10 березня Микола Рябчук, провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології, взяв участь у конференції “Латинська Америка та Україна: у пошуках взаєморозуміння”, організованій у Мадриді барселонським Центром міжнародних досліджень у приміщенні й під патронатом Міністерства закордонних справ Іспанії.
Кільканадцять експертів з України, Іспанії та шести латиноамериканських країн обговорили у рамках трьох дискусійних панелей проблеми сприйняття (чи несприйняття) війни в Україні латиноамериканськими суспільствами, впливу російської пропаганди, істотних відмінностей між загалом прихильним ставленням до України з боку місцевих суспільств і більш цинічним (“прагматичним”) ставленням з боку владних еліт, потреби ширшого представлення українських подій через людські долі й історії, а не абстрактні й часто знецінені пропагандистські терміни, а також – спільну сьогодні для всіх малих і середніх країн загрозу поділу світу на “сфери впливу” між трьома геґемонами і, відповідно, потребу збереження суверенітету, в контексті якої й сьогоднішня боротьба України може набути для латиноамериканців актуальнішого значення.
У залі засідань
Д-р Рябчук узяв участь у всіх трьох подіумних дискусіях, представивши почасти арґументи, викладені в його статті “Зворотний бік ‘нейтральності’. Російська війна в Україні й амбівалентна позиція країн Глобального Півдня”, й зауваживши, що з-поміж усіх країн т. зв. Глобального Півдня саме Латинська Америка культурно й психологічно найближча до України і тому саме тут шанси на порозуміння й співпрацю виглядають найкраще – за умови докладання відповідних державних і недержавних зусиль.
Почесні гості конференції
Українські учасники – Іванна Климпуш-Цинцадзе, Микола Рябчук та Олексій Гарань
Обкладинка фотоальбому “Життя під час війни”, презентований під час конференції
5 березня 2026 р. у Варшавському університеті відбувся дев’ятий науковий семінар у межах міжнародного дослідницького проєкту «Система в дії», присвячений функціонуванню державної служби та взаємозв’язку між системою державного управління і політичною системою. У межах семінару свої дослідження представили Світлана Ситник (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України) та Antoni Kamiński (Польська академія наук). У своїй доповіді старший науковий співробітник відділу політичних інститутів і процесів Світлана Ситник представила аналіз реформ та сучасного функціонування державної служби в Україні, звернувши увагу на вплив політичних змін на стабільність адміністративної системи. Зокрема, було розглянуто наслідки виборів 2019 року, а також виклики, з якими стикається державна служба в умовах війни. Серед таких викликів — призупинення частини конкурсних процедур, мобілізація державних службовців на військову службу та необхідність підтримання інституційної спроможності адміністрації в умовах воєнного стану.
Під час дискусії учасники наголосили на важливості прозорості механізмів відповідальності посадовців, зокрема функціонування системи декларування майна. Також було звернуто увагу на те, що в українській конституції відсутнє чітке регулювання базових принципів державної служби, що може сприяти інституційній нестабільності.
У другій частині семінару професор Antoni Kamiński представив аналіз функціонування державної служби в Польщі, зосередившись на напруженні між її професійним характером та політичним впливом. У доповіді було порушено проблему політизації адміністрації, зокрема феномен призначення на державні посади осіб, пов’язаних із правлячими політичними силами. Окрему увагу було приділено так званій «ротації персоналу» та викликам, пов’язаним зі збереженням кадрової стабільності в державному управлінні, у тому числі в порівняльній перспективі з українським досвідом.
Під час підсумкової дискусії учасники семінару відзначили, що як у Польщі, так і в Україні функціонування державної служби залишається тісно пов’язаним із динамікою політичної системи. Одним із ключових викликів на майбутнє визначено зміцнення професіоналізму державної служби, забезпечення прозорості процедур рекрутингу та підвищення довіри громадян до державних інституцій.
У семінарі також взяли участь співробітники відділу політичних інститутів і процесів Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України — кандидати політичних наук Наталія Кононенко, Ростислав Балабан, Світлана Брехаря та Ігор Симисенко.
Рішенням вченої ради Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України від 10.03.2026 р. у видавничій діяльності Інституту запроваджено міжнародний стиль цитування та оформлення бібліографічних посилань (APA-7 Style).
Інструкція з використання за посиланням нижче ↓
APA style. Рекомендації із застосування
У розмові йдеться про те, як сучасна російська держава вибудовує образ «великої сили», який значною мірою тримається на політичних міфах, пропаганді та демонстрації сили. Автори книги аналізують, як формується ця імітація могутності — від політичної системи до ідеології та наративів, які Росія просуває всередині країни й назовні.
У видавництві Саміт-книга вийшла друком монографія доктора історичних наук, провідного наукового співробітника відділу політичної культури та ідеології Інституту Павла Гай-Нижника «Доктрина Трампа/Донро і стратегії національної безпеки США (2017–2025): світ на переломі».
Гай-Нижник П. Доктрина Трампа/Донро і стратегії національної безпеки США (2017–2025): світ на переломі / Монографія / Гай-Нижник Павло. – Київ: Саміт-книга, 2026. – 232 с., іл.
ISBN 978-966-986-804-6
У монографії аналізуються редакції Стратегії національної безпеки (2017 і 2025 років), вироблені адміністрацією президента США Д.Трампа у два терміни його перебування на посаді в Білому Домі та їх трансформація у Доктрину Трампа (так звану Доктрину Донро).
Зокрема у Стратегії національної безпеки 2017 року геополітичні пріоритети Сполучених Штатів визначалися за умов поширення ісламського тероризму, посилення ролі у глобальному світі РФ і КНР, змін у регіональному балансі сил, посилення транснаціональних та міграційних процесів тощо й вперше визначалося про те, що світ вступив в епоху стратегічної конкуренції.
В якості домінуючого підходу США до «збереження миру» була акцентована «проєкція сили». Відтак у 2018 році було розроблено Національну оборонну стратегію і Національну кіберстратегію США. Крім того у 2020-му і 2021-го роках з’явилися висновки Комісії з кіберпростору «Солярій».
Попри те, що перший термін президенства Д.Трампа завершився у січні 2021 року, було також вивчено, з метою розуміння сталості чи плинності зовнішньополітичних пріоритетів США, й ключові засади Стратегії національної безпеки США за президентства Д.Байдена, зокрема у Тимчасових вказівках щодо Стратегії національної безпеки (2021 р.), Стратегії національної безпеки (2022 р.) та у Прикінцевому звіті комісії Конгресу про стратегічну позицію США (2023 р.), в яких вперше в американських офіційних документах вищого рівня було використано поняття «сіра зона», йшлося про визначення нового світового порядку й про імовірну Третю світову війну.
Проаналізовано і виявлено головні політичні групи (фракції) в оточенні 47-го президента США Д.Трампа 2025 року, що впливають на вироблення і впровадження геополітики та геостратегії офіційного Вашингтона. У листопаді 2025 р. президент Д.Трамп підписав нову Стратегію національної безпеки, що стала офіційним поясненням зовнішньополітичного світогляду з боку адміністрації Білого Дому й тісно перепліталася з його особистим баченням світового порядку та місця і ролі Америки в системі міжнародної безпеки. Її аналіз вказує на грандіозну і докорінну трансформацію геостратегічних наративів Адміністрації президента США, що вплинули на глобальну геополітику і змінили баланс цивілізаційних впливів на світовій арені.
Проаналізовано основні засади Доктрини Трампа (Доктрини Донро), її вплив на систему глобальної безпеки, перспективи транформації міжнародних відносин й установлення нового світового порядку.
Запропоновано авторське бачення двох напрямних формування новітньої глобальної моделі прийдешнього світового порядку: світу імпероцентричного/імперополярного або ж діґнусцентричного/діґнусполярного світу (imperacentric world vs dignuscentric world).
Зазначено, що новий світовий порядок може запанувати не лише як результат руйнівної війни чи тріумфу тотального хаосу, а й як наслідок постконфліктного компромісу чи погодження позицій і поступок у приборканні керованого хаосу з метою недопущення світової руїни.
ЗМІСТ
Передмова. Стратегія національної безпеки як один з головних документів і «дорожня карта» держави з питань оборони та зовнішньої політики: від формального документа до стратегії запобігання новітнім і майбутнім загрозам.
Розділ 1. Стратегія національної безпеки США – 2017
Розділ 2. Національна оборонна стратегія і кіберстратегія США – 2018
Розділ 3. Стратегія національної безпеки США – 2021/2022
Розділ 4. Старі ідеологеми нової команди Трампа: геополітичний ґрунт проросійських маґа-наративів
Розділ 5. Стратегія національної безпеки США – 2025 – Доктрина Трампа/Донро
Післямова. Доктрина Донро і світовий порядок: impera-полярність vs dignus-полярність
Долучайтеся до офіційних сторінок ІПіЕНД!
23 лютого 2026 року у Берліні напередодні четвертих роковин повномасштабного вторгнення росії в Україну пройшов масштабний міжнародний, політичний і громадський форум Café Kyiv.
Цьогорічний форум проходив під гаслом “Свобода має перемогти” Четвертий рік поспіль Фонд Конрада Аденауера (KAS) та численні міжнародні партнери проводять разом в Берліні такий захід на підтримку України, культурних, наукових, освітніх, громадських проєктів, що спрямовані на допомогу нашій країні та відкриття правди про європейську Україну. Цього року у роботі форуму взяло участь близько 5 тисяч гостей, які стали учасниками численних панелей форуму. Cafe Kyiv таким чином перетворилося на найважливішу подію України в Європі і майже не схоже на будь-який інший формат обміну думками та політичної солідарності. На початку голова КАS Аннегрет Крамп-Карренбауер та федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наголосили, що майбутнє Європи та майбутнє України нерозривно пов’язані. Україна захищає не лише власну свободу, а й основні засади європейського порядку. “росія не показує готовності до миру”, – заявив федеральний канцлер. “Ця війна закінчиться тільки тоді, коли росія більше не зможе її фінансувати. Саме тому ми повинні дати можливість Україні досягти довговічного і справедливого миру. “
Відкриття форуму, виступає канцлер Німеччини Фрідріх Мерц
Учасники панелі «Стежками пам’яті».
“росія зараз веде війну ще з більшою жорстокістю, ніж чотири роки тому”, – резюмувала на початку Аннегрет Крамп-Карренбауер. “Якщо Україна переможе, перемагає Європа і переможе свобода!”
У роботі панелі «Стежками пам’яті: Україна та Веймарський трикутник. Найкращі практики в культурі пам’яті та партнерстві міст», організованої єврейською громадою Дюссельдорфа за підтримки Федерального міністерства закордонних справ, взяв участь провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський. У своєму виступі представник України на форумі представив національний досвід у сфері вивчення та викладання історії Голокосту та протидії антисемітизму, а також спростував маніпулятивні кремлівські наративи, спрямовані на виправдання агресії проти України.
Під час виступу на форумі Анатолія Подольського
Також у цій сесії брали участь мер Дюссельдорфа д-р Стефан Келлер, Анке Райфенстель з Міністерства закордонних справ Німеччини, Лія Достлієва, художниця і куратор з Донецьку, Якуб Вавриняк, Посольство Республіки Польща в Берліні, Матіас Ріхтер, керівник наукових та освітніх програм єврейської громади Дюссельдорфу.
Матіас Ріхтер, Олена Лиховодова, Анатолій Подольський
12 лютого 2026 р. У Києві відбувся експертний круглий стіл «Що означатиме мирна угода для внутрішньої політики України», організований European Policy Institute Kyiv (EPIK).
EPIK – це новостворений міжнародний аналітичний центр у Києві, який позиціонує себе як платформу для вироблення інноваційних і стратегічно орієнтованих політичних рішень щодо європейської інтеграції України, реформ сектору безпеки та повоєнної трансформації держави. Інститут покликаний об’єднувати українських та міжнародних експертів для фахового обговорення ключових викликів, що постають перед Україною в умовах війни та майбутнього мирного врегулювання.
Дискусія була присвячена політичним наслідкам потенційної мирної угоди, зокрема питанням легітимації можливих домовленостей, послідовності припинення вогню, виборів, а також сценаріям повернення країни до повноцінного електорального процесу.
Ключовим спікером заходу став Andrew Wilson, професор українських студій University College London та старший науковий співробітник European Council on Foreign Relations. У дискусії також взяв участь Andreas Umland – відомий дослідник української та східноєвропейської політики. Серед учасників були представники Київського міжнародного інституту соціології, Центру Разумкова, Соціологічної групи “Рейтинг” та інших аналітичних центрів, посольств Швеції, США, ФРН та Великобританії.
У заході взяла участь заступниця директора з наукової роботи Інституту, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько. У своєму виступі вона акцентувала увагу на ризиках проведення повоєнних виборів за старою мажоритарно-пропорційною виборчою системою, наголосивши, що механічне повернення до попередньої моделі здатне відтворити довоєнні структурні проблеми української політики.Йдеться про відновлення впливу фінансово-промислових груп, фрагментованість і політичну неструктурованість суспільства, а також відсутність ефективних механізмів укрупнення та інституціоналізації політичних партій, які не було “закладено” у старій мажоритарно-пропорційній виборчій системі.
19 лютого 2026 року на базі Університет Григорія Сковороди в Переяславі відбулася V Всеукраїнська науково-практична конференція «Соціокультурні трансформації в Україні ХХ–ХХІ ст. і подолання радянської спадщини в освіті, культурі, ментальності». Захід об’єднав науковців і викладачів із різних регіонів України для обговорення змін у суспільстві впродовж ХХ–ХХІ століть, впливу радянського минулого на сучасні інституції та пошуку підходів до його подолання в освітній, культурній і політичній сферах. Учасники зосередилися на аналізі соціокультурних процесів, що відбуваються в умовах війни, трансформації ідентичності, мовної політики та інституційних реформ.
У роботі конференції взяли участь заступник директора Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Ніколаєць та провідний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів, кандидат політичних наук Ростислав Балабан.
У своїй доповіді Юрій Ніколаєць проаналізував вплив соціокультурного середовища на поведінку громадян в умовах сучасної російсько-української війни. Він звернув увагу на те, що спосіб життя, система цінностей, соціальні ролі та ідентичність суттєво вплинули на ставлення громадян до організації спротиву агресії. Водночас наявні в суспільстві відмінності в оцінках політичних сил, історичних постатей, економічного розвитку чи мовної політики не призвели до внутрішнього збройного протистояння. За його словами, залучення громадян України до бойових дій по різні сторони фронту стало наслідком дій Російської Федерації, спрямованих на реалізацію власних зовнішньополітичних цілей.
Окрему увагу доповідач приділив появі нового соціального статусу — внутрішньо переміщених осіб. Переміщення громадян зі східних регіонів до центральних і західних областей створило передумови для ширшого використання української мови в побутовому спілкуванні. Водночас він відзначив наявність проблем у реалізації державної мовної політики, збереження впливу російського соціокультурного середовища, зокрема через соціальні мережі та месенджери, а також ефект звикання до війни. Це, за його спостереженнями, зумовило збереження значної кількості російськомовних громадян і навіть певне зростання цього показника у 2025 році.
Ростислав Балабан у своїй доповіді зосередився на чинниках, які упродовж тривалого часу ускладнювали подолання радянської політичної парадигми. Серед них він назвав одержавлення економіки, поширені патерналістські установки та відсутність у більшості громадян досвіду економічної діяльності в ринкових умовах. У суспільстві тривалий час зберігалися уявлення про «справедливий розподіл», «народне майно» і провідну роль держави у забезпеченні добробуту. Політичні кампанії 1990-х років, на його думку, посилювали такі настрої через численні соціально-економічні обіцянки, що сприяло формуванню моделі пасивної політичної поведінки.
Доповідач також зауважив, що в Україні не відбулося повноцінної політичної люстрації, а значна частина радянської партійної еліти певний час залишалася при владі. Зберігалися риси «демократичного централізму» з жорсткою вертикаллю підпорядкування та обмеженими можливостями для управлінської модернізації. Помітні зміни, за його оцінкою, розпочалися з упровадженням реформи децентралізації.
Обговорення доповідей відбулося у форматі відкритої дискусії. За підсумками роботи учасники конференції узгодили спільні підходи до оцінки сучасних соціокультурних трансформацій та ролі інституційних реформ у подоланні радянської спадщини.
На сайті Інституту (в розділі “Наші видання“) розміщено електронну версію аналітичної доповіді “Соціокультурні трансформації в Україні під впливом російсько-української війни”.
Аналітична доповідь містить аналіз соціокультурних трансформацій в Україні в умовах сучасної російсько-української війни. Розглянуті сутнісні прояви світоглядних та екзистенційних зрушень, що відбулися на рівні індивідуальної та групової свідомості щодо уявлень громадян України про цілі свого життя та ціннісні пріоритети.
Запропоновані концепти «русско-російської» загрози національним цінностям України, захисту національної ідентичності в умовах когнітивної війни. Визначені трансформації ідеологічних уподобань громадян України, специфіка засвоєння ними «європейських» цінностей та етнополітичні аспекти соціокультурних змін. Окреслений соціокультурний вимір громадянства та охарактеризовані переоцінки громадянами України подій і постатей минулого під впливом російської воєнної агресії.
На сайті Інституту (в розділі “Наші видання“) розміщено електронну версію аналітичної доповіді “Концепція соборності України: витоки, еволюція, політична актуальність”.
В аналітичній доповіді здійснено концептуальний аналіз політичної соборності України як багатошарового явища, що поєднує в собі ідею державної єдності, громадянської солідарності та стратегічної інтеграції. Автори розглядають соборність як ключову політичну категорію в умовах сучасної війни та регіональних викликів. Особливу увагу приділено внутрішнім і зовнішнім чинникам актуалізації соборності: децентралізаційним процесам, національній консолідації, загрозам територіальній цілісності, а також впливу євроінтеграційного вектора.
На основі міждисциплінарного підходу (політологія, соціологія, правознавство) визначено інтеграційний потенціал соборності як механізму стабілізації суспільно-політичного простору, укріплення демократичних інституцій та формування загальнонаціонального діалогу.
3 лютого 2026 року провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський виступив з лекцією (онлайн) для студентів історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара на тему “Пам’ять про Голокост, наукові та освітні аспекти: виклики у часи війни”.
Лекція була прочитана в рамках проєкту кафедри всесвітньої історії ДНУ «Європейський мультикультуралізм як досвід і шлях до європейської інтеграції України» за програмою ЄС Erasmus+Jean Monnet. Цього разу на лекцію для слухачів спеціального курсу ДНУ доєдналися також колеги і студенти з інших освітніх закладів Дніпра і регіону – Українського державного університету науки і технологій, Криворізького державного педагогічного університету, Новоолександрівського ліцею Дніпровського району.
Анатолій Подольський
У ході лекції лектор наголосив на масштабах трагедії Голокосту на українських землях: близько 25 відсотків усіх жертв Голокосту становили українські євреї, а на території України зафіксовано понад 2000 місць масових поховань. Окрему увагу було приділено тому, що незалежна Україна здійснила важливі кроки у створенні меморіалів жертвам Голокосту, тоді як сучасна росія своїми терористичними діями нищить як пам’ятки, так і саму культуру пам’яті. Важливим акцентом стало й те, що Україна посідає четверте місце у світі за кількістю Праведників народів світу. Загалом лекція була інформативною, глибокою за змістом і важливою з погляду формування історичної пам’яті та громадянської відповідальності.
Під час лекції
Інформація про лекцію А. Подольського
Шановні колеги, інформуємо Вас, що з цього року журнал “Політичні дослідження” (категорія Б) буде виходити чотири рази на рік у видавництві НАН України “Академперіодика”.
Тепер рукописи статей до журналу приймаються постійно.
Про умови підготовки і подання рукописів можна прочитати на сайті журналу за посиланням http://pd.ipiend.gov.ua
Рукописи надсилайте на електронну пошту editor_pd@ukr.net.
Інтерв’ю Анатолія Подольського в ефірі Kyiv24 щодо Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, 27 січня 2026 року
Протягом 23 – 30 січня 2026 року відбувся міжнародний академічний візит у межах програми Insight Israel, організованої за співпраці Міністерства у справах діаспори та боротьби з антисемітизмом Держави Ізраїль і Аріельського університету. Програма спрямована на поглиблення міжнародного академічного діалогу, ознайомлення з особливостями розвитку ізраїльської науки, системи вищої освіти та суспільно-політичних процесів у сучасних умовах безпекових викликів.
У складі міжнародної делегації взяли участь 22 представники академічної та експертної спільноти з 11 країн світу – України, Польщі, США, Канади, Німеччини, Індії, Іспанії, Грузії, Вірменії, Австрії та Литви. Делегація об’єднала провідних науковців, університетських управлінців, експертів у сфері політичних наук, міжнародних відносин, права, безпеки, інновацій та публічної політики.
Україну в складі делегації представляла Галина Зеленько – заступниця директора з наукової роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, член-кореспондент НАН України. Її участь у програмі стала важливим елементом представлення української академічної науки та досвіду України в умовах війни у ширшому міжнародному контексті.
Програма Insight Israel включала серію лекцій і дискусій з провідними ізраїльськими науковцями та експертами, зустрічі з керівництвом Аріель університету, Університету Бен Гуріон та Єврейського університету, з парламентарями у Кнесеті Ізраїлю та представниками органів державної влади у Єрусалимі, Тель-Авіві, Аріелі та на півдні країни. Окрему увагу було приділено питанням академічної свободи, ролі університетів у кризових умовах, викликам безпеки, проблемам дезінформації та сучасним проявам антисемітизму.
Участь української дослідниці в такому форматі міжнародної академічної співпраці сприяла донесенню українського бачення проблем політичної стійкості, інституційного розвитку та збереження демократичних механізмів в умовах війни. Водночас програма стала майданчиком для налагодження нових професійних контактів, обміну досвідом і формування перспектив подальших спільних наукових та освітніх ініціатив.
27 січня 2026 року, у Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр» вручив відзнаки «Жива пам’ять» людям, які зберігають і передають далі пам’ять про Бабин Яр.
Диплом “За збереження пам’яті про трагедію Бабиного Яру” та почесну нагороду “Жива пам’ять” отримав провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, керівник Українського центру вивчення історії Голокосту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський
Нагородження відбулось під час відкриття наукового круглого столу «Українське суспільство і пам’ять про Голокост: виклики під час війни». Під час вручення почесної нагороди директорка НІМЗ “Бабин Яр” Роза Тапанова підкреслила, що А.Ю. Подольський більше 30 років досліджує нацистський геноцид євреїв в Україні та Східній Європі й формує культуру пам’яті, поваги до прав людини та толерантності.
Роза Тапанова, Анатолій Подольський
Науковці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України увійшли до складу Робочої групи з підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо особливостей організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та/або повоєнних виборів. Ця експертна група створена для розробки ключових норм, що мають забезпечити легітимність та справедливість виборчих процесів у надзвичайних умовах.
Інститут в Робочій групі представляють Зеленько Галина Іванівна – заступник директора, доктор політичних наук, член-кореспондент НАН України; Котигоренко Віктор Олексійович – завідувач відділу етнополітології, доктор політичних наук, професор; Балабан Ростислав Валерійович – провідний науковий співробітник, кандидат політичних наук; Кононенко Наталія Вікторівна – провідний науковий співробітник, кандидат політичних наук.
Співробітники нашого Інституту беруть активну участь у роботі над такими критично важливими блоками майбутнього законопроєкту, як адміністрування виборів та розвиток виборчої інфраструктури; організація голосування внутрішньо переміщеними особами, на тимчасово окупованих та прифронтових територіях; забезпечення виборчих прав громадян України, які перебувають за кордоном; виконання міжнародних зобов’язань України у сфері виборів. Кононенко Наталія Вікторівна вже підготувала та внесла офіційну пропозицію щодо доповнення драфту проєкту закону «Про особливості забезпечення організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні». Ця ініціатива спрямована на захист прямого виборчого права громадян та передбачає обов’язкове оприлюднення на офіційному сайті ЦВК кандидатами на посаду Президента України та в народні депутати інформації про час та мету їх перебування за кордоном протягом періоду дії правового режиму воєнного стану. Підготовлена науковицею пропозиція перебуває на обговоренні Робочої групи.
28 січня 2026 року із доповіддю на Президії НАН України виступив доктор історичних наук, заступник директора Інституту Юрій Ніколаєць. У своїй доповіді “Протидія деструктивним інформаційним впливам в Україні в умовах російсько-української війни” він підкреслив, що джерелом деструктивних впливів в інформаційно-комунікаційному середовищі можуть бути не лише ворожі медіа ресурси, а й такі ресурси власної країни. Прагнення прикрасити стан справ у державі (у тому числі розраховуючи на збільшення допомоги від союзників чи партнерів), “відбілити” вище військово-політичне керівництво країни, частина дій якого виявилася помилковими, приховати наслідки невиваженої кадрової політики чи економічних перетворень, перекласти на когось відповідальність за невдалі дії (як правило на військових чи іноземних партнерів, чия допомога виявилася “недостатньою” чи “несвоєчасною”) може стати джерелом деструктивних інформаційних впливів.
Загроза деструктивних інформаційних впливів, які є наслідком внутрішньополітичної боротьби, може полягати у формуванні обставин, які призводять до різкого зниження довіри до влади, що постає перешкодою реалізації політики, спрямованої на організацію протидії ворогові.
У таких умовах мережа якісних регіональних медіа, національних медіа які існують завдяки західній підтримці, може стати альтернативою загальнонаціональному телемарафону. У контексті цього потрібно працювати зі споживачами медіа задля підвищення інформаційної відповідальності громадянина. Повинно бути сформоване уявлення про обмеженість довіри до анонімних джерел, а тим більше, якщо такі джерела формують контент не на постійній основі.
Важливим аспектом державної інформаційної політики залишаються заходи, спрямовані на збереження єдності українських громадян у продовженні боротьби з ворогом. Підвищення суспільно-мобілізаційного потенціалу державної інформаційної політики може бути забезпечене завдяки поширенню контенту про перспективи та характер повоєнної відбудови, орієнтованої на реалізацію інноваційних проєктів, модернізацію економічної діяльності та відносин бізнесу і влади, про поглиблення всебічних зв’язків між регіонами держави. Важливим є акцент на тому, що ЗСУ мають досвід успішних дій у війні, масштаби якої є найбільшими з часів другої світової, а також на ураженні більше мільйону загарбників, знищенні чи виведенні з ладу величезної кількості ворожої воєнної техніки та військового спорядження, значної частини Чорноморського флоту та стратегічної авіації РФ, створенні та використанні віддалено керованих та роботизованих комплексів тощо.
Протидія України деструктивним впливам у інформаційному просторі не повинна обмежуватися протидією таким впливам з боку РФ, оскільки джерелом деструктивних впливів може бути й влада та громадянське суспільство України, а також держави, які є партнерами України на міжнародній арені.
Забезпечення ефективної протидії деструктивним інформаційним впливам, надзвичайно актуальне в умовах війни, не втратить актуальності й після завершення / припинення бойових дій. Така протидія є і буде важливим засобом забезпечення національної безпеки держави.
27 січня 2026 року у Києві відбувся ХІХ щорічний науковий круглий стіл «Українське суспільство і пам’ять про Голокост: виклики у часи війни» присвячений Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту. Організаторами круглого столу виступили Український центр вивчення історії Голокосту (УЦВІГ) Goethe-Institut в Україні за підтримки Єврейської громади м. Дюссельдорф та Польського інституту в Києві.
Відкрив круглий стіл з вступною промовою провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, керівник Українського центру вивчення історії Голокосту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський. У виступі було зазначено, що за останні роки, під час широкомасштабної російської агресії та війни проти України дослідження та викладання теми Голокосту не припинялось, з’явились нові наукові праці, методичні розробки щодо викладання цієї важкої проблематики як частини власної історії України часів Другої світової війни, вписування трагічної долі українських євреїв у загальний історичний контекст української історії середини минулого століття.
Під час роботи круглого столу
Цьогорічний Круглий стіл «Українське суспільство і пам’ять про Голокост: виклики у часи війни» продовжив обговорення питань збереження пам’яті, освітніх та дослідницьких викликів в умовах повномасштабної війни, розв’язаної проти нашої держави. Акценти доповідей українських фахівців стосувалися ставленню до пам’яті про минуле як до джерела стійкості, сучасних змін у сприйнятті теми Голокосту, навчання через історію, проєктну та виставкову діяльність в Україні, присвячену вивченню історії Голокосту під час російської агресії та війни проти України.
Виступає Анатолій Подольський
Нагадаємо, у 2005 році Генеральна асамблея ООН приняла Резолюцію №60/7, в якій проголосила 27 січня Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту. Резолюція наголошує на важливості освітньої та просвітницької роботи для того, аби засвоїти уроки Голокосту та запобігти проявам ненависті, фанатизму, расизму та упереджень у майбутньому.
Відеозапис відкриття круглого столу
На сайті Інституту (в розділі “Наші видання“) розміщено електронну версію монографії “Концепція соборності України: витоки, еволюція, політична актуальність”.
У монографії досліджується генеза концепції соборності України, її історична еволюція та сучасна політична релевантність як основи національного єднання та державотворення.
Частина 1 «Ідея соборності України: історичні витоки, еволюція та смислове наповнення» присвячена комплексному аналізу становлення й розвитку ідеї соборності в українській політичній думці, історичній пам’яті та суспільному дискурсі — від витоків до початку новітньої державності. У монографії простежується перехід від уявлень про етнічну єдність до концепту політичної соборності української нації, а також розглядається роль соборницьких ідей у програмах політичних партій Західної України й Наддніпрянщини.
Друга частина монографії присвячена комплексному аналізу політичної концепції соборності України в контексті сучасних суспільно-політичних трансформацій, викликаних внутрішніми чинниками та зовнішньою агресією. Особливу увагу приділено актуалізації ідеї соборності від моменту окупації Криму, частин Донецької та Луганської областей до повномасштабної війни, коли українське суспільство зіштовхнулося з новими загрозами державності, водночас демонструючи високий рівень консолідації та стійкості.
Науковий журнал «ПОЛІТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ»
Новини
Оголошення
