13-16 серпня 2025 року у Києві Український центр вивчення історії Голокосту у партнерстві з Міжнародною школою вивчення та викладання Голокосту Яд Вашем провів щорічний семінар-школу «Історія Голокосту в Україні: вивчення, викладання, пам’ять». Протягом 4 днів учасники та учасниці — вчителі та вчительки історії та суспільних дисциплін — навчалися через лекції, дискусії, практичні заняття та тренінги. Семінар об’єднав українських і міжнародних експертів, щоб дати учасникам сучасні знання та практичні інструменти.
З лекцією для освітян на тему «Актуальність навчання про історію Голокосту під час російсько-української війни » виступив провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський.
Лекцію читає Анатолій Подольський.
Лекція була присвячена викликам у дослідженні та викладанні історії Другої світової війни, зокрема історії Голокосту під час російської агресії та війни проти України. Очевидно, що в останні три роки українські академічні дослідники, викладачі порівнюють злочини націонал-соціалізму, комунізму із злочинами проти людяності, які чинить росія в Україні. Осмислення історії Голокосту, так само як і історії Голодомору сприяє розумінню українським суспільством загарбницької мети та злочинної ідеології російського політичного режиму, що направлена на знищення української державності. Сьогодні нам важливий досвід тих, хто пережили жахи нацистської окупації для розуміння поведінки російського ворога сьогодні. Також йшлося про значимість меморіального досвіду, вшанування пам’яті тих, хто загинули в добу Голокосту, запозичення цих меморіальних для увічнення памяті жертв російської війни в Україні.
Захід відбувся завдяки підтримці Міжнародного проєкту «Слідами пам’яті ІІІ. Веймарський трикутник пам’яті», Єврейської громади Дюссельдорфу та МЗС Німеччини в межах програми співпраці з громадянським суспільством країн Східного партнерства 2025, а також Асоціації єврейських організацій та общин ВААД України.
Асоціація політичних наук України – це об’єднання дослідників у сфері політичної науки для сприяння розвитку політичних студій в Україні, зміцнення ролі політичної науки у формуванні публічної політики, поглиблення академічної та прикладної міждисциплінарної співпраці, захисту професійних інтересів політологів та посилення голосу експертної спільноти в демократичному розвитку суспільства.
Асоціація політичних наук України – це об’єднання дослідників у сфері політичної науки для сприяння розвитку політичних студій в Україні, зміцнення ролі політичної науки у формуванні публічної політики, поглиблення академічної та прикладної міждисциплінарної співпраці, захисту професійних інтересів політологів та посилення голосу експертної спільноти в демократичному розвитку суспільства.
Асоціація політичних наук України – це об’єднання дослідників у сфері політичної науки для сприяння розвитку політичних студій в Україні, зміцнення ролі політичної науки у формуванні публічної політики, поглиблення академічної та прикладної міждисциплінарної співпраці, захисту професійних інтересів політологів та посилення голосу експертної спільноти в демократичному розвитку суспільства.
Асоціація політичних наук України – це об’єднання дослідників у сфері політичної науки для сприяння розвитку політичних студій в Україні, зміцнення ролі політичної науки у формуванні публічної політики, поглиблення академічної та прикладної міждисциплінарної співпраці, захисту професійних інтересів політологів та посилення голосу експертної спільноти в демократичному розвитку суспільства.
Асоціація політичних наук України – це об’єднання дослідників у сфері політичної науки для сприяння розвитку політичних студій в Україні, зміцнення ролі політичної науки у формуванні публічної політики, поглиблення академічної та прикладної міждисциплінарної співпраці, захисту професійних інтересів політологів та посилення голосу експертної спільноти в демократичному розвитку суспільства.
Асоціація політичних наук України – це об’єднання дослідників у сфері політичної науки для сприяння розвитку політичних студій в Україні, зміцнення ролі політичної науки у формуванні публічної політики, поглиблення академічної та прикладної міждисциплінарної співпраці, захисту професійних інтересів політологів та посилення голосу експертної спільноти в демократичному розвитку суспільства.
Асоціація політичних наук України – це об’єднання дослідників у сфері політичної науки для сприяння розвитку політичних студій в Україні, зміцнення ролі політичної науки у формуванні публічної політики, поглиблення академічної та прикладної міждисциплінарної співпраці, захисту професійних інтересів політологів та посилення голосу експертної спільноти в демократичному розвитку суспільства.
Асоціація політичних наук України – це об’єднання дослідників у сфері політичної науки для сприяння розвитку політичних студій в Україні, зміцнення ролі політичної науки у формуванні публічної політики, поглиблення академічної та прикладної міждисциплінарної співпраці, захисту професійних інтересів політологів та посилення голосу експертної спільноти в демократичному розвитку суспільства.
Асоціація політичних наук України – це об’єднання дослідників у сфері політичної науки для сприяння розвитку політичних студій в Україні, зміцнення ролі політичної науки у формуванні публічної політики, поглиблення академічної та прикладної міждисциплінарної співпраці, захисту професійних інтересів політологів та посилення голосу експертної спільноти в демократичному розвитку суспільства.
8 серпня 2025 р. у приміщенні Національного музею Голодомору-геноциду відбулося відкриття виставки “Приазовські греки: шляхи ідентичності”.
Частиною заходу було проведення панельної дискусії між істориками, дослідниками та представниками спільноти урумів і румеїв на тему на етнічної історії на теренах України давніх переселенців з території сучасної Греції, зокрема історію насильницького виселення урумів та румеїв з Криму, ключові аспекти ідентичності та сучасного досвіду надазовських греків.
У дискусії взяв участь заступник директора з наукової роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, член-кореспондент НАН України Олександр Майборода.
О. Майборода (крайній праворуч) серед учасників панельної дискусії.
Асоціація політичних наук України – це об’єднання дослідників у сфері політичної науки для сприяння розвитку політичних студій в Україні, зміцнення ролі політичної науки у формуванні публічної політики, поглиблення академічної та прикладної міждисциплінарної співпраці, захисту професійних інтересів політологів та посилення голосу експертної спільноти в демократичному розвитку суспільства.
5 серпня 2025 року Інститут підписав меморандум про співпрацю з Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
У межах меморандуму сторони домовилися про співпрацю у сфері науково-експертного супроводу законодавчої діяльності, обміну аналітичними матеріалами, проведення спільних досліджень, круглих столів, конференцій та інших заходів, спрямованих на розвиток ефективного врядування, децентралізації, регіональної політики та містобудування в Україні.
Документ підписали:
- від Інституту — Олег Рафальський, доктор історичних наук, професор, академік НАН України, директор Інституту;
- від Комітету — Олена Шуляк, народна депутатка України, голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
28 липня 2025 року в книгарні «Сенс» у Києві відбулася шоста зустріч Історичного клубу Польського інституту в Києві. Темою розмови стала пам’ять про Голокост і Другу світову війну — важлива й складна, особливо в часи, коли Україна знову переживає глибоку національну травму.
З публічною лекцією на тему «Пам’ять про Голокост і Другу світову війну: український та польський досвід. Історичні контексти та виклики сучасності» на зустрічі виступив провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський.

Анатолій Подольський, Єлизавета Цареградська
Лекція була присвячена осмисленню пам’яті про Голокост в українському та польському контекстах – у двох країнах, що стали ареною наймасовіших злочинів і трагедій ХХ століття. Друга світова війна залишила по собі складну спадщину: окупація, геноциди, депортації, розколоті спільноти – все це й досі формує політику пам’яті та суспільне уявлення про важке минуле. В такому контексту Голокост постає не лише як злочин проти євреїв, а як одна з ключових травм, вписаних у спільну історію Польщі та України.
Розмову з Анатолієм Подольським вела журналістка, радіоведуча Єлизавета Цареградська. Лектор зосередився на локальних вимірах трагедії Голокосту, особливостях політик пам’яті в обох країнах, а також на тому як історія Другої світової війни використовується росією в межах її інформаційної агресії проти України. Досвід Голокосту і тієї війни показує яка крихка межа між миром та катастрофою. Сьогодні, коли Україна знову переживає жорстоку війну, осмислення цих історичних травм допомагає нам краще зрозуміти механізми насильства і як їм протистояти.
Павло Гай-Нижник у новій авторській колонці аналізує, як трансформується українська держава в умовах війни, зосереджуючи увагу на концентрації влади, зміні політичної моделі та ризиках втрати суб’єктності суспільством. Автор розглядає явища кругової поруки, слабкість інституцій та виклики, які можуть виникнути на тлі накопичення соціального невдоволення.
У тексті порушуються питання внутрішньої стабільності, функціонування державного апарату, обмеження громадських ініціатив та впливу громадян на політичні процеси. Проведено історичні паралелі з подіями столітньої давнини, щоб показати, як повторюються виклики для української державності.
Читайте повний текст за посиланням: https://www.pravda.com.ua/articles/2025/07/29/7523796/
На медіаресурсі «Українська правда» вийшла авторська колонка провідної наукової співробітниці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Наталії Кононенко «Інституції існують тільки тоді, коли їм довіряють».
У статті проаналізовано суспільно-політичні ризики, пов’язані з ухваленням законопроєкту №12414, який змінює процесуальну підпорядкованість антикорупційних органів — НАБУ та САП. Авторка порушує питання інституційної довіри, політичної незалежності Генеральної прокуратури та потенційних наслідків централізації влади в умовах війни.
Ключовою тезою публікації є думка, що без суспільної довіри державні інституції втрачають легітимність, що може призвести до внутрішньої нестабільності незалежно від зовнішніх викликів. Окрему увагу приділено поняттю справедливості як основі довіри до влади та чиннику збереження державності.
Ознайомитися зі статтею можна за посиланням: https://www.pravda.com.ua/columns/2025/07/24/7523256/
21 – 25 липня 2025 р у стінах University College London відбувся XI Всесвітній конгрес Міжнародної ради з досліджень Центральної та Східної Європи (ICCEES). Це одна з найбільших подій у галузі славістики та пострадянських студій. Протягом п’яти днів сотні науковців, дослідників і студентів із понад 40 країн світу дискутували про нові методологічні підходи до вивчення регіону, що переживає безпрецедентні геополітичні, соціальні та культурні зрушення.
Цьогорічна тема “Disruption” (радикальні зміни) була присвячена аналізу наслідків російського повномасштабного вторгнення в Україну та руйнуванню “правил гри” на міжнародній арені, хвилям авторитарного повороту в окремих країнах Центральної Європи, викликам постімперського спадку, питанням національних ідентичностей, війн пам’яті, а також необхідності деколонізації наукових підходів до регіону.
Українська проблематика стала однією з ключових на конгресі. На одній з панельних дискусій “Democracy, Identities and the Politics of Illiberalism in Central Europe” з науковою доповіддю “‘Traps’ of Institutional Capacity of the Ukrainian State: Causes of Emergence” (“Пастки інституційної спроможності Української держави: причини виникнення”) виступила заступник директора з наукової роботи, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України).
У доповіді пані Зеленько проаналізувала структурні чинники, що ускладнюють становлення сталої інституційної архітектури в Україні. Вона пояснила формування «пасток неспроможності» з особливостями посткомуністичної приватизації, конституційним дизайном, що не забезпечив належної взаємодії між гілками влади, а також зі специфікою політичних партій і партійної системи. Окремий акцент вона зробила на парадоксі української ситуації: «Попри довготривалі інституційні слабкості, саме в момент екзистенційної загрози — повномасштабної війни — держава змогла мобілізувати свої обмежені ресурси і виконати критичні функції. Це свідчить, що інституційна спроможність — це не лише про наявність формальних структур, а й про здатність до адаптивної мобілізації в умовах кризи».
Конгрес ICCEES традиційно слугує не лише місцем для наукових дебатів, а й простором міжнародної солідарності. Цьогоріч захід пройшов у атмосфері глибокої співучасті з тими країнами, які опинилися в епіцентрі геополітичної бурі. Особливу підтримку було продемонстровано українським науковцям, у тому числі — тим, хто продовжує працювати всередині країни, попри воєнні ризики.
Завершуючи конгрес, президент ICCEES професорка Крістін Бойдал підкреслила: «Ми виходимо з цієї зустрічі з чітким розумінням: наші дисципліни змінюються. Старі підходи вже не працюють. Ми маємо не лише адаптуватися, а й самим ставати агентами змін. Світ чекає від нас нового мислення».
Новини
Оголошення







