29 травня 2025 року провідна наукова співробітниця Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Наталія Кононенко взяла участь у презентації результатів спільного дослідження Національної платформи стійкості та згуртованості та Українського національного центру політичних досліджень (УНЦПД) на тему: «Рівень стійкості та згуртованості: як змінилися настрої українців за останній рік»

Наталія Кононенко, аналізуючи представлені дані, наголосила на суперечливих тенденціях, а саме високій довірі до ЗСУ (64%), що свідчить про схвалення оборонної політики, що запроваджується державою владою. І низькій довірі до держави (13%), що потрібно сприймати як незадоволеність соціально-економічною політикою. «Ця диспропорція свідчить про те, що українське суспільство на четвертому році повномасштабної війни оцінює діяльність влади/держави дуально: схвалює зовнішню та оборонну політику, але не акцептує внутрішні реформи», – зазначила науковиця. Щоб виправити цей небезпечний розрив потрібно вишукувати резерви і рухатися в напрямку ухвалення справедливих економічних рішень, надання більш якісних послуг у соціальній сфері, освіті та охороні здоров’я, професійного врядування.

Інші ключові висновки дослідження:

• 43% українців вірять у перемогу (стабільно високий рівень)
• 65% готові терпіти труднощі заради перемоги
• 58%  демонструють готовність долучатися до суспільного життя

29 травня 2025 року у роботі ХІV Міжнародної науково-практичної конференції «Розвиток політичної науки: європейські практики та національні перспективи», яка традиційно відбувалася у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, взяла участь головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту Тетяна Бевз.

Т. Бевз презентувала свій виступ «Когнітивна війна у системі гібридних загроз: політико-теоретичне осмислення російсько-українського конфлікту» на секції «Критичне переосмислення концептуально-теоретичних засад сучасних політичних досліджень: уроки російсько-української війни та зламу міжнародного світового порядку».

У виступі зазначалося, що у XXI столітті поле бойових дій поступово виходить за межі фізичного простору – все більшої ваги набуває когнітивний вимір війни, який відбувається в умах, емоціях та цінностях людей. У цьому контексті когнітивна війна є ключовим інструментом сучасної гібридної агресії, що загрожує не лише інформаційній безпеці, а й цілісності національної ідентичності та стабільності держави.

Доповідачка акцентувала увагу на тому, що з початку повномасштабної війни РФ проти України спостерігається масштабна інформаційно-психологічна атака, метою якої є: деморалізація населення; підрив довіри до державних інституцій; розмивання ідентичності через токсичні наративи (про “спільну історію”, “штучну державність”, “русскій мір” тощо); створення когнітивного хаосу як елементу керованого внутрішнього ослаблення.

Отже, підсумувала Т. Бевз, когнітивна війна для України – не теоретичне поняття, а реальність повсякденного політичного, інформаційного та культурного буття.

Загалом, засідання секції «Критичне переосмислення концептуально-теоретичних засад сучасних політичних досліджень: уроки російсько-української війни та зламу міжнародного світового порядку», яке надзвичайно професійно модерував доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політології та державного управління, директор НДІ європейської інтеграції та регіональних досліджень ЧНУ імені Юрія Федьковича Анатолій Круглашов, стало дискусійним майданчиком для глибокого осмислення нових викликів політичної науки в умовах гібридних загроз і воєнного часу.

Учасники секції виявили високий рівень залучення до дискусій, обговорення охоплювали як концептуальні підходи, так і емпіричні кейси сучасної війни, питань суб’єктності, інформаційного опору та теорії безпеки.

Обмін думками засвідчив потребу в нових теоретичних парадигмах, здатних адекватно пояснювати реалії, з якими зіштовхується Україна та світова система в епоху зламу глобального порядку.

У четвер, 29 травня 2025 року, Інститут зовнішньополітичних досліджень за організаційного сприяння ДП «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» провів круглий стіл на тему: «Світовий порядок після завершення Третьої світової війни». 

Модерував захід директор Інституту зовнішньополітичних досліджень, Київського національного університету імені Тараса Шевченка Григорій Перепелиця.  

До активної дискусії доєдналися науковці, викладачі та студенти університетів, а також дипломати.

У межах круглого столу експерти висловили фахові прогнози з таких важливих питань, як:

• трансформація системи міжнародних відносин залежно від балансу сил ‒ між монополярністю, біполярністю, триполярністю та багатополярністю;
• можливість досягнення справедливого миру в умовах Третьої світової війни;
• геополітичні амбіції основних гравців ‒ США, Китаю, росії, Європи та України;
• сценарії демонтажу Ялтинської системи й формування нових альянсів;
• потенціал США та рф до співпраці у стримуванні Китаю;
• імовірність переходу до китайськоцентричного світу;
• межі глобального компромісу для досягнення стабільного миру;
• роль Європи як можливого автономного глобального геополітичного гравця;
• місце України в новій конфігурації світового порядку.

  

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України представляли: Олег Кондратенко, провідний науковий співробітник відділу проблем світового політичного розвитку та Павло Гай-Нижник, провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології. 

8-9 травня 2025 у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулася VI Міжнародна науково-практична конференція «Політичні процеси сучасності: глобальний та регіональний виміри», організована спільно з Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України.

Конференція об’єднала експертів для обговорення:

1. Гібридних викликів сучасній державності.
2. Стійкості інституцій в умовах конфлікту.
3. Ролі України у глобальних політичних трансформаціях

Співробітники відділу політичних інститутів та процесів ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса презентували ключові доповіді:

• Ростислав Балабан (провідний науковий співробітник, кандидат політичних наук) виступив із доповіддю «Україна – пульсар у геополітичному просторі: чому так?», де проаналізував зростаючий вплив України на трансформацію європейської архітектури безпеки.
• Наталія Кононенко (провідний науковий співробітник, кандидат політичних наук) представила дослідження «Неелекторальна легітимація влади в умовах війни: інструменти збереження демократії в Україні», що висвітлює механізми підтримки легітимності влади за умов відсутності виборів.

  

На сайті Інституту (в розділі “Наші видання“) розміщено електронну версію монографії “Адаптивні зміни у функціонуванні політичної системи України в умовах повоєнної відбудови”.

Монографія містить аналіз сценарних підходів до проблем, які мають стати першочерговими для України в період повоєнної відбудови. Увага авторського колективу зосереджена насамперед на питанні про шляхи і механізми оновлення системи правління, інституційної основи політичної системи, про встановлення балансу влади, який забезпечував би як вирішальну роль держави в економічному і соціальному відродженні, так і максимальне повне залучення суспільства до визначення національної стратегії розвитку.

Особливу увагу приділено підвищення ефективності державного управління, продовження демократизації інформаційної, духовної, правової сфер, утвердження у суспільстві загальної справедливості. У монографії розглянуто також питання перспектив участі України у європейському процесі і значенні народної дипломатії для її інтеграції у глобальний простір.

Для науковців, викладачів, здобувачів вищої освіти, для всіх, хто приділяє увагу питанням політичного розвитку країни.

20 травня 2025 року в межах засідання Ради молодих учених Інституту української мови НАН України відбувся майстер-клас на тему «Цифровий арсенал науковця: інструменти, що економлять час і нерви», який провів Ігор Цигвінцев — аспірант відділу політичної культури та ідеології Інституту політичних досліджень НАН України, а також завідувач сектору науково-методичного розвитку інформаційно-цифрової компетентності відділу цифрових освітньо-наукових систем ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти».

У своїй презентації Ігор Цигвінцев детально представив низку цифрових інструментів, здатних значно підвищити ефективність наукової роботи. Зокрема, учасники заходу ознайомилися з можливостями програм Adobe Acrobat Pro (для професійної роботи з PDF-документами), ABBYY FineReader (оптичне розпізнавання тексту), Google Keep (управління нотатками), Citavi (система управління джерелами та цитуванням) та ChatGPT (штучний інтелект для генерації текстів і дослідницької допомоги).

Особливу увагу було приділено інтеграції цих інструментів у повсякденну наукову діяльність, включно з роботою над дисертаціями, підготовкою наукових статей, рецензій та звітів. Майстер-клас мав практичний характер: усі можливості програм демонструвалися наживо, а учасники могли ставити запитання та ділитися власним досвідом.

Захід викликав жвавий інтерес серед молодих науковців. Присутні високо оцінили як актуальність теми, так і подачу матеріалу, підкресливши, що подібні ініціативи сприяють формуванню сучасної цифрової культури в академічному середовищі.

Інститут української мови НАН України, зокрема директор установи академік Павло Гриценко, висловив щиру подяку Ігорю Цигвінцеву за проведення майстер-класу, високий рівень підготовки та практичну користь для наукової молоді.

21 травня 2025 року в приміщенні Міністерства закордонних справ України відбулась лекція для українських дипломатів, що представляли різні департаменти урядового відомства, провідного наукового співробітника відділу етнополітології нашого Інституту, кандидата історичних наук Анатолія Подольського на тему «Історія Голокосту в Україні: вивчення, викладання, пам’ять. Політичні виклики під час російської агресії та війни проти України». Це була перша академічна лекція в рамках нового освітнього проєкту «Дипломатія пам’яті», започаткованого з ініціативи Міністерства закордонних справ України. Захід пройшов у партнерстві з Національним історико-меморіальним заповідником «Бабин Яр» і мав на меті посилити роль дипломатичної служби у збереженні історичної правди в умовах війни.

Виступає Анатолій Подольський

Відкриваючи захід, перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця зазначив: «Сьогодні, коли в центрі Європи знову палає повномасштабна війна, ми розуміємо, що “ніколи знову” — це обов’язок діяти. Саме тому проєкт “Дипломатія пам’яті” має прикладний, практичний характер. Він допоможе нам, дипломатам, краще розуміти сенс історичних подій, а головне — застосовувати це розуміння у щоденній роботі: у міжнародних перемовинах, у діалозі з партнерами, у протидії російській дезінформації, у захисті правди і справедливості». Слухачами першої лекції проєкту були більше 60 українських дипломатів.

Анатолій Подольський, Сергій Кислиця, Роза Тапанова

У своїй доповіді А. Ю. Подольський пояснював, що російська пропаганда активно маніпулює історією, використовуючи її як інструмент гібридної війни.

Науковець зосередив увагу на наступних аспектах цієї складної проблеми:

• Історія українських євреїв – складова історії та культури України;
• Стереотипи і упередження, антисемітизм. Сучасний стан проблеми. Маніпуляції рф;
• Голокост на теренах України – складова історії Другої світової війни. Геноцид євреїв: європейський та український виміри;
• Дослідження та викладання теми Голокосту в суверенній Україні (1991–2025): здобутки і виклики. Сучасна українська історіографія історії Голокосту – складова світової наукової спадщини;
• Політика і культура пам’яті про жертви Голокосту в сучасній Україні: здобутки, проблеми і виклики;
• Інструменталізація росією історії Другої світової війни та історії Голокосту. Використання теми Голокосту, історії євреїв України у інформаційній війні рф проти України.
• Пам’ять про Другу світову війну – поле битви з російським агресором;
• Єврейська громада України, як інтегральна складова українського суспільства. Роль громади під час сучасної війни.

Також на заході виступила директорка Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Роза Тапанова, яка поділилася прикладами проєктів, які реалізує заповідник. Зокрема, вона розповіла про пересувну виставку “Бахмут. Обличчя геноциду 1942/2022” – одну з ініціатив, що демонструють підхід заповідника до осмислення памʼяті через документальну фіксацію та мистецтво. Проєкт «Дипломатія пам’яті» має надважливе значення. В умовах повномасштабного вторгнення Російської Федерації боротьба за українську ідентичність відбувається не лише на фронті, а й у сфері інформаційної політики та історичної пам’яті.

Українські дипломати під час лекції

Мета проєкту – підготовка дипломатів як носіїв правдивого наративу про історію України в контексті геноцидних практик минулого та сучасного.

Докладна інформація про захід на сайті МЗС України.

20–23 травня 2025 року в Карловому університеті в Празі відбулися щорічні спільні семінари (Joint Sessions of Workshops), організовані Європейським консорціумом політичних досліджень (ECPR). Цей захід є однією з найпрестижніших платформ для інтенсивного академічного обговорення в галузі політичної науки.

Анастасія Дегтеренко – провідна наукова співробітниця відділу етнополітики Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України та стипендіатка Фонду імені Герди Генкель – представила свою доповідь на воркшопі “External Influences on Democratisation and Autocratisation: How (Non)Traditional Donor’s Competition Shapes Political Regimes” (https://ecpr.eu/Events/Event/WorkshopDetails/15712).

Під час презентації дослідження «Етнополітичний менеджмент у системі резильєнтності територіальних громад України» Анастасія Дегтеренко.

Тема доповіді Анастасії Дегтеренко: “Ethnopolitical management in the system of resilience of territorial communities of Ukraine” (https://ecpr.eu/Events/Event/PaperDetails/78456).

Дослідниця представила результати проєкту EPES (The Ethnopolitical Experts Survey) та SWOT-TOWS Analysis: аналіз індексів резильєнтності України, кейс-дослідження Українського Північного Приазов’я з фокусом на грецьку громаду, а також модель майбутньої системи етнополітичного управління з елементами штучного інтелекту.

Участь у семінарі надала можливість отримати цінний зворотний зв’язок від провідних європейських дослідників та обговорити перспективи інтеграції українського досвіду в ширший контекст європейських політичних трансформацій.

Робоча група воркшопу «Зовнішні впливи на демократизацію та автократизацію: Як (не)традиційна конкуренція донорів формує політичні режими»

Детальніше про захід: https://ecpr.eu/Events/274

15 травня 2025 року в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбувся черговий семінар в рамках спільного з Варшавським університетом проєкту “Вплив форми політичної системи на якість функціонування державних інституцій: польський та український досвід і перспективи”. Семінар був присвячений фактору ЄС у політичній трансформації Польщі та України. З науковими доповідями з польської сторони виступив професор Ришард Баліцький. З української сторони доповідь представила Галина Зеленько, доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України.

У доповіді «Членство Польщі в Європейському Союзі – трансформації державного устрою та правові виклики» проф. Баліцький зазначив, що шлях Польщі до членства в Європейському Союзі та понад 20 років функціонування в структурах ЄС стали багатим матеріалом для аналізу з перспективи конституційного права. Насамперед, було встановлено дуалістично-кооперативну модель взаємовідносин між національним та європейським правом. Конституція Польщі допускає передачу частини суверенних повноважень, але водночас встановлює межі інтеграції до Європейського Союзу.

А одним з основоположних принципів європейського правопорядку, який вплинув на польську правову систему, є принцип пріоритету права Європейського Союзу. І хоча протягом багатьох років Польщі вдавалося уникати відкритих конфліктів між Конституцією РП і правом ЄС, зокрема, завдяки проінтеграційному тлумаченню національного права та відповідним змінам до основного закону,  останніми роками напруження між польським конституційним ладом і правом ЄС значно зросло, що чітко засвідчили рішення Конституційного трибуналу від 14 липня 2021 р. Професор Ришард Баліцький зазначив, що зрештою, було визначено, що у разі нездоланної колізії між нормою Конституції та нормою права ЄС, яку не можна подолати через сприятливе тлумачення, Конституція має пріоритет. Проте, загострений конфлікт Польщі з інститутами ЄС щодо верховенства права є вкрай небажаним, оскільки загрожує ерозією правової визначеності та узгодженості правового порядку як національного, так і європейського.

Проф. Галина Зеленько у своїй доповіді «Демократизація через конвергенцію: фактор ЄС у соціально-політичному розвитку України» на основі аналізу великого масиву даних, які стосуються індексів ефективності системи державного управління, показники корупції, індексу крихкості та ін. наочно продемонструвала як під впливом вимог щодо членства в  ЄС змінювалися посткомуністичні країни. У фокусі дослідження — роль Європейського Союзу як екзогенного чинника у демократичному транзиті України. Авторка застосовує концепцію «демократизації через конвергенцію», запропоновану Лоуренсом Уайтхедом, для аналізу впливу євроінтеграційного курсу на трансформацію українських політичних інститутів.

Основні тези такі:

• Посткомуністичний транзит має особливості «потрійного переходу» — до державного суверенітету, ринкової економіки та демократії, що формує складні умови для інституційного розвитку.
• Конституціоналізм в Україні має телеологічний характер — норми закріплюють бажаний, а не фактичний стан демократії, що вимагає процесуального доопрацювання законодавства.
• ЄС відіграє ключову роль як зовнішній чинник впливу через механізми умовності (conditionality), створюючи стимули для інституційної модернізації.
• Порівняльний аналіз країн ЦСЄ та України показує: країни, що мали європейську перспективу, продемонстрували стабільніші результати демократизації порівняно з державами поза межами цього впливу. Після 2014 року, з підписанням Угоди про асоціацію та початком реформ, в Україні посилилася інституційна спроможність, що особливо виявляється під час повномасштабної війни з РФ. Конвергенція з ЄС — не механічне копіювання інституцій, а системна адаптація з контролем, підтримкою та умовами. Фактор ЄС не лише сприяє реформам, а й виконує функцію запобіжника від автократизації. Війна з РФ, попри кризовий характер, стала каталізатором прискореної євроінтеграції України, зокрема завдяки наданню статусу кандидата на вступ. На думку доповідачки, майбутнє демократії в Україні значною мірою залежить від здатності країни подолати внутрішні перешкоди і продовжити реформування у відповідності до вимог ЄС. Однак найбільшим викликом є те чи вдасться зупинити Росію і зберегти ЄС в існуючих рамках.

В обговорені доповідей взяли участь представники Варшавського університету та Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, зокрема, Ростислав Балабан, Тетяна Ляшенко, Наталія Кононенко, Світлана Ситник, Карпатського національного університету ім. В. Стефаника та ін.

Ким був Лев Копелєв? Як він пройшов шлях від участі в організації Голодомору до дисиденства й виступів проти радянської влади? Які важливі свідчення доби знаходимо у його книзі «І створив собі кумира»? Про це розповідає Юрій Шаповал, професор, доктор історичних наук.

14 травня — День памʼяті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни, коли ми вшановуємо героїзм і людяність тих, хто, ризикуючи власним життям, рятував єврейські родини від нацистських переслідувань. В цей день, 14 травня 2025 року, провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський дав розлоге інтерв’ю Радіо Культура.

“Якщо нацисти знаходили у тебе єврейську родину, то з тобою не розмовляли, тебе в концтабір не кидали. Убивали не тільки тебе, але й усю твою сім’ю”, – розповідає Анатолій Подольський. За даними ізраїльського меморіалу Яд Вашем, Україна є четвертою у світі державою за кількістю Праведників народів світу (людей, які рятували євреїв під час Голокосту).

Також А. Подольський наголосив, що памʼять про ту війну і про тих людей набуває особливого смислу в контексті злочинів російських окупантів, які вони чинять на українській землі нині. Вона допомагає нам сьогодні боротися з ворогом, який використовує проти України не лише танки і гармати, але й спотворену картину нашого минулого. Колись український історик Орест Субтельний, порівнюючи український та єврейські народи, зазначав, що основною їхньою спільною рисою є те, що вони були бездержавними багато століть. Під час Другої світової ані євреї, ані українці не мали своєї власної держави, що обернулося для обох народів страшною трагедією.

Вшанування Праведників — це не лише акт історичної справедливості, але й моральний обов’язок суспільства. Ці історії демонструють, як людяність і співчуття можуть перемагати навіть у найтемніші часи.

Повний текст та аудіозапис розмови з А. Подольським.

На сайті Інституту (в розділі “Наші видання“) розміщено електронну версію монографії “Суспільно-політична солідарність в Україні в умовах війни”.

Монографія містить аналіз стану єдності українського суспільства на основі концептуалізації феномену солідарності, у т. ч. у його суспільно-політичному прояві. Розглянуто значення суспільно-політичної солідарності для національної стійкості країни, оцінено її рівень в умовах національних випробувань, в т. ч. залежно від розвитку воєнної ситуації.

Проаналізовано роль таких факторів солідаризації українців, як діяльність державно-політичних інститутів, національної еліти, організацій громадянського суспільства, народної самоорганізації. Розглянуто значення колективної історичної пам’яті для політичної консолідації українського населення.

Днями у видавництві «ФОЛІО» вийшла друком книга головного наукового співробітника нашого інституту, доктора історичних наук, професора Юрія Шаповала «Микола Хвильовий». Видання присвячене письменнику й публіцисту Миколі Хвильовому (1893–1933). Авторська розвідка, унікальні документи й матеріали показують драму, породжену життям митця «під прицілом» партійних і чекістських органів.

Обкладинка книги Ю. Шаповала.

Кожна його книжка викликала суспільний резонанс і реакцію влади, з якою він вів своєрідну гру. Людина неприборканого темпераменту, він не хотів виконувати «соціальні замовлення», накинені згори, наважився на критику політики лідерів російського більшовизму щодо України. Комуністичні спецслужби вважали Миколу Хвильового «українським шовіністом», постійно стежили за письменником і готували його фізичне знищення. Передбачаючи те, що може трапитись з ним, Хвильовий покінчив життя самогубством 13 травня 1933 року.

Оголошення про вечір.

13 травня 2025 року у київському Будинку кіно відбувся велелюдний вечір під назвою «Хвилеріз. Національна історія в контексті трагедії Українського Ренесансу. До річниці смерті Миколи Хвильового». Модерував на вечорі кінознавець, кінокритик, сценарист Сергій Тримбач. Академік НАН України Микола Жулинський зробив доповідь про життя і творчість М.Хвильового.

Під час обговорення. Зліва направо:  Микола Жулинський, Юрій Шаповал, Сергій Тримбач.

Юрій Шаповал представив не лише свою книгу, а й документальний фільм, який він (в якості співавтора сценарію і ведучого) зробив ще у 2009 році разом з режисеркою Іриною Шатохіною. Перегляд стрічки викликав великий інтерес присутніх.

Юрій Шаповал і голова Національної спілки кінематографістів України Сергій Борденюк.

15 травня 2025 року в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбулась презентація аналітичної доповіді «Росія в стилі мілітарі», яка була підготовлена у рамка проєкту «Суспільно-політичні трансформації в РФ: ризики для Європи та світу» ГО «Інститут трансформації Північної Євразії», що реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Модерувала захід наша колега – д. політ. н., проф., завідувачка відділу політичних інститутів та процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько.

З доповіддю виступила кандидат історичних наук, член правління ГО „Інститут трансформації Північної Євразії Ірина Павленко. У своїй промові авторка наголосила, що збройна агресія Росії проти України стала наслідком широко спектру внутрішніх перетворень в РФ, в основі яких лежала ідея імперського відродження. А початок широкомасштабної агресії Росії проти України у 2022 році та, у першу чергу, невдача із реалізацією початкового плану швидкого захоплення сусідньої країни, внаслідок чого «Спеціальна воєнна операція» переросла у тривалу війну високої інтенсивності, що, у свою чергу, спровокувало ще більшу концентрацію політичного режиму в РФ, набуття ним тоталітарних ознак, нового перерозподілу економічних ресурсів.

Говорячи про систему ухвалення рішень – тобто політичне управління Росією, дослідниця наголосила на тому, що, на її думку, ніяких «Веж Кремля» не існує і ніколи не існувало. Більше того, тривала популярність даної теорії вельми негативно позначилася на адекватності аналізу та розуміння Росії і завдала чимало шкоди. Що стосується санкцій та методів впливу, які погіршують економічну ситуацію саме у Москві, то тут, на думку Ірини Павленко, найбільш корисною може стати стратегія «тисячі порізів» – дрібних регіональних бунтів. Тобто, соціальні пожежі мають спалахувати саме у регіонах, носити масовий і постійний характер, забираючи в режиму сили, увагу та ресурси на вирішення регіональних проблем.

В обговоренні доповіді взяли участь співробітники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України к.політ.н., пров. н.с. Ростислав Балабан, д. політ. н., проф., головний н. с. Василь Козьма, д. іст. н., проф., зав. відділу політичної культури та ідеології Юрій Ніколаєць, а також представники інших науково-аналітичних установ – Андрій Магера, Юлія Каждобіна, Володимир Горбач, Володимир Нагірний, Валерій Димов та ін.

12 травня 2025 року на запрошення кафедри публічної політики Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка, в рамках дисципліни «Конфліктологія» (для студентів-заочників) відбулася гостьова лекція «Конфлікт у добу когнітивних війн: агонізм як модель демократичного спротиву» головного наукового співробітника відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту Тетяни Бевз.

У центрі уваги – концепція агоністичної демократії як інтелектуальної відповіді на загрози політичної поляризації, популізму та маніпуляцій свідомістю.

Т. Бевз зазначила, що сучасний світ занурений у хвилі гібридних та когнітивних війн, де боротьба за вплив відбувається не лише на полях битв, а у головах громадян. Когнітивна війна – це стратегія впливу, яка використовує інформаційні технології, фейки, маніпуляції та емоційне навантаження для зміни поведінки, уявлень і рішень населення. У цьому середовищі традиційна політика змінюється: зростає поляризація, дегуманізація опонентів і недовіра до інституцій. У цьому контексті концепція агонізму, запропонована Шанталь Муфф, набуває нового змісту. Вона дає змогу осмислити політичний конфлікт не як загрозу стабільності, а як норму демократичного співіснування, де політичні суперники визнають право один одного на існування. У добу когнітивних війн, агоністична демократія – не лише політична теорія, а стратегія виживання відкритого суспільства.
 

У лекції для аналізу було використано три кейси України: 1) дискусії про мову, декомунізацію, ідентичність; 2) парламентські баталії: ритуалізація конфлікту чи загроза демократії?; 3) політика пам’яті: боротьба за наративи та ідентичність. Усі три кейси демонструють, що Україна має потенціал для агоністичної демократії, проте часто цей потенціал стримується спокусою до антагонізму, делегітимації, або інституційної слабкості.

Добірка зарубіжних кейсів (Brexit – Велика Британія: конфлікт ідентичностей; Чилі – Конституційний референдум (2019–2022): агоністична трансформація: США – рух Black Lives Matter (BLM); Франція – рух “жовтих жилетів”; США, 2016–2020: втручання у вибори через Facebook, Twitter, бот-мережі (російська «фабрика тролів», IRA)) Індія – дебати навколо Закону про громадянство (CAA) ), які були використанні в лекції, ілюструють конфлікт як норму політичного життя в дусі агоністичної демократії, а також демонструють, як когнітивні війни можуть трансформувати політичний дискурс у демократичних суспільствах.

Підсумовуючи, лекторка наголосила, що майбутнє демократії залежить від здатності мислити критично і сперечатися відповідально. У світі, де когнітивні війни стали частиною гібридної агресії, агонізм – це не лише модель політичного устрою, а й стратегія виживання демократичних суспільств.

Активна дискусія, велика кількість запитань до лектора та схвальні відгуки з боку учасників засвідчили значний інтерес до порушеної теми як серед викладачів, так і студентської аудиторії.

На сайті Інституту (в розділі “Наші видання“) розміщено електронну версію Проєкту стратегії адаптивних змін політичного поля України в умовах повоєнної відбудови.

Проєкт стратегії підготовлений за підсумками виконаного у 2024 р. в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України цільового наукового проєкту «Адаптивні зміни політичного поля України в умовах повоєнної відбудови» No ДР 0123U100899 за бюджетною програмою КПКВК 6541230.

У документі охоплено коло найбільш актуальних питань, що їх доведеться вирішувати в Україні під час відбудови – інституційних змін у політичній системі країни, взаємовідносини влади і суспільства, інтеграція політичного поля України у глобальний простір.

«Розуміння України воєнного часу» – так називалася міжнародна конференція, що відбулася 25 квітня в Університеті Джорджа Вашингтона, де у вступній сесії на тему “Українська ідентичність та культура вдома і за кордоном” взяв участь д-р Микола Рябчук, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

У своїй презентації учений проаналізував зміни в українській культурі останніх десятиліть, що забезпечили її трансформацію у публічному сприйнятті з носія й охоронця національної традиції в рушія і втілення європейської модерності. У квітні д-р Рябчук також прочитав серію гостьових лекцій про сьогоднішню Україну в чотирьох американських університетах – Пенсильванському, Берклі, Університеті штату Індіана у Блумінгтоні та Університеті Вашингтона в Сіетлі.

В усіх своїх виступах Микола Рябчук підкреслював актуальну потребу розвінчування російських імперських наративів, які все ще проникають у тексти й свідомість американських авторів і політиків.

(більше…)

На сайті Інституту (в розділі “Наші видання“) розміщено електронну версію аналітичної доповіді “Політична безпека України: проблема стабілізації політичного поля країни. Прогнозна оцінка, механізми забезпечення”. 

(більше…)

5 травня 2025 року в онлайн-форматі відбувся чергоовий  Регіональний діалог політологічних асоціацій. У заході взяли участь представники 14 національних і регіональних політологічних асоціацій Європи.

Від Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України та Асоціації політичних наук України (АПНУ) в обговоренні взяла участь д.політ.н., професор Галина Зеленько.

Серед тем цьогорічного Діалогу:

• Штучний інтелект: учасники обговорили, як ШІ змінює викладання і наукову діяльність у галузі політології. Було порушено питання адаптації дослідницьких практик, використання алгоритмів для аналізу політичних процесів і виклики, пов’язані з етичними стандартами у застосуванні цифрових інструментів.
• Академічна свобода: розглядалися наслідки політичної поляризації, неліберальних тенденцій та авторитаризму для національних політологічних спільнот. Учасники поділилися досвідом захисту автономії наукових установ, реагування на політичний тиск і підтримки незалежності досліджень.

У Діалозі взяли участь представники асоціацій політичної науки Бельгії, Хорватії, Данії, Фінляндії, Грузії, Угорщини, Італії, Польщі, Сербії, Словаччини, Швейцарії,  Туреччини, України, Великої Британії та Північної асоціації політичної науки.

Діалог засвідчив високий рівень зацікавленості академічної спільноти у спільному реагуванні на трансформації в освітньо-науковій сфері та необхідність міжнародної солідарності в захисті професійних стандартів.

(більше…)

У британському виданні The London weekly вийшла редакційна рецензія на книгу старшого наукового співробітника відділу етнополітології нашого Інституту, доктора історичних наук Олега Козерода під назвою “Випробування цінностей Європи: єврейське життя між обіцянкою та ризиком”. У рецензії проведений аналіз розділів монографії Олега Козерода ‘Modern EU policy on development and protection of Jewish communities: declarations and realities”.

Автор рецензії робить висновок щодо основних значних наукових внесків:

– Систематичний аналіз Стратегії ЄС (2021–2030): Козерод пропонує один з найдетальніших пост-імплементаційних аналізів цієї рамки в сучасних дослідженнях, підкреслюючи як її політичну новизну, так і структурні обмеження.

– Порівняльні національні тематичні дослідження: Детальний аналіз Франції, Німеччини, Австрії, Іспанії, Португалії, Нідерландів, Польщі та інших країн надає цінну порівняльну перспективу щодо того, як норми ЄС впроваджуються в національну практику.

– Ідентичність та демографічна трансформація: аналіз єврейської ідентичності в Європі, міграційних тенденцій та зміни поколінь емпірично обґрунтований масштабними соціологічними дослідженнями.