15–16 вересня 2022 року в Парижі у Паризькому науковому центрі Польської академії наук відбулась міжнародна конференція на тему „Вчимося з минулого для майбутнього? Який підручник з історії потрібен Європі ХХІ століття?”.

Конференція була запланована як чергова зустріч істориків-науковців та викладачів історії в рамках проєкту Інституту Георга Екерта з міжнародного дослідження шкільних підручників у місті Брауншвайг (Німеччина), започаткованого у квітні 2022 року. Паризька конференція підбивала підсумки реалізації франко-німецького та польсько-німецького проєктів, а також інших проєктів, спрямованих на створення транснаціональних матеріалів (підручників) для викладання історії. Під час конференції аналізувались методи розповідей про історію Європи в транснаціональних підручниках, їх застосування в дидактиці історії на рівні шкільної освіти в різних країнах Європейського Союзу.

Під час роботи конференції

Учасниками конференції стали науковці  з Німеччини, Франції, Польщі, України, Молдови, Сербії, Ізраїля – історики, політологи, публічні інтелектуали, люди, пов’язані зі світом політики та культурної дипломатії, які були чи є залученими до різних транснаціональних проєктів викладання історії. До роботи конференції долучилися викладачі закладів вищої освіти Німеччини, Польщі та Франції.

У роботі конференції взяли участь і виступили з доповідями співробітники відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту – доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал та кандидат політичних наук Оксана Зорич.

Юрій Шаповал, Оксана Зорич разом з одним з організаторів конференції професором Марцином Вятром

Організатори конференції прагнули визначити можливі сфери співпраці та ініціативи, що виходять за межі території країн ЄС. Нинішня війна в Україні та переговори про членство України в ЄС спонукали замислитися над створенням проєкту розробки матеріалів для викладання історії України в ширшому контексті європейської історії, які могли б використовуватися як в Україні, так і в країнах ЄС.

Сіднейський університет, один з найстаріших та найпрестижніших університетів Австралії, приєднався до всесвітньої програми підтримки українських науковців SAR – міжнародної мережі закладів вищої освіти. Метою програми SAR є захист науковців, які опинилися під загрозою, сприяння академічній свободі. Програма Сіднейського університету підтримана австралійським урядом.

Старший науковий співробітник відділу проблем світового політичного розвитку нашого Інституту, доктор політичних наук С. Ю. Римаренко отримав можливість здійснення наукових досліджень на факультеті гуманітарних і соціальних наук Сіднейського університету за програмою „Етнічні відносини та демократизація”.

Сергій Римаренко зі співробітниками факультету

Метою наукового проєкту є дослідження особливостей етнічних відносин в контексті сучасних процесів демократизації.

Журнал „Політичні дослідження” – наукове фахове видання з політичних наук.

Засновник журналу – Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Тематичне спрямування видання представлене такими рубриками:

• Теорія та історія політичної науки. Політична філософія.
• Політичні інститути та процеси. Політична соціологія.
• Політична культура та ідеологія. Політична психологія.
• Проблеми світового політичного розвитку. Основи національної безпеки держави.
• Етнополітологія та етнодержавознавство.

Рукописи статей до чергового числа журналу прийматимуться редакцією  до 14 жовтня 2022 року. Вихід друком – до 30 листопада.

Статті публікуються на безоплатній та безгонорарній основі.

Журнал включено до переліку наукових фахових видань України з політичних наук, спеціальність 052 – „політологія”, категорія „Б” (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.04.2022 р. № 320).

Інформація для авторів. Вимоги до рукописів статей

Основи редакційної політики журналу

Електронна адреса редакції: editor_ipiend@ukr.net

31 серпня 2022 року відбулося  засідання Президії НАН України. На засіданні із доповіддю „Національне відродження України у повоєнний період” виступила завідувач відділу політичних інститутів та процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Г. І. Зеленько.

Член-кореспондент НАН України Галина Зеленько

Вона зазначила, що з початком повномасштабного російського вторгнення в Україні відбулося істотне прискорення процесів націєтворення. Те, на що раніше йшли десятиліття, зараз змінюється за місяці чи навіть тижні. Держава Україна виявилася значно міцнішою, ніж здавалося, а національна стійкість, як показала війна, базується у першу чергу на здатності до суспільної самоорганізації. Саме вона й повинна стати основою повоєнного відновлення України.

Сьогодні очевидно, що етап громадянської (політичної) самоідентифікації Україною пройдено. Повномасштабне вторгнення рф в Україну 24 лютого 2022 року значно нівелювало ті соціально-політичні розмежування, які в Україні завжди породжували кризу ідентичності – мовні, етнічні, регіональні, релігійні, зовнішньополітичні тощо. Трагічні реалії війни сприяли прискоренню формування серед українців певних монадних спільностей, згуртованих навколо таких стійких ідеологем, як сильна нація, сильна держава, єдина державна мова, спільний ворог, захист через інтеграцію до ЄС та НАТО.

Водночас у повоєнній Україні залишаться проблеми системного характеру, які стосуються інституційної спроможності держави, хоча війна продемонструвала й те, що державні інститути виявилися значно стійкішими, ніж багатьом здавалося. Галина Зеленько зауважила, що причини такого успіху потрібно дослідити, публічно зафіксувати та зробити базою для подальшого розвитку та зміцнення цих інститутів.

Також науковиця зазначила, що українському суспільству притаманна багатоманітність і здатність до самоорганізації. Ці якості є підставою для розвитку в Україні консоціальної демократії, побудованої на залученні, а не виключенні різних спільнот до вироблення державної політики з метою інтеграції України у глобальний контекст. Адже на фоні війни й катастрофічного падіння рівня життя, демографічних проблем неминучими буде своєрідний відкат тієї громадянської ідентичності, про яку йшлося вище, а це означатиме появу нових – значно глибших і строкатіших соціально-політичних розмежувань. Тому перед науковими установами соціогуманітарного профілю стоїть завдання зосередити зусилля для наукових досліджень, спрямованих на точну діагностику стану українського суспільства, які враховуватимуть усі складнощі і проблеми, що неминуче постають перед державою в умовах війни і швидкого повоєнного відновлення.

Належну увагу слід приділити дослідженню механізмів інтеграції українського соціуму. В рамках цього напряму доцільно акцентувати на вивченні трансформації ціннісних орієнтацій населення; соціальних чинників демократизації політичної системи України; ліній потенційних соціально-політичних розломів та конфліктів; дослідженні стану розвитку соціального капіталу; інформаційної політики; етнонаціональної політики й етнічних меншин; політичної освіти (громадянської освіти) тощо.

Задля вмонтування України в глобальний контекст очевидно, що необхідне вивчення глобальних трендів і місця України у світі, який змінюється. Пріоритетом мають стати дослідження європейського майбутнього України з огляду на надання Україні статусу кандидата у члени ЄС. Слід звернутися до вивчення регіональних та глобальних процесів у інших частинах світу, які неминуче зачіпають й Україну і які є вкрай епізодичними в Україні. Водночас важливим є вироблення моделі фронтиру для України, щоб не стати країною з економічною і соціальною структурою, повністю залежною від розвитку аграрного сектору і ВПК.

У пресцентрі інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна” відбулася дискусія на тему „Як Україна впливає на сучасний світ”.

Учасниками дискусії були: директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, політичний експерт Костянтин Матвієнко та старший науковий співробітник нашого Інституту, доктор історичних наук Ігор Туров.

Доктор історичних наук Ігор Туров

Обговорення було присвячено провідній ролі, яку відіграє Україна у сучасних світових політичних процесах та забезпеченні європейської безпеки в умовах  протистояння збройній агресії з боку РФ.

Посилання на відеотрансляцію

Журнал „Політичні дослідження” – наукове фахове видання з політичних наук.

Засновник журналу – Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Тематичне спрямування видання представлене такими рубриками:

• Теорія та історія політичної науки. Політична філософія.
• Політичні інститути та процеси. Політична соціологія.
• Політична культура та ідеологія. Політична психологія.
• Проблеми світового політичного розвитку. Основи національної безпеки держави.
• Етнополітологія та етнодержавознавство.

Рукописи статей до чергового числа журналу прийматимуться редакцією  до 14 жовтня 2022 року. Вихід друком – до 30 листопада.

Статті публікуються на безоплатній та безгонорарній основі.

Журнал включено до переліку наукових фахових видань України з політичних наук, спеціальність 052 – „політологія”, категорія „Б” (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.04.2022 р. № 320).

Інформація для авторів. Вимоги до рукописів статей

Основи редакційної політики журналу

Електронна адреса редакції: editor_ipiend@ukr.net

Головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал взяв участь у роботі наукової конференції „Декомунізація символічного простору та деколонізація української культури”, яка відбулася 30 серпня 2022 року у пресцентрі національного інформаційного агентства „Укрінформ”. Online-виступ Ю. Шаповала мав назву „Декомунізація в Україні і творча спадщина Олександра Гриценка”.

Юрій Шаповал під час виступу на науковій конференції

Як відомо, за підтримки нашого Інституту, у 2019 році було видано монографію Олександра Гриценка (1957–2022) – науковця і письменника, кандидата технічних наук „Декомунізація в Україні  як державна політика і як соціокультурне явище”. Це – одне з найґрунтовніших досліджень процесу декомунізації та політики пам’яті в Україні.

Шановні колеги!

Дорогі друзі!

Напередодні Дня Незалежності ми святкуємо День Державного Прапора України!

З цим символом український народ утвердив свою державність, соборність і самостійність, з ним сьогодні наші воїни захищають рідну землю  від окупантів.

Сердечно вітаємо усіх з Днем Державного Прапора та Днем Незалежності України!

Бажаємо миру, добра і щастя!

Нехай завжди гордо майорить над Україною жовто-блакитний стяг волі та єдності українського народу!

Слава Україні!

Провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології нашого Інституту Микола Рябчук 18 липня виступив із доповіддю про російські воєнні злочини в Україні перед слухачами Міжнародної програми безпекових студій в університеті міста Фрібур (Швейцарія).

Оголошена тема – „Розслідування воєнних злочинів, захист жертв, допомога біженцям” – охоплювала широкий спектр питань, пов’язаних із нинішньою російсько-українською війною.

Микола Рябчук

Російська війна в Україні, наголосив доповідач, має виразно геноцидну мету – знищення не лише української держави, а й нації, котра, на думку московського керівництва, не має жодної легітимності й мусить бути асимільована або, в разі спротиву, ліквідована.

Під час лекції

За п’ять місяців воєнного вторгнення, росіяни вчинили в Україні численні військові злочини та злочини проти людяності, які тепер ретельно документуються українськими та міжнародними слідчими. Довести здійснення геноциду, однак, непросто, тому що для трибуналу потрібні докази не лише геноцидних дій, а й геноцидного наміру. Зазвичай злочинці його прямим текстом не оголошують, тож доводиться покладатися на непрямі докази – на специфічні висловлювання російських лідерів та їхніх пропагандистів, на відповідний контекст та інтерпретацію тих висловлювань.

Зі слухачами Міжнародної програми безпекових студій

Дискусію про війну та міжнародну на неї реакцію було продовжено після перерви у формі круглого столу за участю посла України у Швейцарії Артема Рибченка та посла Швейцарії в Україні Крістіана Шененбергера. Модерував дискусію директор Програми безпекових студій, почесний консул України у м. Фрібург, професор Андрей Лужницький.

На сайті Інституту в розділі „Наші видання” розміщено електронну версію книги головного наукового співробітника відділу теорії та історії політичної науки, доктора історичних наук, професора Юрія Шаповала „Непрощений. Олександр Довженко і комуністичні спецслужби”.

Ця наукова праця – результат плідної співпраці з нашими польськими колегами – науковцями  Інституту політичних досліджень Польської академії наук. Ініціатором публікації наукового доробку нашого співробітника став директор Інституту політичних досліджень Польської академії наук, професор Ґжеґож Мотика.

Багаторічна кропітка дослідницька робота нашого колеги над книгою про Олександра Довженка завершилася у червні 2022 року виходом друком у польському видавництві „Volumina. Daniel Krzanowski” ґрунтовного дослідження, крізь призму особливостей епохи та події, вписаних у тогочасний історико-політичний контекст, особистого життя і творчості геніальної людини, якою був Олександр Довженко.

Нещодавно, 28 липня 2022 року, у Варшаві (Польща) відбувся круглий стіл – „Дискусія навколо книги Юрія Шаповала “Непрощений. Олександр Довженко і комуністичні спецслужби”” за участі польські й українські науковці – фахівців з історичних та політичних наук.

В авторській післямові, написаній  вже після 24 лютого 2022 року, Юрій Шаповал зазначає: „Сподіваюсь, ця публікація викликатиме не лише співчуття до Олександра Довженка. Мені б цього менш за все хотілося. Сподіваюсь на інше. Довженко постане як жива особа. А живих осіб без недоліків і специфічних рис не буває. Одначе цей живий Довженко, навіть якщо спробувати його оживляти за допомогою чекістських потаємних документів, набагато цінніший за Довженка як нудного забронзовілого кінокласика, яким його робили багато десятиліть”.

Старший науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки, кандидат політичних наук Оксана Зорич стала лауреатом програми академічної мобільності „Атлас” Фонду „Дім гуманітарних наук” (Париж, Франція) за напрямом досліджень „Пропаганда насилля. Російське вторгнення в Україну: стратегії і тактики інформаційної війни”.

Оксана Зорич

Foundation Maison des sciences de l’homme (FMSH) заснований у 1963 році Фернаном Броделем у Парижі. Фонд підтримує дослідження та поширення знань у сфері гуманітарних і соціальних наук, а також інноваційні дослідження. Понад 50 років FMSH будує важливу мережу національних і міжнародних партнерів з метою популяризації досліджень у сфері гуманітарних і соціальних наук.

Серед основних програм Фонду – програма мобільності „Atlas”, „DEA”, „International research networks in HSS”, „Vigoni workshops”, „PREFALK Programme”.

Результати дослідження, яке здійснюється науковицею за програмою академічної мобільності FMSH, буде використано в роботі над індивідуальною дослідницькою темою „Інтеграційний та дезінтеграційний дискурси в сучасних медіа” відомчої науково-дослідної теми відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України: „Концепція соборності України: витоки, еволюція, політична актуальність”.

28 липня 2022 року у Варшаві (Польща) відбувся круглий стіл „Радянські репресії проти української інтелігенції. Дискусія навколо книги Юрія Шаповала “Непрощений. Олександр Довженко і комуністичні спецслужби””.

Захід був організований лабораторією ім. Річарда Пайпса Інституту політичних досліджень Польської академії наук і проходив з використанням платформи ZOOM.

Серед учасників круглого столу – польські й українські науковці – фахівці з історичних та політичних наук.

З вітальним словом до учасників круглого столу звернувся директор Інституту політичних досліджень Польської академії наук, габілітований доктор гуманітарних наук, професор Гжегож Мотика.

Під час круглого столу презентовано книгу „Непрощений. Олександр Довженко і комуністичні спецслужби” – спільне видання Інституту політичних досліджень Польської академії наук та Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Автор-упорядник цього унікального видання є Юрій Шаповал – доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту.

Ю. Шаповал. Непрощений. Олександр Довженко і комуністичні спецслужби. Варшава–Київ–Харків, 2022.

Під час роботи над книгою, автор-упорядник використовував унікальні документи про Олександра Довженка (1894–1956),  матеріали із справи-формуляра, а також інші архівні джерела. Їх аналіз дозволив побачити і почути зовсім „іншого” Олександра Довженка – людини, яка вимушена була створювати радянський кіноканон, але водночас – нонконформіста, здатного дати  реалістичні і безжальні оцінки панівного ладу.

Відбулася зацікавлена й предметна розмова учасників круглого столу про  репресії радянської влади проти представників української інтелігенції.

Під час роботи круглого столу

В роботі круглого столу взяли участь співробітники нашого Інституту: доктор політичних наук Олег Калакура,  доктор політичних наук Олег Кондратенко, доктор історичних наук Олександр Майборода, доктор політичних наук Юрій Шайгородський.

У Вюрцбурзькому університеті Юліуса-Максиміліана (JMU) – одному з найбільших університетів Німеччини, в межах програми підтримки Volkswagen Foundation, розпочато реалізацію науково-дослідного проєкту „Етнополітичний менеджмент в Україні та окремих країнах ЄС: порівняльний аналіз”. Співавтором та співвиконавцем проєкту є провідний науковий співробітник нашого Інституту, кандидат політичних наук Анастасія Дегтеренко. Науковий проєкт реалізовуватиметься спільно зі співробітницею кафедри міжнародних відносин та європейських досліджень Каролін Рюгер з Інституту політичних наук та соціології JMU.

Анастасія Дегтеренко

Метою проєкту є дослідження особливостей етнополітичного менеджменту в Україні, здійснення порівняльного аналізу етнополітики в державах Європейського Союзу та пошук шляхів підвищення ефективності реалізації етнонаціональної політики в Україні.

14 липня 2022 року на теренах Національного історико-меморіального заповідника „Бабин Яр” провідний науковий співробітник нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський провів зустріч-екскурсію на території заповідника для Посла Сполучених Штатів Америки в Україні пані Бріджит Брінк.

Під час цієї зустрічі Анатолій Подольський і Бріджіт Брінк обговорили історичний контекст трагедії Бабиного Яру, історії Голокосту на українських землях, масові вбивства людей під час нацистської окупації України в роки Другої світової війни.

Бріджит Брінк та Анатолій Подольський під час зустрічі

Розмова торкнулась і подій сучасної війни, російської агресії проти України. Після повномасштабного вторгнення в Україну російські загарбники не тільки вбивають людей і знищують будівлі та інфраструктуру наших міст і селищ, але й прагнуть зруйнувати нашу пам’ять про минувшину, зокрема про жертви Другої світової війни. У березні 2022 року, в результаті ракетно-бомбових ударів російських військ зазнали руйнувань меморіальні комплекси в Києві та в Харкові.

Посол США в Україні пані Бріджит Брінк під час зустрічі-екскурсії зазначила, що її країна з самого початку російського вторгнення і дотепер допомагає українцям захиститися від звірств росіян, які порівняла зі злочинами нацистів у Бабиному Яру.

Під час екскурсії територією заповідника „Бабин Яр”

„Мої відвідини Бабиного Яру стали нагадуванням про звірства нацистів, скоєних проти євреїв та інших, які російські ракети знову зробили дуже реальними, завдаючи ударів і вбиваючи невинних” – зазначила пані Посол. Вона наголосила: „Ми ніколи не повинні про це забувати і маємо допомогти Україні захиститися від цих звірств”.

Провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології Микола Рябчук провів цикл семінарів у Регенсбурзькому університеті (Німеччина). Наукові семінари були присвячені українсько-російським взаєминам та нинішній російській військовій агресії. Цикл був доповнений публічною лекцією на тему „Українське громадянське суспільство й держава: від протистоянь до співпраці”.

У своїй лекції Микола Рябчук відзначив важливу роль громадянського суспільства у відстоюванні демократії в Україні та протидії авторитарним тенденціям перших десятиліть незалежності.

Микола Рябчук під час публічної лекції

Науковець наголосив, що особливо важливу роль громадянське суспільство та зокрема волонтерські групи й організації відіграли у 2014 році, коли після державної зради Віктора Януковича й багатьох інших високопосадовців державні органи й інституції в деяких регіонах перестали функціонувати й волонтерам довелося брати на себе їхні обов’язки, зокрема й щодо захисту країни. Цей досвід єднання виявився актуальним у 2022-му, коли під впливом російської агресії партнерство держави й суспільства в Україні стало не лише бажаним і можливим, а й життєво необхідним.

Протягом двох днів (1–2 липня 2022 року) у Варшавському університеті відбулась міжнародна наукова конференція „Все ще без миру” (“Still without peace”). Вона була організована Центром східноєвропейських досліджень, який очолює професор Ян Маліцький. Участь у конференції взяли вчені з Польщі, Великобританії, Франції, Білорусі. Учасниками конференції й науковці з України, які нині перебувають за кордоном. Серед них – головний науковий співробітник нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал.

Професор Ян Маліцький відкриває конференцію

Учасники міжнародної конференції обговорили актуальні проблеми протидії російській агресії, зокрема – в інформаційній сфері.

В межах конференції відбувся круглий стіл на тему „Російсько-українська війна: інформаційний спротив”. В його роботі взяв участь і виступив професор Юрій Шаповал.

Учасники міжнародного наукового зібрання наголосили на необхідності об’єднання зусиль європейських країн та посилення співпраці у гуманітарній, економічній, енергетичній та безпековій сферах для протидії російській агресії.

Зліва направо: професор Сергій Троян, професор Антоніна Козирська, професор Юрій Шаповал перед будинком Бібліотеки Варшавського університету, де відбувалася міжнародна  конференція

.

13 червня провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології Микола Рябчук узяв участь у подіумній дискусії „Україна, Європа, світ: повоєнні перспективи”, організованій паризькою мерією та французьким Інститутом перспективних досліджень. У своєму виступі співробітник нашого Інституту наголосив виняткову роль України для європейської стабільності і безпеки – роль, яку західні держави тривалий час недобачали й недооцінювали, сприяючи таким – непрямим – чином зростанню і зміцненню авторитаризму й мілітаризму в Росії, аж до теперішніх трагічних подій. Хоч і запізно, але Євросоюз і НАТО мусили визнати нарешті свою політичну короткозорість і дедалі активніше включитися у всебічну і допомогу для України в її самозахисті від брутального агресора. Ця нововіднайдена єдність і солідарність демократичних держав перед обличчям спільного ворога дає шанси для консолідації демократії на континенті і поза ним, для зміцнення і оновлення підупалих міжнародних інституцій та для успішної трансформації України у повноцінного члена євроатлантичної спільноти.

Інформація про науковий захід (французькою)

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України оголошує конкурс на навчання в аспірантурі (третій рівень вищої освіти) для здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 052 – політологія.

Прийом документів починається

1 липня 2022 року й завершується 10 вересня 2022 року.

До заяви вступники додають:

• копію документа, що посвідчує особу;
• копію документа державного зразка про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень і копію додатка до нього. Особам, які здобули вищу освіту за кордоном, встановлюється  еквівалентність поданого диплома відповідно до «Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах ступенів вищої освіти», затвердженого наказом МОН України № 504 від 05.05.2015 р.;
• автобіографію, особовий листок з обліку кадрів, засвідчений печаткою тієї установи, в якій вступник до аспірантури навчається або працює;
• військовий квиток або посвідчення про приписку (для військовозобов’язаних);
• згоду на збір та обробку персональних даних;
• 6 фотокарток 3х4;
• копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;
• рекомендацію вченої ради вищого навчального закладу/наукової установи (за наявності);
• міжнародний сертифікат рівня не нижче В2 Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти або аналогічного рівня (за наявності);
• список опублікованих наукових праць та їх копії (за наявності).

Вступники, які не мають опублікованих наукових праць, подають наукові доповіді (реферати) з обраної ними наукової спеціальності.

Документи подаються  особисто.

Довідки за телефонами:

+38 (095) 240-48-04; +38 (044) 285-70-49; +38 (044) 285-53-80.

Інформацію щодо вступу та навчання в аспірантурі можна також уточнити електронною поштою за адресою: helen.dm1505@gmail.com

З умовами вступу та з додатковою інформацією можна ознайомитися в розділі сайту “Аспірантура”.

На сайті Інституту в розділі „Наші видання” розміщено електронну версію наукового фахового видання – журналу „Політичні дослідження”, засновником якого є Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

В черговому номері журналу опубліковано статті з проблем теорії та історії політичної науки, дослідження політичних інститутів та процесів, політичної культури та ідеології, з проблем світового політичного розвитку, етнополітології та етнодержавознавства.

До 14 жовтня триває приймання рукописів статей, які будуть опубліковані в черговому (№ 2 (4)’ 2022) числі журналу. Вихід друком – 30 листопада 2022 року.