22 лютого 2023 року в Київському Будинку вчених НАН України відбулося засідання наукового дискусійного клубу „Культурно-історичні діалоги” на тему „Утвердження української ідентичності”.
З науковою доповіддю „Утвердження української ідентичності в умовах повномасштабної війни: виклики та загрози” на засіданні виступила доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту Тетяна Бевз.
Доповідачка наголосила на актуальності питання утвердження української ідентичності, особливо нині – в умовах повномасштабної війни РФ проти нашої держави, коли виникла реальна загроза втрати суб’єктності України. На думку науковиці, війна стала своєрідним тестом на стійкість суспільства, спроможність державних та політичних інститутів, національну згуртованість.
Доповідає Тетяна Бевз
У доповіді акцентувалося на аналізі маркерів ідентичності (мова, культура, релігія, цінності, історична пам’ять, політика, цивілізаційний вибір). Йшлося й про те, що повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну створило нову реальність, зміцнивши почуття політичної єдності, утвердивши суб’єктність України та національну ідентичність. Українці довели собі та іншим, що вони існують як нація, яка має громадянську і національну ідентичність і здатні захищати свою незалежність, територіальну цілісність і соборність.
Війна Росії проти України істотно вплинула на свідомість українців. Вона трансформувала нашу систему цінностей, змінивши оцінки минулого, ставлення до деяких знакових історичних особистостей, а також до впливових інституцій, які ще недавно мали велику довіру й авторитет.
Під час роботи наукового дискусійного клубу
У роботі дискусійного клубу взяли участь понад 30 науковців – філософи, психологи, історики, політологи. До участі в роботі наукового заходу долучилися й наукові співробітники нашого Інституту – доктор політичних наук, професор Юрій Шайгородський та доктор політичних наук, доцент В’ячеслав Яремчук.
21 лютого 2023 року в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана відбувся круглий стіл на тему: „Політичні технології пропаганди та контрпропаганди у російсько-українській війні”. Науковий захід відбувся напередодні річниці повномасштабного воєнного вторгнення Російської Федерації в Україну.
У роботі круглого столу взяли участь науковці нашого Інституту – доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Т. А. Бевз та доктор політичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів М. С. Кармазіна.
На засіданні круглого столу оприлюднені доповіді: „Війна за ідентичність. Сила опірності культури” (Т. А. Бевз) та „”Ми”: аналіз національно-патріотичного дискурсу Президента В. Зеленського в період повномасштабного російського вторгнення в Україну (24 лютого 2022 р. – початок 2023 р.)” (М. С. Кармазіна).
2 лютого 2023 року в Центрі Разумкова відбулася презентація дослідження „Політико-ідеологічні орієнтації громадян України в умовах російської агресії”, до підготовки якого долучилися завідувачка відділу політичних інститутів і процесів нашого інституту Галина Зеленько та провідний науковий співробітник Наталія Кононенко.
У своєму виступі Галина Зеленько наголосила, що зникнення одних ліній соціально-політичних розмежувань (зовнішньополітичні орієнтації, мовне питання, громадянська самоідентифікація), не означатиме відсутність інших. Причому їх глибина залежатиме від того, як довго триватиме війна і чим вона закінчиться. Ті нові, які виникнуть, радше стосуватимуться ціннісних речей – поняття справедливості, залучення до державотворчих процесів. Також через надзвичайну складність соціально-економічної ситуації, колосальні втрати, з якими Україна ніколи раніше не стикалася, демографічні та економічні проблеми, посттравматичний синдром, проблеми ветеранів війни і т. ін. призведе до посилення запиту на прості рішення. Це означатиме сплеск популізму з усіма наслідками – політичні скандали, нестабільність, несистемність політичних рішень. І тут постає проблема в тому наскільки наявні політичні інститути – партії – враховуючи те, як вони створюються, зможуть адекватно артикулювати ці проблеми чи це буде імітація. В залежності від цього буде визначатися стабільність (нестабільність) в державі.
Під час наукового заходу
Після війни рівень політичного абсентеїзму, пасивності, аномії істотно знизиться, запит на політичну участь посилиться. Але це «палка з двома кінцями». Чому? Тому що механізми політичної участі в Україні залишаються доволі неефективними. І тут повертаємося до проблеми змісту політичних партій як політичних інститутів, які виконують відповідні функції. Тому-то зараз вже стоїть завдання ухвалення нового закону про політичні партії з наступною перереєстрацією політичних партій. Тим самим буде запущено процес політичної санації. Другий – архіважливий крок – це повернення тих функцій, які були відведені органам місцевого самоврядування до війни. Оскільки буде бажання нинішніх можновладців, які сконцентрували владу у своїх руках, що цілком логічно для війни, не ділитися своїми компетенціями в мирний час. Третій крок, який вже зараз має бути зроблений – це забезпечення системи (інституту) політичної відповідальності депутатів представницьких органів через ухвалення відповідного процесуального законодавства, впорядкування внутрішньопарламентських процедур тощо. Це не потребує змін до конституції, тому може бути ухвалено навіть в умовах дії воєнного стану. Тобто умовою більш-менш нормального розвитку є саме забезпечення системного доступу, включення суспільства, забезпечення каналів участі й зрештою консоціальна модель демократії.
27 січня 2023 року у Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбувся ХVІ круглий стіл „Українське суспільство і пам’ять про Голокост: досвід сучасної війни проти України”. Співорганізаторами наукового круглого столу виступили Український центр вивчення історії Голокосту, Goethe-Institut в Україні за підтримки проєкту „Вчимося пам’ятати” єврейської громади м. Дюссельдорф.
У 2005 році Генеральна асамблея ООН прийняла Резолюцію №60/7, в якій проголосила 27 січня Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту. Резолюція наголошує на важливості освітньої та просвітницької роботи для того, аби засвоїти уроки Голокосту та запобігти проявам ненависті, фанатизму, расизму та упереджень у майбутньому. На державному рівні Україна приєдналася до відзначення Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту у 2011 році. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 05.07.2011 № 3560-VI „Про 70-річчя трагедії Бабиного Яру” в Україні щорічно 27 січня відзначається День пам’яті жертв Голокосту. Неурядові наукові та освітні інституції України долучились до відзначення цього дня одразу після ухвалення Резолюції ООН.
Учасники круглого столу хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв Голокосту та жертв сучасної війни проти України
Цьогорічний круглий стіл „Українське суспільство і пам’ять про Голокост” відбувався в умовах повномасштабної війни, розв’язаної проти нашої держави російським агресором. Саме тому акценти всіх доповідей і обговорень були продиктовані часом і об’єктивними обставинами. У фокусі, як завжди, були сучасні дослідження і освітні методики в цій царині, питання вшанування пам’яті жертв Голокосту, протидії дискримінації, антисемітизму, ромофобії, будь-яким проявам геноциду. До участі в роботі круглого столу запрошені провідні науковці, освітяни, громадські діячі та офіційні особи, що представляли різні регіони країни: Харків, Одесу, Рівне, Житомир, Черкаси, Полтаву, столицю.
Виступає Олександр Майборода
Відкрив круглий стіл заступник директора з наукової роботи нашого Інституту, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Олександр Майборода. У своїй промові він наголосив, що Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України завжди підтримував студії з єврейської історії та культури, зокрема дослідження з історії Голокосту, збереження пам’яті про жертви Голокосту в сучасній Україні, етнополітичні аспекти цієї проблематики. Особливі виклики в цій царині маємо тепер, під час російського нападу на нашу країну, підкреслив професор О. Майборода.
Одним з доповідачів круглого столу був провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Ніколаєць. Він виступив з доповіддю „Історична пам’ять про Другу світову війну: маніпуляції в умовах російської агресії”. У фокусі цього виступу був аналіз сучасних фальсифікацій сюжетів історії Другої світової війни з боку країни-агресора. Саме викривлена історія тієї війни є одним з наріжних каменів антиукраїнської пропаганди ворога, яка весь час війни їм активно експлуатується.
Виступає Юрій Ніколаєць
Однією з центральних доповідей круглого столу був виступ докторки філософських наук, професорки кафедри філософії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, кураторки платформи культури пам’яті „Минуле / Майбутнє / Мистецтво” Оксани Довгополової. Доповідачка презентувала тему „Взаємні віддзеркалення ″остаточних рішень″: пам’ять про Голокост в оптиці російсько-української війни”. Йшлося про нинішні виклики для української академічної гуманітарної науки та історичної освіти щодо відповідальних і фахових порівнянь злочинів націонал-соціалізму, комунізму та сучасної російської ідеології та практики.
Під час роботи круглого столу
Модерував круглий стіл провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат історичних наук Анатолій Подольський. Під час закриття круглого столу модератор підкреслив, що пам’ять про минуле, відповідальність за пам’ять про нього тепер – під час війни – також є зброєю. Здатність за нинішніх умов, коли російський агресор щодня руйнує наше життя, пам’ятати жертви Другої світової війни, зокрема жертви Голокосту, є свідченням сили нашого духу. Ми живемо на своїй землі, шануючи минуле та виборюючи прямо зараз своє право на життя у вільній країні, де людське життя, свобода, права людини, гідність є незаперечними цінностями.
Всі виступи круглого столу «Українське суспільство і пам’ять про Голокост: досвід сучасної війни проти України» мають відеозаписи (кожна доповідь записана окремо) доступні для перегляду на платформі YouTube.
24 січня 2023 року у Науково-дослідному інституті українознавства МОН України відбувся Всеукраїнський круглий стіл присвячений Дню Соборності України, 104-й річниці проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки (22 січня 1919 р.) та 105-й річниці оприлюднення ІV Універсалу Центральної Ради й проголошення незалежності України (22 січня 1918 р.).
У роботі Всеукраїнського круглого столу взяла участь головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Т. А. Бевз, яка виголосила доповідь „Актуалізація теми соборності у політичному дискурсі”. Доповідачка наголосила на актуальності теми соборності в умовах повномасштабної війни РФ проти України. На початку своєї доповіді Тетяна Бевз подякувала воїнам-захисникам України й особисто присутньому на заході капітану ЗСУ В. Я. Михайленку за їх героїчну боротьбу з російськими агресорами. Також доповідачка наголосила, що соборність – це основа спротиву українців російським окупантам, соборність – це єдність, на якій тримається Українська держава, а єдність – це „підґрунтя наших успіхів, запорука сильної незалежної держави й відновлення її територіальної цілісності. Це принципова цінність для нас”.
Татяна Бевз
На думку доповідачки, дослідження феномену соборності потребує нового осмислення в контексті сучасних викликів та загроз. Предметом дослідження мають бути не лише спогади про тогочасні буремні події, наукові праці, але й сучасні суспільно-політичні події, концептуалізація самої ідеї соборності.
Сьогодні соборність України – це деокупація всіх її тимчасово захоплених територій, відновлення єдності з Донеччиною, Луганщиною та Кримом. І не випадково гаслом цьогорічного Дня Соборності є: „Україна соборна. Разом до перемоги!”, „Повертаємо своє. Соборність мета Перемоги”.
Доповідачка висловила впевненість у тому, що ідея соборності визначається передусім єдністю цінностей, ідеалів та інтересів громадян України, головною метою яких наразі є перемога над ворогом.
Після завершення роботи круглого столу, його учасники переглянули виставу Маріупольського театру авторської п’єси, присвячену сучасним подіям російсько-української війни, долям громадян України (дітей, молоді, дорослих і літніх людей), які потрапили у страхітливі жорна війни. Гра акторів, які стали біженцями у власній країні, справила глибоке враження на глядачів.
На сайті Інституту в розділі „Наші видання” розміщено текст монографії О. Кондратенка „Україна у світових рейтингах демократії”.
У монографії висвітлено питання політичного правління в Україні згідно зі світовими рейтингами демократії. До уваги взято наукові дослідження та аналітичні звіти таких міжнародних неурядових організацій, як «Freedom House», «The Economist Intelligence Unit», «Reporter without Borders» та ін. На основі аналізу цих матеріалів визначено динаміку індексу та рейтингу демократичності України на тлі стану глобальної свободи упродовж 1996–2021 рр. – періоду активного моніторингу українських політичних процесів. Монографія розрахована на вчених-суспільствознавців, політиків, експертів та усіх, хто цікавиться питаннями демократизації управлінських процесів в Україні.
Напередодні Дня Соборності України, 19 січня 2023 року, в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбулася Всеукраїнська наукова конференція „Соборність України: історія та сучасність”. Співорганізатором конференції виступив Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського.
Участь в роботі Всеукраїнського наукового заходу взяли понад 50 науковців з різних регіонів України. До участі в роботі конференції долучилися студенти Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського.
З вітальним словом до учасників конференції звернувся директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, віцепрезидент Національної академії наук України Олег Олексійович Рафальський. Він привітав учасників конференції від імені Президії НАН України й наголосив на актуальності проблеми, якій присвячена конференція, не лише з наукової, але й з політичної точки зору.
Тема соборності України, зазначив О. О. Рафальський, по-особливому звучить в нинішні часи, коли наш народ знову змушений стати на свій захист та захист своєї держави, як це було понад сто років тому. Акт Злуки, прийнятий на віче на Софійському майдані 22.01.1919 р. – визначна віха нашої історії. Ця доленосна подія навічно закарбувалась у пам’яті народу України. Оцінюючи тогочасні події, необхідно підкреслити їх історичну детермінованість, опертя на споконвічну мрію українства про незалежну і соборну державу. Зрештою, наголосив О. О. Рафальський, це був породжений революційною боротьбою вияв волі українців до етнічної й територіальної консолідації, свідчення могутнього потягу до формування політичної нації.
Олег Рафальський
Як відомо, тогочасні соборницькі устремління українців через низку суб’єктивних і об’єктивних чинників не були втіленими в життя. Однак нереалізованість Акта Злуки не може перекреслити його історичної та ідейно-політичної значущості. Адже це був приклад усвідомленого об’єднавчого руху, цивілізованого збирання етнічних територій в єдиній суверенній державі. Цей приклад єднання залишив глибокий слід у долі та історичній пам’яті українського народу, а в наступні десятиліття незмінно залишався потужним інтеграційним чинником та високим ідейним імперативом усіх без винятку політичних сил і таборів.
На завершення свого виступу О. О. Рафальський зазначив, що організація наукових та науково-практичних заходів, присвячених проблемам Української революції, української державності та української соборності є вже усталеною традицією. Кожний такий захід, так само як і нинішня конференція, знаменує певну віху в дослідницькому освоєнні надзвичайно важливої тематики, залишає по собі новонароджені ідеї, матеріали доповідей, збірники статей, спеціальні випуски профільних видань. О. О. Рафальський побажав творчої наснаги учасникам наукової конференції та завершив свій виступ згадкою крилатого вислову давніх латинян: „Ubi сoncordia, ibi victoria!” (Де злагода, там перемога!).
У своєму привітанні до учасників наукового заходу директор Навчально-наукового гуманітарного інституту Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, доктор філософських наук, професор Ігор Георгійович Кудря наголосив на політичній актуальності теми Всеукраїнської наукової конференції. Зазначив, що День Соборності, як загальнодержавне свято, по-особливому сприймається нині, коли єдність народу України є необхідною передумовою перемоги у протистоянні воєнній агресії Росії проти нашої держави.
І. Г. Кудря наголосив на ролі історичної пам’яті у формуванні світогляду сучасної студентської молоді, відзначив продуманість програми конференції, всебічність запропонованих в ній тем виступів. На завершення свого звернення до учасників конференції І. Г. Кудря побажав успіхів в її роботі та висловив впевненість в її результативності.
З доповіддю „Феномен соборності України у політичному дискурсі” виступила головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор історичних наук, професор Тетяна Анатоліївна Бевз.
Тетяна Бевз
Доповідачка, зокрема, зазначила, що ідея єдності всіх українських теренів завжди була актуальною, оскільки соборність є один із базових концептів української державності. Тема соборності залишається серед першочергових на порядку денному національних завдань. Соборність і єдність України виступають фундаментальною цінністю української державності. Окреслюючи політичну актуальність Соборності Президент України В. Зеленський наголосив, що „Проголошення Акта злуки – важлива сторінка в літописі державотворення, і нині, за більш ніж століття, ми розуміємо, що соборність України – це не лише про історію, це про наше сьогодення і майбутнє”.
Під час роботи наукової конференції
І дійсно, зазначила доповідачка, Соборність – це не лише пам’ять про минуле, але й сучасність – згуртованої спільної праці та взаємодії, єдність у протистоянні російської воєнній агресії.
Т. А. Бевз наголосила, що в нинішніх умовах – повномасштабного воєнного вторгнення Росії в Україну, нового розуміння та осмислення потребує політична сутність феномену соборності, національної та політичної єдності, згуртованості у відстоюванні територіальної цілісності країни. В умовах війни важливо розуміти цінність соборної української держави, її єдності. Збереження територіальної цілісності України, зміцнення єдності її регіонів, розмаїтість і відмінність яких склалися внаслідок історичних обставин, і надалі залишається актуальним та невідкладним завданням. Дослідження феномену соборності, наголосила Т. А. Бевз, потребує сучасних наукових теорій, які пропонують інший погляд не лише на історію, політичну науку, але й на політику.
У виступах учасників конференції висвітлено низку наукових проблем в історичному та сучасному вимірах. Розвитку ідеї соборності України в роки Першої світової війни присвятив свій виступ доктор політичних наук, доцент В. Д. Яремчук – провідний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Проблемам східногалицького питання у міжнародному практикумі (1920-х років) – кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри філософії та історії Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського З. В. Захожай.
Інтерес учасників конференції викликали виступи професора кафедри міжнародних відносин і суспільних наук Національного університету біоресурсів і природокористування, доктора історичних наук, О. М. Любовець „Перша спроба анексії Криму в 1990-х роках як прояв імперських амбіцій РФ” та кандидата історичних наук, доцента кафедри філософії та історії Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського Є. О. Горюнової – „Крим як невіддільна складова соборної України”.
Під час роботи наукової конференції
Більшість виступів учасників наукової конференції були присвячені подіям сучасності та ролі соборницьких ідей в процесах суспільної консолідації: „Соборність України у світлі цивілізаційного аналізу історії” – доктора історичних наук В. Г. Космини, „Єврейська громада та соборність України: виклики сьогодення. Українські євреї у боротьбі проти російської агресії” – провідного наукового співробітника відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидата історичних наук А. Ю. Подольського, „Децентралізація в Україні: випробування війною” – кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України М. В. Горбатюка та ін. Політико-психологічним проблемам консолідації українського суспільства на сучасному етапі державотворення присвятила свій виступ доктор психологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології НАПН України О. В. Яремчук.
В онлайн-форматі до обговорення проблеми сучасних вимірів соборності України долучилися завідувач кафедри політології Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор політичних наук, професор А. С. Романюк („Трансформації політичних партій України напередодні війни: що далі?”), провідний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор політичних наук В. А. Гриневич („Соборність українських земель по-сталінськи (1939-1945)”), старший науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат політичних наук О.О. Зорич („Концепція соборності як фактор суспільних трансформацій”) та ін. Питання соціально-психологічних складових сучасних суспільно-політичних процесів були присвячені виступи заступника директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, доктора психологічних наук, члена-кореспондента НАПН України Л. А. Найдьонової та професора Державного університету інфраструктури та технологій, доктора психологічних наук М. І. Найдьонова.
Модерував наукову конференцію заступник директора з наукової роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор політичних наук, професор Ю. Ж. Шайгородський.
Тези виступів учасників планується оприлюднити у збірнику матеріалів Всеукраїнської наукової конференції „Соборність України: історія та сучасність”.
Головний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології нашого Інституту, доктор політичних наук Володимир Кулик за грант Канадського інституту українських студій замовив КМІС опитування щодо мови та ідентичності.
На думку Володимира Кулика, найважливіша зміна у порівнянні з опитуванням за 2017 рік – це різке збільшення частки респондентів, які (кажуть, що) говорять у повсякденному житті переважно українською мовою, та відповідне зменшення частки російськомовців. У грудні 2022-го 41% респондентів сказали, що спілкуються тільки українською мовою, ще 17% – “у більшості ситуацій” українською, натомість тільки російською говорять 6%, а переважно російською – 9% (ще 24% сказали, що вживають обидві мови “рівною мірою”). Порівняно з 2017-м частка повних і переважних україномовців збільшилася на 8%, а частка російськомовців зменшилася аж на 11%. Ще більше вражає регіональний розподіл: навіть на сході та півдні, судячи з відповідей, україномовців тепер не менше, ніж російськомовців (29% проти 27%).
Що ж до ідентичності, результати опитування свідчать, порівняно з 2017 роком (тоді, щоправда, питали, ким респонденти “вважають себе за національністю”) частка української національності зросла на 7%, натомість частка російської зменшилася на 5%, а подвійної – на 2%. Тепер з українською національністю навіть на півдні та сході пов’язують себе аж 90%, тоді як п’ять років тому було 64%. Судячи з цих даних, Україна, по суті, перестала бути багатоетнічною державою, бо нетитульні національності становлять усього кілька відсотків населення. Відповідно, етнополітика не відіграватиме помітної ролі в загальнонаціональному політичному процесі, хоч і залишиться чинником в окремих регіонах та в стосунках України з міжнародними організаціями, перейнятими правами меншин.
Опитування проводилося 4–27 грудня 2022 року, методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера опитано 2005 респондентів, які в цей час мешкали на території України (в межах, підконтрольних українській владі до 24 лютого 2022 року). Максимальна похибка результатів опитування становить 2,4%.
Інформація про дослідження нашого колеги розміщена на сайті Національної академії наук України.
Детальніше про результати дослідження
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського
19 січня 2023 року відбудеться наукова конференція
До Дня Соборності України
Соборність України: історія та сучасність
Формат проведення конференції: офлайн/онлайн
Початок роботи – 11:00
Напрями роботи
- Політична актуальність проблеми соборності України. Шляхи реалізації в сучасних суспільно-політичних умовах
- Соборність України: перші кроки втілення у революційну добу 1917–1920 рр.
- „Радянська модель” соборності України: сутність і наслідки
- Новий зміст ідеї соборності в умовах державної незалежності України
- Виклики та загрози соборності України в умовах російсько-української війни
- „Кримське питання” в контексті проблеми соборності України
- Українське суспільство в умовах повоєнної трансформації та європейської інтеграції
Питання для обговорення
- У чому полягає актуальність проблеми соборності України?
- Потенціал ідеї соборності на сучасному етапі державотворення.
- Якими є основні чинники суспільної консолідації?
- Консолідаційний потенціал громадянського суспільства та його інститутів.
- Чи існують (чи з’являться) в Україні ідеологічні партії?
- Концепт колективної пам’яті як засіб суспільної консолідації.
- Шляхи консолідації політичної нації в умовах російської агресії.
- Чи можливе проведення ефективних реформ в умовах війни?
- Чи сприяє єдності України реформа децентралізації?
- Яким має бути статус Криму та міста Севастополя у повоєнному адміністративно-політичному устрої України?
- Чи можливе ефективне повоєнне оновлення країни без реформи політичної системи і виборчого законодавства?
- Роль соціогуманітарних наук, освітньої та культурної сфер у процесах повоєнного оновлення країни.
За результатами роботи конференції планується видання збірника матеріалів.
Матеріали для публікації прийматимуться до 30 січня 2023 року.
Рукописи матеріалів надсилаються електронною поштою на адресу оргкомітету: sl_yaremchuk@ukr.net або akhozhay.zoreslava@tnu.edu.ua (Вимоги до оформлення матеріалів наукової конференції).
Участь у роботі конференції та публікація її матеріалів є безоплатною.
Координатори-члени оргкомітету:
Яремчук В’ячеслав Дмитрович: sl_yaremchuk@ukr.net; тел. +38 (050) 410-50-68
Захожай Зорислава Володимирівна: zakhozhay.zoreslava@tnu.edu.ua
12-13 січня 2023 року в Університеті Марії Кюрі-Склодовської (Польща) відбулася Міжнародна наукова конференція „Демократія в процесі змін”.
У своїх виступах учасники конференції наголошували, що російська воєнна агресія стала каталізатором кардинальних змін не лише в Україні та в країнах, які її підтримують у протистоянні ворогу, але й в самій РФ.
На панельній дискусії конференції „Демократія vs. диктатура в контексті війни Росії проти України” свою доповідь на тему „Російська військова агресія як каталізатор суспільно-політичних трансформацій в Україні” представила завідувачка відділу політичних інститутів та процесів нашого Інституту, член-кореспондент НАН України, професор Галина Зеленько.
Міжнародна наукова конференція „Демократія в процесі змін”
Тривалий час, зазначила доповідачка, суспільно-політичні процеси в Україні розвивалися вкрай суперечливо. Наявними й такими, що гальмували розвиток демократії, були й високий рівень патерналізму, і політичний абсентеїзм, і досить низький рівень політичної культури, і невміння користуватися так званими „інструментами демократії”. Наслідком цих та інших явищ стала радикалізація політичної сцени, низький рівень довіри й, відповідно, – членства у політичних партіях, громадських організаціях, суспільна аномія і недовіра до органів державної влади, часом – полярно протилежні зовнішньополітичні орієнтації тощо.
Проте за роки російсько-української війни, яка розпочалася у 2014 році, сталися істотні зміни в політичній ідентичності українців. Наразі істотно послабилися соціально-політичні розмежування, зумовлені дилемою національної, мовної чи релігійної (церковної) самоідентифікації, вибором зовнішньополітичних пріоритетів. Ці зміни уможливлювали, поряд з наявною кланово-олігархічною системою, динамічний рух країни у напрямі євроатлантичних структур.
Під час роботи міжнародної конференції
Доповідачка зауважила, що нині є всі підстави вести мову про завершення в Україні процесів формування політичної нації, про істотні здобутки у розвитку соціального капіталу, який базується на інституційній довірі, зумовленій зокрема таким явищем як волонтерство тощо. Тобто, наголосила Г. Зеленько, наразі відбулися істотні якісні зрушення у соціокультурній сфері, завдяки чому формується своєрідне вікно можливостей для якісних змін політичного режиму в Україні. Водночас, на думку доповідачки, війна – це насамперед жахливі людські й колосальні економічні втрати, що формує потенційні лінії соціально-політичних розмежувань і які вже нині мають стати предметом ретельного вивчення.
Доктор політичних наук, старший науковий співробітник відділу проблем світового політичного розвитку Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Сергій Римаренко, який проводить дослідження у Сіднейському університеті за програмою SAR, виступив з доповіддю „Етнічні відносини та демократизація” на науковому семінарі „Справедливість, мир та конфлікт” Школи суспільних та політичних наук Сіднейського університету.
Доповідач торкнувся кількох тем: „Чи можуть нові європейські моделі ліберального плюралізму сприяти демократизації та стабілізації України?”, „Демократичні переходи та етнічність”, „Теоретичні основи західних моделей прав меншин. Фундаментальні принципи та практики”.
У роботі наукового семінару взяли участь дослідники з Австралії, США, Чилі, Німеччини та інших країн.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського
Шановні колеги!
Запрошуємо вас до участі в роботі наукової конференції
Соборність України: історія та сучасність
Конференція відбудеться 19 січня 2023 року в приміщенні Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України за адресою: м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 8 (каб. 201).
Формат проведення конференції: офлайн/онлайн
Початок реєстрації офлан-учасників 10:30. Початок роботи конференції – 11:00
Напрями роботи
- Політична актуальність проблеми соборності України. Шляхи реалізації в сучасних суспільно-політичних умовах
- Соборність України: перші кроки втілення у революційну добу 1917–1920 рр.
- „Радянська модель” соборності України: сутність і наслідки
- Новий зміст ідеї соборності в умовах державної незалежності України
- Виклики і загрози соборності України в умовах російсько-української війни
- „Кримське питання” в контексті проблеми соборності України
- Українське суспільство в умовах повоєнної трансформації та європейської інтеграції
Можливі питання для обговорення
- У чому полягає актуальність проблеми соборності України?
- Потенціал ідеї соборності на сучасному етапі державотворення
- Якими є основні чинники суспільної консолідації?
- Консолідаційний потенціал громадянського суспільства та його інститутів.
- Чи існують (чи з’являться) в Україні ідеологічні партії?
- Концепт колективної пам’яті як засіб суспільної консолідації.
- Шляхи консолідації політичної нації в умовах російської агресії.
- Чи можливе проведення ефективних реформ в умовах війни?
- Чи сприяє єдності України реформадецентралізації?
- Яким має бути статус Криму та міста Севастополя у повоєнному адміністративно-політичному устрої України?
- Чи можливе ефективне повоєнне оновлення країни без реформи політичної системи і виборчого законодавства?
- Роль соціогуманітарних наук, освітньої та культурної сфер у процесах повоєнного оновлення країни.
Участь в роботі конференції – за попередньою реєстрацією.
Заявки на участь прохання надсилати до 14 січня 2023 року на адресу оргкомітету: sl_yaremchuk@ukr.net (Заявка на участь в роботі наукової конференції).
За результатами конференції планується видання збірника матеріалів.
Матеріали для публікації за підсумками роботи конференції прийматимуться до 30 січня 2023 року.
Рукописи матеріалів надсилаються електронною поштою на адресу оргкомітету: sl_yaremchuk@ukr.net або akhozhay.zoreslava@tnu.edu.ua (Вимоги до оформлення матеріалів наукової конференції).
Участь у роботі конференції та публікація її матеріалів є безоплатною.
Координатори-члени оргкомітету:
Яремчук В’ячеслав Дмитрович: sl_yaremchuk@ukr.net; тел. +38 (050) 410-50-68
Захожай Зорислава Володимирівна: zakhozhay.zoreslava@tnu.edu.ua
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України став учасником Європейського консорціуму політичних досліджень ECPR (The European Consortium For Political Research). ECPR – це благодійна неурядова організація (CIO), зареєстрована та розташована у Великобританії.
Європейський консорціум політичних досліджень (ECPR) був заснований у 1970 р. групою з дванадцяти європейських університетів з метою подолання національних бар’єрів та створення потужної міжнародної спільноти вчених у Європі. Консорціум є провідним науковим товариством політологів у Європі.
Нині Консорціум налічує понад 300 інституційних членів, що об’єднують десятки тисяч науковців та представляють майже 50 краї світу.
ECPR об’єднує вчених-політологів у глобальній мережі задля розвитку досліджень у сфері політичних наук та сприяння міжнародній науковій співпраці шляхом:
- проведення методологічної та професійної підготовки задля сприяння кар’єрного зростання аспірантів та дослідників;
- надання форумів для розвитку досліджень і формування мереж співпраці;
- видачі грантів та забезпечення можливості фінансування для науковців;
- керування престижною видавничою програмою, яка ділиться найновішими дослідженнями для найширшого загалу.
Очолюють організацію Жан Блондел та Стайн Роккан.
Офіційний сайт ECPR: https://ecpr.eu/
Наказом Міністерства освіти і науки України від 23 грудня 2022 року № 1166 в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України утворено спеціалізовану вчену раду з присудження наукового ступеня доктора наук Д 26.181.01.
Профіль спеціалізованої вченої ради Інституту:
- 23.00.01 – Теорія та історія політичної науки.
- 23.00.02 – Політичні інститути та процеси.
- 23.00.05 – Етнополітологія та етнодержавознавство.
СКЛАД РАДИ
Голова ради:
- Войналович Віктор Анатолійович, доктор політичних наук, професор, завідувач відділу, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса, спеціальність 23.00.02.
Заступник голови:
- Зеленько Галина Іванівна, доктор політичних наук, професор, завідувач відділу, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса, спеціальність 23.00.01.
Вчений секретар:
- Калакура Олег Ярославович, доктор політичних наук, професор, головний науковий співробітник, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім.І. Ф. Кураса, спеціальність 23.00.05.
Члени ради:
- Вільчинська Ірина Юріївна, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри, Київський університет культури, спеціальність 23.00.01;
- Єленський Віктор Євгенович, доктор філософських наук, професор, головний науковий співробітник, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса, спеціальність 23.00.02;
- Кармазіна Марія Степанівна, доктор політичних наук, професор, головний науковий співробітник, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса, спеціальність 23.00.01;
- Котигоренко Віктор Олексійович, доктор політичних наук, професор, завідувач відділу, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса, спеціальність 23.00.05;
- Кочубей Лариса Олександрівна, доктор політичних наук, професор, професор кафедри, Київський національний університет культури і мистецтв, спеціальність 23.00.02;
- Круглашов Анатолій Миколайович, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, спеціальність 23.00.01;
- Кулик Володимир Михайлович, доктор політичних наук, старший науковий співробітник, головний науковий співробітник, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса, спеціальність 23.00.02;
- Ляшенко Тетяна Михайлівна, доктор політичних наук, провідний науковий співробітник, Інститут політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, спеціальність 23.00.02;
- Майборода Олександр Микитович, доктор історичних наук, професор, заступник директора, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса, спеціальність 23.00.05;
- Нагорняк Михайло Миколайович, доктор політичних наук, професор, професор кафедри, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, спеціальність 23.00.05;
- Ніколаєць Юрій Олексійович, доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник, Інститут політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, спеціальність 23.00.05;
- Рафальський Олег Олексійович, доктор історичних наук, професор, директор, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса, спеціальність 23.00.05;
- Смолянюк Володимир Федорович, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, спеціальність 23.00.02;
- Солдатенко Валерій Федорович, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса, спеціальність 23.00.01;
- Шайгородський Юрій Жанович, доктор політичних наук, професор, заступник директора з наукової роботи, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса, спеціальність 23.00.01;
- Явір Віра Анатоліївна, доктор політичних наук, провідний науковий співробітник, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, спеціальність 23.00.05.
Національною академією наук України оприлюднено результати конкурсу на проведення наукових робіт за програмою „Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень” на 2023–2024 роки.
Науковий проєкт нашого Інституту „Адаптивні зміни у функціонуванні політичної системи України в умовах війни і повоєнної відбудови” визнано переможцем конкурсу за пріоритетним напрямом „Українське суспільство в умовах війни, повоєнної трансформації та європейської інтеграції”.
На сайті Інституту в розділі „Наші видання” розміщено текст монографії „Кризи політичного розвитку в Україні: причини, зміст і способи нівелювання”.
У монографії проаналізовано кризи політичного розвитку як складові кризового синдрому модернізації. Неоінституційний підхід, який лежить в основі пропонованого дослідження, дав можливість проаналізувати розвиток України за роки незалежності крізь призму кризових явищ, які мають системний і перманентний характер і у своєму поєднанні, конвергенції та взаємопроникненні уповільнюють, а часом і унеможливлюють процеси демократизації. Кризи політичного розвитку, серед яких автори аналізують кризу ідентичності, кризу легітимності, кризу проникнення, кризу розподілу та кризу участі у своїй взаємодії, а також внаслідок вкрай суперечливих зовнішніх впливів через специфічне геополітичне середовище (між двома крупними центрами сили, що також проаналізовано в монографії), фактично призвело до тих випробувань, які нині проходить Українська держава. Монографія розрахована на вчених-суспільствознавців, політиків, експертів та усіх, хто цікавиться питаннями політичного розвитку України.
22 грудня 2022 року, під час засідання вченої ради Інституту, відбулося підписання Договору про співробітництво між Центральноукраїнським державним університетом імені Володимира Винниченка та Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Предметом Договору стало поєднання зусиль установ для спільної діяльності у науковій, освітній та суспільній сферах за такими напрямками:
- обмін науковою інформацією, матеріалами міжнародних та всеукраїнських конференцій, монографічною літературою та фаховими публікаціями, а також спеціальними комп’ютерними програмами;
- участь у розробці спільних науково-дослідних програм, роботі наукових конференцій та симпозіумів;
- підвищення кваліфікації науково-педагогічних кадрів;
Підписання Договору
- рецензування наукової та науково-педагогічної продукції, науково- методичних розробок на запит сторін;
- створення умов публікації наукової продукції у межах планів науково-дослідної роботи та видавничих можливостей Сторін; надання можливості працевлаштування за наявності вакантних місць та виконання умов конкурсного відбору.
Олег Рафальський та Євген Соболь обмінюються примірниками Договору
Від імені Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Договір підписав директор Олег Рафальський, з боку Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка – ректор Євген Соболь.
Кабінет Міністрів України призначив нашого колегу – доктора філософських наук, професора, відомого релігієзнавця Віктора Євгеновича Єленського Головою Державної служби України з етнополітики та свободи совісті.
Серед основних завдань Державної служби з етнополітики та свободи совісті – реалізація державної політики у сфері міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин в Україні.
Віктор Єленський
На виконання Указу Президента України та рішення Ради національної безпеки і оборони України Державна служба з етнополітики та свободи совісті 6 грудня 2022 року отримала статус центрального органу виконавчої влади з підпорядкуванням безпосередньо Кабінету Міністрів України. У двомісячний строк Державній службі з етнополітики та свободи совісті доручено забезпечити проведення релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української православної церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом, за необхідності вжити передбачених законодавством заходів.
Призначення В. Є. Єленського Головою Державної служби є свідченням високої довіри до нього як державного діяча, патріота й науковця.
Колектив Інституту щиро вітає свого колегу з призначенням на високу державну посаду, бажає йому натхнення й наполегливості в реалізації складних завдань з формування державної політики у сфері релігії та етноспільнот.
6-7 грудня 2022 року у Варшавському університеті відбулася конференція „Тридцять років розпаду СРСР з перспективи Варшави”.
У рамках конференції відбувся круглий стіл присвячений збройним конфліктам (війнам) на пострадянському просторі та його перспективам, модератором якого була завідувачка відділу політичних інститутів та процесів нашого Інституту, доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько.
Учасники круглого столу, які представляли Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Казахстан та Узбекистан схарактеризували суть збройних конфліктів, які мають місце у їх країнах, співвідношення внутрішніх та зовнішніх передумов цих конфліктів.
Під час круглого столу
Основна увага учасників круглого столу була прикута до впливу російської воєнної агресії проти України на суспільно-політичні трансформації на пострадянському просторі. Учасники погодилися, що від того, як закінчиться російсько-українська війна залежатиме майбутнє того геополітичного простору, який постане з так званого „пострадянського”, включаючи території нинішньої Росії. Ймовірно російська військова агресія вже запустила дезінтеграційні процеси на цих територіях, оскільки ці країни задля самозбереження з одного боку нібито маневрують у цьому військовому конфлікті, не приймаючи чию б то не було сторону, а з другого – їх суспільства, з огляду на небезпеки для їх незалежності, розуміють потенційну небезпеку російської експансіоністської політики.
Протягом 28 листопада – 1 грудня 2022 року в Гетеборзі (Швеція) відбулося засідання Міжнародного альянсу пам’яті жертв Голокосту (IHRA).
Пленарні засідання форуму, на яких були присутні експерти, політичні представники, представники міжнародних організацій та громадянського суспільства, сприяли обміну думками стосовно розвитку освітньої та наукових сфер пам’яті про Голокост.
28 листопада 2022 року на засіданні Академічної Робочої групи (Academic Working group) Міжнародного альянсу виступив (онлайн) провідний науковий співробітник нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський.
Виступ А. Подольського під час засідання Академічної робочої групи IHRA
У своєму виступі науковець наголосив, що під час російської агресії та війни проти України, зокрема після повномасштабного вторгнення ворога на українські землі, з’явились нові виклики у вивченні та збереженні пам’яті про Голокост в часи захисту країни від брутальних воєнних злочинів окупантів. За роки незалежності в Україні поступово сформувалася наукова школа дослідників-гуманітаріїв з проблематики Holocaust Studies, ця тема стала складовою частиною вивчення історії Другої світової війни в освітніх закладах країни всіх рівнів. Також саме за роки суверенної України в суспільстві та державі з’явилась і досягла значних успіхів політика та культура пам’яті про жертви Голокосту.
Російський агресор в Україні вбиває людей, руйнує будівлі, пам’ятники культури, меморіальні місця, в тому числі меморіали та пам’ятні знаки українським євреям – жертвам Голокосту. Бомби та ракети ворога влучили на терени Бабиного Яру в Києві, зруйнували частину меморіалу в Дробицькому Яру в Харкові. Внаслідок агресії та війни змінюється і викладання історії Голокосту. Українські науковці та освітяни стали на шлях порівняння злочинів гітлерівської та путінської диктатур.
Російська агресія та загарбницька політика російських окупантів, зазначив доповідач, руйнує й українську культуру, що пов’язана з історією євреїв України, культуру, яка турботлива створювалась в роки незалежності. Ворог демонструє свої печерні, жахливі та жорстокі українофобію та антисемітизм.
Науковий журнал «ПОЛІТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ»
Новини
Оголошення
