З сумом сповіщаємо про несподівану передчасну смерть нашого колеги і друга Горєлова Миколи Євгеновича. (більше…)
13 серпня 2019 р в Українському домі відбулася презентація книги «Трансформація української національної ідеї», до написання якої доклалися відомі українські історики, філософи, політологи, культурологи. Даючи власні відповіді на питання про те, як розвивалася «українська ідея», чому і на якому етапі вона «загальмувала», науковці і громадські активісти розмірковували над наповненням «української ідеї» на сучасному етапі її трансформації.
Автори проекту і гості презентації
Серед 30 авторів книги – співробітники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України: завідувачка відділу соціально-політичної історії, доктор політичних наук, професор Марія Кармазіна (стаття «Множинність «українських ідей»: твоя, моя…Наша?») та головний науковий співробітник, доктор історичних наук, професор Тетяна Бевз (стаття «Національна ідея у ціннісних орієнтирах регіональної політичної еліти Сумщини).
Детальніше:
7 серпня 2019 року у столиці Арґентини місті Буенос-Айрес на юридичному факультеті Буенос-Айреського університету відбулась презентація науково-документальної книги “Голодомор 1932-1933 років. Український Геноцид”.
Це перше у Латинській Америці іспаномовне видання, присвячене голоду в Україні. Воно має близько 400 сторінок і понад 70 ілюстрацій. Книга містить перекладені іспанською мовою розвідки професора, доктора історичних наук Юрія Шаповала, а також документи і матеріали з кількох фахових видань за документами Галузевого архіву Служби безпеки України. Частина текстів, що увійшли до книги, перекладена з публікації «Wielki Głód na Ukrainie 1932-1933», що є 7 томом спільної польсько-української видавничої серії і готується під еґідою і коштом Інституту національної пам’яті Польщі. Згадані тексти іспанською мовою переклав доктор права Ярема Тауридзький.
Участь у презентації взяли член польсько-української робочої групи, професор Юрій Шаповал і заступник директора Бюро історичних досліджень Інституту національної пам’яті Польщі, член польсько-української робочої групи доктор історії Єжи Беднарек.
Презентація стала можливою завдяки енергійній підтримці професора, директора Департаменту соціальних наук юридичного факультету Університету Буенос-Айреса Рікардо Рабіновича-Беркмана, а також за сприяння Секретаря з прав людини і культурного плюралізму Федерального уряду Арґентини Клаудіо Авруха. Обидва у своїх виступах підкреслювали важливість знань про трагедію, що її пережив український народ, важливість дотримання прав і свобод людини.
Клаудіо Аврух (ліворуч) і Рікардо Рабінович-Беркман під час презентації.
Під час презентації, модератором якої був маґістр Олег Яхно, доповіді виголосили: Ярема Тауридзький (“Чому і як було реалізовано видання про Голодомор в Україні для читачів в Арґентині”), Єжи Беднарек (“Документи з архіву Інституту національної пам’яті Польщі про Голодомор 1932-1933 років в Україні”), доктор історії Олег Воловина (“Демографічні аспекти дослідження Голодомору”), Юрій Шаповал («Значення документів радянської спецслужби для розкриття невідомих аспектів голоду 1932-1933 років в Україні»).
Під час презентації.
Участь у презентації взяли Посол України в Арґентині Юрій Дюдін і радник Посольства Польщі в Арґентині Ґжеґож Собачинський.
Зліва направо: Юрій Шаповал, Рікардо Рабінович-Беркман, Єжи Беднарек, Юрій Дюдін.
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України
з 5 серпня 2019 року
оголошується конкурс на заміщення посади
- провідного наукового співробітника (доктор наук) відділу теоретичних та прикладних проблем політології
Тривалість конкурсу – місяць з дня оголошення.
Житлоплощею Інститут не забезпечує.
Документи надсилати на адресу:
Інститут політичних і етнонаціональних
досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України
відділ кадрів
вул. Генерала Алмазова, 8
м. Київ
01011
довідки за телефоном 285-70-49
В черговому інтерв’ю, цього разу парламентському телеканалу «Рада», Галина Зеленько розповіла чому не слід боятися оновлення парламенту майже на 80% і однопартійної більшості, про природу парламентської корупції і політичних торгів, як кланово-олігархічна модель дала серйозний збій та чому не варто драматизувати результати виборів, а дивитися на це, радше, як на шанс для країни, про перспективи технократичного уряду і чому на все про все Зеленський має приблизно рік.
https://uazmi.org/video/post/MM1R9FaCzrU
Вашій увазі інтерв’ю завідувача відділу теоретичних і прикладних проблем політології Інституту Галини Зеленько міжнародному французькому радіо (RFI), де аналізуються події пов’язані з великим електоральним циклом, який відбувається в Україні.
Перехід за посиланням:
14 липня в ефірі «Голосу Америки» вийшла черговий випуск програми «Оно вам надо? Воскресный проєкт Александра Герасимова», у якій значну увагу було приділено аналізу політичної ситуації в Україні. Одним з експертів програми виступила завідувач відділу теоретичних і прикладних проблем політології Галина Зеленько. Феномен високої популярності партії «Слуга народу» вона пояснила ефектом глибокого політичного відчуження значної частини українського соціуму, що виявляється у зневірі більшості громадян в основоположних політичних інститутах (у першу чергу – державі) і сподіваннях на появу ідеального правителя, свого роду новітнього Робін Гуда, який перейматиметься проблемами простих людей. За таких обставин високий рівень популярності нового українського президента і його політичної сили, на думку нашої колеги, приречений бути тимчасовим явищем.
Сюжет про Україну на початку програми (до 15-ї хвилини).
За науково-організаційну та просвітницьку діяльність у краєзнавстві рішенням Президії Національної спілки краєзнавців України директору Інституту Олегу Олексійовичу Рафальському присуджено Премію імені академіка Петра Тронька НСКУ 2019 року. Вручення Премії традиційно відбулося у день народження академіка П.Т. Тронька 12 липня у приміщенні Національної спілки краєзнавців України. Вручив нагороду голова Національної спілки краєзнавців України член-кореспондент НАН України О. П. Реєнт
О.П. Реєнт вручає нагороду О.О. Рафальському
Завідувач відділу теоретичних і прикладних проблем політології Інституту Галина Зеленько зустрілася зі спостерігачами міжнародної організації ENEMO, які здійснюють моніторинг за ходом парламентських виборів в Україні. Під час зустрічі обговорювалися питання особливостей парламентської виборчої кампанії 2019 в Україні, можливої конфігурації нового парламенту та тенденції розвитку політичних процесів в Україні з огляду на майбутній склад Верховної Ради. (більше…)
25 червня Інститут відвідав головний науковий співробітник Інституту філософії, політології і релігії Республіки Казахстан доктор філософських наук, професор Кадиржанов Рустем Казахбайович. Казахський вчений прибув до Києва в якості керівника дослідницького проекту «Культурна інтеграція етносів в Казахстані» (2018-2020), в рамках якого заплановано компаративне вивчення етнополітичної ситуації у низці пострадянських країн. Під час візиту Рустем Кадиржанов зустрівся із заступником директора Інституту з наукової роботи Олександром Майбородою, завідувачами відділів Віктором Войналовичем та Віктором Котигоренком, вченим секретарем Віталієм Перевезієм. У ході бесіди було обговорено такі актуальні проблеми, як причини домінування російського мови в культурно-мовній сфері України; успіхи і невдачі процесу українізації; оцінено роль держави і політичних агентів у врегулюванні мовної проблеми в Україні; обговорено перспективи культурної інтеграції поліетнічного українського суспільства. Під час обговорення підкреслювалося, що в Україні, на відміну від Казахстану, де менше 1% етнічних росіян розуміють казахську мову, відбулася дифузія української і російської культур, чому сприяла близькість української і російської мов, причому зближення відбулося не лише на мовно-культурному, а й на ментальному рівні, що ілюструється тим фактом, що росіяни, які проживають в Україні, за своїм психотипом відрізняються від «корінних» росіян. Саме цим пояснюється високий рівень їх українського громадянського патріотизму.
Наприкінці зустрічі казахський колега підкреслив предметну близькість досліджень, що здійснюються в інститутах, які представляли учасники розмови, зазначивши що в інтересах системної співробітництва було б бажаним укласти договір про співпрацю. Пропозиція казахського вченого була позитивно зустрінута з боку дирекції інституту.
Зліва на право: Віктор Войналович, Олександр Майборода, Рустем Кадиржанов
Завідувач відділу теоретичних і прикладних проблем політології Галина Зеленько дала інтерв’ю російській службі “Голосу Америки” на тему політичних тенденцій в Україні та початку президентської каденції Володимира Зеленського. Відео інтерв’ю можна дивитися з 16 хвилини. (більше…)
4 червня відбулася зустріч науковців Інституту з аспірантом Вроцлавського університету Міхалом Лебдушкою. У зустрічі взяли участь заступник директора з наукової роботи О.Майборода, завідувачі відділів етнополітології В. Войналович та національних меншин В.Котигоренко. Темою розмови були питання, які стосуються стану української національної ідентичності та перспектив її розвитку. Науковці Інституту ознайомили гостя з останніми результатами виконаних в установі досліджень з даної проблеми із загальним баченням етнонаціональної ситуації в Україні, висловили готовність надати М. Лебдушці необхідну методологічну і концептуальну підтримку для його роботи над цією темою. (більше…)
24 травня 2019 року в рамках проекту «Рябівські читання» відбулася наукова конференція «Популізм і громадянське суспільство: межі перетину», організаторами якої виступили кафедра політології НаУКМА, Інститут громадянської освіти імені С. Рябова, Фонд «Освіта для демократії», Школа політичної аналітики НаУКМА, NPG. До участі у заході були запрошені науковці, експерти, викладачі ВНЗ, студенти. (більше…)
Наприкінці весни «Україна модерна» запросила до розмови Анатолія Подольського, знаного дослідника та промоутера розвитку досліджень та освіти з історії Голокосту в Україні. У відвертій розмові гість згадує про своє походження, дитинство, родину та її долю в часи нацистської окупації українських земель. Ділиться спогадами про навчання, працю на взуттєвій фабриці, службу в Радянській армії і формування власної ідентичності, позначені тодішнім офіційним і побутовим антисемітизмом. Описує виклики становлення єврейських студій в Україні на початку 1990-х років і власний шлях у цій царині. Характеризує зародження і розвиток УЦВІГ, його місію і головні напрямки діяльності. Рефлексує над важливістю науково-методичної підготовки вчителів історії, покликаних дати учням розуміння причин, характеру і наслідків масового насильства у ХХ столітті. Насамкінець вчений дає корисні поради молодим науков(и)цям, зацікавленим у вивченні єврейської історії і культури.
Днями Інститут в черговий раз відвідала делегація Академії суспільних наук Китайської народної Республіки (АСН КНР) у складі наукового співробітника Інституту Росії, Східної Європи та Центральної Азії АСН КНР професора Чжан Хонга та керівника відділу України, Білорусі, Молдови та Балтійських країн цього Інституту професора Чжао Гуіронг. (більше…)
21 травня 2019 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулася панельна дискусія на тему “Відповідальність VS Популізм” у рамках 12 Екуменічного соціального тижня, започаткованого Українським католицьким університетом. Модерувати дискусію було запрошено завідувача відділу теоретичних та прикладних проблем політології Інституту, доктора політичних наук, професора Галину Зеленько.
17-19 травня у м. Таллінн (Естонія) відбулася безпекова конференція «Lennart Merry conference» – захід, на який приїздять експерти з питань безпеки світового рівня, глави держав, дипломати та політики. Цього року загальна тема конференції – “One Past, Many Futures”. (більше…)
В Інституті мистецтвознавства, фольклористики й етнології ім. М. Т. Рильського НАН України відбувся круглий стіл «Соціокультурний вимір децентралізації: старий/новий досвід українських громад». У його роботі взяли участь співробітники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України: головний науковий співробітник, доктор історичних наук, професор Тетяна Бевз та старший науковий співробітник, кандидат історичних наук Микола Горбатюк. (більше…)
17 травня 2019 року у Державному вищому навчальному закладі «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» відбувалася міжнародна науково-практична конференція «Cуспільні процеси, полікультурність, інтернаціоналізація: світовий досвід і перспективи для України», організаторами якої окрім університету-господаря були Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Інститут політичних досліджень Польської академії наук, European Association for Security (Польща), Стамбульський фонд науки та культури (Туреччина). Науковими напрямами роботи конференції стали: актуальні проблеми розвитку суспільних наук у контексті глобалізаційних процесів; етнічна ідентифікація, державний суверенітет; розвиток етнічної, соціальної й полікультурної компетентностей молоді в сучасних соціокультурних умовах інтернаціоналізації; функціонування міжнародних урядових і неурядових організацій в умовах викликів і загроз ХХІ століття та інші не менш важливі теми. (більше…)
Науковий журнал «ПОЛІТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ»
Новини
Оголошення
