17 – 20 травня 2020 р. на платформі ZOOM в онлайн-форматі відбулася Міжнародна наукова конференція PALE-2020 «Життя в епоху постапокаліпсису».

Епохою постапокаліпису в американських та інших ЗМІ називають період відновлення і стабілізації всіх сфер людського життя після і внаслідок суспільних змін, зумовлених і спричинених пандемією COVID-19 та протипандемічними заходами. Ці зміни істотно трансформували уявлення про динаміку цивілізаційних, економічних, фінансових, політичних і гуманітарних криз та про їх зв’язок з політичним укладом окремих країн, менталітетом, культурою, щільністю і міграційною активністю населення, якістю його життя та багатьма іншими обставинами, що ускладнюють прогнози та їх об’єктивацію.

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України був співорганізатором конференції разом з Українською академією наук, з консорціумом «Університети за мир» університетів України, Білорусі, Молдови, Грузії, Азербайджану, Вірменії, Туреччини та Польщі, Українською асоціацією релігієзнавців, Південно-Кавказьким інститутом регіональної безпеки (Грузія), іншими установами й об’єднаннями та знаними вченими із США, Індії, Італії, ПАР, Великобританії, Франції, Німеччини.

Учасники конференції висловлювали й обговорювали версії імовірних впливів і наслідків політичних, адміністративних, економічних, медичних та інших гуманітарних  заходів превентивної та карантинної політики держав і міжнародних організацій. Ключовими спікерами заходу були: професор Техаського університету в Ель-Пасо Стівен Бест; засновник і головний редактор видання «La Voce di New York» Стефано Ваккаро; директор Інституту поведінкових наук ім. Джиндала (Індія) Тамара Говорун; засновник і керуючий директор Центру з вивчення нових релігій (Італія) Массімо Інтровіньє; завідувач відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, президент Української академії політичних наук Віктор Котигоренко; професор кафедри соціології факультету соціології та управління Запорізького національного університету, академік Української академії наук, голова дослідницького комітету із соціального прогнозування Соціологічної Асоціації України Максим Лепський; дослідник кримінолог і психолог, академік Української Академії Наук Олег Мальцев (ініціатор конференції); автор бестселерів про злочинні організації, визнаний експерт міжнародного рівня з питань організованої злочинності, викладач в Університеті Квінз, в Італійській школі Мідлбері-коледжу в США та в університеті Святого Ієроніма в Онтаріо Антоніо Нікасо; французький письменник, соціолог і політолог Люсьєн Оулахбіб; обрана посадова особа у Каліфорнії Том Паті; науковий співробітник Центру кримінології Кейптаунського університету Дон Піннок; керівник лаборатої геополітичних досліджень при Кавказькому міжнародному університеті Олександр Русецький; завідувач кафедри галузевого права Херсонського державного університету Олександр Саінчин; уповноважений ректора Люблінського католицького університету імені Івана Павла II у Мережі Східно-європейських університетів і Мережі Католицьких Університетів Анджей Сзабачук; завідувачка відділу філософії та історії релігії Інституту філософії НАН України імені Г.С. Сковороди Людмила Филипович та інші.

З відомостями  про конференцію, у тому числі з текстами доповідей і відеозаписами дискусій можна ознайомитися за посиланням: http://pale2020.euasu.org/

20 травня 2020 року науковці Інституту Володимир Кулик, Микола Рябчук і Світлана Набок узяли участь в онлайн-презентації книги «Інтерпретації російсько-українського конфлікту в західних наукових та експертно-аналітичних працях». У монографії викладено результати дослідження, яке під керівництвом Володимира Кулика було виконано в рамках цільової програми наукових досліджень НАН України «Соціокультурний простір України у формуванні національної стратегії: територіальні ідентичності, ідентифікаційні символи, ментальні практики». Такий формат проекту дав змогу долучити до його виконання не лише науковців Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, як головної установи, але й дослідників з інших установ: Надію Коваль із Ради зовнішньої політики «Українська призма» та Катерину Зарембо з Центру «Нова Європа». (більше…)

18 -19 травня 2020 року на платформі Microsoft Teams відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Етнічність. Націоналізм. Глобалізм». Організаторами конференції окрім Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України виступили Міністерство освіти і науки України, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, Європейська Асоціація Наук з Безпеки (Польща), Стамбульський фонд науки та культури (Туреччина), Ізмаїльський державний гуманітарний університет, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет». Загалом у заході взяли участь 150 науковців з 6 країн. (більше…)

8 травня провідний науковий співробітник відділу етнополітології Микола Рябчук виступив віртуально на відкритті міжнародної конференції “Мир і Війна”, організованої Українським ПЕН-центром та університетом “Києво-Могилянська академія” з нагоди 75-річчя завершення Другої світової війни в Європі. Проведена, з огляду на обставини, у режимі онлайн, конференція транслювалася трьома українськими телеканалами та окремим інтернет-сайтом. Вітаючи учасників конференції від імені очолюваного ним оргкомітету, Микола Рябчук закликав колег звернути особливу увагу на спроби ревізіоністських держав, передусім Росії, перетворити історію на зброю у її гібридній війні з Україною та в її дедалі гострішій конфронтації з міжнародною демократичною спільнотою. Понад 30 учасників – провідних українських та зарубіжних істориків, політологів та публічних інтелектуалів – узяли участь у  п’яти дискусійних панелях, на яких обговорили різноманітні аспекти Другої світової війни та її наслідків для повоєнної Східної Європи, України і сучасного світу. Уся конференція доступна онлайн на сайті ПЕН-центру: https://pen.org.ua/mizhnarodnyj-proekt-myr-i-vijna-do-75-richchya-zavershennya-drugoyi-svitovoyi-vijny-v-yevropi/

18-19 травня 2020 року Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України спільно із Університетом Григорія Сковороди в Переяславі, Європейською асоціацією наук з безпеки (Польща) та Стамбульським фондом науки та культури (Туреччина) у співорганізації Міністерства освіти і науки України  проводять з використанням платформи Microsoft Teams (https://cutt.ly/tylheut) міжнародну науково-практичну конференцію «Етнічність. Націоналізм. Глобалізм»,  (більше…)

АСОЦІАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ПОЛІТИЧНИХ НАУК

 До уваги суспільствознавців, політиків,

фахівців державного управління та місцевого самоврядування! 

VІІІ КОНГРЕС ПОЛІТОЛОГІВ УКРАЇНИ

відбудеться 2020 р.

(запланований на травень, точну дату буде повідомлено додатково

з урахуванням динаміки пандемії та часу завершення карантину)  (більше…)

В результаті спільного проекту Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України та Інституту культурології Національної академії мистецтв України, спрямованого на розробку украй актуальної теми політики пам’яті в сучасній Україні, яку доцільно досліджувати використовуючи міждисциплінарний науковий інструментарій, вийшла друком наукова монографія Олександра Гриценка «Декомунізація в Україні як державна політика і як соціокультурне явище». (більше…)

Директор Українського центру вивчення історії Голокосту, провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І.Ф., Кураса НАНУ, кандидат історичних наук Анатолій Подольський, розповідає, як в Україні формувалася культура пам’яті жертв Голокосту, про виникнення пам’ятників у Бабиному Яру. А головне, ви почуєте експертний погляд на те, як має бути влаштований Меморіал жертв Голокосту і чому історичні уроки не менш важливі за пам’ятки.

На запрошення Естонського інституту та Міжнародного центру оборони та безпеки (Estonian Foreign Policy Institute / International Centre for Defence & Security) у Таллінні старший науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень Віктор Єленський  взяв участь в обговоренні проблеми «Російська православна церква: віра, влада, завоювання». Він запропонував нюансований підхід до дослідження ролі РПЦ як «м’якої сили» російської зовнішньої політики. Кричуща диспропорція між вражаючою динамікою розвитку церковної інфраструктури і, з іншого боку, станом суспільної моралі в Росії, яка посідає найвищі місця у світовому рейтингу абортів, умисних вбивств, покинутих дітей і найнижчі – у рейтингах доброчинності, волонтерства та релігійної активності, спричинилася до корекції церковної політики Кремля. Церква виразно спрямовується російською державою на реалізацію цілком конкретних проектів у зовнішньополітичній сфері за одночасного обмеження її внутрішньополітичної активності. Запропонований дослідником аналіз відносин Московської патріархії з Ватиканом, помісними православними церквами, західними євангелічними центрами та ін., спростовує достатньо поширене у певному сегменті спеціальної літератури уявлення про еволюцію РПЦ в напрямку самостійного актора сучасного геополітичного ландшафту.

11 лютого Інститут відвідала аспірантка кафедри урядування і міжнародних відносин Сіднейського університету (Австралія) Анастасія Бєсєдіна. Предметом її досліджень є трансформація ідентичностей в Україні під впливом Помаранчевої революції 2004 р. та Революції гідності 2013-14 рр., в цілому, та вплив на цей процес таких факторів як колективна пам’ять, мова та релігія, зокрема. В Інституті Анастісія знайшла живильне інтелектуальне середовище, в якому змогла на високому професійному рівні поспілкуватися і отримати поради на теми, що її цікавлять. Інтерв’юерами австралійської аспірантки були Юрій Шаповал, Віктор Войналович, Віктор Єленський та Віталій Перевезій.

  З Юрієм Шаповалом обговорили проблему колективної пам’яті

З Віктором Єленським (ліворуч) і Віктором Войналовичем (праворуч) розмовляли про вплив революцій і релігії на формування ідентичностей в Україні 

Прощаючись з молодою науковицею, домовились, що вона обов’язково публікуватиме результати своїх досліджень у виданнях Інституту.

До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту і 75 річниці звільнення в’язнів нацистського табору смерті Аушвіц у Києві відбувся XIII-й щорічний круглий стіл «Українське суспільство і пам’ять про Голокост: наукові та освітні аспекти». Організатором круглого столу виступив Український центр вивчення історії Голокосту у співпраці з Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України за підтримки Goethe-Institut в Україні в партнерстві із Посольством держави Ізраїль в Україні.

Під час круглого столу відбулись три сесії та сесія презентацій книжкових видань, де були представлені 17 доповідей, присвячені різним аспектам досліджень про Голокост. Захід відвідали понад 120 учасників: вчителі, студенти, вчені, громадські діячі з усієї країни.

Інститут на круглому столі представляв А.Ю. Подольський, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник. Він виступив з науковою доповіддю: «Формування культури пам’яті про жертви Голокосту в сучасній Україні: суспільно-політичні виклики і перспективи».

Виступає Анатолій Подольський

Перша сесія “Історія та пам’ять про Голокост: дослідницький вимір” була присвячена різним аспектам у вивченні історії Голокосту та пам’яті про нього. Із доповідями виступили Тетяна Пастушенко, Володимир Зілінський, Максим Гон, Анатолій Подольський, Віталій Нахманович. Наступна міні-сесія була присвячена презентаціям видань з історії Голокосту та пам’яті про Другу світову війну. Олександр Білоус та Володимир Сімперович з Національного музею історії України у Другій світовій війні презентували книгу “Концтабір Аушвіц. Український вимір”, Леся Харченко з Німецького фонду “Пам’ять, відповідальність і майбутнє” розповіла про книгу “Бути людиною: Друга світова війна в сучасній документальній прозі”, Тетяна Бородіна з Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства представила графічну біографію про долю сім’ї Анни Франк, а Анатолій Подольський з Українського центру вивчення історії Голокосту розповів про серію історичних брошур проекту “Захистимо пам’ять”. У наступній сесії “Сучасні неформальні педагогічні практики у навчанні про історію Голокосту” Анна Ленчовська, Анна Ямчук, Надія Уфімцева та Віталій Бобров презентували проекти, що реалізуються в Україні громадськими організаціями. Викладання історії Голокосту вимагає постійних пошуків нових методів та засобів, гнучкості у роботі, щоб відповідати потребам цільової аудиторії. Спікери третьої сесії “Ініціативи в сфері збереження пам’яті про Голокост” поділилися досвідом втілення ініціатив державних та неурядових агентів пам’яті в сфері меморіалізації. Свої проекти представили Вікторія Яременко з УІНП, Сергій Буров з Освітнього дому прав людини у Чернігові, Наталя Івчик з ГО “Мнемоніка” у Рівному та спеціальний гість Круглого столу Маттіас Ріхтер з Єврейської громади Дюссельдорфу, Німеччина.

3-го лютого провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень Микола Рябчук виступив із доповіддю “Місто і міф: Львів та його націоналістичний образ” у Фінському інституті міжнародних справ у Гельсинкі. Він поставив під сумнів поширений у закордонних мас-медіях образ України як нібито поділеної на “проросійський Схід” і “націоналістичний Захід” і спростував фальшиву бінарну опозицію як із формально-семантичного, так і з сутнісно-змістового погляду. Проблематизуючи популярне уявлення про Західну Україну і зокрема місто Львів як “осереддя націоналізму”, доповідач простежив походження цього стереотипу та запропонував оцінити його співвідношення із реальністю як на основі спостережень за повсякденним життям регіону, так і за допомогою наявних соціологічних даних. Націоналізм, на думку дослідника, відрізняється від патріотизму лише присутністю в ньому домішок ксенофобії. Тим часом жодні соціологічні опитування не виявляють вищого рівня ксенофобії на заході України порівняно зі сходом чи з двома сусідніми країнами – Польщею і Росією. Навпаки, за більшістю показників захід виглядає відкритішим і толерантнішим до всілякої (не лише мовно-етнічної) “іншості” та “інакшості” порівняно зі сходом. Дослідник пояснює формування “націоналістичного” іміджу міста Львова та Західної України цілеспрямованою совєтською політикою їхнього пропагандистського іншування, а також тривалим опором регіону офіційній совєтизації/русифікації, що лиш підтверджував його “націоналістичну” ненормальність на тлі панівної в усіх східноукраїнських містах російськомовної “нормальності”.

23 січня відбулася зустріч директорів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України Олега Рафальського та Інституту стратегічних досліджень Олександра Литвиненка, під час якої обговорювалися актуальні питання суспільно політичного поступу України. Особливу увагу було приділено проблемі імплементації фундаментальних наукових знань у процес прийняття політико-управлінських рішень. Наголошувалося на тому, що державні політики у різних сферах суспільного життя мають ґрунтуватися на виваженому науковому аналізі конкретних ситуацій та бути максимально позбавленими популістського та політиканського забарвлення. Науковці дійшли висновку, що співпраця двох інститутів є не лише природною, але й украй необхідною. Ця переконаність ґрунтується на тому, що маючи власну сферу компетенцій (фундаментальні наукові дослідження, з одного боку і науково-прикладні розробки, з іншого),  кожна установа  здатна внести вагомий вклад у створення спільного якісного аналітичного продукту. Крім того, в процесі комунікації між академічними вченими та експертами НІСД зростатиме фаховий рівень спеціалістів обох установ, тому варто замислитися над ідеєю створення комунікативних майданчиків, де б вони мали можливість зустрічатися і  спілкуватися.

Наприкінці зустрічі Олег Рафальський презентував Олександру Литвиненку нові наукові праці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України.

Олександр Литвиненко і Олег Рафальський

20-22 грудня 2019 року Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса разом з Українським центром вивчення історії Голокосту за підтримки Посольства Німеччини в Україні провів науковий семінар для студентів і молодих науковців «Геноцид євреїв Європи: історична перспектива та підходи до вивчення». Учасниками семінару стали 14 студентів, аспірантів і молодих учених істориків, філософів і політологів з університетів Києва, Харкова, Кам’янець-Подільського, Вінниці, Донецької області тощо. Семінар був присвячений проблематиці порівняння культур пам’яті про жертви націонал-соціалізму в часи Другої світової війни в сучасних Україні і Німеччині; напрямів академічних досліджень в царині Memory Studies. Ключовим лектором семінару виступив провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України  А. Ю. Подольський.

Лектор

Слухачка

Аудиторія

Фестиваль національних культур України пройшов в Ужгороді 11-12 грудня. В межах програми Фестивалю відбувся Форум «Україна поліетнічна та полірелігійна: приклад Закарпаття». В залі засідань Закарпатської ОДА працювали два круглі столи за участі експертного середовища, громадських активістів, представників Міністерства культури України та органів місцевого самоуправління: «Єдність різноманіття – запорука стійкого економічного розвитку. Закарпаття як унікальний приклад» та «Етноконфесійна ситуація в Україні та її особливості в Південно-Західному регіоні». На першому круглому столі з презентаційною доповіддю «Державна політика України у етнонаціональній сфері: сучасні пріоритети, внутрішні та зовнішні виклики» виступив доктор політичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, заступник голови Експертної ради Міністерства культури України з питань етнополітики Олег Калакура.

Виступає Олег Калакура

Учасники Форуму

Учасники зібрання обговорили етнополітичні та етнорелігійні проблеми, які актуальні для України загалом і для Закарпаття зокрема. Це питання міграції, тимчасово переміщених осіб, тимчасової міграції (заробітчанства), кадрового голоду, якості освіти мовами національних меншин та змісту освітніх реформ, становище ромської, угорської, словацької, німецької етнічних меншин Закарпатської області, становлення Православної Церкви України, шляхи залучення додаткових коштів для розвитку інфраструктури регіону. Для Закарпаття вагомим завданням залишається розвиток туризму, транскордонної співпраці, налагодження діалогу між етнічними громадами та органами законодавчої та виконавчої влади, місцевого самоврядування щодо збереження культурної спадщини та культурних традицій. Виступаючі наголосили на потребі зберегти у переписних листах Всеукраїнського перепису населення можливість задекларувати етнічне походження (національність), етнічну самоідентифікацію.

Учасники Форуму відвідали Закарпатський обласний художній музей імені Й. Бокшая, Центр культур та громадські організації національних меншин, парафію Святого Георгія Римо-Католицької Церкви та монаше згромадження Ісуса при Мукачівській дієцезії РКЦ, які опікуються майже трьома десятками сиріт та дітей із проблемних сімей. 12 грудня в Обласному українському академічному музично-драматичному театрі імені братів Шерегіїв відбувся концерт, де своє мистецтво представили більше двох десятків аматорських та професійних колективів, які репрезентували культурні традиції етнічних спільнот. Свято вітальним словом відкрили директор Департаменту у справах релігії та національностей Міністерства культури України Андрій Юраш та заступник голови Закарпатського ОДАОльга Травіна.

Андрій Юраш і Ольга Травіна відкривають Всеукраїнський фестиваль національних культур

21-22 листопада 2019 року в Тель-Авівському університеті за підтримки Goldstein-Goren Diaspora Research Center відбулася міжнародна наукова конференція «Збереження пам’яті про Голокосту на пострадянському просторі (Preserving the Memory of the Holocaust in Post-Soviet Space). Конференція була присвячена сучасній політиці пам’яті про жертви Голокосту в країнах Східної Європи. Доповідачі представляли Польщу, Литву, Білорусь, Україну, Молдову, також були вчені з Франції, Німеччини, Ізраїлю, що студіюють історію країн Центральної та Східної Європи. На конференції з доповіддю «Культура пам’яті про жертви Голокосту в сучасній Україні: тенденції і перспективи» виступив провідний науковий співробітник Інституту А.Ю. Подольський.

Доповідає Анатолій Подольський

Учасники конференції

10 грудня провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень Микола Рябчук прочитав лекцію у Реґенсбурзькому університеті на тему “Тридцять років посткомунізму: що вдалось і чого не вдалось осягнути східноєвртопейським революціям 1989-1991 років”. У своєму виступі доповідач виокремив три дуже різні групи посткомуністичних держав. Одна з них – держави Центрально-Східної Європи та Балтії – успішно завершила перехід від авторитарного до демократичного устрою, друга група – насамперед у Середній Азії – зберегла авторитарні структури і практики майже без змін, і нарешті третя, найбільша і найскладніша – в європейській частині колишнього СРСР та на Балканах – здійснила лише часткові, половинчаті реформи й опинилась у сірій зоні між авторитаризмом та демократією. Успіх посткомуністичної трансформації, на думку доповідача, практично скрізь залежав від здатності громадянського сусільства усунути від влади старі еліти і кардинально змінити успадковану політичну й економічну систему. Траєкторії розвитку балканських держав та європейських республік колишнього СРСР розбіглися головним чином лише тому, що одні отримали перспективу членства в ЄС і належну інституційну опіку, тимчасом як другі залишилися у сфері впливу дедалі авторитарнішої й агресивнішої Росії. Попри все, Україна наполегливо намагається допровадити до кінця незавершену у 1989-1991 роках антиавторитарну й антиколоніальну революцію, беручи приклад з успішніших посткомуністичних держав Центрально-Східної Європи і Балтії.

22 листопада 2019 року в університеті Сорбонни (Париж, Франція) відбулася академічна конференція приурочена 70-річчю Міжнародної асоціації політичної науки. З установчою лекцією про стан справ людини у світі виступила Верховний комісар ООН з прав людини Мішель Башелет. (більше…)

ОГОЛОШЕННЯ

ПРО ВИБОРИ ДИРЕКТОРА

ІНСТИТУТУ ПОЛІТИЧНИХ І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІМ. І.Ф. КУРАСА  НАН УКРАЇНИ

ВИБОРЧА КОМІСІЯ З ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ

ДИРЕКТОРА ІНСТИТУТУ ПОЛІТИЧНИХ І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІМ. І.Ф. КУРАСА НАН України повідомляє:

ВИБОРИ

ДИРЕКТОРА ІНСТИТУТУ ПОЛІТИЧНИХ І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІМ. І.Ф. КУРАСА НАН УКРАЇНИ

ВІДБУДУТЬСЯ

10 грудня 2019 р. з 9:00 до 15:00

в актовому залі

 ІНСТИТУТУ ПОЛІТИЧНИХ І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІМ. І.Ф. КУРАСА НАН України

(м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 8,)

Брати участь у виборах має право кожний штатний науковий працівник Інституту.

Видача бюлетеня для голосування буде здійснюватися за умови пред’явлення виборцем документа,

що посвідчує особу.

21 листопада провідний науковий співробітник відділу етнополітології Микола Рябчук узяв участь у подіумній дискусії “Регіоналізм в Україні та конфлікт на Донбасі” в університеті міста Санкт-Ґален, Швейцарія. Полемізуючи з колегами з приводу поширеної метафори “двох Україн”, д-р Рябчук підкреслив, що її в жодному разі не слід розуміти буквально, як певну географічну чи геополітичну реальність. Радше – йдеться про два різні національні проекти і, відповідно, два типи української ідентичності, на яких ті проекти ґрунтуються.  Жоден із них, однак, не є суто “східним” чи суто “західним”, хоча кожен має різну підтримку, залежно від регіону. Ця залежність – корелятивного, а не каузального типу; вона ймовірнісна, а не детерміністична. Саме “м’який”, неконфронтаційний характер міжрегіональних відмінностей робить Україну відносно стабільною й відкриває добрі можливості для національної інтеграції на основі спільної громадянської ідентичності.