Асоціація політичних наук України – це об’єднання дослідників у сфері політичної науки для сприяння розвитку політичних студій в Україні, зміцнення ролі політичної науки у формуванні публічної політики, поглиблення академічної та прикладної міждисциплінарної співпраці, захисту професійних інтересів політологів та посилення голосу експертної спільноти в демократичному розвитку суспільства.

Асоціація політичних наук України – це об’єднання дослідників у сфері політичної науки для сприяння розвитку політичних студій в Україні, зміцнення ролі політичної науки у формуванні публічної політики, поглиблення академічної та прикладної міждисциплінарної співпраці, захисту професійних інтересів політологів та посилення голосу експертної спільноти в демократичному розвитку суспільства.

8 серпня 2025 р. у приміщенні Національного музею Голодомору-геноциду відбулося відкриття виставки “Приазовські греки: шляхи ідентичності”.

Частиною заходу було проведення панельної дискусії між істориками, дослідниками та представниками спільноти урумів і румеїв на тему на етнічної історії на теренах України  давніх переселенців з території сучасної Греції, зокрема історію насильницького виселення урумів та румеїв з Криму, ключові аспекти ідентичності та сучасного досвіду надазовських греків.

У дискусії взяв участь заступник директора з наукової роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, член-кореспондент НАН України Олександр Майборода.

О. Майборода (крайній праворуч) серед учасників панельної дискусії.

Асоціація політичних наук України – це об’єднання дослідників у сфері політичної науки для сприяння розвитку політичних студій в Україні, зміцнення ролі політичної науки у формуванні публічної політики, поглиблення академічної та прикладної міждисциплінарної співпраці, захисту професійних інтересів політологів та посилення голосу експертної спільноти в демократичному розвитку суспільства.

Олена Шуляк та Олег Рафальський під час підписанння меморандуму.

28 липня 2025 року в книгарні «Сенс» у Києві відбулася шоста зустріч Історичного клубу Польського інституту в Києві. Темою розмови стала пам’ять про Голокост і Другу світову війну — важлива й складна, особливо в часи, коли Україна знову переживає глибоку національну травму. 

З публічною лекцією на тему «Пам’ять про Голокост і Другу світову війну: український та польський досвід. Історичні контексти та виклики сучасності» на зустрічі виступив провідний науковий співробітник відділу етнополітології  нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський. 

Анатолій Подольський, Єлизавета Цареградська

Лекція була присвячена осмисленню пам’яті про Голокост в українському та польському контекстах – у двох країнах, що стали ареною наймасовіших злочинів і трагедій ХХ століття. Друга світова війна залишила по собі складну спадщину: окупація, геноциди, депортації, розколоті спільноти – все це й досі формує політику пам’яті та суспільне уявлення про важке минуле. В такому контексту Голокост постає не лише як злочин проти євреїв, а як одна з ключових травм, вписаних у спільну історію Польщі та України.

Під час лекції

Розмову з Анатолієм Подольським вела журналістка, радіоведуча Єлизавета Цареградська. Лектор зосередився на локальних вимірах трагедії Голокосту, особливостях політик пам’яті в обох країнах, а також на тому як історія Другої світової війни використовується росією в межах її інформаційної агресії проти України. Досвід Голокосту і тієї війни показує яка крихка межа між миром та катастрофою. Сьогодні, коли Україна знову переживає жорстоку війну, осмислення цих історичних травм допомагає нам краще зрозуміти механізми насильства і як їм протистояти.

Фотогалерея заходу

Павло Гай-Нижник у новій авторській колонці аналізує, як трансформується українська держава в умовах війни, зосереджуючи увагу на концентрації влади, зміні політичної моделі та ризиках втрати суб’єктності суспільством. Автор розглядає явища кругової поруки, слабкість інституцій та виклики, які можуть виникнути на тлі накопичення соціального невдоволення.

У тексті порушуються питання внутрішньої стабільності, функціонування державного апарату, обмеження громадських ініціатив та впливу громадян на політичні процеси. Проведено історичні паралелі з подіями столітньої давнини, щоб показати, як повторюються виклики для української державності.

Читайте повний текст за посиланням: https://www.pravda.com.ua/articles/2025/07/29/7523796/

На медіаресурсі «Українська правда» вийшла авторська колонка провідної наукової співробітниці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Наталії Кононенко «Інституції існують тільки тоді, коли їм довіряють».

У статті проаналізовано суспільно-політичні ризики, пов’язані з ухваленням законопроєкту №12414, який змінює процесуальну підпорядкованість антикорупційних органів — НАБУ та САП. Авторка порушує питання інституційної довіри, політичної незалежності Генеральної прокуратури та потенційних наслідків централізації влади в умовах війни.

Ключовою тезою публікації є думка, що без суспільної довіри державні інституції втрачають легітимність, що може призвести до внутрішньої нестабільності незалежно від зовнішніх викликів. Окрему увагу приділено поняттю справедливості як основі довіри до влади та чиннику збереження державності.

Ознайомитися зі статтею можна за посиланням: https://www.pravda.com.ua/columns/2025/07/24/7523256/

21 – 25 липня 2025 р у стінах University College London відбувся XI Всесвітній конгрес Міжнародної ради з досліджень Центральної та Східної Європи (ICCEES). Це одна з найбільших подій у галузі славістики та пострадянських студій. Протягом п’яти днів сотні науковців, дослідників і студентів із понад 40 країн світу дискутували про нові методологічні підходи до вивчення регіону, що переживає безпрецедентні геополітичні, соціальні та культурні зрушення.

Цьогорічна тема “Disruption” (радикальні зміни) була присвячена аналізу наслідків російського повномасштабного вторгнення в Україну та руйнуванню “правил гри” на міжнародній арені, хвилям авторитарного повороту в окремих країнах Центральної Європи, викликам постімперського спадку, питанням національних ідентичностей, війн пам’яті, а також необхідності деколонізації наукових підходів до регіону.

Українська проблематика стала однією з ключових на конгресі. На одній з панельних дискусій “Democracy, Identities and the Politics of Illiberalism in Central Europe” з науковою доповіддю “‘Traps’ of Institutional Capacity of the Ukrainian State: Causes of Emergence” (“Пастки інституційної спроможності Української держави: причини виникнення”) виступила заступник директора з наукової роботи, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України).

У доповіді пані Зеленько проаналізувала структурні чинники, що ускладнюють становлення сталої інституційної архітектури в Україні. Вона пояснила формування «пасток неспроможності» з особливостями посткомуністичної приватизації, конституційним дизайном, що не забезпечив належної взаємодії між гілками влади, а також зі специфікою політичних партій і партійної системи. Окремий акцент вона зробила на парадоксі української ситуації: «Попри довготривалі інституційні слабкості, саме в момент екзистенційної загрози — повномасштабної війни — держава змогла мобілізувати свої обмежені ресурси і виконати критичні функції. Це свідчить, що інституційна спроможність — це не лише про наявність формальних структур, а й про здатність до адаптивної мобілізації в умовах кризи».

Конгрес ICCEES традиційно слугує не лише місцем для наукових дебатів, а й простором міжнародної солідарності. Цьогоріч захід пройшов у атмосфері глибокої співучасті з тими країнами, які опинилися в епіцентрі геополітичної бурі. Особливу підтримку було продемонстровано українським науковцям, у тому числі — тим, хто продовжує працювати всередині країни, попри воєнні ризики.

Завершуючи конгрес, президент ICCEES професорка Крістін Бойдал підкреслила: «Ми виходимо з цієї зустрічі з чітким розумінням: наші дисципліни змінюються. Старі підходи вже не працюють. Ми маємо не лише адаптуватися, а й самим ставати агентами змін. Світ чекає від нас нового мислення».

12–16 липня 2025 року в столиці Південної Кореї, Сеулі, відбувся 28-й Конгрес Міжнародної асоціації політичної науки (IPSA) — одна з найважливіших подій у світовому академічному житті. Захід проходив в одному з наймасштабніших і найсучасніших виставкових просторів Азії — Coex Convention & Exhibition Center, у співпраці з Корейською асоціацією політичної науки (KPSA). Це вже вдруге Сеул приймає IPSA World Congress — вперше таке відбулося ще в 1997 році.

Головною темою 28-го Конгресу стала «Resisting Autocratization in Polarized Societies» — «Спротив автократизації в умовах поляризованих суспільств». Ця тема є надзвичайно актуальною в умовах, коли навіть усталені демократії стикаються з загрозами авторитарного звороту — як з боку еліт, так і через розчарування самих громадян.

Серед основних напрямів дискусій — деградація демократичних інституцій, популізм і авторитарний наратив у виборчій політиці, підрив прав людини та громадянських свобод, політична поляризація на рівні еліт і суспільств, дезінформація, пост-правда та політичне використання цифрових технологій, авторитаризм під прикриттям публічної безпеки, міграційних криз або кліматичних викликів.

Незважаючи на ці виклики, в програмі Конгресу також підкреслювалася роль активного громадянського суспільства, незалежних судів і відповідальних партій опозиції — як механізмів стримування автократичних тенденцій. Важливий акцент зроблено на міжнародній солідарності демократій, ролі регіональних організацій та глобального співробітництва. Також наголошено на потребі глибокого аналізу причин привабливості авторитаризму для певних сегментів населення, а також на важливості транснаціонального виміру сучасної політики — включно з впливом нових регіональних порядків, цифрових трансформацій та міграційної політики на стан демократії.

У Конгресі 2025 року взяла участь Асоціація політичних наук України (UPSA), яка є єдиним офіційним колективним членом IPSA від України. Представляла українську асоціацію на конгресі Галина Зеленько, заступниця директора з наукової роботи Інституту, перша віцепрезидентка UPSA. Вона брала участь у серії засідань Ради IPSA (IPSA Council) — головного органу управління Асоціацією, що ухвалює стратегічні рішення.

Україну в цьому органі вже кілька років поспіль представляє академік НАН України Олег Рафальський, президент UPSA, директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса.

Під час засідання Ради було затверджено новий склад Виконавчого комітету IPSA (Executive Committee) на 2025–2027 роки. Президентом IPSA обрано професорку Юко Касую (Yuko Kasuya) з Токійського університету Кейо.

У церемонії відкриття взяв участь Президент Республіки Корея Юн Сок Йоль (Yoon Suk-yeol), а в церемонії закриття — голова парламенту У Вон-шик (Woo Won-shik).

Конгрес IPSA в Сеулі став не лише платформою для обміну ідеями серед близько 3400 політичних науковців з усього світу, а й потужним сигналом щодо спільної відповідальності політичної науки за збереження демократії як універсальної цінності. Для України участь у ньому — це стратегічна можливість бути не лише об’єктом дослідження, а й активним суб’єктом глобальної політичної науки.