Укр | Рус | Eng

 

Новини

ХІІІ Жовтневі читання «Революції в політичній історії України».

13-10-2017 11:54

10 жовтня 2017 р. в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбулися чергові ХІІІ Жовтневі читання. Саме символізм «17-го року» цього разу визначив тему Читань: «Революції в політичній історії України».

Директор Інституту О. О. Рафальський (ліворуч) та заступник директора О.М. Майборода (праворуч) у президії конференції

Директор Інституту О. О. Рафальський (ліворуч) та заступник директора О.М. Майборода (праворуч) у президії конференції

Революційні події, що розгорнулися 100 років тому, мали доленосне значення для народів, що перебували у складі Російської імперії, докорінно змінивши поступальний хід їхньої історії. В Україні революція мала власну специфіку, яка відрізнялася від імперського центру в першу чергу поєднанням соціальних і національних революційних гасел. Однак на відміну від більшовицької, українській революції не судилося перемогти. Від 1917 р. Україна не раз ставала ареною подій, які тією чи іншою мірою прийнято вважати революціями: це й розпад СРСР у 1991 р., й події 2004 та 2013-2014 рр.

Сучасна політична наука констатує багатозначність самого терміну «революція» і відповідності тих чи інших подій на предмет їх «революційності», що спричиняє жваві дискусії у науковому середовищі з приводу радикальних змін, означуваних цим терміном, що, своєю чергою, спричиняє необхідність сучасної концептуалізації поняття «революція».

На обговорення було поставлено такі питання:

  1. Революційні біфуркації: причини, чинники, наслідки.
  2. Революційні інструменти: радикалізм, екстремізм, поміркованість.
  3. Революційні очікування і результати: соціальний і національний  аспекти.
  4. Революційні актори: рухи, партії, організації, лідери.
  5. Революційні імпульси на зовнішньополітичне оточення.

О. О. Рафальський виголошує вступне слово

О. О. Рафальський виголошує вступне слово

У Жовтневих читаннях взяли участь відомі українські вчені, дослідники та експерти, які у своїх доповідях порушували цілий ряд важливих питань, починаючи від дослідження питання специфіки використання терміну «українська революція» у науковому дискурсі, і закінчуючи аналізом неформальної соціально-політичної онлайн-комунікації як новітнього чиннику соціальної напруженості у сучасному суспільстві.

Т. А. Бевз

Т. А. Бевз

Відкрила обговорення доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, головний науковий співробітник відділу соціально-політичної історії Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Т. А. Бевз з доповіддю на тему: «"Українська революція" у науковому дискурсі: суперечності оцінок і висновків». Дослідниця представила результати наукових пошуків, що стосуються використання терміну «українська революція», трансформації назви і хронології, які відбулися у вітчизняній науці за роки незалежності. Охарактеризувала внесок української науки, діаспорних вчених, зарубіжних дослідників. Підкреслила відмову від використання терміну «громадянська війна», наголосила на принциповій відмінності української революції від російської, яка полягає в іншій політичній програмі і національному характері самих революційних подій. Зазначила, що сучасний український історичний дискурс має цілу низку дискусійних питань, які потребують уточнення і подальшого вивчення. Зокрема, це і трактування терміну «українська революція», і верхня межа революційних подій – адже маємо кілька варіантів: 20-ий, 21-ий роки, 1914–1923 рр., і навіть 1928-29-ий роки. Наголосила, що багато аспектів феномена української революції 1917–1921 рр. досі не мають наукового осмислення, величезною науковою проблемою залишається відсутність фундаментальних праць з історії української революції, особливо в рік 100-ліття революції, подальшого дослідження потребує вкрай актуальне питання – роль революцій у суспільному прогресі. Підсумовуючи, зазначила, що українська революція 1917–1921 рр. – біфуркаційна точка руху до державності і відродження української нації.

М. С. Кармазіна

М. С. Кармазіна

Доповідь доктора політичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, завідувача відділу соціально-політичної історії Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України М. С. Кармазіної мала назву «Більшовицький переворот 1917 р. у рефлексіях сучасників». Аналізуючи дискурс світових ЗМІ і загалом зарубіжних вчених, дослідниця виділила цікавий з наукової точки зору акцент – появу в текстах наукових публікацій таких означень, як «новий погляд», «нова історія», «нове прочитання». Зазначила, що наукова література останніх років засвідчує розширення кола питань, розвінчання найбільш усталених і поширених міфів – і більшовицьких, і російських. Серед них, зокрема, питання вивчення механізмів фінансування більшовицького перевороту, якість більшовицької еліти, стан здоров’я більшовицького лідера. Окрема увага доповідача була присвячена вивченню специфіки російського дискурсу жовтневих подій, особливостям путінської політики пам’яті, загальному рівню свідомості російських мас. Підсумовуючи, зазначила, що світ не перестає переосмислювати уроки комунізму, особливо такі, як жорстокість, популізм, обман і маніпуляції.

О. Є. Лисенко

О. Є. Лисенко

З доповіддю на тему: «Проблеми організації духовно-релігійного життя в контексті української революції (1917–1921)» виступив О. Є. Лисенко – доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України. У своєму виступі дослідник означив пунктири історії національно-релігійних рухів на теренах України, відзначив обережне ставлення до релігії лідерів української революції, які не виявляли в цьому питанні особливої зацікавленості. Висвітлив специфіку релігійної політики уряду Центральної Ради, гетьмана П. П. Скоропадського. Проводячи аналогії з сучасністю, висловив власні міркування щодо вирішення складних конфесійних проблем. На думку дослідника, спроба їх політичного вирішення приречена на неуспіх, в будь-якому разі матиме величезні проблеми. Інструменти для вирішення складних конфесійних проблем мають бути витонченими, мати комплексний характер – не можна вирішити релігійне питання у відриві від вирішення соціальних проблем. Ще одна обов’язкова, на думку вченого, передумова – проведення величезної і масштабної освітньої кампанії.

Ю. В. Якименко

Ю. В. Якименко

Заступник генерального директора, директор політико-правових програм Центру Разумкова, шеф-редактор журналу «Національна безпека і оборона», кандидат політичних наук Ю. В. Якименка виступив із доповіддю на тему «Революції 2004 і 2014 рр. в Україні: роль політичних акторів, політико-правові та суспільно-політичні наслідки». Дослідник проаналізував спільні і відмінні риси революцій 2004 та 2014 рр., причини їх виникнення. Головною відмінністю цих подій, на думку доповідача, є їх характер: мирний і безкровний помаранчевої революції 2004 р., яка завершилась фактичною перемогою і зміною влади, і кривавий, трагічний характер Революції гідності – спочатку проти політичного режиму, а потім – проти зовнішнього агресора. Якщо перша революція від самого початку розвивалася за сценарієм мирного ненасильницького спротиву, то друга, навіть за наявності кількох фаз у її перебігу,  з самого початку характеризувалася орієнтацією влади на застосування силових методів. Дослідник також проаналізував причини і специфіку ситуацій, які спричинили різні сценарії, і, відповідно, їх кардинально різні наслідки. Підсумовуючи, зазначив вкрай небезпечну тенденцію, яку фіксують останні соціологічні дослідження, а саме – так зване «повзуче» розчарування населення у владі та її діях. При такій тенденції постає вкрай важке і небажане запитання – чи призведе ця тенденція до чергової революції.

С. В. Віднянський

С. В. Віднянський

З доповіддю на тему: «Взаємовідносини України і Європейського Союзу після Помаранчевої революції: потенціал і нереалізовані можливості» виступив С. В. Віднянський – доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, завідувач відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії України НАН України. Вчений дослідив геополітичний характер революцій в Україні, їх вплив на перебіг світового процесу, загалом – світовий резонанс цих подій. Зазначив, що має місце феномен «незавершених революцій» в історії незалежної України. Виділив 5 періодів налагодження співпраці України з Європейським Союзом. Наголосив, що революція 2013–2014 рр. за своїми геополітичними наслідками може мати навіть більше геополітичне значення, ніж розпад СРСР, а вступ України до ЄС наповнить його новими смислами.

Н. Л. Бойко

Н. Л. Бойко

Завершила наукове зібрання кандидат соціологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту соціології НАН України Н. Л. Бойко з доповіддю на тему: «Неформальна соціально-політична онлайн-комунікація – новітній чинник соціальної напруженості у сучасному суспільстві». Дослідниця зазначила, що інтернет стає вкрай важливим чинником політичного процесу в Україні. Навела загальну характеристику інтернет-користувачів в Україні, зупинилась на особливостях соціально-громадянської активності українців в інтернеті, виділивши при цьому кілька блоків активності – найбільшими з яких є інформаційний та емоційний. Зазначила, що 2015 рік став роком збільшення неформальної онлайн-активності українців, зараз рівень напруженості зменшується. Виділила фактори, які викликають підвищення рівня напруженості в онлайн-дискусіях – у першу чергу, бойові дії на Сході нашої держави і зростання рівня безробіття в країні.

У заключному слові директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса Національної академії наук України доктор історичних наук О. О. Рафальський підкреслив важливість наукових дискусій, їх величезну роль у процесі наукового пізнання, а також наголосив на необхідності глибокого і всебічного, у тому числі й політологічного, аналізу змін, що відбуваються в українському суспільстві.

Учасники Жовтневих читань

Учасники Жовтневих читань

З ПРОГРАМОЮ XIII ЖОВТНЕВИХ ЧИТАНЬ МОЖНА ОЗНАЙОМИТИСЯ ТУТ

На головну сторінку Карта сайту Контакти