24–26 квітня 2025 року Виконувачка обов’язків наукового співробітника відділу політичної культури та ідеології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України Альона Гурківська взяла участь у 16-й науковій конференції з балтійських студій у Європі (CBSE) «Шляхи, що зближуються: Балтія між Сходом і Заходом». Захід було організовано Центром геополітики Університету Кембриджа, Асоціацією сприяння розвитку балтійських досліджень та іншими партнерами у місті Кембридж, Велика Британія.
CBSE 2025 стала найбільшою конференцією за всю історію проведення заходів Асоціації, об’єднавши понад пів тисячі науковців та практиків у сфері державної політики. Учасники обговорювали сучасні тенденції та виклики для Балтійського регіону в умовах геополітичної турбулентності, підкреслюючи важливість багатосторонніх і міждисциплінарних підходів. Особливу увагу було приділено посиленню ролі регіону після російського повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
У межах конференції Альона Гурківська презентувала доповідь «Розбудова резильєнтності в умовах інформаційної війни» (Developing Resilience in Information Warfare).
Виступає Альона Гурківська.
На основі проведеного аналізу державної інформаційної політики України у 2014–2022 рр. доповідачка виокремила принципи побудови стійкості, які можуть бути релевантними також для країн Балтійського регіону.
Серед основних принципів, які були висвітлені:
- підвищення якості публічного дискурсу для зміцнення соціальної єдності;
- заміна політики «єдиного голосу» відкритим діалогом;
- розвиток партнерства із заінтересованими сторонами (стейкголдерами);
- горизонтальна міжвідомча співпраця;
- доказова та адаптивна розробка інформаційної політики з обов’язковою фазою оцінювання (evaluation) та встановленими показниками ефективності;
- відкритість уряду як ознака сили в умовах інформаційної війни.
На сайті Інституту (в розділі «Наші видання») розміщено електронну версію монографії «Інституційна спроможність неурядового сектору в Україні».
У монографії проаналізовано підходи до визначення та меж функціонування неурядового (третього) сектору, що дало змогу обґрунтувати зміст цього феномену для українських реалій. Установлено, що про рівень інституціоналізації неурядового сектору свідчить рівень його інституційної спроможності, характер якої витікає з визначення ролі та функцій сектору і відображається на ефективності його роботи. Зміст інституційної спроможності є комплексним і багатоаспектним, тож предметне дослідження неурядового сектору потребувало виокремлення вимірюваних показників, сукупність яких повною мірою характеризує явище.
Для науковців, представників органів державної влади та неурядового сектору, а також громадянського суспільства загалом.
25 квітня 2025 р. на базі Запорізького національного університету відбулася XV Міжнародна науково-практична конференція “Соціальне прогнозування та проєктування майбутнього країни: людська суб’єктність vs штучний інтелект у миротворенні та повоєнному відновленні України”.
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України став одним зі співорганізаторів заходу.
У програмі конференції – доповіді й виступи науковців відділу етнополітології Інституту:
Віктор Котигоренко – про феномен соціальної резильєнтності в його українському вимірі у контексті викликів, пов’язаних із розвитком штучного інтелекту;
Олег Калакура – про спричинене повномасштабною агресією Росії загострення суперечностей етнокультурного розвитку України, подолання стереотипів, успадкованих від тривалого перебування України у складі Російської та Радянської імперій, наслідків колоніального мислення, зросійщення та комунізації суспільства;
Анастасія Дегтеренко – про синергію інструментів етнополітичного менеджменту та штучного інтелекту в розбудові повоєнної архітектури миру в Україні;
Олексій Ляшенко – про актуальність досвіду Франції, Італії, Фінляндії та Польщі щодо реформування їх державного устрою, зокрема адміністративно-територіального поділу, для розроблення принципів повоєнної реорганізації України.
У фокусі дискусії учасників заходу перебували питання важливості застосування можливостей штучного інтелекту для прогнозування й проєктування майбутнього повоєнної України, а також запобігання ризикам і загрозам, пов’язаним з використанням цих можливостей із деструктивними цілями.
Матеріали конференції готуються до друку.
22 квітня 2025 року у Центрі Разумкова відбулося експертне обговорення на тему «Зміст та форми політичної освіти ветеранів війни». Захід був організований у межах проєкту «Впровадження механізмів політичної освіти ветеранів війни як шлях підвищення демократичної стійкості України», який реалізується Центром Разумкова за підтримки Представництва Фонду Ганнса Зайделя в Україні.
У ході заходу були презентовані результати експертного опитування, проведеного Центром Разумкова у період з 20 березня по 10 квітня 2025 року, та обговорені такі питання:
- актуальність політичної освіти для ветеранів на сучасному етапі;
- цільові аудиторії та їхні потреби у політичній освіті;
- оптимальні форми, методи та завдання навчання ветеранів;
- інституції, які можуть забезпечувати політичну освіту для ветеранів.
Згідно результатів дослідження, 77% опитаних експертів вважають, що політична освіта ветеранів війни в Україні поки що перебуває в зародковому стані, здійснюється не системно і не регулярно. Найважливішими завданнями, які мають виконувати курси політичної освіти ветеранів, на думку експертів, є навчання та набуття навичок критичного мислення, оцінки суспільно-політичних подій, конструктивного розв’язання проблем; формування навичок участі в політичній і громадській діяльності; формування навичок протидії зловживанням влади.
У обговоренні взяли участь науковці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України. Так, доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько висловила думку щодо доцільності розвитку регіональних центрів політичної освіти ветеранів на базі університетів та громадських організацій, адже самі ці установи мають належне кадрове забезпечення. Ростислав Балабан, кандидат політичних наук, підкреслив важливість поліваріантності підходів до політичного навчання ветеранів. Адже потреби долучитися до участі у політичному житті у представників ветеранської спільноти різні, то й освітні пропозиції мають бути підлаштовані під ці потреби. Наталія Кононенко, кандидат політичних наук, яка, спираючись на свій дворічний досвід волонтерства, наголосила на необхідності насамперед мотивації ветеранів до участі в політичних процесах, особливо на місцевому рівні.
Подія відбулася у “змішаному” форматі (офлайн та онлайн), що дозволило залучити до діалогу широке коло експертів, представників громадянського суспільства та ветеранських організацій.
Саме таку назву мало наукове зібрання, що відбулося 24-25 квітня 2025 року у Коледжі святого Антонія Оксфордського університету (Великобританія). На семінарі було представлено проєкт, метою якого є дослідження останнього голодомор в радянській та європейській історії, який забрав життя близько одного мільйона людей у 1946-47 роках, особливо в Україні та Молдові.
В СРСР приховували інформацію про голод 1946/47 років. Цей «голод переможців», як його називають, залишається недостатньо вивченим в англомовних наукових дослідженнях та відносно занедбаним у російських та українських наукових дослідженнях (особливо у порівнянні з Голодомором 1932/33 років). Представлений проєкт спирається на архівні джерела з усього колишнього радянського простору, насамперед з України та Молдови. Вчені прагнуть дослідити взаємодію численних факторів у розумінні причинно-наслідкових зв’язків, тривалості, смертності та його ширших наслідків, які тривали ще десятиліттями після цього.
Під час роботи семінару.
Серед доповідачів – старший викладач російської/радянської та східноєвропейської історії Австралійського національного університету Філіп Славеські, який він виголосив доповідь («Причини, хід та наслідки останнього радянського голоду 1946/47 років. Професор Мельбурнського університету (Австралія) Стівен Віткрофт обрав для свого виступу таку тему: «Голод 1946/47 років у ширшій перспективі історії російських та радянських голодоморів 1891-1947 років». В роботі семінару взяв участь головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал. Він виголосив доповідь «Лазар Каганович і голод в Україні: порівняння 1932/33 та 1946/47 років».
Філіп Славеські, Стівен Віткрофт, Юрій Шаповал.
В роботі семінару взяв участь головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал. Він виголосив доповідь «Лазар Каганович і голод в Україні: порівняння 1932/33 та 1946/47 років».
Під час виступу професора Кормака О’Града.
На робочий семінар в якості дискутантів були запрошені авторитетні вчені: почесний професор економіки Університетського коледжу Дубліна (Ірландія), провідний міжнародний експерт з порівняльної історії голодоморів Кормак О’Града і почесний професор радянської історії в Університеті Східного Лондона (Великобританія), один з провідних істориків пізнього сталінізму Дон Філцер. Організатором і модератором семінару був доцент кафедри радянської історії, Коледжу Святого Антонія Оксфордського університету Збіґнєв Войновський.
Юрій Шаповал і Збіґнєв Войновський.
24–25 квітня 2025 року в Колегіумі Полонікумі Познанського університету та Університету Віадріна відбулася міжнародна наукова конференція «Політичні партії і партійні системи: еволюція в країнах Центрально-Східної Європи». Захід був організований Польською асоціацією політичної науки у співпраці з Міжнародною асоціацією політичної науки та об’єднав провідних науковців із Польщі, Німеччини, Португалії, Іспанії, Франції, Великої Британії, Греції, Італії, Молдови та країн Балтії.
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України представляла завідувачка відділу політичних інститутів і процесів, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько. У своїй доповіді «Як партійна система впливає на інституційну спроможність держави (український випадок)» проф. Зеленько презентувала результати дослідження інституційної спроможності органів державної влади України в умовах війни. У виступі було проаналізовано етапи становлення партійної системи України, вплив посткомуністичної спадщини, наслідки ваучерної приватизації для інституціоналізації політичних партій, а також роль виборчої системи й конституційної моделі організації влади у формуванні специфіки розвитку політичних партій.
Особливу увагу було приділено впливу процесів європейської інтеграції на країни Центрально-Східної Європи та Україну після 2014 року, реформам у сфері децентралізації, антикорупційної політики та змінам у ціннісних орієнтаціях суспільства. Також було окреслено можливості неелекторальних механізмів легітимації влади в умовах воєнного стану, коли проведення виборів стало неможливим через окупацію територій та постійні загрози безпеці.
Галина Зеленько наголосила, що попри виклики повномасштабної війни, рівень підтримки демократії в Україні залишається високим, а зростання інституційної довіри та активність громадянського суспільства свідчать про значний потенціал для подальшої демократичної трансформації у повоєнний період.
На сайті Інституту в розділі “Наші видання“ розміщено електронну версію аналітичної доповіді “Суспільно-політична солідарність в Україні в умовах війни”
Аналітична доповідь підготовлена виходячи із прийнятої в науці концептуалізації феномену солідарності, у т.ч. у його суспільно-політичному прояві. Розглянуто значення суспільно-політичної солідарності для національної стійкості країни, оцінено її рівень в умовах національних випробувань, у т.ч. залежно від розвитку воєнної ситуації. Проаналізовано роль таких факторів солідаризації українців, як діяльність державно-політичних інститутів, національної еліти, організацій громадянського суспільства, народної самоорганізації. Розглянуто значення колективної історичної пам’яті для політичної консолідації українського населення.
Аналітична доповідь підготовлена за результатами виконання науково-дослідної роботи “Суспільно-політична солідарність українців в умовах війни” (державний реєстраційний номер 0124U003403).
Оголошується конкурс на заміщення вакантної посади старшого наукового співробітника (кандидат наук) відділу проблем світового політичного розвитку.
Тривалість конкурсу – місяць з дня оголошення.
Документи надсилати на адресу ↓
Відділ кадрів. Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, вул. генерала Алмазова, 8, м. Київ, 01011 Довідки за телефоном: +38 (044) 285-70-49.
Житловою площею Інститут не забезпечує.
На сайті Інституту в розділі “Наші видання” розміщено електронну версію аналітичної доповіді “Пастки інституційної спроможності у системі державної влади в Україні”.
Аналітична доповідь присвячена огляду інституційної спроможності органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні. За результатами дослідження, використовуючи численні індекси та індикатори, аналізу законодавства, даних соціологічних опитувань і статистичних даних, авторами сформульовано «пастки інституційної спроможності» у системі державної влади в Україні, які спричиняють недосформованість системи стримувань і противаг і, як наслідок, деградацію інституту політичної відповідальності, соціальних ліфтів, не сприяють посилення довіри до держави з боку суспільства.
Розрахована на політиків, науковців у галузі державного управління, політології, права та соціології; державних службовців та представників місцевого самоврядування, зацікавлених у підвищенні ефективності управління; експертів та аналітиків, які займаються реформами державної служби, студентів та аспірантів, усіх, хто цікавиться проблематикою розвитку органів влади в Україні.
На сайті Інституту (в розділі «Наші видання») розміщено електронну версію монографії «Інституційна (не)спроможність держави в Україні: як розірвати замкнене коло».
Монографія присвячена дослідженню інституційної спроможності органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні. У роботі на основі використання численних індексів та індикаторів, аналізу законодавства, даних соціологічних опитувань і статистичних даних проаналізовано якість виконання органами державної влади їх функцій, що формує собою інституційну спроможність держави. У роботі проаналізовано динаміку зміни інституційної спроможності органів державної влади в Україні, їх детермінованість соціально економічними і суспільно-політичними процесами, зокрема російською військовою агресією. У монографії проаналізовано результати реформи органів центральної влади та реформи децентралізації, зʼясовано їх вплив на посилення інституційної спроможності і резильєнтності держави.
27–28 березня 2025 року в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбулася Міжнародна науково-практична конференція „Криза сучасної геополітики: світ між демократією й авторитаризмом”. Це – щорічний науковий захід, який уже у п’ятнадцятий раз поспіль зібрав широке коло вітчизняних і зарубіжних учасників. Цього року учать у роботі конференції взяли більше 130 учасників.
Співорганізатором конференції виступає Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Від імені Інституту учасників конференції привітав заступник директора з наукової роботи, науковий керівник відділу проблем світового політичного розвитку, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Олександр Майборода. Він наголосив, що російсько-українська війна це війна між авторитаризмом і демократією, навіть більше, між демократією та спробою повернутися до тоталітарних режимів. Авторитарні режими, які зараз виступають єдиним фронтом проти демократії, набувають фашизоїдних ознак з високою вірогідністю переростання у тоталітаризм. Ця небезпечна тенденція підтверджується тим, що в останні роки більше країн перейшло від демократії до авторитаризму, ніж від авторитаризму до демократії. Геополітична криза це не тільки криза міжнародних відносин, це криза загального політичного простору, політичної думки, загальної політичної філософії світу. Авторитаризм влаштовуючи кризи у геополітичному просторі спочатку користується кризою у власній країні, за рахунок популізму намагається утвердитися, здобути популярність, а потім він намагається нав’язати усьому світу свої форми правління. Це дуже небезпечна тенденція, яку потрібно вивчати, з’ясувати причини та чинники, які спонукають до цього: економічні, соціальні, політичні, цивілізаційні. Авторитаризм таким чином створює небезпеку для подальшого розвитку людства. Це феномен, який час від часу відроджується, набуває підтримки, що потребує наукового та суспільного обговорення та осмислення.
Виступає Олександр Майборода
Учасники конференції зосередилися на обговоренні широкого кола проблем: авторитаризм і реваншизм; виклики сучасного етапу демократичного транзиту; російсько-українська війна як чинник геополітичних трансформацій; етнополітична, національна резильєтність в умовах глобальної нестабільності; інформаційні війни в геополітичних стратегіях держав; політична футурологія посткризового періоду; цивільно-військове співробітництво: виклики та завдання в умовах нових геополітичних реалій.
На пленарному засіданні із доповідями виступили співробітники нашого Інституту: Олег Калакура („Особливості стратегії м’якої сили культури у зовнішній політиці воюючої України”), Олексій Ляшенко („Принципи (повоєнного) державного устрою України у контексті досвіду країн ЄС”) та Ростислав Балабан („Демократія втрачає цінність?”).
У роботі секцій взяли учать: Василь Козьма, Олег Кондратенко, Тетяна Ляшенко, Максим Кияк, Наталія Кочан, Людмила Мазука, Валерій Новородовський, Ірина Овчар, Анатолій Подольський, Аліна Ясінська, Владислав Вельгус.
Учасники конференції
Програма міжнародної науково-практичної конференції
27 березня провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології Микола Рябчук узяв участь у подіумній дискусії на тему „Війна Росії в Україні” на міжнародній конференції „Геополітика, мова(и) та дипломатія” в Університеті Говарда у Вашингтоні. У своїй презентації доповідач пояснив, чому українці дуже скептично ставляться до „миротворчих” зусиль нинішньої американської адміністрації і не вірять у здатність Москви до добросовісних переговорів. Поки російське керівництво заперечує саме існування української держави і нації, прагнучи стерти їх з політичної карти світу, українці не мають іншого вибору, крім як чинити опір: ця війна для них є справді екзистенційною. Як мусив недавно визнати директор ЦРУ Джон Реткліфф, українці „воюватимуть хоч би й голими руками, якщо доведеться, якщо не буде умов, прийнятних для тривалого миру”. Тобто, підсумував доповідач, справжній мир може бути досягнутий лише з позиції сили, з позиції істотної української переваги – насамперед військової, але також політико-дипломатичної.
Виступає Микола Рябчук
На сайті Інституту (в розділі „Наші видання”) розміщено електронну версію збірника наукових праць „Україна – Угорщина: сучасний стан та перспективи міждержавних відносин”.
Збірник містить тексти наукових статей, підготовлених учасниками круглого столу “Україна – Угорщина: сучасний стан та перспективи міждержавних відносин”, який відбувся в м. Києві 20 червня 2024 року. Захід організовано й проведено Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України в межах науково-дослідної роботи “Етнополітична резильєнтність України” (державний реєстраційний номер: 0123U10052) спільно з Національним інститутом стратегічних досліджень, Ужгородським національним університетом, Закарпатським угорським інститутом ім. Ференца Ракоці ІІ, Закарпатським регіональним центром соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАН України, Українським центром економічних та політичних досліджень імені Олександра Разумкова, Асоціацією політичних наук України та Українською академією політичних наук.
26–28 березня 2025 року в межах ХVІ Міжнародної виставки „Сучасні заклади освіти–2025” відбулася VІ Всеукраїнська міжгалузева науково-практична онлайн-конференція „Українське суспільство у перспективах розвитку: історичний, соціально-політичний, освітньо-педагогічний аспекти”.
Мета конференції: обговорення проблем переосмислення та доповнення історії України й просування її на світовому рівні; визначення актуальних проблем розвитку українського суспільства на принципах свободи, рівності, поваги до людської гідності, дотримання прав людини та верховенства права; актуалізація освітньо-педагогічних тенденцій вдосконалення національної освіти; окреслення напрямів розвитку обдарованих дітей і юні в умовах боротьби за незалежність і цілісність України.
Виступає Олег Рафальський
Співорганізатором заходу виступив Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. До складу програмного комітету входив академік НАН України, академік НАПН України, віцепрезидент НАН України, доктор історичних наук, професор, директор нашого Інституту Олег Рафальський. На початку роботи конференції він виступив з мотиваційною промовою. Доповідач акцентував на ключових політичних викликах сьогодення та завданнях, які постануть перед українським суспільством у повоєнний період. Основний акцент було зроблено на значенні єдності, суспільній консолідації, солідарності та громадянської відповідальності у процесі відновлення країни. Спікер проаналізував вплив війни на політичні інститути, соціальну згуртованість та міжнародні відносини, наголошуючи на необхідності реформ, інклюзивного діалогу та побудови демократичних структур. Також О. Рафальський привернув увагу учасників конференції до результатів досліджень, здійснених науковцями Інституту протягом останнього часу. Йшлося зокрема про наукові дослідження „Адаптивні зміни політичного поля України в умовах війни”, „Політична система України: конституційна модель та політичні практики”, „Діалектика національно-громадянського і етнічного в українському соціумі”.
Під час роботи конференції
На пленарному засіданні конференції з доповіддю „Українська національна ідентичність як основа соціально-політичної консолідації в умовах трансформації суспільства” виступила головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Тетяна Бевз. У доповіді йшлося про значущість української національної ідентичності для соціально-політичної консолідації в умовах суспільних трансформацій.
Виступає Тетяна Бевз
Доповідачка проаналізувала ключові аспекти національної самоідентифікації, її роль у зміцненні громадянської згуртованості та вплив на політичну стабільність. У доповіді також було приділено увагу викликам, з якими нині стикається суспільство, а також можливостям, що відкриваються завдяки ціннісній спільності та усвідомленню національних пріоритетів. Запропоновано можливі напрями гармонізації розвитку та зміцнення суспільства на основі спільної ідентичності, що є важливою умовою демократичного поступу та повоєнного відновлення України.
21 березня 2025 р. на Історичному факультеті Українського державного університету імені Михайла Драгоманова відбулися XIV всеукраїнські (з міжнародною участю) Драгоманівські читання „Україна в європейській та світовій історії: сучасний науковий та освітній дискурс”. Цей науковий та освітній захід має свої традиції і користується успіхом. Цьогоріч учасниками Драгоманівських читань стали понад 120 осіб – учні шкіл, студенти, аспіранти, молоді вчені, вчителі й досвідчені науковці. Наукове партнерство школа–університет–академічна наукова установа є постійною робочою формулою успіху, якої дотримується Історичний факультет УДУ імені Михайла Драгоманова.
Робота конференції була організована за секціями:
– археологія, праісторія, історія стародавнього світу;
– медієвістика, ранній модерний час;
– історія України та всесвітня історія ХІХ – початку ХХ ст.;
– Україна і світ у першій половині ХХ ст.;
– актуальні проблеми історії Другої світової війни та повоєнного часу;
– історія постіндустріального суспільства (др. пол. ХХ – поч. ХХІ ст.), російсько-українська
війна 2014-2025 рр.;
– джерелознавство та спеціальні галузі історичної науки;
– історія освіти, методика навчання історії та суспільних дисциплін.
На пленарному засіданні з доповідями виступили українські та зарубіжні вчені. Серед доповідачів – науковці нашого Інституту: головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки, керівник Центру історичної політології, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал (доповідь на тему: „Поствоєнна памʼять і солідаризація українців”) та провідний науковий співробітник відділу етнополітології, керівник Українського центру вивчення історії Голокосту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський (доповідь на тему: „Вивчення історії Голокосту під час російської війни проти України: тенденції та виклики”).
Виступає Юрій Шаповал
Виступає Анатолій Подольський
Учасники конференції
21-22 березня 2025 р. у Києві на базі Інституту соціології НАН України за підтримки фонду Стефана Баторія (Польща) відбулася міжнародна науково-практична конференція „Соціальна стійкість та солідарність під час війни: досвід України та Польщі”.
Участь у конференції взяли науковці Інституту соціології НАН України, Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Університету соціальних та гуманітарних наук у Варшаві, Варшавського університету, Ягеллонського університету, Університету Фрібурга (Швейцарія) та Лондонської школи економіки.
Тема соціальної стійкості та солідарності України та Польщі має багато спільних і особливих досвідів українського і польського суспільств, починаючи від епохи поставторитарних революцій і уроків польського руху „Солідарності” до сучасних драматичних обставин війни, в якій Україна захищає свою незалежність і ідентичність проти російських загарбників. В цій війні Польща як країна-сусідка демонструє багато прикладів справжньої соціальної та політичної солідарності щодо України, підтримуючи соціальну стійкість нашої країни і також формуючи свій національний мобілізаційний досвід.
Під час конференції
Від Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса НАН України з доповіддю-презентацією „Вплив конституційної моделі організації влади на функціональність політичних інститутів (на прикладі України та Польщі)” виступила завідувачка відділу політичних інститутів та процесів, д. політ. н., професор, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько. У своїй доповіді вона показала „взаємозалежність між характером процесуальних норм і ефективністю телеологічних конституцій у двох країнах”.
Провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський дав розлоге інтерв’ю відомому європейському, німецькому виданню „Die Welt”. Бесіду з А. Подольським провів австрійський журналіст Стефан Шохер (Stefan Schocher).
У своєму інтерв’ю, серед іншого, науковець наголосив, про те, що доволі часто й досить влучно окремі вітчизняні та зарубіжні аналітики проводять порівняння розвитку сучасних подій з початком Другої світової війни. Подібності є, але є й багато відмінностей. На мою думку, зазначив науковець, нині Путін і його режим мають набагато більшу підтримку в російському суспільстві, ніж тогочасний гітлерівський режим. У Німеччині, в Австрії був опір нацистському режиму наприкінці 1930-х років і під час Другої світової війни. Нині, у Росії, – опору немає. Тому ця війна – не лише відповідальність диктатора чи тоталітарного режиму, але й відповідальність російського суспільства. Росіяни підтримують Путіна, вони ненавидять Путіна, можливо, вони бояться Путіна, але вони нічого не зробили за останні 10 років, щоб зупинити його.
Анатолій Подольський
Відповідаючи на запитання журналіста, А. Подольський наголосив: „Сталінський режим ненавидів українців – український самостійницький і національний рух, українську літературу, українську культуру. Існує глибока ненависть до української культури, яку Путін успадкував від Сталіна. Антиукраїнізм, антисемітизм і українофобія – це одне й те саме. Це – ненависть”.
Публікація інтерв’ю в австрійському виданні „Wiener Zeitung”
6-8 березня провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології Микола Рябчук узяв участь у міжнародній науковій конференції „Революції надій: витривалість і відновлення в Україні” в університеті Нотр-Дам (США, Індіана, Сауф Бенд). Науковець представив доповідь „Коли м’яка сила стає твердою: дискусії про “скасування” російської культури в Україні”. У ній він стверджував, що культура, незалежно від політичної позиції її творців, провладних чи антивладних, є різновидом національного прапора, привабливим символом непривабливої держави, засобом відбілювання й ошляхетнення сутнісно розбійницького, злочинного режиму, відволікання уваги від того найголовнішого, що в даний момент цю країну і цей режим характеризує, – від злочину воєнної агресії та геноциду.
Скасування російської культури під час війни, на переконання доповідача, не означає її цілковитої заборони, воно передбачає лише певні тимчасові обмеження на її пропаганду й поширення, при тому, що ці обмеження здебільшого не мають законодавчого характеру, а отже не є в правовому сенсі „цензурою”, вони ґрунтуются насамперед на моральній реакції культурних дієвців, на їхній здатності до емпатії і солідарності з народом, який протистоїть брутальній агресії фашизоїдного сусіда.
Виступає Микола Рябчук
13 березня 2025 р. представники наукової спільноти, громадського сектору, міжнародних неурядових організацій та народні депутати попередніх скликань обговорили питання законодавчого забезпечення та практичної спроможності органів влади повертатися до стану „нормальності”, а фактично відновити свої функції після скасування (припинення) правового режиму воєнного стану. Захід відбувся в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України в рамках виконання спільного з ГО „Асоціація політичних наук України” проєкту „Межі інституційної спроможності: як працює влада в Україні” за фінансової підтримки Міжнародного фонду „Відродження”.
Дискусія розгорталася в основному довкола двох питань: проведення післявоєнних виборів та розподілу повноважень між інститутами влади, які передбачатимуть зміни до Конституції України та профільних законів.
Відкриваючи захід проф. Галина Зеленько (завідувачка відділу політичних інститутів та процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, член-кор. НАН України) відзначила, що обговорення є продовженням дослідницької роботи науковців відділу про пастки інституційної спроможності у системі державної влади в Україні. Також, говорячи про необхідність конституційних змін, які неможливі в умовах воєнного стану, але є необхідними через низку реформ, відзначила, що чинна Конституція України за своєю суттю є телеологічною (орієнтовною). Тобто конституційні норми про правову, демократичну, соціальну державу мають орієнтовний характер і на момент ухвалення Конституції визначали напрям розвитку країни. Відтак, вони стали ціллю, і зараз вже не можуть бути відображенням реального стану речей.
Під час обговорення
Про конституційні зміни та виборчі процеси, а також перехідні умови післявоєнного періоду говорили Вячеслав Потапенко (заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, доктор економічних наук), проф. Анатолій Романюк (завідувач кафедри політології Львівського національного університету ім. І. Франка), проф. Віталій Литвин (заступник декана філософського факультету Львівського національного університету ім. І. Франка), Андрій Магера (експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ), Олена Бойко (народний депутат України 8-го скликання, експерт Офісу Ради Європи в Україні, Віталій Сташук (народний депутат України 8-го скликання), Юлія Тищенко (співзасновниця Національної платформи стійкості та згуртованості), проф. Олександр Майборода (заступник директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, член-кор. НАН України), проф. Віктор Котигоренко (завідувач відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України), проф. Юрій Ніколаєць (завідувач відділу політичної культури та ідеології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України), Ірина Павленко (завідувачка відділу розвитку політичної системи Національного інституту стратегічних досліджень), Ростислав Балабан (провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України) та інші.
Під час заходу
Серед проблемних питань, які підіймалися промовцями: яким має бути тимчасове спеціальне законодавство щодо повоєнних виборів; наскільки можливо та доцільно проводити усі вибори одночасно; що робити з політичними партіями, які юридично зареєстровані, а фактично не діють; чи мають представники уряду належати до політичних партій, і наскільки така привʼязка урядовців до партій буде релевантною в частині їх професійності; як забезпечити обсяг повноважень між гілками влади для функціонування інституту стримувань і противаг; що робити з незавершеною реформою децентралізації тощо. Учасники констатували факт, що наразі в Україні на першому місці безпекові питання і питання виживання держави, однак це не означає, що країна не повинна думати про повоєнну систему організації влади, яка б сприяла узгодженню інтересів.
Старший науковий співробітник відділу проблем світового політичного розвитку, кандидат філософських наук Максим Кияк взяв участь у роботі міжнародної конференції з питань розширення ЄС (European Union Enlargement Conference), яка відбулася в лютому 2025 року в Таллінні (Естонія). Захід організовано Міжнародним центром оборони та безпеки (ICDS), Міністерством закордонних справ Естонії, Європейською комісією, посольствами Польщі та Швеції в Естонській Республіці.
У своєму виступі на панельній дискусії „Безпека Чорного моря”, науковець акцентував на важливості питань, пов’язаних із безпековою ситуацією в Чорноморському регіоні у контексті російсько-української війни.
Виступає Максим Кияк
Також Максим Кияк взяв участь у науковій дискусії, організованій європейською видавничою мережею Eurozine. Дискусія була присвячена аналізові сучасних політичних процесів в Україні та у світі, спротиву українців російській воєнній агресії.
Науковий журнал «ПОЛІТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ»
Новини
Оголошення
