводило до «спам-законотворення», коли до важливих законопроєктів вносяться тисячі поправок з метою їх провалу. Тому розв’язання  проблеми політичної корупції лежить у першу чергу у необхідності вдосконалення системи стримувань і противаг і посиленні відповідальності політиків, оскільки розбалансована система є головною причиною неефективності та корупції.

27 січня 2025 року, з нагоди Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, в м. Києві відбувся ХVІІІ  щорічний круглий стіл „Українське суспільство і пам’ять про Голокост: спадщина та сучасні виклики”. Організаторами круглого столу виступили Український центр вивчення історії Голокосту (УЦВІГ), Goethe-Institut в Україні та програма House of Europe.

Цього року захід був присвячений 80-річчю звільнення в’язнів колишнього нацистського концтабору „Аушвіц-Біркенау”. Крім того, 2025 рік маркує 80-ті роковини завершення Другої світової війни, 80-ті роковини створення ООН, 30-ті роковини геноциду в Сребрениці, 11 років війни росії проти України. Здатність або нездатність робити висновки з історії, зберігати спадщину та вшановувати пам’ять про жертви Голокосту сьогодні, а також різні підходи до пам’яті були в центрі обговорень цьогорічних доповідачок, доповідачів та всіх, хто взяв участь у роботі круглого столу.

На відкритті з вітальним словом виступив провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, керівник Українського центру вивчення історії Голокосту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський.  У своєму виступі А. Подольський підкреслив важливість пам’яті про Голокост та захисту єврейської спадщини саме сьогодні, під час повномасштабної фази війни росії проти України, втрати життів та тотальних руйнувань. Також згадав про складнощі та виклики пам’ятання про війну під час війни.

Виступає Анатолій Подольський

В рамках сесії „Пам’ять, спадщина, музеї” (модераторка, наукова співробітниця Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності Анастасія Гайдукевич-Качуро) говорилося про тривалий та складний процес формування різних ідей та підходів до створення можливого музею Бабиного Яру (доповідач, провідний науковий співробітник Музею історії міста Києва Віталій Нахманович), різних акторів цього процесу, різні концепції, різницю та конфлікти між ними, зазначалося про важливі параметри, котрі мали б бути враховані в майбутньому, коли суспільний консенсус все ж призведе до створення такого закладу. Згодом, учасницям та учасникам було запропоновано два приклади музеїв, які вшановують пам’ять жертв геноциду: Національного музею Голодомору-геноциду в Києві (доповідачка, к.і.н., Генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак) та Музею геноциду „Територія пам’яті” в Одесі (доповідач, кандидат юридичних наук, заступник директора Музею Тимур Короткий). Промовці зосередилися на концепціях музеїв, шляху до їх створення та конкретних умов, які зробили це можливим; окреслили ключові елементи концепції обох музеїв та наголосили на змінах і актуальності своєї роботи в умовах воєнних дій та повномасштабного вторгнення росії. На завершення сесії було запропоновано кейс проєкту „Стежками пам’яті” (доповідач, координатор міжнародного проєкту „Стежками пам’яті”, Дюссельдорфська єврейська громада, м. Дюссельдорф Матіас Ріхтер), як приклад міждисциплінарного та міжкультурного підходів до вшанування пам’яті й роботі зі спадщиною. Цей проєкт зосередився на використанні різних, подекуди неочікуваних, інструментів (виставки, кіно, театр, музеї, традиційна та інформальна освіта, графічні повісті тощо) та досвіді їх використання у міжкультурному (переважно німецько-українсько-єврейському) середовищі.

Під час роботи круглого столу відбулося представлення двох публічних культурних проєктів у сфері пам’яті про Голокост та єврейську спадщину: виставки „Українсько-єврейське століття. Фото та історії від 1920-х до 2024 року” Інституту Centropa (представлено засновником Інституту Едвардом Сероттою) та серії аудіоуроків про Голокост в рамках проєкту «Вчимося вухами» (представили автори, викладачі історії Леся Юрчишин та Олександр Воронюк). Обидва проєкти викликали жвавий інтерес як практичні кейси роботи, котрі можна максимально швидко адаптувати й застосовувати в різних умовах.

Під час роботи сесії „Освіта та вшанування пам’яті”

Сесія „Освіта та вшанування пам’яті” (модераторка, співробітниця УЦВІГ Ольга Лімонова) позначилася трьома доповідями про різні аспекти навчання про історію Голокосту. Вона почалася розмовою про різні форми й методи роботи з підлітками, а також про зріз загального психічного стану молодих людей в умовах трьох років повномасштабної війни на досвіді ГО „Освітній центр “Простір толерантності”” (доповідачка, директорка ГО Освітній центр „Простір толерантності” Анна Ленчовська). Продовженням сесії став перехід на вищу школу. Тут було презентовано результати робочої групи викладачів закладів вищої освіти зі створення посібника із викладання історії Голокосту у вищій школі, а також принципові виклики з цим пов’язані (доповідачка, координаторка освітніх програм УЦВІГу, програмна директорка Української асоціації юдаїки Надія Уфімцева). Згодом, розглянули один з прикладів дієвої університетської навчальної програми, а саме Міжнародної міждисциплінарної сертифікатної програми з юдаїки при Інституті сходознавства ім. Агатангела Кримського НАН України (доповідачка, директорка Міжнародної  міждисциплінарної сертифікатної програми з юдаїки Олена Заславська) – згадали виклики, з якими стикається програма, а також способи ці виклики долати.

Учасники круглого столу

Програма конференції

Фотогалерея

„Різні обличчя ‘прагматизму’: неоднакова реакція східноєвропейських країн на російську війну в Україні”, – так називалась публічна лекція, яку прочитав провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеологій Микола Рябчук у Парижі, в Європейському центрі соціологічних та політичних досліджень Сорбонського університету. Всупереч попереднім припущенням, стверджував доповідач, ані спільна приналежність східноєвропейських країн у минулому до комуністичного блоку (і їхня напівколоніальна залежність від Москви), ані теперішня приналежність до спільних європейських структур ЄС і НАТО, не забезпечили єдності їхніх позицій щодо російської війни в Україні.

Університет Сорбонна в Парижі

Безпекові проблеми та економічні зв’язки (особливо в енергетичній сфері) відіграють певну роль, хоча в одних випадках її істотно перебільшують, а в інших – демонстративно ігнорують. Головним чинником, що визначає позицію і політику східноєвропейських урядів стосовно війни в Україні є, на думку дослідника, є їхня прихильність до нормативних цінностей Євросоюзу і готовість їх усіляко обстоювати чи, навпаки, готовість ними цинічно жертвувати заради популістичних жестів та короткотермінового електорального успіху.

22 січня 2025 року в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбувся круглий стіл, присвячений Дню Соборності України „Національні спільноти України – історичні події та сучасність у загальнодержавному контексті”.

Науково-практичний захід організовано Радою національних спільнот України спільно з науковцями Інституту.

У заході взяли участь науковці, народні депутати, представники державних органів влади та громадських об’єднань національних спільнот України. Перед початком круглого столу було вшановано хвилиною мовчання полеглих борців за волю України.

Дискусію модерував професор, віцепрезидент Київського міжнародного університету Олег Зарубінський.

Під час роботи круглого столу

З вітальним словом до учасників звернулися заступник директора з наукової роботи ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України Олександр Майборода, голова ГО „Рада національних спільнот України”, голова національного конгресу вірмен України Ашот Аванесян, асистентка проєкту Офісу Ради Європи в Україні Наталія Олійник, народні депутати України Максим Ткаченко і Павло Фролов, заступник Міністра молоді та спорту України Андрій Чесноков, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Олександр Осіпов, заступник Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Ігор Лосовський, ректор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Валерій Марченко, керівник експертної групи з розвитку системи кваліфікацій та освіти дорослих директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки України Ігор Балуба, голова Ради громадських об’єднань національних меншин (спільнот) України при Державній службі України з етнополітики та свободи совісті  Олександр Хара.

Під час круглого столу його учасники обговорили низку актуальних питань, пов’язаних із сучасними суспільно-політичними процесами, з необхідністю посилення суспільної єдності та міжнаціональної солідарності у спротиві російській воєнній агресії.

Під час круглого столу

Було заслухано доповіді науковців відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, зокрема доктора політичних наук, професора, головного наукового співробітника Олега Калакури („Кристалізація національної культури в Україні”), кандидата історичних наук, молодшого наукового співробітника Валерія Новородовського („Виклики соціальній згуртованості українського суспільства”), кандидата філософських наук, провідного наукового співробітника Наталії Кочан („Політика Румунської православної Церкви з відновлення юрисдикції в Україні та її локальна експлікація (на прикладі усипальниці Буковинських митрополитів, м. Чернівці)” та кандидата історичних наук, наукового співробітника Олексія Ляшенка („Роль кримських татар у формуванні сучасного державного устрою України”).

Виступає Олег Калакура

Олег Калакура наголосив, що російська агресія зміцнила єдність українського суспільства та проаналізував виклики, які виникли внаслідок війни. У цьому зв’язку запропонував розглядати День Соборності не тільки як символ збирання українських земель в одній державі, а як ідею й політику об’єднання та консолідації усіх громадян, для кого держава Україна є цінністю і складовою національної ідеї. Доповідач запропонував розрізняти два концепти: Соборна українська культура і Соборна культура України. Як українська громадянська нація об’єднує громадян різної етнічної належності/ідентичності, так само Соборна культура інтегрує все розмаїття етнокультурних феноменів духовно-культурного простору держави й суспільства.

Питанням етнополітичних аспектів соціальної згуртованості українського соціуму була присвячена доповідь Валерія Новородовського.

Наталія Кочан окреслила актуальну проблематику досліджень на прикладі проблем, пов’язаних з посиленням впливів Румунської православної церкви на українській Буковині. Доповідачка наголосила на важливості проведення збалансованої політики захисту загальнонаціональних суспільних та державних інтересів і цінностей та інтересів і цінностей кожної й усіх національних спільнот України у сфері релігії.

Виступає Наталія Кочан 

У контекстах теми Соборності Олексій Ляшенко високо оцінив політичну значущість офіційної Заяви Меджлісу кримськотатарського народу „Щодо неприпустимості для України “компромісів” за рахунок відмови від частини своїх територій на користь агресора”. Заява була зроблена саме в той час, коли українському суспільству з різних боків і різними способами (зокрема, оприлюдненням результатів маніпулятивних соціологічних опитувань) нав’язується теза про невідворотність „територіальних поступок” як умови завершення війни.

Виступає Олексій Ляшенко

Про актуальні проблеми, цілі та завдання, а також форми і способи участі українських громадян різних національностей, а також іноземних добровольців  у захисті України від російської агресії доповідали керівники та уповноважені представники громадських об’єднань національних спільнот України.

Учасники круглого столу наголошували, що День Соборності України – нагадування, що в умовах війни та викликів сучасності тільки через єдність, солідарність, взаємоповагу та  взаємну підтримку можлива перемога над ворогом та повоєнне відновлення.

Учасники заходу 

Круглий стіл відбувся як важливий науковий і суспільно-політичний захід – свідчення, що поліетнічна та багатомовна українська нація єдина й Соборна, а отже, здатна перемагати.

14 січня 2025 року, у приміщенні „Укрінформ” відбувся круглий стіл на тему „Порушення права на освіту державною мовою в контексті окупованого Криму”. У публічному обговоренні взяли участь представники органів влади, наукових кіл та української громадськості. Серед спікерів, зокрема, були Андрій Щекун (представник Крайової Ради Українців Криму, координатор групи „Гуманітарна політика” експертної мережі „Кримська платформа”), Тарас Кремінь (Уповноважений із захисту державної мови), Маргарита Сокоренко (Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини), Денис Чистіков (заступник Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим), Климент (Кущ) (митрополит Сімферопольський і Кримський ПЦУ, голова Православної місії допомоги жертвам порушення прав людини та особам, позбавленим волі) та інші.

Під час роботи круглого столу

Під час заходу представники громадськості та працівники правоохоронних органів поінформували про факти злочинних дій країни-агресора РФ у сфері освіти на тимчасово окупованій території українського Криму. Була оприлюднена інформація про кримінальні провадження щодо протиправних дій порушення права на освіту, а також матеріали моніторингу злочинної діяльності „посадових осіб” так званого „Міністерства освіти, науки та молоді Республіки Крим”. Учасники заходу обговорили можливі подальші кроки України у контексті реалізації рішень Міжнародного суду ООН від 31 січня 2024 року та Європейського суду з прав людини від 25 червня 2024 року.

Павло Гай-Нижник

У роботі круглого столу взяв участь провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології Інституту, доктор історичних наук Павло Гай-Нижник. У своєму виступі він, зокрема, наголосив на необхідності створення гуманітарно-освітнього фронту у тимчасово окупованому Криму, який би залучив до свого арсеналу використання  новітніх  технологій впливу на кіберпростір та інтернет, а також – досвід просвітницько-пропагандистської роботи, запозичений в УПА та АБН часів боротьби проти окупаційної влади в Україні за часів існування СРСР.

Під час заходу також відбулася презентація книги „Формування модерної національної свідомості українців Криму: тенденції, перспективи та асиміляційні загрози (кінець ХІХ – початок ХХІ ст.)”, упорядником, науковим редактором і співавтором якої є провідний науковий співробітник нашого Інституту, доктор історичних наук Павло Гай-Нижник.

Відеозапис трансляції круглого столу

10 грудня 2024 року у виставковому центрі „Жива пам’ять” Національного історико-меморіального заповідника „Бабин Яр” відбулася публічна дискусія „Голокост і суспільна відповідальність: уроки для сьогодення”.

Під час дискусії історики, політологи, архівісти, культурологи розглянули Голокост не лише як історичну подію, але і як явище, що має актуальні уроки для запобігання будь-яким проявам масових злочинів сьогодні. Особливу увагу було приділено ролі суспільства у протистоянні несправедливості та боротьбі за захист прав людини та відповідальності кожного за майбутнє. Модератором заходу була Роза Тапанова, директорка Національного історико-меморіального заповідника „Бабин Яр”. В дискусії взяли участь громадські діячі та вчені.

Під час заходу

З доповіддю на тему „Пам’ять про минуле – зброя у сучасній війні” виступив провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський. У своєму виступі науковець наголосив: „історичний календар сучасної України – це вже правдива історія та пам’ять, на відміну від часів комуністичної диктатури. Ми маємо вивчати, пам’ятати та аналізувати своє минуле. Водночас важливо, щоб академічні дослідження не перетворювалися на пропаганду”.

Виступає Анатолій Подольський

Також в межах публічної дискусії з відеозверненнями виступили: лауреат Нобелівської премії миру 2022 року, правозахисниця, Голова організації „Центр громадянських свобод” Олександра Матвійчук та директор центру дослідження Голокосту та музею геноциду „Територія пам’яті” Павло Козленко.. В дискусії взяли участь Кирило Вислобоков, директор компанії „Архівні інформаційні системи”, Юрій (Амір) Радченко, кандидат історичних наук та науковий співробітник Центру сучасної історії ім. Миколи Гаєвого Українського католицького університету.

Учасники дискусії:
Ю. Радченко, Р. Тапанова,  К. Вислобоков, А. Подольський

Докладніше про подію

19 грудня 2024 року у Києві відбулася науково-практична конференція„Актуальні питання етнополітики та забезпечення свободи совісті в Україні: вітчизняний та європейський досвід”. Участь у роботі конференції  взяли понад 80  науковців, експертів, працівників центральних і місцевих органів влади.

Науковий захід організовано Державною службою України з етнополітики та свободи совісті у співпраці з Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та Відділенням релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України.

У вступному слові Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський акцентував на важливості урахування в практичній діяльності центральних та місцевих органів влади результатів наукових досліджень, аналізу сучасних процесів в етнополітичній сфері та релігійному просторі. Він підкреслив, що обговорення складних питань етнополітики та свободи совісті в Україні має на меті вироблення рекомендацій, які можуть слугувати основою для вдосконалення державного управління та формування політики, яка б враховувала європейський досвід.

Міністр Кабінету Міністрів України Олег Немчінов у своєму виступі наголосив на важливості наукового підходу до вирішення етнополітичних питань.

Модераторами конференції виступили перший заступник Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Войналович і заступник Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Ігор Лоссовський.

Конференція складалася з трьох тематичних панелей:

1. Етнополітика в сучасній Україні: завдання, виклики та європейські стандарти для державного менеджменту.
2. Свобода совісті та релігії: українські реалії та європейські практики.
3. Політико-правові питання захисту свободи совісті, зміцнення глобального українства, звільнення поневолених народів.

Піл час роботи конференції

Під час першої панелі учасники заслухали та обговорили доповіді науковців Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та експертів Центру громадянських свобод. Завідувач відділу етнополітології нашого Інституту, доктор політичних наук, професор Віктор Котигоренко сфокусував увагу на проблемах концептуалізації державної етнополітики. Він зазначив, що державі варто предметніше зосередитись на питаннях реінтеграції тимчасово окупованих територій, а також осіб, які виїхали з країни через війну. Водночас гострим, на його думку, є питання трудової міграції. Дослідник підкреслив, що заздалегідь варто визначити галузі, що потребують трудових мігрантів, створити умови для їхньої інтеграції в українське суспільство шляхом надання прав з працевлаштування й соціального захисту. Разом із тим, за його словами, процес набуття громадянства має передбачати достатній термін проживання, сплату податків, опановування державної мови, знання історії України, культури та законодавства, як це відбувається в країнах Європи. Особливої уваги у виступі Віктора Котигоренка надано проблемам забезпечення належної ефективності державного менеджменту сферою етнополітики.

Виступає Віктор Котигоренко

Провідний науковий співробітник відділу етнополітології ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат політичних наук, доцент Анастасія Дегтеренко розповіла про спільний проєкт Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Інституту політології та соціології університету Юліуса-Максиміліана у Вюрцбурзі (Німеччина) та Фонду імені Герди Хенкель (Німеччина) з дослідження етнополітичного менеджменту як інструменту резильєнтного розвитку України. Доповідачка наголосила, що система етнополітичного менеджменту в Україні є важливою ресурсною складовою повоєнної відбудови країни, а удосконалення політико-правових засад захисту прав національних меншин в Україні, як одна з євроінтеграційних вимог, нерозривно пов’язане з реформуванням системи українського етнополітичного менеджменту.

Виступає Анастасія Дегтеренко

Науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат історичних наук Олексій Ляшенко оцінив етнополітичні ризики державного устрою України, їх історичні та сучасні аспекти. Він дійшов висновку, що після завершення російсько-української війни та повернення тимчасово окупованих територій під контроль України оптимальним для неї може стати досвід Франції або Італії — унітарних держав з врахуванням етнічних особливостей регіонів.

Виступає Олексій Ляшенко

Мовно-культурним аспектам формування національних спільнот присвятив свою доповідь головний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор політичних наук, професор Олег Калакура. Науковець справедливо зазначив, що повноцінне забезпечення мовно-культурних запитів титульної нації та потреб етнічних спільнот є важливою умовою забезпечення консолідації суспільства.

Експерт Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов сфокусував увагу присутніх на стратегії Європейського Союзу щодо боротьби з антисемітизмом.

Виступає Олег Калакура

На другій панелі, яка була присвячена свободі совісті, її українським реаліям та європейським практикам, порушувалися питання релігійної безпеки та ролі держави як модератора конфліктів між церквами. Провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат філософських наук Наталія Кочан виголосила доповідь на тему „Закон України “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”: до питання суспільно-політичних аспектів користування релігійними організаціями пам’ятками історії та культури національного значення”. Зокрема, на прикладі Києво-Печерської лаври, Почаївської лаври та Десятинної церкви вона описала специфіку судових справ за позовами УПЦ (МП) у питаннях користування пам’ятками. Доповідачка звернула увагу на одну з характерних особливостей цих процесів – свідоме затягування їх позивачами в очікуванні зміни політичного контексту на свою користь. Для цього вони вдаються до фальсифікацій та провокацій в медіапросторі, хаотизації та абсурдизації судових розглядів.

Виступає Наталія Кочан

На третій панелі учасники конференції обговорили політико-правові аспекти захисту свободи совісті, зміцнення глобального українства й звільнення поневолених народів. У фокусі доповіді старшого наукового співробітника відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидата історичних наук Людмили Мазуки була державна політика щодо закордонних українців. Наголошено, що серед іншого, Україна має забезпечувати їхні права в частині національно-культурних та мовних потреб, сприяти формуванню їхніх спільнот. Задля досягнення цілей, за її словами, передусім потрібно прийняти державну цільову програму співпраці зі світовим українством, оскільки дія попередньої закінчилася у 2021 році.

Виступає Людмила Мазука

Конференція стала майданчиком для конструктивного обміну ідеями між науковцями та практиками й засвідчила важливість поєднання наукових підходів і державної політики для розв’язання актуальних проблем етнополітики, свободи совісті у контексті викликів і загроз національній безпеці.

Питання реінтеграції окупованих територій, зміцнення глобального українства, популяризації української мови й культури, забезпечення прав громадян, що належать до етнічних спільнот мають залишатися ключовими в національній стратегії. Учасники наголосили, що Україні слід орієнтуватися на найкращі європейські практики, враховуючи при цьому власні історичні та культурні особливості. Держава має скористатися цими напрацюваннями для ефективного протистояння тим викликам і загрозам, які продукує РФ.

Учасники науково-практичної конференції

Відеозапис конференції

9 грудня 2024 року на базі Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбулася Міжнародна науково-практична конференція „Війна Росії проти України: від гібридних форм до геноцидних практик”.

Основними тематичними напрямами роботи конференції були визначені:

• Інформаційний вимір гібридної війни РФ проти України;
• Економічні аспекти ведення гібридної війни РФ проти України;
• Військові чинники ведення гібридної війни РФ проти України;
• Культурний вимір гібридної війни РФ проти України;
• Гуманітарна сфера як інструмент гібридної війни РФ проти України;
• Церковно-релігійний вимір гібридної війни РФ проти України;
• Політико-дипломатичний набір інструментів ведення гібридної війни РФ проти України;
• Геноцидні практики російсько-української війни.

У роботі конференції взяли участь науковці з України, Канади та Литви.

З доповіддю „Українське інформаційне поле в умовах повномасштабного російського воєнного вторгнення” виступив завідувач відділу політичної культури та ідеології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України доктор історичних наук Юрій Ніколаєць.

Виступає Юрій Ніколаєць

У своїй доповіді він наголосив, що монополізація інформаційного поля має значний конфліктогенний потенціал, а також може нівелювати зусилля громадян, спрямовані на захист демократії проти авторитаризму. Демократична риторика без збереження реального інструментарію впливу громадянського суспільства на розвиток інформаційного поля України сприятиме зростанню рівня контрольованої міфологізації політичної діяльності, створить суттєві перешкоди на шляху модернізації економіки держави, а також – суттєво ускладнить розвиток місцевого самоврядування. Доповідач підкреслив, що післявоєнне інформаційне поле України буде перебувати під тиском висвітлення подій та формування прогнозів щодо перебігу виборчої кампанії, визначення причин порівняно швидкого просування ворога на низці стратегічних напрямів, засудження дій колаборантів, висвітлення масштабів допомоги зарубіжних партнерів нашої держави тощо.

Підвищення якості інформації в інформаційному полі України буде вимагати злагоджених дій громадянського суспільства та держави. Маніпуляції з інформацією задля перемоги у виборчих перегонах додатково відкриватимуть простір для втілення у життя ворожих інформаційних спецоперацій. Деструктивний вплив політтехнологів на індивідуальні інформаційні поля виборців неминуче призведе до спотворення інформаційного поля держави, до збільшення вразливості громадян перед тиском з боку чужих інформаційних полів унаслідок формування недовіри як до української влади, так і до опозиції.

Учасники заходу

Участь у роботі міжнародної науково-практичної конференції також взяли співробітники Інституту: головний науковий співробітник відділу етнополітології, доктор політичних наук, професор Олег Калакура, науковий співробітник відділу етнополітології, кандидат історичних наук Олексій Ляшенко, молодший науковий співробітник відділу етнополітології, кандидат історичних наук Валерій Новородовський, провідний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів, кандидат політичних наук Ростислав Балабан.

6 грудня 2024 року у Києві відбувся Всеукраїнський форум консервативної політики „Безпека. Цінності. Добробут”.

Предметом обговорення на заході було віра та цінності як фундамент національної безпеки та добробуту; громадянська відповідальність та участь громад у заподіюванні бажаного сценарію, як запорука стійкості України. Мета події – формування плану дій для українських консерваторів, реалізація якого могла б допомогти посилити стійкість України.

До події долучилася делегація республіканських аналітичних центрів та консервативних організацій США. Захід відвідала делегація з понад 20 представників провідних аналітичних центрів і консервативних організацій США, зокрема The Heritage Foundation, Defenders of Faith in Ukraine, Family Research Council тощо. Серед учасників були Ерік Патерсон, президент і генеральний директор Меморіального фонду жертв комунізму (Victims of Communism Memorial Foundation); Джордж Барна, директор з досліджень Центру культурних досліджень при Християнському університеті Аризони (Cultural Research Center at Arizona Christian University); Келлі Е. Каррі, старший науковий співробітник Центру свободи та процвітання Атлантичної ради та Центру стратегії й безпеки Скоукрофта (Atlantic Council’s Freedom and Prosperity Center and Scowcroft Center for Strategy and Security); а також Джені Страк, віцепрезидент із питань громадської взаємодії та адвокації в The Heritage Foundation. На форумі були представлені громадські діячі, журналісти, волонтери, військові, капелани, політики, духовні лідери, представники релігійних громад, бізнесмени, лідери місцевого самоврядування та інші.

Під час роботи Форуму

Основними темами Форуму стали:

• Розвиток і зміцнення традиційних цінностей віри, сім’ї, патріотизму;
• Демографічна криза, підвищення народжуваності, та питання повернення вимушених переселенців до України;
• Розвиток освіти, підприємництва та місцевого самоврядування на основі одвічних цінностей;
• Поглиблення співпраці консервативних кіл України та США, налагодження міжрегіонального партнерства.

В роботі Всеукраїнського Форуму консервативної політики взяв участь провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології нашого Інституту, доктор історичних наук Павло Гай-Нижник..

12 листопада 2024 року у ДУ „Інститут всесвітньої історії НАН України” було проведено міжнародну наукову конференцію на тему „Європейський науковий дискурс Голокосту: сучасні виміри та перспективи досліджень”. На конференції обговорювалися актуальні проблеми дослідження Голокосту в Україні та світі, теоретичні засади сучасного наукового дискурсу з цієї проблематики.

В роботі конференції взяли участь відомі вітчизняні та іноземні фахівці: співробітники Інституту всесвітньої історії НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Institute of Musicology Jagiellonian University (Krakow, Poland), Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Рівненського державного гуманітарного університету, Державного архіву Львівської області, Українського центру вивчення історії Голокосту, музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» (м. Дніпро), Українського представництва Канадської недержавної організації „Українсько-Єврейська Зустріч”.

Під час роботи конференції

З науковою доповіддю „Студії з історії Голокосту в Україні з погляду сучасної європейської історіографії” на конференції виступив провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський. Науковець проаналізував студії з історії Голокосту в Україні з погляду сучасної європейської історіографії та розповів про поступове формування наукової школи в Україні дослідників цієї проблематики. Протягом останнього десятиліття, зазначив доповідач, в Україні зросла кількість напрямів досліджень історії. Передусім йдеться про регіональні дослідження з політики пам’яті про жертви Голокосту, а також – студії з проблем руху Опору.

Виступає Анатолій Подольський

З доповідями також виступили науковці Інституту всесвітньої історії НАН України: доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, головний науковий співробітник Василь Ткаченко, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Сергій Стельмах, директор Інституту, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор Андрій Кудряченко, доктор історичних наук, старший науковий співробітник, головний науковий співробітник Олександр Потєхін, доктор політичних наук, професор, провідний науковий співробітник Людмила Чекаленко та інші.

Програма конференції 

5–6 грудня 2024 року у Чернівцях відбувся, організований Державною службою України з етнополітики та свободи совісті, всеукраїнський Форум „Розвиток румунської національної меншини (спільноти) України: громадський, культурний і освітній вимір”.

Понад сто п’ятдесят делегатів румунської громади, представники органів державної влади, духовенства, дипломатичного корпусу та науковці зібралися для обговорення актуальних питань життя румунської громади в Україні, її внеску в розвиток держави та збереження її історико-культурної спадщини.

Форум відкрив Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, наголосивши на важливості таких заходів у нинішніх умовах. Він відзначив, що всі національні меншини, зокрема румуни, нині активно захищають Україну.

Під час урочистого відкриття форуму

Міністр Кабінету Міністрів України Олег Немчінов зазначив, що в Україні розробляються стратегічні документи, спрямовані на підтримку національних спільнот. Він висловив сподівання, що обговорення на форумі стане продуктивним у розв’язанні питань, які хвилюють румунську громаду.

Голова Чернівецької обласної військової адміністрації Руслан Запаранюк назвав захід історичною подією для Буковини. Він підкреслив, що такі форуми сприяють діалогу між Україною та Румунією в контексті євроінтеграції.

З вітаннями до учасників заходу звернулися Надзвичайний і Повноважний Посол України в Румунії Ігор Прокопчук та Посол Румунії в Україні Александру Віктор Мікула, наголошуючи, що Форум створює можливості для налагодження комунікації між румунською громадою та органами влади, що сприятиме спільному розв’язанню важливих питань.

Виступає Віктор Єленський

Подальша робота форуму продовжилася у форматі панельних дискусій. Учасники обговорювали питання: забезпечення прав національних меншин (спільнот) та їх участі у суспільно-політичному житті України; освіти як джерела збереження культурної ідентичності; стану і перспектив громадського, культурного і духовного розвитку румунської національної меншини; ролі національних меншин в Європейській інтеграції України. В обговоренні питань удосконалення державної етнічної політики, з урахуванням викликів війни Росії проти України, взяв участь головний науковий співробітник відділу етнополітології, доктор політичних наук, професор Олег Калакура.

Учасники форуму

Другий день форуму пройшов у спілкуванні в румунських культурно-освітніх закладах та громадських організаціях. Учасники форуму відвідали ліцей „Лідер” імені Іона Некулче Боянської сільської ради Чернівецького району, музей археології та етнографії імені Максиміліана Хакмана у селі Опришени, Чернівецьке обласне товариство румунської культури імені Міхая Емінеску.

Разом з дошкільниками та учнями початкової школи ліцею „Лідер” на святі „Святий Миколай, до нас завітай”

 В музеї разом з дитячих хором села Опришени

Румунська спільнота України зберігає свою єдність, національні традиції, бере активну участь у захисті країни, волонтерському русі, сприяє євроатлантичній інтеграції України.

2–3 грудня 2024 року в Ужгороді відбувся Форум угорської національної меншини в Україні під назвою „На захисті спільного дому: угорська національна спільнота в обороні й розвитку України”.

Захід, організований Державною службою України з етнополітики та свободи совісті, об’єднав представників центральних та місцевих органів влади, парламенту, угорських громадських організацій, духовенства, територіальних громад, міжнародних інституцій і наукових установ. У рамках форуму учасники обговорили актуальні питання, пов’язані з життям угорської спільноти в Україні, акцентуючи на ролі угорців в захисті України, її розвитку та інтеграції до європейського співтовариства.

Під час Форуму

Відкриваючи форум Голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, наголосив, що українська політика по відношенню до нацменшин – це те, що виходить з глибини боротьби українців за свою незалежність, яку підтримували і угорці, і румуни, і болгари, і всі, хто мешкає на українській землі: „Ми знаємо багато прикладів такої спільної боротьби, ми знаємо, як боролись пліч-о-пліч українці та угорці під час Весни народів, ми знаємо, як вони борються зараз проти нашого спільного ворога. І ми хотіли б, щоб українська політична нація відігравала всіма барвами, культурами, всіма ідентичностями, і щоб усі вони зливалися в одне вагоме і потужне річище”.

Виступає Віктор Єленський

Міністр Кабінету Міністрів України Олег Немчінов відзначив якісно новий підхід до співпраці з національними спільнотами, який наразі відбувається в Україні. Свідченням цього є й нинішній захід, який має особливе значення в контексті євроінтеграційного поступу нашої держави: „Оскільки ми обрали шлях вступу в Європейський Союз, це означає, що ми погодились переймати найкращі практики ЄС щодо підтримки національних спільнот і меншин. Хочу відзначити, що в українському законодавстві імплементовані найкращі практики з угорського, румунського, болгарського законодавства щодо нацменшин. Маю надію, що і в майбутньому ми будемо брати найкраще, розвивати це і підтримувати”.

Голова Закарпатської обласної ради Роман Сарай, та народна депутатка України, голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти науки та інновацій, співголова депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Угорщиною Юлія Гришина, представили регіональний та парламентський виміри євроінтеграційних процесів, наголосивши на необхідності залучення всіх рівнів влади та суспільства до цього процесу.

Під час форуму відбулося три панельні дискусії, присвячені реформуванню державної політики України у сфері національних меншин (спільнот), захист їх культурного надбання в контексті євроінтеграційних процесів в умовах широкомасштабної російської агресії; ролі інститутів громадянського суспільства угорської національної меншини (спільноти) у суспільно-політичному житті України та у процесі формування і реалізації законодавства про національні меншини (спільноти); забезпеченню Україною права на освіту осіб, які належать до угорської національної меншини (спільноти).

Виступає Людмила Мазука

У роботі першої панелі „Реформування державної політики України у сфері національних меншин (спільнот), захист їх культурного надбання в контексті євроінтеграційних процесів в умовах широкомасштабної російської агресії” взяла участь і виступила з доповіддю „Етнополітичні аспекти українсько-угорських відносин в умовах повномасштабної російсько-української війни” кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту Людмила Мазука.

Учасники Форуму

Національна асоціація дослідників Голодомору-геноциду українців (голова організації – доктор історичних наук Олеся Стасюк) передала в дар бібліотеки нашого Інституту підбірку видань, які розкривають злочини тоталітарного комуністичного режиму.

Серед переданих видань: збірники матеріалів міжнародного круглого столу „Голодомор-геноцид українців 1932–1933 років: постгеноцидний синдром” та міжнародної наукової конференції „Диктатори ХХ–ХХІ століть: тоталітарні режими та наслідки для суспільства”, збірники „Судові експертизи: матеріали кримінального провадження щодо геноциду українців 1932–1933 рр.”, „Визнання у Сполучених Штатах Америки Голодомору 1932–1933 років в Україні”, збірники документів, упорядковані відомим дослідником Голодомору, доктором історичних наук Володимиром Сергійчуком, інші книжкові видання.

Подаровані Асоціацією книги стануть частиною основного фонду інститутської бібліотеки, будуть занесені до її електронного каталогу, допоможуть розширити джерельну базу досліджень політичних процесів у радянській тоталітарній державі.

29 листопада за ініціативи Інституту соціології НАН України та Соціологічної Асоціації України відбувся круглий стіл „Життєтворчість як життєстійкість – Україна і українці в роки війни” з нагоди 100-річчя від дня народження видатної української соціологині Лідії Василівни Сохань.

Круглий стіл став важливим майданчиком для обміну думками щодо визначення проблемних моментів та окреслення шляхів зміцнення життєстійкості українського суспільства на інституційному, груповому та індивідуальному рівні.

У фокусі уваги учасників круглого столу були наступні питання:

• Концепція життєтворчості: народження, розвиток, перспективи
• Інституційна стійкість: відповіді на виклики воєнного часу і ресурси мобілізації суспільства
• Життєстійкість соціальних спільнот: ресурси та практики адаптації
• Особистісна стійкість: критерії, очікування, ресурси

        У роботі круглого столу взяли участь співробітники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Галина Зеленько, завідувачка відділу політичних інститутів та процесів, доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України  присвятила свою доповідь проблемам інституційної стійкості й акцентувала на тому, що життєтворчість та життєстійкість українців під час війни досить серйозно лімітує і низька ефективність державної влади. Що обумовлено, підкреслила науковиця, в першу чергу, лакунами в законодавстві (т.зв. „пастками” спроможності), які нівелюють ефективність системи державної влади та, як наслідок, девальвують інститут політичної відповідальності й погіршують інституційну спроможність держави.

Наталія Кононенко, провідний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів, кандидат політичних наук, проаналізувала нормативно-правові «пастки спроможності», що роблять мало ефективною роботу українських урядів, та пояснила ризики, що формуються дефіцитною інституційною спроможністю урядів, на яких тримається стабільне, ефективне та легітимне існування політичного режиму.

Програма круглого столу