7–8 грудня 2023 року відбувся ІІ Всеукраїнський форум „Українське суспільство в умовах війни: незламність, єднання, перемога”. Організаторами заходу були Університет Григорія Сковороди в Переяславі та Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Відомі українські інтелектуали, політики, державні службовці,  науковці, викладачі взяли участь у експертному обговоренні проблем збереження високого рівня консолідації українського суспільства, продовження євроінтеграційних реформ, шляхів та засобів здобуття перемоги в російсько-українській війні, відновлення суверенітету, територіальної цілісності та повоєнної відбудови.

Під час робота Форуму

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України в роботі Форуму представили наші колеги: виконувач обов’язків завідувача відділу політичної культури та ідеології, доктор історичних наук, професор Юрій Ніколаєць, головний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології, доктор політичних наук, професор Віктор Войналович, головний науковий співробітник відділу етнополітології, доктор політичних наук, професор Олег Калакура, провідний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів, кандидат політичних наук Ростислав Балабан, молодший науковий співробітник відділу етнополітології, кандидат історичних наук Валерій Новородовський.

Учасники Форуму в Переяславі

У своїх виступах вони наголосили на важливості співпраці законодавчої та виконавчої влади з представниками інститутів громадянського суспільства в різних сферах української резильєнтності: управлінській, військовій, інформаційній, освітній, духовній та культурній.

Програма  ІІ Всеукраїнського форуму „Українське суспільство в умовах війни: незламність, єднання, перемога”

10 грудня 2023 року на базі університету „Київська школа економіки”, відбулись XVIІ міжнародні соціологічні читання пам’яті Н. В. Паніної та Ю. І. Яковенка „Українське суспільство і соціологи перед викликами війни та повоєнного розвитку”.

Організатором наукового заходу виступив Інститут соціології НАН України, Соціологічна асоціація України, Соціологічний центр імені Н. В. Паніної. Зібрання викликало великий інтерес вітчизняних вчених та було покликане на фаховому рівні обговорити широке коло питань пов’язаних з проблемами дослідження трансформаційних процесів, що відбуваються в українському суспільстві в умовах війни.

В межах міжнародного науково заходу було презентовано дві колективні монографії:

• „Українське суспільство в умовах війни. Рік 2023” / за редакцією Є. І. Головахи та С. О. Макеєва. (Інститут соціології НАН України);
• „Політична система України: конституційна модель та політичні практики” / Кол. авт.: Зеленько Г. І. (кер.,наук. ред.) та ін. (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України).

Галина Зеленько

Завідувач відділу політичних інститутів та процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько, презентуючи доробок наших колег зазначила, що колектив авторів намагався детально розібратися і структурувати усі підсистеми політичної системи й проаналізувати її прикладні прояви в Україні, давши відповідь на ряд нагальних питань, серед яких, зокрема такі: упущення, які практично унеможливили дієвість окремих елементів встановленої конституційної моделі та, як наслідок, генерували їх слабку інституційну спроможність; правильність та доцільність зробленого політичного вибору при здійсненні інституційного будівництва тощо. Однак головне, це пошук інструментів усунення наявних проблем, які наразі унеможливлюють подальший повноцінний демократичний розвиток України.

Ростислав Балабан, Євген Головаха, Галина Зеленько, Наталія Кононенко, Василь Козьма

У роботі конференції взяли участь науковці відділу політичних інститутів та процесів нашого Інституту: головний науковий співробітник, доктор політичних наук, професор Василь Козьма, провідний науковий співробітник, кандидат політичних наук Ростислав Балабан, провідний науковий співробітник, кандидат політичних наук Наталія Кононенко, старший науковий співробітник, кандидат політичних наук Ірина Овчар.

Українська позапартійна громадська спілка „Аспен Інститут Київ” є членом міжнародної мережі Аспен Інститутів. Спілка підтримує становлення ціннісно-орієнтованого лідерства, сприяє розвитку культури діалогу та створює можливості для обміну ідеями, залучає до діалогу лідерів  бізнесу, державного врядування, представників академічної спільноти, медіа, культурних проєктів та громадянського суспільства.

25 листопада „Аспен Інститут Київ” провів семінар „(Пере)осмислення суспільного договору України”. У семінарі взяли участь народні депутати України, представники Кабінету Міністрів України, судової влади, бізнесу, благодійних фондів, наукових установ, військовослужбовці, державні службовці.

Обговорювалися питання, пов’язані з актуальними проблемами сьогодення. Під час семінару йшла мова про:

• Потребу у просвітництві на всіх рівнях: виховання, формальну та неформальну освіту.
• Питання моралі та етики в часи викликів; їхній вплив на інститут репутації, спроможність брати на себе відповідальність.
• Консолідацію суспільства і (де)централізацію та їх забезпечення/підтримку.
• Реалізацію запиту на безпеку з дотриманням усіх основоположних прав людини.
• Економічну складову суспільного договору у контексті забезпечення економічних свобод, податкової політики та підтримки приватного сектору.
• Інвестиції у розвиток людського капіталу.
• Посилення престижу публічної служби та залучення до неї нових кадрів через гідну заробітну плату і повагу до публічних службовців.
• Роль держави та взаємодію із суспільством з акцентом на моделі сервісної держави з людиноцентричною системою.

Наталія Кононенко серед учасників семінару

В роботі семінару та в обговоренні окреслених проблем взяла участь кандидат політичних наук, провідний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Наталія Кононенко. Зокрема, вона акцентувала на тому, що одним з фокусів суспільної угоди має стати збереження і вдосконалення демократії в Україні.  Крім того, науковця звертала увагу присутніх на те, що й за нинішніх умов – повномасштабного російського воєнного вторгнення в Україну – творення суспільної  угоди не може заміняти процес вдосконалення держави та її інституцій.

На сайті Інституту, в розділі „Наші видання”, розміщено електронну версію рецензованого збірника наукових праць „Україна: Консолідація. Соборність. Звитяжність. Вчинковість”.

До збірника увійшли матеріали VI круглого столу „Історія в нас і ми в історії: психологія історичної пам’яті” (спецпроєкт „Україна: Консолідація. Солідарність. Єдність”, 19 жовтня 2022 року) та VII круглого столу „Історія в нас і ми в історії: психологія історичної пам’яті” (спецпроєкт „Цивілізаційна суб’єктність України – Соборність. Звитяжність. Вчинковість”, 19 жовтня 2023 року).

Видання здійснено в межах Програми спільної діяльності НАН України та НАПН України, Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, а також – згідно з планом реалізації науково-дослідної роботи відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України „Концепція соборності України: витоки, еволюція, політична актуальність” (державний реєстраційний номер: 0122U000572).

25 листопада 2023, коли вся країна відзначала 90-і роковини вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні, провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат історичних наук Анатолій Подольський дав ТРК „Київ” інтерв’ю, присвячене цим трагічним подіям минулого століття.

Під час інтерв’ю науковець наголосив на важливості вшанування пам’яті жертв Голодомору – особливо сьогодні – під час російської війни проти України. Ця пам’ять допоможе нам вистояти й перемогти ворога. А. Подольський зазначив, що нинішній злочинний російський політичний режим є продовженням сталінської політики ненависті до України та українців. Саме в часи суверенності України сформувалась правдива політика і культура пам’яті про людей, що загинули в роки Голодомору. Саме така пам’ять повертає жертвам гідність і допомагає українському суспільству сьогодні поважати та співчувати тим, хто в ті роки протистояв комуністичним злочинам і сьогодні подолати ворога.

Під час інтерв’ю

Також А. Подольський під час свого виступу на телеканалі провів історичні паралелі між злочинами комунізму, нацизму, рашизму. Тоталітарні ідеології завжди були й залишаються найбільшою загрозою людству – наголосив науковець.
Відеозапис інтерв’ю

На сайті Інституту, в розділі „Наші видання”, розміщено електронну версію наукового фахового видання – журналу „Політичні дослідження” (№ 2 (6)’ 2023), засновником і видавцем якого є Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

В черговому номері журналу опубліковано статті з проблем теорії та історії політичної науки, дослідження політичних інститутів та процесів, політичної культури та ідеології, наукові розвідки з проблем етнополітології та етнодержавознавства.

Приймання рукописів статей до чергового номера журналу розпочнеться в січні наступного року.

16–17 листопада 2023 року у  Варшаві відбулась міжнародна конференція на тему „Майбутнє і проблеми видання джерел до історії ХХ століття”. Організатором був Інститут національної памʼяті Республіки Польща (ІНП РП) та Історичний інститут Варшавського університету. У виступах дослідників з Польщі, Німеччини, Сполучених Штатів Америки, Румунії, України було охоплено широкий спектр питань, повʼязаних з виданням архівних та інших джерел. Насамперед – європейської політичної історії ХХ століття.

     У роботі конференції взяли участь вчені з України: головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук Сергій Кокін, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України, кандидат історичних наук Андрій Когут.

Під час роботи конференції (фото Ю. Шаповала)

Ю. Шаповал виступив з доповіддю на тему „Видання спогадів, щоденників і документів першого секретаря ЦК Компартії України Петра Шелеста “Справжній суд історії ще попереду”. Проблеми, досвід, значення”.

Велику увагу на конференції було приділено польсько-українській співпраці в опрацюванні та виданні важливих джерел про сторінки спільної історії.

 На фото зліва направо: Сергій Кокін, доктор історії, Йоланта Карбаж-Віліньська, наукова співробітниця відділу ІНП РП у Гданьску,   Юрій Шаповал, доктор історичних наук, професор, Мажена Крук, директорка Архіву ІПН,  Андрій Когут, доктор історії,Марцин Маєвський, науковий співробітник Архіву ІНП РП 

На сайті Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України в розділі „Наші видання” розміщено текст монографії старшого наукового співробітника відділу теорії та історії політичної науки, кандидата історичних наук М. В. Горбатюка „Політична еліта Вінниччини: організаційні, аксіологічні й поведінкові моделі”.

У монографії на основі широкого кола різнопланових джерел і літератури досліджено процес становлення регіональної політичної еліти Вінниччини – проаналізовано її структуру на різних історичних етапах, а також головні механізми рекрутування та канали просування елітних акторів. Показано іманентний зв’язок старої компартійної еліти радянського часу із сучасною регіональною політичною елітою Вінниччини. Виявлено та охарактеризовано ключові цінності та ідентичності регіональної еліти, встановлено, що реальні цінності різко контрастують із декларованими. Детально висвітлено політичну поведінку представників політичної еліти регіону. З’ясовано важливу роль неформальних зв’язків та практик у формуванні, структуруванні та функціонуванні політичної еліти області.

Розрахована на вчених-суспільствознавців, політиків, експертів та усіх, хто цікавиться регіональними політичними елітами в Україні.

Текст монографії (PDF)

26 жовтня провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології Микола Рябчук виголосив доповідь на тему „Повернення геополітики? Російська війна в Україні й перспективи нового світового ладу” у Славістичному дослідницькому центрі Хоккайдоського університету (м. Саппоро, Японія).

На його думку, неспровокована російська агресія – це надзвичайно серйозний виклик не лише для України як головної жертви брутального російського нападу, а й для всієї світової політики та економіки, міжнародного права, інституцій та підставових ліберально-демократичних цінностей і засад. Архаїчна концепція „геополітики”, інкорпорована у Росії до імперської ідеології й некритично засвоєна багатьма західними „політичними реалістами”, традиційно перебільшує роль „твердої сили”, яка буцімто надає окремим націям ексклюзивні права й упривілейовує їхні „спеціальні інтереси” на міжнародній арені, й ігнорує натомість „м’яку силу” альтернативних концептів – свободи, гідності, суверенітету, хоча сама вона мобілізує малі й буцімто „неісторичні” нації до опору, захищає їхню суб’єктність й відвертає від ролі пішаків на геополітичній шахівниці.

Микола Рябчук

Україна наочно підтверджує мобілізаційну спроможність цієї м’якої сили та її ефективність у національно-визвольній, антиколоніальній війні з набагато сильнішим противником. Від перемоги України у цій війні великою мірою залежатиме новий світовий лад, так само як і великий світовий нелад цілком може стати наслідком української поразки.

Журнал „Політичні дослідження”, засновником і видавцем якого є Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, внесено до міжнародної наукометричної бази Index Copernicus.

Журнал увійшов до індексаційної бази ICI Journals Master List.  До цієї бази входять наукові видання, які пройшли багатоступеневий процес параметричної оцінки. Основними вимогами до видань, які внесено до переліку тих, що індексуються, є дотримання редакцією принципів прозорої діяльності, академічної доброчесності, підтвердження якості роботи редакції, редакційної колегії та рецензентів видання.

Наукові видання, що відповідають критеріям та умовам індексації, одержують індекс ICV (Index Copernicus Value), який є показником рівня розвитку наукового журналу та його наукового впливу.

7 листопада 2023 року в Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова відбувся Всесвітній конгрес дослідників Голодомору „Непокарані геноциди повторюються!”. Науковий захід було приурочено 90-м роковинам пам’яті українців, знищених у 1932–1933 роках комуністичним тоталітарним режимом. Серед співорганізаторів Конгресу – Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

На пленарному засіданні конгресу з науковою доповіддю „Історичні паралелі між злочинами комунізму, нацизму, рашизму. Тоталітарні ідеології як загроза людству. Український вимір” виступив провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський. У своєму виступі науковець головну увагу приділив порівнянню антиукраїнської політики сталінського, комуністичного режиму в СРСР у 30-і роки минулого століття та антиукраїнській пропаганді й російській воєнній агресії проти України з боку путінського політичного режиму. Доповідачем була обґрунтована теза про історичні зав’язки та історичні паралелі між злочинами комунізму та злочинами рашизму проти українців в ХХ–ХХІ століттях.

Під час роботи Конгресу

Під час роботи Конгресу з доповідями виступили Павло Гриценко, д.ф.н., професор, директор Інституту української мови НАН України, Василь Марочко, д.і.н., професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, Георгій Папакін, д.і.н. професор, директор Інституту української археографії та джерелознавства НАН України, Костянтин Колесніков, д.і.н.,  професор, завідувач кафедри історії Академії митної служби України, Володимир Дутчак, військовослужбовець бригади „Азов” Національної гвардії України, к.і.н., Вікторія Малько, д.і.н., керівниця Центру дослідження Голодомору Каліфорнійського університету м. Фресно, інші українські й зарубіжні науковці.

За результатами роботи Конгресу було ухвалено відповідну резолюцію.

3 листопада 2023 року у  Відні, столиці Австрії, відбулась міжнародна конференція на тему „Голодомор і геноцид”. Організатором був Інститут східноєвропейської історії Віденського університету та Австрійсько-українська комісія істориків. Зібрання викликало великий інтерес австрійських вчених-гуманітаріїв та було покликане на фаховому рівні обговорити питання про місце Голодомору 1932–1933 років в Україні в контексті вивчення явища геноциду в історії людства у ХХ і ХХ століттях.

На конференцію було запрошено пʼять доповідачів, кожен з яких мав півгодинний виступ для висвітлення актуальних проблем за темою міжнародної конференції. Відкрив роботу конференції та виступив зі вступною доповіддю директор Інституту східноєвропейської історії Віденського університету професор Вольфганг Мюллер. Швейцарський історик, професор Андреас Каппелер, який є іноземним членом Національної академії наук України, присвятив свою доповідь висвітленню голоду 1932–1933 років в Україні в тогочасній пресі Центральної й Західної Європи. Історик, професор Стенфордського університету (США) Норман Наймарк, автор резонансних досліджень „Вогонь ненависті: Етнічні чистки в Європі у XX столітті” та „Геноциди Сталіна”, аналізував місце і значення Голодомору у низці геноцидів, пережитих людством. Провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук Валерій Васильєв присвятив свою доповідь динаміці відносин центр і субцентр влади на прикладі керівництва України й Росії у 1932–1933 роках.

3 листопада 2023 року. Професор Вольфганг Мюллер виступає на відкритті конференції (Фото Ю. Шаповала)

У конференції взяв участь головний науковий співробітник відділу теорії та історії нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал. Він зупинився на проблемах методології прочитання спогадів сучасників голоду 1932–1933 років, тих, хто не був жертвою, а в силу ідейних переконань брав активну участь у здійсненні трагічного більшовицького соціального експерименту.

Важливо, що робота конференції на таку значущу тему не була обділена увагою з боку Посольства України в Австрії: Надзвичайний і Повноважний Посол України, кандидат історичних наук Василь Химинець взяв участь у роботі цього наукового форуму. Саме він у 2006 році, працюючи в ранзі першого секретаря Посольства України у Федеративній республіці Німеччина, запросив професора Ю. Шаповала виступити в Музеї Берлінської стіни з публічною лекцією, присвяченою Голодомору в Україні.

Надзвичайний і Повноважний Посол України, кандидат історичних наук Василь Химинець і Юрій Шаповал

Вони знайомі близько 40 років. Зліва направо: один з учасників конференції, керівник відділу сучасної історії та історії Східної й Південно-Східної Європи в Університеті Клагенфурта (Австрія) професор Дітер Поль, Юрій Шаповал, професор Андреас Каппелер

На сайті Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України в розділі „Наші видання” розміщено текст монографії головного наукового співробітника відділу теорії та історії політичної науки, доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України В. Ф. Солдатенка „Концепції української революції та національної соборності у світлі політичної практики 1917–1920 років”.
У монографії зроблено спробу відтворити складний і суперечливий процес ідеологічного обґрунтування органічно пов’язаних між собою концепцій Української національно-демократичної революції та національної соборності, прослідкувати їхню сутнісну еволюцію під впливом досвіду втілення в суспільно-політичну практику 1917–1920 рр. Науковий аналіз і оцінки здійснено в контексті історіографічних тенденцій різних періодів і шкіл.

Дослідження виконано в межах науково-дослідної роботи „Концепція соборності України: витоки, еволюція, політична актуальність” (державний реєстраційний номер: 0122U000572).

Книга розрахована на науковців, викладачів історії, політології, аспірантів та студентів, усіх, хто цікавиться українською політичною історією та сучасним суспільно-політичним розвитком України.

Текст монографії (PDF)

26 жовтня 2023 р. відбувся регіональний семінар Міжнародної асоціації політичної науки (IPSA). У семінарі взяли участь представники національних асоціацій Болгарії, Хорватії, Чехії, Грузії, Угорщини, Литви, Польщі, Румунії, Словаччини, Словенії, Естонії, Латвії та України.

Від Асоціації політичних наук України участь у семінарі взяла завідувачка відділу політичних інститутів і процесів нашого інституту, доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько.

Темою семінару була координація зусиль національних асоціацій політичної науки країн регіону задля протистояння глобальним викликам.

За результатами семінару ухвалили рішення підготувати колективну монографію, присвячену аналізу стану політичної науки в країнах регіону; провести спільну конференцію національних асоціацій політичної науки регіону навесні 2024 р. в Кракові, на якій обговорити виклики перед країнами регіону і роль національних асоціацій у протидії їм.

До 135-річчя з дня народження дослідника голодомору Дмитра Солов’я (1888–1966) на сторінках популярного ресурсу  Kyiv Post головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал розмістив оповідь про науковця-дослідника трагічних часів Голодомору в Україні  1932–1933 рр.

Дмитро Соловей залишив по собі строкату, різножанрову друковану спадщину. Важливо наголосити на тому – зазначає Ю. Шаповал – що Дмитро Соловей був одним із перших, хто звернувся до дослідження теми Голодомору в Україні, до комплексного аналізу причин і наслідків цієї трагедії. Він одним з перших почав збирати свідчення тих, кому вдалося пережити Голодомор, писав не лише про соціально-економічні, але й про політичні причини цього явища.

Публікація Ю. Шаповала в Kyiv Post

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України став співорганізатором VII круглого столу „Історія в нас і ми в історії: психологія історичної пам’яті”. Спецпроєкт: „Цивілізаційна суб’єктність України – Соборність. Звитяжність. Вчинковість” (офлайн-онлайн режим), який відбувся 19 жовтня 2023 року в Інституті соціальної та політичної психології НАПН України.

З  вітальним словом до учасників круглого столу звернувся заступник директора з наукової роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України,  науковий керівник відділу теорії та історичної політичної науки, доктор політичних наук, професор Юрій Шайгородський.

Активну участь у роботі круглого столу взяли співробітники відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту.

Розпочала роботу круглого столу  доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Тетяна Бевз доповіддю „Політична цінність соборності України в умовах повномасштабної війни”, акцентувавши на тому, що ідея соборності була й залишається базовою національною цінністю українців. Актуалізація теми соборності в умовах повномасштабної війни постала з новою силою. Адже соборність – це й незалежність, й територіальна цілісність держави. Тема територіальної цілісності України особливої гостроти набула з часу окупації Криму та частин Донецької та Луганської областей. У доповіді проаналізовані окремі законодавчі новели, які стосуються реінтеграції окупованих територій. Значна увага приділена темі територіальних поступок, які пропонують деякі політики та експерти. Проаналізовані позиції української влади, зарубіжних дослідників та результати соціологічних досліджень щодо відновлення та збереження територіальної цілісності держави. Воєнно-політичне керівництво країни, наголосила доповідачка, наполегливо працюють над стратегією деокупації українських територій, над звільнення їх від російських агресорів.

Соборність і єдність українців, наголосила доповідачка, залишаються фундаментальними цінностями української державності, які Україна захищає сьогодні від російської воєнної агресії з вірою у неминуче відновлення суверенітету та територіальної цілісності держави.

Під час роботи круглого столу 

Доктор політичних наук, доцент, провідний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки В’ячеслав Яремчук виступив з доповіддю „Феномен соборності як потужна складова національної стійкості України в умовах російсько-української війни”. В доповіді зокрема йшлося про те, що особливу роль у національній стійкості (включаючи такі складові як національна безпека, стійкість держави та її інститутів) відіграє феномен соборності, який є своєрідною сполукою між членами суспільства, тим, що об’єднує їх в єдине ціле. Йдеться не лише про соборність територіальну й етнічну, але й про соборність не менш стійку і важливу – ментальну (сприйняття та тлумачення світу), а також – психологічну, культурно-освітню тощо. В цьому сенсі, йдеться про сукупний соціальний капітал, який здатний забезпечити безпеку та добробут громадян, високий рівень їхньої готовності і ефективності реагування на загрози та викликів цивілізаційному поступу України.

У роботі круглого столу взяли участь також співробітники відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України: Микола Горбатюк – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник; Олександр Чорний – кандидат філософських наук, науковий співробітник; Валерій Мачуський – кандидат педагогічних  наук, молодший науковий співробітник; аспірантка Марина Баранівська.

Вранці 7 жовтня бойовики палестинського руху “Хамас” напали на Ізраїль, вбили та захопили у полон сотні людей. Атака була заздалегідь спланована, і дата була обрана невипадково, адже, крім звичайного суботнього шабату, це ще було свято Йом-Кіпур у юдеїв, тобто День спокути або Судний день. У відповідь Ізраїль офіційно оголосив війну і почав завдавати ударів по сектору Гази. Це черговий виток арабо-ізраїльського конфлікту, що триває з моменту проголошення держави Ізраїль у 1948 році. Хоча коріння цього конфлікту лежить ще глибше. Дивіться у ПАРАГРАФІ. Телеканал: Ми – Україна. 19 жовтня 2023 р.
Гості студії програми «Параграф» — Ігор Туров, доктор історичних наук, та Євген Добряк, експерт-міжнародник.

На тлі подій, які розгорнулись в Ізраїлі та Секторі Гази, поговорили з Ігорем Туровим доктором історичних наук про історичні причини арабо-ізраїльського конфлікту, можливі шляхи виходу та загрози для України.

Ігор Туров- експерт з єврейської містики й хасидизму, розкриває секрети кабали та створення світу згідно з вченням Тори, пояснює відношення рабинів до неєвреїв.

• Скільки насправді років людству і державі Ізраїль?
• Чому не відбулась єврейська держава в Криму та на Мадагаскарі?
• Коли зникне держава Ізраїль?
• Хто підтримує ХАМАС?
• Які можливі шляхи виходу з конфлікту?
• Чи є загроза геноциду палестинців у Секторі Гази?
• Коли і як переможе Україна?

„Картографування “нації нізвідки“: імперське знання й виклики деколонізації” – так називалася лекція провідного наукового співробітника відділу політичної культури та ідеології нашого Інституту, кандидата політичних наук Микола Рябчука 11 вересня в університеті міста Гент (Бельгія).
„Імперське знання”, в розумінні доповідача, – це система підтримуваних державою наративів, спрямованих, з одного боку, на прославляння імперії, її буцімто „універсальної” видатної культури й „унікальної” історичної ролі, а з другого боку – приниження, маргіналізацію або й зухвале привласнення культурних здобутків підлеглих народів та легітимізацію виключного права промовляти від їхнього імені, позбавляючи їх власного голосу і врешті видимості. „Імперське знання”, витворене в Росії у XVIII ст., було розвинене, інституціалізоване і поширене у світі як начебто „наукове” й тому незаперечне.

Альтернативні погляди, зокрема голоси поневолених націй, були ефективно виключені з публічного обговорення. Російське „імперське знання” спричинилося таким чином до багатьох проблем, зокрема – до фатально неадекватного сприйняття Росії у світі й, відтак, неадекватної політики – як щодо Росії, так і щодо України як головного об’єкта і жертви того псевдознання. Сьогоднішня російська війна в Україні як спроба брутального неоколоніального реваншу робить проблему ревізії й деконструкції „імперського знання” вкрай актуальною, зокрема в рамках ширших деколонізаційних процесів.
Відеозапис лекції

29 вересня 2023 року до 82-х роковин трагедії Бабиного Яру в ефірі Радіо Культура виступив провідний науковий співробітник нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський. Говорили про цю трагедію та вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру та жертв Другої світової війни, про нинішню російську воєнну агресію та війну проти України.

Анатолій Подольський у студії Радіо Культура

В інтерв’ю науковця було наголошено: „…можемо згадати 32 роки суверенності України й часи, що передували українські Незалежності. По-перше, в Україні під комуністичною владою нічого не можна було зробити. В Києві жили багато родин, для яких Бабин Яр був цвинтарем. Там лежали їхні близькі, там лежали їхні батьки, сестри, брати. Я знав багато таких родин. Ці люди пішли з життя, так і не відвідавши жодного разу Бабин Яр. Тільки після здобуття Україною незалежності ці офіційні дні пам’яті стали можливими. І в різні роки відбувалася пам’ятна хода – від Лук’янівки до Сирця. Зараз, поки ми не перемогли ворога і не настав мир, важливо, щоб люди були в безпеці. Тож я вважаю, що  спільна міжрелігійна молитва до 82-х роковин розстрілів у Бабиному Яру – це правильно. А після перемоги можна буде говорити про інші форми вшанування”.

29 вересня 2023 року втретє поспіль на меморіальних теренах Бабиного Яру було проведено спільну міжрелігійну молитву. Організаторами такого заходу виступили Український інститут національної пам’яті разом із Національним історико-меморіальним заповідником „Бабин Яр” і Державною службою з етнополітики та свободи совісті.

Під час війни, яка триває нині, важливо берегти пам’ять. Це моторошно, це біда, але російський ворог роками робив усе можливе, щоб нас знищити, тож збереження пам’яті про ті події сьогодні – це, зокрема, й наша зброя проти російського агресора.

Аудіозапис інтерв’ю