Напередодні Дня Соборності України, 19 січня 2023 року, в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбулася Всеукраїнська наукова конференція „Соборність України: історія та сучасність”. Співорганізатором конференції виступив Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського.

Участь в роботі Всеукраїнського наукового заходу взяли понад 50 науковців з різних регіонів України. До участі в роботі конференції долучилися студенти Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського.

Програма наукової конференції

З вітальним словом до учасників конференції звернувся директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, віцепрезидент Національної академії наук України Олег Олексійович Рафальський. Він привітав учасників конференції від імені Президії НАН України й наголосив на актуальності  проблеми, якій присвячена конференція, не лише з наукової, але й з політичної точки зору.

Тема соборності України, зазначив О. О. Рафальський, по-особливому звучить в нинішні часи, коли наш народ знову змушений стати на свій захист та захист своєї держави, як це було понад сто років тому. Акт Злуки, прийнятий на віче на Софійському майдані 22.01.1919 р. – визначна віха нашої історії. Ця доленосна подія навічно закарбувалась у пам’яті народу України. Оцінюючи тогочасні події,  необхідно підкреслити їх історичну детермінованість, опертя на споконвічну мрію українства про незалежну і соборну державу. Зрештою, наголосив О. О. Рафальський, це був породжений революційною боротьбою вияв волі українців до етнічної й територіальної консолідації, свідчення могутнього потягу до формування політичної нації.

Олег Рафальський

Як відомо, тогочасні соборницькі устремління українців через низку суб’єктивних і об’єктивних чинників не були втіленими в життя. Однак нереалізованість Акта Злуки не може перекреслити його історичної та ідейно-політичної значущості. Адже це був приклад усвідомленого об’єднавчого руху, цивілізованого збирання етнічних територій в єдиній суверенній державі. Цей приклад єднання залишив глибокий слід у долі та історичній пам’яті українського народу, а в наступні десятиліття незмінно залишався потужним інтеграційним чинником та високим ідейним імперативом усіх без винятку політичних сил і таборів.

На завершення свого виступу О. О. Рафальський зазначив, що організація наукових та науково-практичних заходів, присвячених проблемам Української революції, української державності та української соборності є вже усталеною традицією. Кожний такий захід, так само як і нинішня конференція, знаменує певну віху в дослідницькому освоєнні надзвичайно важливої тематики, залишає по собі новонароджені ідеї, матеріали доповідей, збірники статей, спеціальні випуски профільних видань. О. О. Рафальський побажав творчої наснаги учасникам наукової конференції та завершив свій виступ згадкою крилатого вислову давніх латинян: „Ubi сoncordia, ibi victoria!” (Де злагода, там перемога!).

У своєму привітанні до учасників наукового заходу директор Навчально-наукового гуманітарного інституту Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, доктор філософських наук, професор Ігор Георгійович Кудря наголосив на політичній актуальності теми Всеукраїнської наукової конференції. Зазначив, що  День Соборності, як загальнодержавне свято, по-особливому сприймається нині, коли єдність народу України є необхідною передумовою перемоги у протистоянні воєнній агресії Росії проти нашої держави.

І. Г. Кудря наголосив на ролі історичної пам’яті у формуванні світогляду сучасної студентської молоді, відзначив продуманість програми конференції, всебічність запропонованих в ній тем виступів. На завершення свого звернення до учасників конференції І. Г. Кудря побажав успіхів в її роботі та висловив впевненість в її результативності.

З доповіддю „Феномен соборності України у політичному дискурсі” виступила головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор історичних наук, професор Тетяна Анатоліївна Бевз.

Тетяна Бевз

Доповідачка, зокрема, зазначила, що ідея єдності всіх українських теренів завжди була актуальною, оскільки соборність є один із базових концептів української державності. Тема соборності залишається серед першочергових на порядку денному національних завдань. Соборність і єдність України виступають фундаментальною цінністю української державності. Окреслюючи політичну актуальність Соборності Президент України В. Зеленський наголосив, що „Проголошення Акта злуки – важлива сторінка в літописі державотворення, і нині, за більш ніж століття, ми розуміємо, що соборність України – це не лише про історію, це про наше сьогодення і майбутнє”.

Під час роботи наукової конференції

І дійсно, зазначила доповідачка, Соборність – це не лише пам’ять про минуле, але й сучасність –  згуртованої спільної праці та взаємодії, єдність у протистоянні російської воєнній агресії.

Т. А. Бевз наголосила, що в нинішніх умовах – повномасштабного воєнного вторгнення Росії в Україну, нового розуміння та осмислення потребує політична сутність феномену соборності, національної та політичної єдності, згуртованості у відстоюванні територіальної цілісності країни. В умовах війни важливо розуміти цінність соборної української держави, її єдності. Збереження територіальної цілісності України, зміцнення єдності її регіонів, розмаїтість і відмінність яких склалися внаслідок історичних обставин, і надалі залишається актуальним та невідкладним завданням. Дослідження феномену соборності, наголосила Т. А. Бевз, потребує сучасних наукових теорій, які пропонують інший погляд не лише на історію, політичну науку, але й на політику.

У виступах учасників конференції висвітлено низку наукових проблем в історичному та сучасному вимірах. Розвитку ідеї соборності України в роки Першої світової війни присвятив свій виступ доктор політичних наук, доцент В. Д. Яремчук – провідний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Проблемам східногалицького питання у міжнародному практикумі (1920-х років) – кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри філософії та історії Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського З. В. Захожай.

Інтерес учасників конференції викликали виступи професора кафедри міжнародних відносин і суспільних наук Національного університету біоресурсів і природокористування, доктора історичних наук, О. М. Любовець „Перша спроба анексії Криму в 1990-х роках як прояв імперських амбіцій РФ” та кандидата історичних наук, доцента кафедри філософії та історії Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського Є. О. Горюнової – „Крим як невіддільна складова соборної України”. 

Під час роботи наукової конференції

Більшість виступів учасників наукової конференції були присвячені подіям сучасності та ролі соборницьких ідей в процесах суспільної консолідації: „Соборність України у світлі цивілізаційного аналізу історії” – доктора історичних наук В. Г. Космини, „Єврейська громада та соборність України: виклики сьогодення. Українські євреї у боротьбі проти російської агресії” – провідного наукового співробітника відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидата історичних наук А. Ю. Подольського, „Децентралізація в Україні: випробування війною” – кандидата  історичних наук, старшого наукового співробітника відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України М. В. Горбатюка та ін. Політико-психологічним проблемам консолідації українського суспільства  на сучасному етапі державотворення присвятила свій виступ доктор психологічних наук,  провідний науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології НАПН України О. В. Яремчук.

В онлайн-форматі до обговорення проблеми сучасних вимірів соборності України долучилися завідувач кафедри політології Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор політичних наук, професор А. С. Романюк („Трансформації політичних партій України напередодні війни: що далі?”), провідний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор політичних наук В. А. Гриневич („Соборність українських земель по-сталінськи (1939-1945)”), старший науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат політичних наук О.О. Зорич („Концепція соборності як фактор суспільних трансформацій”) та ін. Питання соціально-психологічних складових сучасних суспільно-політичних процесів були присвячені виступи   заступника директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, доктора психологічних наук, члена-кореспондента НАПН України Л. А. Найдьонової та професора Державного університету інфраструктури та технологій, доктора психологічних наук М. І. Найдьонова.

Модерував наукову конференцію заступник директора з наукової роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор політичних наук, професор Ю. Ж. Шайгородський.

Тези виступів учасників планується оприлюднити у збірнику матеріалів Всеукраїнської наукової конференції „Соборність України: історія та сучасність”.

Головний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології нашого Інституту, доктор політичних наук Володимир Кулик за грант Канадського інституту українських студій замовив КМІС опитування щодо мови та ідентичності.

На думку Володимира Кулика, найважливіша зміна у порівнянні з опитуванням за 2017 рік – це різке збільшення частки респондентів, які (кажуть, що) говорять у повсякденному житті переважно українською мовою, та відповідне зменшення частки російськомовців. У грудні 2022-го 41% респондентів сказали, що спілкуються тільки українською мовою, ще 17% – “у більшості ситуацій” українською, натомість тільки російською говорять 6%, а переважно російською – 9% (ще 24% сказали, що вживають обидві мови “рівною мірою”). Порівняно з 2017-м частка повних і переважних україномовців збільшилася на 8%, а частка російськомовців зменшилася аж на 11%. Ще більше вражає регіональний розподіл: навіть на сході та півдні, судячи з відповідей, україномовців тепер не менше, ніж російськомовців (29% проти 27%).

Що ж до ідентичності, результати опитування свідчать, порівняно з 2017 роком (тоді, щоправда, питали, ким респонденти “вважають себе за національністю”) частка української національності зросла на 7%, натомість частка російської зменшилася на 5%, а подвійної – на 2%. Тепер з українською національністю навіть на півдні та сході пов’язують себе аж 90%, тоді як п’ять років тому було 64%. Судячи з цих даних, Україна, по суті, перестала бути багатоетнічною державою, бо нетитульні національності становлять усього кілька відсотків населення. Відповідно, етнополітика не відіграватиме помітної ролі в загальнонаціональному політичному процесі, хоч і залишиться чинником в окремих регіонах та в стосунках України з міжнародними організаціями, перейнятими правами меншин.

Опитування проводилося 4–27 грудня 2022 року, методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера опитано 2005 респондентів, які в цей час мешкали на території України (в межах, підконтрольних українській владі до 24 лютого 2022 року). Максимальна похибка результатів опитування становить 2,4%.

Інформація про дослідження нашого колеги розміщена на сайті Національної академії наук України.

Детальніше про результати дослідження

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського 

19 січня 2023 року відбудеться наукова конференція
До Дня Соборності України

Соборність України: історія та сучасність

Формат проведення конференції: офлайн/онлайн

Початок роботи – 11:00

 Напрями роботи

• Політична актуальність проблеми соборності України. Шляхи реалізації в сучасних суспільно-політичних умовах
• Соборність України: перші кроки втілення у революційну добу 1917–1920 рр.
• „Радянська модель” соборності України: сутність і наслідки
• Новий зміст ідеї соборності в умовах державної незалежності  України
• Виклики та загрози соборності України в умовах російсько-української війни
• „Кримське питання” в контексті проблеми соборності України
• Українське суспільство в умовах повоєнної трансформації та європейської інтеграції

Питання для обговорення

• У чому полягає актуальність проблеми соборності України?
• Потенціал ідеї соборності на сучасному етапі державотворення.
• Якими є основні чинники суспільної консолідації?
• Консолідаційний потенціал громадянського суспільства та його інститутів.
• Чи існують (чи з’являться) в Україні ідеологічні партії?
• Концепт колективної пам’яті як засіб суспільної консолідації.
• Шляхи консолідації політичної нації в умовах російської агресії.
• Чи можливе проведення ефективних реформ в умовах війни?
• Чи сприяє єдності України реформа децентралізації?
• Яким має бути статус Криму та міста Севастополя у повоєнному адміністративно-політичному устрої України?
• Чи можливе ефективне повоєнне оновлення країни без реформи політичної системи і виборчого законодавства?
• Роль соціогуманітарних наук, освітньої та культурної сфер у процесах повоєнного оновлення країни.

Програма конференції

За результатами роботи конференції планується видання збірника матеріалів.

Матеріали для публікації прийматимуться до 30 січня 2023 року.

Рукописи матеріалів  надсилаються електронною поштою на адресу оргкомітету: sl_yaremchuk@ukr.net або akhozhay.zoreslava@tnu.edu.ua  (Вимоги до оформлення матеріалів наукової конференції).

Участь у роботі конференції та публікація її матеріалів є безоплатною.

Координатори-члени оргкомітету:

Яремчук В’ячеслав Дмитрович: sl_yaremchuk@ukr.net; тел. +38 (050) 410-50-68

Захожай Зорислава Володимирівна: zakhozhay.zoreslava@tnu.edu.ua

12-13 січня 2023 року в Університеті Марії Кюрі-Склодовської (Польща) відбулася Міжнародна наукова конференція „Демократія в процесі змін”.

У своїх виступах учасники конференції наголошували, що російська воєнна агресія стала каталізатором кардинальних змін не лише в Україні та в країнах, які її підтримують у протистоянні ворогу, але й в самій РФ.

На панельній дискусії конференції „Демократія vs. диктатура в контексті війни Росії проти України” свою доповідь на тему „Російська військова агресія як каталізатор суспільно-політичних трансформацій в Україні” представила завідувачка відділу політичних інститутів та процесів нашого Інституту, член-кореспондент НАН України, професор Галина Зеленько.

Міжнародна наукова конференція „Демократія в процесі змін”

Тривалий час, зазначила доповідачка, суспільно-політичні процеси в Україні розвивалися вкрай суперечливо. Наявними й такими, що гальмували розвиток демократії, були й високий рівень патерналізму, і політичний абсентеїзм, і досить низький рівень політичної культури, і невміння користуватися так званими „інструментами демократії”. Наслідком цих та інших явищ стала радикалізація політичної сцени, низький рівень довіри й, відповідно, – членства у політичних партіях, громадських організаціях, суспільна аномія і недовіра до органів державної влади, часом – полярно протилежні зовнішньополітичні орієнтації тощо.

Проте за роки російсько-української війни, яка розпочалася у 2014 році, сталися істотні зміни в політичній ідентичності українців. Наразі істотно послабилися соціально-політичні розмежування, зумовлені дилемою національної, мовної чи релігійної (церковної) самоідентифікації, вибором зовнішньополітичних пріоритетів. Ці зміни уможливлювали, поряд з наявною кланово-олігархічною системою, динамічний рух країни у напрямі євроатлантичних структур.

Під час роботи міжнародної конференції

Доповідачка зауважила, що нині є всі підстави вести мову про завершення в Україні процесів формування політичної нації, про істотні здобутки у розвитку соціального капіталу, який базується на інституційній довірі, зумовленій зокрема таким явищем як волонтерство тощо. Тобто, наголосила Г. Зеленько, наразі відбулися істотні якісні зрушення у соціокультурній сфері, завдяки чому формується своєрідне вікно можливостей для якісних змін політичного режиму в Україні. Водночас, на думку доповідачки, війна – це насамперед жахливі людські й колосальні економічні втрати, що формує потенційні лінії соціально-політичних розмежувань і які вже нині мають стати предметом ретельного вивчення.

Доктор політичних наук, старший науковий співробітник відділу проблем світового політичного розвитку Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Сергій Римаренко, який проводить дослідження у Сіднейському університеті за програмою SAR, виступив з доповіддю „Етнічні відносини та демократизація” на науковому семінарі „Справедливість, мир та конфлікт” Школи суспільних та політичних наук Сіднейського університету.

Доповідач торкнувся кількох тем: „Чи можуть нові європейські моделі ліберального плюралізму сприяти демократизації та стабілізації України?”,  „Демократичні переходи та етнічність”, „Теоретичні основи західних моделей прав меншин. Фундаментальні принципи та практики”.

У роботі наукового семінару взяли участь дослідники з Австралії, США, Чилі, Німеччини та інших країн.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського 

Шановні колеги!

Запрошуємо вас до участі в роботі наукової конференції

Соборність України: історія та сучасність

Конференція  відбудеться 19 січня 2023 року в приміщенні Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України за адресою: м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 8 (каб. 201).

Формат проведення конференції: офлайн/онлайн

Початок реєстрації офлан-учасників 10:30. Початок роботи конференції – 11:00

 Напрями роботи

• Політична актуальність проблеми соборності України. Шляхи реалізації в сучасних суспільно-політичних умовах
• Соборність України: перші кроки втілення у революційну добу 1917–1920 рр.
• „Радянська модель” соборності України: сутність і наслідки
• Новий зміст ідеї соборності в умовах державної незалежності  України
• Виклики і загрози соборності України в умовах російсько-української війни
• „Кримське питання” в контексті проблеми соборності України
• Українське суспільство в умовах повоєнної трансформації та європейської інтеграції

Можливі питання для обговорення

• У чому полягає актуальність проблеми соборності України?
• Потенціал ідеї соборності на сучасному етапі державотворення
• Якими є основні чинники суспільної консолідації?
• Консолідаційний потенціал громадянського суспільства та його інститутів.
• Чи існують (чи з’являться) в Україні ідеологічні партії?
• Концепт колективної пам’яті як засіб суспільної консолідації.
• Шляхи консолідації політичної нації в умовах російської агресії.
• Чи можливе проведення ефективних реформ в умовах війни?
• Чи сприяє єдності України реформадецентралізації?
• Яким має бути статус Криму та міста Севастополя у повоєнному адміністративно-політичному устрої України?
• Чи можливе ефективне повоєнне оновлення країни без реформи політичної системи і виборчого законодавства?
• Роль соціогуманітарних наук, освітньої та культурної сфер у процесах повоєнного оновлення країни.

Участь в роботі конференції – за попередньою реєстрацією.

Заявки на участь прохання надсилати до 14 січня 2023 року на адресу оргкомітету:  sl_yaremchuk@ukr.net (Заявка на участь в роботі наукової конференції).

За результатами конференції планується видання збірника матеріалів.

Матеріали для публікації за підсумками роботи конференції прийматимуться до 30 січня 2023 року.

Рукописи матеріалів  надсилаються електронною поштою на адресу оргкомітету: sl_yaremchuk@ukr.net або akhozhay.zoreslava@tnu.edu.ua  (Вимоги до оформлення матеріалів наукової конференції).

Участь у роботі конференції та публікація її матеріалів є безоплатною.

Координатори-члени оргкомітету:

Яремчук В’ячеслав Дмитрович: sl_yaremchuk@ukr.net; тел. +38 (050) 410-50-68

Захожай Зорислава Володимирівна: zakhozhay.zoreslava@tnu.edu.ua

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України став учасником Європейського консорціуму політичних досліджень ECPR (The European Consortium For Political Research). ECPR – це благодійна неурядова організація (CIO), зареєстрована та розташована у Великобританії.

Європейський консорціум політичних досліджень (ECPR) був заснований у 1970 р. групою з дванадцяти європейських університетів з метою подолання національних бар’єрів та створення потужної міжнародної спільноти вчених у Європі. Консорціум є провідним науковим товариством політологів у Європі.

Нині Консорціум налічує понад 300 інституційних членів, що об’єднують десятки тисяч науковців та представляють майже 50 краї світу.

ECPR об’єднує вчених-політологів у глобальній мережі задля розвитку досліджень у сфері політичних наук та сприяння міжнародній науковій співпраці шляхом:

• проведення методологічної та професійної підготовки задля сприяння кар’єрного зростання аспірантів та дослідників;
• надання форумів для розвитку досліджень і формування мереж співпраці;
• видачі грантів та забезпечення можливості фінансування для науковців;
• керування престижною видавничою програмою, яка ділиться найновішими дослідженнями для найширшого загалу.

Очолюють організацію Жан Блондел та Стайн Роккан.

Офіційний сайт ECPR: https://ecpr.eu/

Наказом Міністерства освіти і науки України від 23 грудня  2022 року № 1166 в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України утворено спеціалізовану вчену раду з присудження наукового ступеня доктора наук Д 26.181.01.

Профіль спеціалізованої вченої ради Інституту:

• 23.00.01 – Теорія та історія політичної науки.
• 23.00.02 – Політичні інститути та процеси.
• 23.00.05 – Етнополітологія та етнодержавознавство.

СКЛАД РАДИ

Голова ради:

1. Войналович Віктор Анатолійович, доктор політичних наук, професор, завідувач відділу, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса, спеціальність 23.00.02.

Заступник голови:

2. Зеленько Галина Іванівна, доктор політичних наук, професор, завідувач відділу, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса, спеціальність 23.00.01.

Вчений секретар:

3. Калакура Олег Ярославович, доктор політичних наук, професор, головний науковий співробітник, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім.І. Ф. Кураса, спеціальність 23.00.05.

Члени ради:

4. Вільчинська Ірина Юріївна, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри, Київський університет культури, спеціальність 23.00.01;
5. Єленський Віктор Євгенович, доктор філософських наук, професор, головний науковий співробітник, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса, спеціальність 23.00.02;
6. Кармазіна Марія Степанівна, доктор політичних наук, професор, головний науковий співробітник, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса, спеціальність 23.00.01;
7. Котигоренко Віктор Олексійович, доктор політичних наук, професор, завідувач відділу, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса, спеціальність 23.00.05;
8. Кочубей Лариса Олександрівна, доктор політичних наук, професор, професор кафедри, Київський національний університет культури і мистецтв, спеціальність 23.00.02;
9. Круглашов Анатолій Миколайович, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, спеціальність 23.00.01;
10. Кулик Володимир Михайлович, доктор політичних наук, старший науковий співробітник, головний науковий співробітник, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса, спеціальність 23.00.02;
11. Ляшенко Тетяна Михайлівна, доктор політичних наук, провідний науковий співробітник, Інститут політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, спеціальність 23.00.02;
12. Майборода Олександр Микитович, доктор історичних наук, професор, заступник директора, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса, спеціальність 23.00.05;
13. Нагорняк Михайло Миколайович, доктор політичних наук, професор, професор кафедри, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, спеціальність 23.00.05;
14. Ніколаєць Юрій Олексійович, доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник, Інститут політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, спеціальність 23.00.05;
15. Рафальський Олег Олексійович, доктор історичних наук, професор, директор, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса, спеціальність 23.00.05;
16. Смолянюк Володимир Федорович, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, спеціальність 23.00.02;
17. Солдатенко Валерій Федорович, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса, спеціальність 23.00.01;
18. Шайгородський Юрій Жанович, доктор політичних наук, професор, заступник директора з наукової роботи, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса, спеціальність 23.00.01;
19. Явір Віра Анатоліївна, доктор політичних наук, провідний науковий співробітник, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, спеціальність 23.00.05.

Національною академією наук України оприлюднено результати конкурсу на проведення наукових робіт за програмою „Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень” на 2023–2024 роки.

Науковий проєкт нашого Інституту „Адаптивні зміни у функціонуванні політичної системи України в умовах війни і повоєнної відбудови” визнано переможцем конкурсу за пріоритетним напрямом „Українське суспільство в умовах війни, повоєнної трансформації та європейської інтеграції”.

На сайті Інституту в розділі „Наші видання” розміщено текст монографії „Кризи політичного розвитку в Україні: причини, зміст і способи нівелювання”.

У монографії проаналізовано кризи політичного розвитку як складові кризового синдрому модернізації. Неоінституційний підхід, який лежить в основі пропонованого дослідження, дав можливість проаналізувати розвиток України за роки незалежності крізь призму кризових явищ, які мають системний і перманентний характер і у своєму поєднанні, конвергенції та взаємопроникненні уповільнюють, а часом і унеможливлюють процеси демократизації. Кризи політичного розвитку, серед яких автори аналізують кризу ідентичності, кризу легітимності, кризу проникнення, кризу розподілу та кризу участі у своїй взаємодії, а також внаслідок вкрай суперечливих зовнішніх впливів через специфічне геополітичне середовище (між двома крупними центрами сили, що також проаналізовано в монографії), фактично призвело до тих випробувань, які нині проходить Українська держава. Монографія розрахована на вчених-суспільствознавців, політиків, експертів та усіх, хто цікавиться питаннями політичного розвитку України.

22 грудня 2022 року, під час засідання вченої ради Інституту, відбулося підписання Договору про співробітництво між Центральноукраїнським державним університетом імені Володимира Винниченка та Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Предметом Договору стало поєднання зусиль установ для спільної діяльності у науковій, освітній та суспільній сферах за такими напрямками:

• обмін науковою інформацією, матеріалами міжнародних та всеукраїнських конференцій, монографічною літературою та фаховими публікаціями, а також спеціальними комп’ютерними програмами;
• участь у розробці спільних науково-дослідних програм, роботі наукових конференцій та симпозіумів;
• підвищення кваліфікації науково-педагогічних кадрів;

Підписання Договору

• рецензування наукової та науково-педагогічної продукції, науково- методичних розробок на запит сторін;
• створення умов публікації наукової продукції у межах планів науково-дослідної роботи та видавничих можливостей Сторін; надання можливості працевлаштування за наявності вакантних місць та виконання умов конкурсного відбору.

Олег Рафальський та Євген Соболь обмінюються примірниками Договору

Від імені Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Договір підписав директор Олег Рафальський, з боку Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка – ректор Євген Соболь.

Кабінет Міністрів України призначив нашого колегу – доктора філософських наук, професора, відомого релігієзнавця Віктора Євгеновича Єленського Головою Державної служби України з етнополітики та свободи совісті.

Серед основних завдань Державної служби з етнополітики та свободи совісті – реалізація державної політики у сфері міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин в Україні.

Віктор Єленський

На виконання Указу Президента України та рішення Ради національної безпеки і оборони України Державна служба з етнополітики та свободи совісті 6 грудня 2022 року отримала статус центрального органу виконавчої влади з підпорядкуванням безпосередньо Кабінету Міністрів України. У двомісячний строк Державній службі з етнополітики та свободи совісті доручено забезпечити проведення релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української православної церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом, за необхідності вжити передбачених законодавством заходів.

Призначення В. Є. Єленського Головою Державної служби є свідченням високої довіри до нього як державного діяча, патріота й науковця.

Колектив Інституту щиро вітає свого колегу з призначенням на високу державну посаду, бажає йому натхнення й наполегливості в реалізації складних завдань з формування державної політики у сфері релігії та етноспільнот.

6-7 грудня 2022 року у Варшавському університеті відбулася конференція „Тридцять років розпаду СРСР з перспективи Варшави”.

У рамках конференції відбувся круглий стіл присвячений збройним конфліктам (війнам) на пострадянському просторі та його перспективам, модератором якого була завідувачка відділу політичних інститутів та процесів нашого Інституту, доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько.

Учасники круглого столу, які представляли Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Казахстан та Узбекистан схарактеризували суть збройних конфліктів, які мають місце у їх країнах, співвідношення внутрішніх та зовнішніх передумов цих конфліктів.

Під час круглого столу

Основна увага учасників круглого столу була прикута до впливу російської воєнної агресії проти України на суспільно-політичні трансформації на пострадянському просторі. Учасники погодилися, що від того, як закінчиться російсько-українська війна залежатиме майбутнє того геополітичного простору, який постане з так званого „пострадянського”, включаючи території нинішньої Росії. Ймовірно російська військова агресія вже запустила дезінтеграційні процеси на цих територіях, оскільки ці країни задля самозбереження з одного боку нібито маневрують у цьому військовому конфлікті, не приймаючи чию б то не було сторону, а з другого – їх суспільства, з огляду на небезпеки для їх незалежності, розуміють потенційну небезпеку російської експансіоністської політики.

Протягом 28 листопада – 1 грудня 2022 року в Гетеборзі (Швеція) відбулося засідання Міжнародного альянсу пам’яті жертв Голокосту (IHRA).

Пленарні засідання форуму, на яких були присутні експерти, політичні представники, представники міжнародних організацій та громадянського суспільства, сприяли обміну думками стосовно розвитку освітньої та наукових сфер пам’яті про Голокост.

28 листопада 2022 року на засіданні Академічної Робочої групи (Academic Working group) Міжнародного альянсу виступив (онлайн) провідний науковий співробітник нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський.

Виступ А. Подольського під час засідання Академічної робочої групи IHRA

У своєму виступі науковець наголосив, що під час російської агресії та війни проти України, зокрема після повномасштабного вторгнення ворога на українські землі, з’явились нові виклики у вивченні та збереженні пам’яті про Голокост в часи захисту країни від брутальних воєнних злочинів окупантів. За роки незалежності в Україні поступово сформувалася наукова школа дослідників-гуманітаріїв з проблематики Holocaust Studies, ця тема стала складовою частиною вивчення історії Другої світової війни в освітніх закладах країни всіх рівнів. Також саме за роки суверенної України в суспільстві та державі з’явилась і досягла значних успіхів політика та культура пам’яті про жертви Голокосту.

Російський агресор в Україні вбиває людей, руйнує будівлі, пам’ятники культури, меморіальні місця, в тому числі меморіали та пам’ятні знаки українським євреям – жертвам Голокосту. Бомби та ракети ворога влучили на терени Бабиного Яру в Києві, зруйнували частину меморіалу в Дробицькому Яру в Харкові. Внаслідок агресії та війни змінюється і викладання історії Голокосту. Українські науковці та освітяни стали на шлях порівняння злочинів гітлерівської та путінської диктатур.

Російська агресія та загарбницька політика російських окупантів, зазначив доповідач, руйнує й українську культуру, що пов’язана з історією євреїв України, культуру, яка турботлива створювалась в роки незалежності. Ворог демонструє свої печерні, жахливі та жорстокі українофобію та антисемітизм.

Докладніше про засідання IHRA

22–23 листопада 2022 року в м. Києві Маріупольський державний університет організував та провів ІІІ Міжнародну науково-практичну конференцію „Феномен культури постглобалізму”. Окрім українських науковців, учасниками заходу стали науковці з Польщі, Німеччини, Франції, Чеської Республіки, Греції.

На пленарному засіданні конференції з доповіддю „Етнополітичний менеджмент та стратегія відродження України у післявоєнний період” виступила провідна наукова співробітниця відділу етнополітології, кандидат політичних наук, доцент Анастасія Дегтеренко.

Доповідачка наголосила, що на стратегічному рівні етнополітичного менеджменту необхідно забезпечити чітку нормативно-правову базу етнополітики з відповідними законодавчими документами – „Концепцією державної етнонаціональної політики України”, оновленим Законом „Про національні меншини в Україні”; на тактичному рівні – забезпечити формування дієвого механізму розробки конкретних методів та засобів впровадження прийнятих рішень; на оперативному – з метою реалізації державної етнополітики в регіонах в умовах повномасштабної війни, постійних міграцій населення та зміни місця перебування великої кількості етнічних груп (греки Приазов’я, болгари Півдня та ін.), виявити актуальну етнічну структуру населення в регіонах, а також тимчасових місцях перебування значної частини етнічних груп та провести інвентаризацію можливостей активізації роботи регіональних осередків національних меншин в України та за її кордонами.

Актуальність проблеми, якій присвячена доповідь, зумовлена насамперед  тим, що трансформації в системі етнополітичного менеджменту можуть позитивно вплинути на життєдіяльність тисяч маріупольців, які були вимушені залишити тимчасово окуповане місто.

На конференції було представлено та обговорено проєкт „Зелені коридори. Евакуація з окупованої території студентів та викладачів Маріупольського державного університету”.

На сайті Інституту в розділі „Наші видання” розміщено електронну версію наукового фахового видання – журналу „Політичні дослідження”, засновником якого є Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

В черговому номері журналу опубліковано статті з проблем теорії та історії політичної науки, дослідження політичних інститутів та процесів, політичної культури та ідеології, наукові розвідки з проблем світового політичного розвитку, етнополітології та етнодержавознавства.

       До 14 березня 2023 року триває приймання рукописів статей, які будуть опубліковані в черговому (№ 1 (5)’ 2023) числі журналу. Вихід друком – 30 квітня 2023 року.

14 листопада 2022 року провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук  Анатолій Подольський дав розлоге інтерв’ю Громадському Радіо. Під час дискусії обговорювались питання історичної пам’яті про Другу світову війну, про історію Голокосту.

Чому важливо берегти історичну та культурну пам’ять і чому це було неможливим за часів СРСР? Чому зараз нам допомагає історична пам’ять протистояти ворогу, який хоче знищити нашу державну і культурну ідентичність?

Анатолій Подольський у своєму інтерв’ю зокрема зазначив: „дуже важливо, що відбувається зараз. Російська агресія проти нас ставить під питання викладання історії Другої світової війни, зокрема, історію Голокосту. Зараз ми вже не можемо викладати так, як викладали до 24 лютого 2022 року. Ми приречені на асоціації, порівняння злочинів комунізму та націонал-соціалізму зі злочинами Росії сьогодні”.

Анатолій Подольський під час інтерв’ю 

Також, під час дискусії на Громадському, було акцентовано, що в радянський період тема Голокосту замовчувалася, як і теми українського національного руху, Голодомору, військовополонених, примусових робітників. Люди, їх страждання та горе не цікавило радянський режим. Комуністичній диктатурі було вигідно висвітлювати лише приклади героїзму… Нині ми потерпаємо від російських імперських прагнень, автократичного режиму північного сусіда зокрема й тому, що недостатньо висвітлювали минуле та пам’яттю про нього.

Наприкінці дискусії А. Подольський зазначив: „російська агресія вже триває 8 років і 8 місяців. А ми захищаємось і б’ємо ворога. Ми переможемо. Багато людей віддають життя за Україну. Зараз на фронті багато і українських євреїв. Вони, як і всі громадяни України, боронять власну Батьківщину. Таким чином, ми розуміємо, що біда Голодомору, ГУЛАГу, Голокосту – не чужа історія. Це – наша спільна історія…”

Повний текст та аудіозапис інтерв’ю 

Провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології нашого Інституту Микола Рябчук виступив з доповідями в університетах США.

Тема доповіді науковця: „Імперське знання й антиколоніальні війни: чого нас навчає українсько-російський “конфлікт””. З нею М. Рябчук виступив 4 листопада – у Південному методистському університеті (Даллас, штат Техас); 10 листопада – у Принстонському університеті (штат Нью-Джерсі).

Південний методистський університет (Даллас, США)

„Імперське знання” доповідач окреслив (за Едвардом Саїдом) як систему наративів, спрямованих на замовчування, применшення та провінціалізацію підкорених народів, перетворення їх на безмовних і практично невидимих на міжнародній сцені, оскільки імперія монополізує право промовляти й діяти від їхнього імені. Російська імперія, наголосив науковець, витворювала й поширювала це „знання” протягом кількох століть за допомогою потужних державних інституцій, трансформуючи його у знання „міжнародне”, засвоєне західними університетами, медіями, масовою культурою й перетворене в „загальновідому” і тому безсумнівну „істину”. Як наслідок, – Захід призвичаївся дивитися на Росію та її володіння крізь призму того „знання”, крізь „російські окуляри”, не розуміючи багатьох важливих речей і належно на них не реагуючи.

Принстонський університет (Принстон, США)

Деградація путінського режиму у фашизоїдну диктатуру і його геноцидна війна в Україні відбулася, великою мірою, завдяки самозатруєнню Заходу тим „знанням”, а відтак – самозасліпленню. Сьогодні мусимо нарешті те „знання” кардинально переглянути – в рамках запізнілої деколонізації західної ментальності та інституцій.

15 листопада 2022 року відбувся круглий стіл на тему „Нове покоління українського політикуму в умовах війни та повоєнних суспільних трансформацій”.

Науковий захід організовано Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України в межах „Програми спільної діяльності Національної академії наук України та Національної академії педагогічних наук України на 2020–2022 роки”.

З вітальним словом до учасників круглого столу звернулися директор Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, кандидат психологічних наук, член-кореспондент НАПН України Микола Слюсаревський та заступник директора з наукової роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор політичних наук, професор Юрій Шайгородський.

Учасники науково заходу прослухали доповіді  головного наукового співробітника відділу політичної культури та ідеології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктора філософських наук  Зореслава Самчука „Ефективна політична еліта як передумова повоєнних суспільних трансформацій” та головного наукового співробітника лабораторії психології мас і спільнот Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, доктора психологічних наук, професора Вадима Васютинського „Соціально-політичні суб’єкти в оцінках української молоді в умовах воєнного часу”.

Під час засідання круглого столу

Для обговорення учасникам круглого столу було запропоновано низку питань. Серед них:

• Індикатори зміни політичних поколінь в Україні.
• Політико-психологічний портрет нового покоління українського політикуму.
• Зміна політичних поколінь в Україні й світі: синхронізовані чи асинхронні процеси?
• Масова свідомість і зміна політичних поколінь: причинно-наслідкові зв’язки.
• Російсько-українська війна в контексті поколінного конфлікту національних політичних еліт
• Чи можливо уникнути реставрації олігархії в українській політиці у повоєнний час?
• Громадянське суспільство як середовище формування нової політичної еліти

Учасники круглого столу взяли активну участь в обговоренні доповідей та питань, пов’язаних з оцінкою сучасного стану суспільно-політичного розвитку. Широке коло проблем цього розвитку висвітлено у виступах доктора політичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України Галини Зеленько, доктора психологічних наук, професора Павла Горностая, доктора історичних наук, професора Тетяни Бевз, голови Центру розвитку української культури та самоорганізації Тараса Плахтія, кандидата історичних наук Миколи Горбатюка, кандидата психологічних наук Світлани Чуніхіної, кандидата історичних наук Олексія Ляшенка, доктора психологічних наук Наталії  Довгань, кандидата політичних наук Оксани Зорич.

Учасники дискусії

Участь в роботі круглого столу взяли співробітники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України доктор історичних наук В’ячеслав Яремчук, кандидат філософських наук Олександр Чорний, кандидат педагогічних наук Валерій Мачуський, науковці Інституту соціальної та політичної психології НАПН України,  представники інститутів громадянського суспільства.

Модерували дискусію доктор психологічних наук, старший дослідник Ірина Губеладзе та  доктор політичних наук, професор Юрій Шайгородський.

Програма круглого столу

До відома науковців

Актуальна інформація про грантові конкурси Національного фонду досліджень України, про можливість отримання грантів від західних партнерів на здійснення наукових досліджень та інша інформація регулярно оприлюднюється на інформаційних ресурсах Фонду (https://nrfu.org.ua/) та в соціальних мережах, зокрема:

• Facebook (https://www.facebook.com/UANRFU/);
• Telegram (https://t.me/NRFUkraine);
• Twitter (https://twitter.com/NRFUkraine’);
• Youtube (https://www.youtube.com/channel/UCnVUUZHwlReTiXHRID3ghgw).