26 серпня провідний науковий співробітник відділу етнополітології Микола Рябчук взяв участь у публічному обговоренні нової книжки професора Гарвардського університету Сергія Плохія «Забуті покидьки східного фронту», організованому у форматі онлайн Українським фулбрайтівським колом. У вступному слові д-р Рябчук відзначив джерельне багатство опублікованої монографії – обширне використання як українських, так і американських архівних матеріалів, а також – “людиноцентричний” характер дослідження, намагання розкривати важливі історичні події через конкретні людські біографії, приватні листи, щоденники, спогади. Все це робить вагоме наукове видання надзвичайно цікавим не тільки для фахівців, а й для широкої читацької аудиторії. Історія створення у 1944 році американських баз стратегічної авіації на Полтавщині постає з книги не лише як один із аспектів радянсько-американської співпраці під час Другої світової війни, а й як унаочнення різноманітних труднощів і перешкод, які робили цю співпрацю вельми обмеженою й складною під час війни і практично неможливою після її закінчення. Під час дискусії професор Плохій відповів на запитання слухачів і модератора; відеозапис події доступний за адресою: https://www.youtube.com/watch?v=omVi9KH9mek&fbclid

20 серпня провідний науковий співробітник відділу етнополітології Микола Рябчук прочитав лекцію у Харківському літературному музеї на тему “Від Малоросії до України: українська ідентичність у тривалому часовому вимірі”. У своєму виступі доповідач проблематизував традиційно негативне, сформоване публіцистами уявлення про “малоросійськість” як своєрідну ідентичнісну патологію, продукт ідеологічного та мовно-культурного напіврозпаду українства в умовах імперської асиміляції. Насправді, на думку дослідника, малоросійська ідентичність є значно складнішим, амбівалентним явищем, здатним виконувати різні функції за різних історичних обставин. На самому початку, у 17-18 ст., вона була формою символічного утвердження вищого статусу українських (малоросійських) еліт у рамках новопосталої імперії. У 19-му столітті вона стала формою безпечного, “неконфронтаційного” перетривання української ідентичності під імперським асиміляційним тиском – таким собі леґальним виявом українського патрітизму. Цю ж функцію вона виконувала і в совєтські часи в ідеологічно модифікованій версії української радянської ідентичності. І врешті, в добу незалежності вона набула ознак “креольської” ідентичності, характерної для багатьох постколоніальних держав. З одного боку, вона відбиває прихильність до державної незалежності та відповідних легітимаційних дискурсів, а з іншого – істотно відрізняється за мовно-культурними кодами та ціннісними орієнтаціями від ідентичності класично “аборигенної”. Відеозапис лекції та подальшої дискусії з учасниками заходу доступний за веб-адресою: https://www.youtube.com/watch?v=GHQXDgaUpj8

Скорочений виклад опубліковано у “Збручі”: https://zbruc.eu/node/100091

Науковці, увесь трудовий колектив Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України із сумом зустріли звістку про смерть Президента НАН України, видатного вченого і організатора науки академіка Бориса Євгеновича Патона. Висловлюємо щире співчуття родині, близьким Б.Є.Патона з приводу тяжкої непоправної втрати. (більше…)

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф Кураса НАН України оголошує конкурс на навчання здобувачів вищої освіти для здобуття ступеня доктора філософії (3-й освітній рівень) за спеціальністю 052 – політологія. (більше…)

25 червня 2020 р. за підтримки Національного Демократичного Інституту (США) відбулося он-лайн засідання  Робочої групи з підготовки проекту Закону України «Про політичні партії». Цей дорадчий орган створений спільно Комітетами Верховної Ради України з питань правової політики та з питань цифрової трансформації. В рамках згаданого засідання відбулося експертне обговорення на тему  “Політичні партії в Україні: проблеми”, у якому взяла участь завідувачка відділу теоретичних і прикладних проблем політології Інституту доктор політичних наук, професор Г. І. Зеленько.

У своєму виступі Галина Зеленько акцентувала увагу на можливостях залучення механізмів конституційної інженерії для стимулювання розвитку політичних партій та партійної системи. Мова, у першу чергу, повинна йти про внесення змін у  виборче законодавство України, зокрема, запровадження різних обмежувальних бар’єрів для політичних партій та виборчих коаліцій, впорядкування діяльності парламентських партій, зокрема, й шляхом інституціоналізації парламентської опозиції, запровадження імперативного мандата тощо.

Залучення наукових експертів у процес формування правил у політичному полі України повинно стати звичною практикою.

Експерти: Галина Зеленько і Володимир Фесенко

29 травня, на запрошення торонтського Наукового товариства ім. Шевченка, провідний науковий співробітник відділу етнополітології Микола Рябчук прочитав онлайн-лекцію “Долання амбівалентності: українська ідентичність по шести роках війни та трьох десятиліттях незалежності”. На підставі обширних соціологічних даних доповідач продемонстрував динаміку ідентичнісних змін в Україні за роки незалежності, зокрема після Євромайдану та початку російсько-української війни, і ствердив, що українці не мають особливих проблем із “силою” та “актуальністю” національної ідентичності, проте мають певні проблеми з її цілісністю та пріоритетністю. Для багатьох громадян важливішою все ще лишається ідентичність місцева/регіональна, а також досить поширена наднаціональна, яка проявляється в ототожненні себе з міфічною русько-православною, східнослов’янською чи просто пострадянською уявленою спільнотою. Розумова емансипація з цієї ретроградної спільноти, політично інструменталізованої й монополізованої Росією у вигляді “русского мира”, є, на думку доповідача, не лише вимогою національної безпеки, а й передумовою успішної модернізації.

Відеозапис доповіді та її подальшого обговорення доступний онлайн за адресою: https://www.youtube.com/watch?v=bQGGW7Fz20s&feature

17 – 20 травня 2020 р. на платформі ZOOM в онлайн-форматі відбулася Міжнародна наукова конференція PALE-2020 «Життя в епоху постапокаліпсису».

Епохою постапокаліпису в американських та інших ЗМІ називають період відновлення і стабілізації всіх сфер людського життя після і внаслідок суспільних змін, зумовлених і спричинених пандемією COVID-19 та протипандемічними заходами. Ці зміни істотно трансформували уявлення про динаміку цивілізаційних, економічних, фінансових, політичних і гуманітарних криз та про їх зв’язок з політичним укладом окремих країн, менталітетом, культурою, щільністю і міграційною активністю населення, якістю його життя та багатьма іншими обставинами, що ускладнюють прогнози та їх об’єктивацію.

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України був співорганізатором конференції разом з Українською академією наук, з консорціумом «Університети за мир» університетів України, Білорусі, Молдови, Грузії, Азербайджану, Вірменії, Туреччини та Польщі, Українською асоціацією релігієзнавців, Південно-Кавказьким інститутом регіональної безпеки (Грузія), іншими установами й об’єднаннями та знаними вченими із США, Індії, Італії, ПАР, Великобританії, Франції, Німеччини.

Учасники конференції висловлювали й обговорювали версії імовірних впливів і наслідків політичних, адміністративних, економічних, медичних та інших гуманітарних  заходів превентивної та карантинної політики держав і міжнародних організацій. Ключовими спікерами заходу були: професор Техаського університету в Ель-Пасо Стівен Бест; засновник і головний редактор видання «La Voce di New York» Стефано Ваккаро; директор Інституту поведінкових наук ім. Джиндала (Індія) Тамара Говорун; засновник і керуючий директор Центру з вивчення нових релігій (Італія) Массімо Інтровіньє; завідувач відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, президент Української академії політичних наук Віктор Котигоренко; професор кафедри соціології факультету соціології та управління Запорізького національного університету, академік Української академії наук, голова дослідницького комітету із соціального прогнозування Соціологічної Асоціації України Максим Лепський; дослідник кримінолог і психолог, академік Української Академії Наук Олег Мальцев (ініціатор конференції); автор бестселерів про злочинні організації, визнаний експерт міжнародного рівня з питань організованої злочинності, викладач в Університеті Квінз, в Італійській школі Мідлбері-коледжу в США та в університеті Святого Ієроніма в Онтаріо Антоніо Нікасо; французький письменник, соціолог і політолог Люсьєн Оулахбіб; обрана посадова особа у Каліфорнії Том Паті; науковий співробітник Центру кримінології Кейптаунського університету Дон Піннок; керівник лаборатої геополітичних досліджень при Кавказькому міжнародному університеті Олександр Русецький; завідувач кафедри галузевого права Херсонського державного університету Олександр Саінчин; уповноважений ректора Люблінського католицького університету імені Івана Павла II у Мережі Східно-європейських університетів і Мережі Католицьких Університетів Анджей Сзабачук; завідувачка відділу філософії та історії релігії Інституту філософії НАН України імені Г.С. Сковороди Людмила Филипович та інші.

З відомостями  про конференцію, у тому числі з текстами доповідей і відеозаписами дискусій можна ознайомитися за посиланням: http://pale2020.euasu.org/

20 травня 2020 року науковці Інституту Володимир Кулик, Микола Рябчук і Світлана Набок узяли участь в онлайн-презентації книги «Інтерпретації російсько-українського конфлікту в західних наукових та експертно-аналітичних працях». У монографії викладено результати дослідження, яке під керівництвом Володимира Кулика було виконано в рамках цільової програми наукових досліджень НАН України «Соціокультурний простір України у формуванні національної стратегії: територіальні ідентичності, ідентифікаційні символи, ментальні практики». Такий формат проекту дав змогу долучити до його виконання не лише науковців Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, як головної установи, але й дослідників з інших установ: Надію Коваль із Ради зовнішньої політики «Українська призма» та Катерину Зарембо з Центру «Нова Європа». (більше…)

18 -19 травня 2020 року на платформі Microsoft Teams відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Етнічність. Націоналізм. Глобалізм». Організаторами конференції окрім Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України виступили Міністерство освіти і науки України, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, Європейська Асоціація Наук з Безпеки (Польща), Стамбульський фонд науки та культури (Туреччина), Ізмаїльський державний гуманітарний університет, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет». Загалом у заході взяли участь 150 науковців з 6 країн. (більше…)

8 травня провідний науковий співробітник відділу етнополітології Микола Рябчук виступив віртуально на відкритті міжнародної конференції “Мир і Війна”, організованої Українським ПЕН-центром та університетом “Києво-Могилянська академія” з нагоди 75-річчя завершення Другої світової війни в Європі. Проведена, з огляду на обставини, у режимі онлайн, конференція транслювалася трьома українськими телеканалами та окремим інтернет-сайтом. Вітаючи учасників конференції від імені очолюваного ним оргкомітету, Микола Рябчук закликав колег звернути особливу увагу на спроби ревізіоністських держав, передусім Росії, перетворити історію на зброю у її гібридній війні з Україною та в її дедалі гострішій конфронтації з міжнародною демократичною спільнотою. Понад 30 учасників – провідних українських та зарубіжних істориків, політологів та публічних інтелектуалів – узяли участь у  п’яти дискусійних панелях, на яких обговорили різноманітні аспекти Другої світової війни та її наслідків для повоєнної Східної Європи, України і сучасного світу. Уся конференція доступна онлайн на сайті ПЕН-центру: https://pen.org.ua/mizhnarodnyj-proekt-myr-i-vijna-do-75-richchya-zavershennya-drugoyi-svitovoyi-vijny-v-yevropi/

18-19 травня 2020 року Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України спільно із Університетом Григорія Сковороди в Переяславі, Європейською асоціацією наук з безпеки (Польща) та Стамбульським фондом науки та культури (Туреччина) у співорганізації Міністерства освіти і науки України  проводять з використанням платформи Microsoft Teams (https://cutt.ly/tylheut) міжнародну науково-практичну конференцію «Етнічність. Націоналізм. Глобалізм»,  (більше…)

АСОЦІАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ПОЛІТИЧНИХ НАУК

 До уваги суспільствознавців, політиків,

фахівців державного управління та місцевого самоврядування! 

VІІІ КОНГРЕС ПОЛІТОЛОГІВ УКРАЇНИ

відбудеться 2020 р.

(запланований на травень, точну дату буде повідомлено додатково

з урахуванням динаміки пандемії та часу завершення карантину)  (більше…)

В результаті спільного проекту Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України та Інституту культурології Національної академії мистецтв України, спрямованого на розробку украй актуальної теми політики пам’яті в сучасній Україні, яку доцільно досліджувати використовуючи міждисциплінарний науковий інструментарій, вийшла друком наукова монографія Олександра Гриценка «Декомунізація в Україні як державна політика і як соціокультурне явище». (більше…)

Директор Українського центру вивчення історії Голокосту, провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І.Ф., Кураса НАНУ, кандидат історичних наук Анатолій Подольський, розповідає, як в Україні формувалася культура пам’яті жертв Голокосту, про виникнення пам’ятників у Бабиному Яру. А головне, ви почуєте експертний погляд на те, як має бути влаштований Меморіал жертв Голокосту і чому історичні уроки не менш важливі за пам’ятки.

На запрошення Естонського інституту та Міжнародного центру оборони та безпеки (Estonian Foreign Policy Institute / International Centre for Defence & Security) у Таллінні старший науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень Віктор Єленський  взяв участь в обговоренні проблеми «Російська православна церква: віра, влада, завоювання». Він запропонував нюансований підхід до дослідження ролі РПЦ як «м’якої сили» російської зовнішньої політики. Кричуща диспропорція між вражаючою динамікою розвитку церковної інфраструктури і, з іншого боку, станом суспільної моралі в Росії, яка посідає найвищі місця у світовому рейтингу абортів, умисних вбивств, покинутих дітей і найнижчі – у рейтингах доброчинності, волонтерства та релігійної активності, спричинилася до корекції церковної політики Кремля. Церква виразно спрямовується російською державою на реалізацію цілком конкретних проектів у зовнішньополітичній сфері за одночасного обмеження її внутрішньополітичної активності. Запропонований дослідником аналіз відносин Московської патріархії з Ватиканом, помісними православними церквами, західними євангелічними центрами та ін., спростовує достатньо поширене у певному сегменті спеціальної літератури уявлення про еволюцію РПЦ в напрямку самостійного актора сучасного геополітичного ландшафту.

11 лютого Інститут відвідала аспірантка кафедри урядування і міжнародних відносин Сіднейського університету (Австралія) Анастасія Бєсєдіна. Предметом її досліджень є трансформація ідентичностей в Україні під впливом Помаранчевої революції 2004 р. та Революції гідності 2013-14 рр., в цілому, та вплив на цей процес таких факторів як колективна пам’ять, мова та релігія, зокрема. В Інституті Анастісія знайшла живильне інтелектуальне середовище, в якому змогла на високому професійному рівні поспілкуватися і отримати поради на теми, що її цікавлять. Інтерв’юерами австралійської аспірантки були Юрій Шаповал, Віктор Войналович, Віктор Єленський та Віталій Перевезій.

  З Юрієм Шаповалом обговорили проблему колективної пам’яті

З Віктором Єленським (ліворуч) і Віктором Войналовичем (праворуч) розмовляли про вплив революцій і релігії на формування ідентичностей в Україні 

Прощаючись з молодою науковицею, домовились, що вона обов’язково публікуватиме результати своїх досліджень у виданнях Інституту.

До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту і 75 річниці звільнення в’язнів нацистського табору смерті Аушвіц у Києві відбувся XIII-й щорічний круглий стіл «Українське суспільство і пам’ять про Голокост: наукові та освітні аспекти». Організатором круглого столу виступив Український центр вивчення історії Голокосту у співпраці з Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України за підтримки Goethe-Institut в Україні в партнерстві із Посольством держави Ізраїль в Україні.

Під час круглого столу відбулись три сесії та сесія презентацій книжкових видань, де були представлені 17 доповідей, присвячені різним аспектам досліджень про Голокост. Захід відвідали понад 120 учасників: вчителі, студенти, вчені, громадські діячі з усієї країни.

Інститут на круглому столі представляв А.Ю. Подольський, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник. Він виступив з науковою доповіддю: «Формування культури пам’яті про жертви Голокосту в сучасній Україні: суспільно-політичні виклики і перспективи».

Виступає Анатолій Подольський

Перша сесія “Історія та пам’ять про Голокост: дослідницький вимір” була присвячена різним аспектам у вивченні історії Голокосту та пам’яті про нього. Із доповідями виступили Тетяна Пастушенко, Володимир Зілінський, Максим Гон, Анатолій Подольський, Віталій Нахманович. Наступна міні-сесія була присвячена презентаціям видань з історії Голокосту та пам’яті про Другу світову війну. Олександр Білоус та Володимир Сімперович з Національного музею історії України у Другій світовій війні презентували книгу “Концтабір Аушвіц. Український вимір”, Леся Харченко з Німецького фонду “Пам’ять, відповідальність і майбутнє” розповіла про книгу “Бути людиною: Друга світова війна в сучасній документальній прозі”, Тетяна Бородіна з Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства представила графічну біографію про долю сім’ї Анни Франк, а Анатолій Подольський з Українського центру вивчення історії Голокосту розповів про серію історичних брошур проекту “Захистимо пам’ять”. У наступній сесії “Сучасні неформальні педагогічні практики у навчанні про історію Голокосту” Анна Ленчовська, Анна Ямчук, Надія Уфімцева та Віталій Бобров презентували проекти, що реалізуються в Україні громадськими організаціями. Викладання історії Голокосту вимагає постійних пошуків нових методів та засобів, гнучкості у роботі, щоб відповідати потребам цільової аудиторії. Спікери третьої сесії “Ініціативи в сфері збереження пам’яті про Голокост” поділилися досвідом втілення ініціатив державних та неурядових агентів пам’яті в сфері меморіалізації. Свої проекти представили Вікторія Яременко з УІНП, Сергій Буров з Освітнього дому прав людини у Чернігові, Наталя Івчик з ГО “Мнемоніка” у Рівному та спеціальний гість Круглого столу Маттіас Ріхтер з Єврейської громади Дюссельдорфу, Німеччина.

3-го лютого провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень Микола Рябчук виступив із доповіддю “Місто і міф: Львів та його націоналістичний образ” у Фінському інституті міжнародних справ у Гельсинкі. Він поставив під сумнів поширений у закордонних мас-медіях образ України як нібито поділеної на “проросійський Схід” і “націоналістичний Захід” і спростував фальшиву бінарну опозицію як із формально-семантичного, так і з сутнісно-змістового погляду. Проблематизуючи популярне уявлення про Західну Україну і зокрема місто Львів як “осереддя націоналізму”, доповідач простежив походження цього стереотипу та запропонував оцінити його співвідношення із реальністю як на основі спостережень за повсякденним життям регіону, так і за допомогою наявних соціологічних даних. Націоналізм, на думку дослідника, відрізняється від патріотизму лише присутністю в ньому домішок ксенофобії. Тим часом жодні соціологічні опитування не виявляють вищого рівня ксенофобії на заході України порівняно зі сходом чи з двома сусідніми країнами – Польщею і Росією. Навпаки, за більшістю показників захід виглядає відкритішим і толерантнішим до всілякої (не лише мовно-етнічної) “іншості” та “інакшості” порівняно зі сходом. Дослідник пояснює формування “націоналістичного” іміджу міста Львова та Західної України цілеспрямованою совєтською політикою їхнього пропагандистського іншування, а також тривалим опором регіону офіційній совєтизації/русифікації, що лиш підтверджував його “націоналістичну” ненормальність на тлі панівної в усіх східноукраїнських містах російськомовної “нормальності”.

23 січня відбулася зустріч директорів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України Олега Рафальського та Інституту стратегічних досліджень Олександра Литвиненка, під час якої обговорювалися актуальні питання суспільно політичного поступу України. Особливу увагу було приділено проблемі імплементації фундаментальних наукових знань у процес прийняття політико-управлінських рішень. Наголошувалося на тому, що державні політики у різних сферах суспільного життя мають ґрунтуватися на виваженому науковому аналізі конкретних ситуацій та бути максимально позбавленими популістського та політиканського забарвлення. Науковці дійшли висновку, що співпраця двох інститутів є не лише природною, але й украй необхідною. Ця переконаність ґрунтується на тому, що маючи власну сферу компетенцій (фундаментальні наукові дослідження, з одного боку і науково-прикладні розробки, з іншого),  кожна установа  здатна внести вагомий вклад у створення спільного якісного аналітичного продукту. Крім того, в процесі комунікації між академічними вченими та експертами НІСД зростатиме фаховий рівень спеціалістів обох установ, тому варто замислитися над ідеєю створення комунікативних майданчиків, де б вони мали можливість зустрічатися і  спілкуватися.

Наприкінці зустрічі Олег Рафальський презентував Олександру Литвиненку нові наукові праці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України.

Олександр Литвиненко і Олег Рафальський

20-22 грудня 2019 року Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса разом з Українським центром вивчення історії Голокосту за підтримки Посольства Німеччини в Україні провів науковий семінар для студентів і молодих науковців «Геноцид євреїв Європи: історична перспектива та підходи до вивчення». Учасниками семінару стали 14 студентів, аспірантів і молодих учених істориків, філософів і політологів з університетів Києва, Харкова, Кам’янець-Подільського, Вінниці, Донецької області тощо. Семінар був присвячений проблематиці порівняння культур пам’яті про жертви націонал-соціалізму в часи Другої світової війни в сучасних Україні і Німеччині; напрямів академічних досліджень в царині Memory Studies. Ключовим лектором семінару виступив провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України  А. Ю. Подольський.

Лектор

Слухачка

Аудиторія