21 листопада 2019 р. у стінах Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Етнополітика в Україні: дискурс і реалії», співорганізаторами якої виступили Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України та Міністерство культури, молоді та спорту України. (більше…)
У стінах Інституту історії України НАН України 19 листопада відбувся «круглий стіл» присвячений 100-річчю від дня народження видатного українського історика Івана Лисяка-Рудницького. Захід відзначився своїм міждисциплінарним характером: участь у ньому брали історики, філософи, політологи та фізики. Поважним представництвом в особі директора Олега Рафальського, заступника директора Олександра Майбороди і головного наукового співробітника Юрія Шаповала відзначився під час наукового зібрання й наш Інститут.
З вітальним словом до присутніх виступили директор Інституту історії України НАН України академік НАН України Валерій Смолій та директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України член-кореспондент НАН України Олег Рафальський.
Зліва направо: Є. Бистрицький, О. Майборода, О. Рафальський, В. Смолій
Присутні мали змогу почути наукові доповіді:
«Поняття національної ідентичності у світлі вчення І. Лисяка-Рудницького» (доктор філософських наук , професор, завідувач відділу Інституту філософії НАН України Є. Бистрицький);
Доповідає Євген Бистрицький
«Іван Лисяк-Рудницький: історик між потребами дня і вічності» (доктор фізико-математичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України М. Стріха);
Максим Стріха
«Ставлення І. Лисяка-Рудницького до радянської системи у парадигмі теорії конвергенції» (член-кореспондент НАН України, професор, заступник директора з наукової роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України О. Майборода)
Олександр Майборода
«І. Лисяк-Рудницький про узагальнені риси просопографічного портрету українських радянських істориків» (член-кореспондент НАПН України, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу Інституту історії України НАН України О. Удод);
Олександр Удод
«Іван Лисяк-Рудницький про феномен радянської України» (доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України Ю. Шаповал);
Юрій Шаповал (у центрі)
«Постать М. Драгоманова у науковій спадщині І. Лисяка-Рудницького» (доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України О. Ясь)
«Постать В. Липинського у науковій творчості І. Лисяка-Рудницького» (доктор історичних наук, завідувач відділу Інституту української археографії і джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України І. Гирич);
Олексій Ясь (ліворуч) та Ігор Гирич (у центрі)
«Оцінка І. Лисяком-Рудницьким політичної діяльності В. Винниченка у добу українських визвольних змагань» (доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України С. Кульчицький).
Станіслав Кульчицький
Після конференції відбувся допрем’єрний показ документального фільму «Іван Лисяк-Рудницький: історія інтелектуала». Зі словом виступив режисер, співавтор сценарію І. Шатохіна та співавтор і ведучий Ю. Шаповал.
Учасники «круглого столу»
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України
з 18 листопада 2019 року
оголошує конкурс на заміщення посади
- наукового співробітника ( кандидат наук) відділу теоретичних та прикладних проблем політології
Тривалість конкурсу – місяць з дня оголошення.
Житлоплощею Інститут не забезпечує.
Документи надсилати на адресу:
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України
відділ кадрів
вул. Генерала Алмазова, 8
м. Київ
01011
довідки за телефоном 285-70-49
6 листопада провідний науковий співробітник відділу етнополітології Микола Рябчук узяв участь у подіумній дискусії, присвяченій українсько-швейцарським взаєминам. Зустріч організував Бернський університет спільно з федеральним міністерством закордонних справ Швейцарії, за участю швейцарських науковців і дипломатів. Д-р Рябчук представив суспільно-політичну ситуацію в Україні по п’яти роках неоголошеної війни й окреслив українські очікування від міжнародної спільноти стосовно можливої допомоги у розв’язанні конфлікту. На думку дослідника, жоден переговорний процес не може бути успішним, доки Росія відмовляється визнати себе стороною конфлікту і підштовхує Україну до переговорів зі своїми маріонетками, які насправді нічого не вирішують і ні за що не відповідають. Без усунення цієї двозначності, найбільше, чого може добитися Україна, це ефективного перемир’я, тобто припинення бойових дій і фактичного заморожування конфлікту. Саме тому для просування переговорного процесу вперед потрібне посилення міжнародного тиску на країну-агресора.
30 жовтня 2019 р. відбулася Міжнародна наукова конференція “Національна політика комуністичного режиму СРСР в Україні у роки Другої світової війни”, співорганізаторами якої виступили Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Всеукраїнське товариство “Просвіта” імені Тараса Шевченка та Національний музей історії України у Другій світовій війні. Учасники конференції висловили думку про необхідність застосування синтетичник і специфічних методик наукового пошуку у рамках міждисциплінарного підходу до аналізу військових, політичних, етнічних, конфесійних та інших сюжетних ліній з історії війни, а також про утвердження і розвиток усної історії Другої світової війни. Наголошувалося на важливості формування оцінок характеру протистояння не з точки зору поділу учасників бойових дій на переможців та переможених, а виходячи із переконання, що війна була трагедією всього людства, яка не повинна повторитися.
Із доповідями на конференції виступили працівники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф.Кураса НАН України: провідний науковий співробітник, доктор політичних наук, професор О.Я.Калакура (“Людський вимір та суспільна оцінка польсько-українського обміну населенням як етнополітичної практики сталінізму”), провідний науковий співробітник, доктор історичних наук, професор Ю.О.Ніколаєць (“Друга світова війна: трансформація політики пам’яті”) та провідний науковий співробітник, кандидат історичних наук, керівник Українського центру вивчення історії Голокосту А.Ю.Подольський (“Місце пам’яті про Голокост в сьогоднішній Україні. Важкий спадок та актуальні тенденції”).
Доповідає Юрій Ніколаєць
У центрі Анатолій Подольський
Виступає Олег Калакура
Учасники конференції
29-30 жовтня 2019 р. відбувся Другий Черкаський історіографічний симпозіум «Історіографія як інтелектуальний простір міжнародного діалогу: випадок Центрально-Східної Європи». Серед співорганізаторів заходу були Інститут історії України НАН України, Університет імені Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща), Дрогобицький державний педагогічний університет тощо. Участь у симпозіумі взяли відомі польські дослідники, а саме завідувач кафедри методології історії та історії історіографії Університету ім. Адама Міцкевича у Познані професор Войцех Вжозек та його учень і послідовник, професор кафедри методології історії та історії історіографії того ж університету Віктор Вернер, а також їх колеги з України Ірина Колесник, Ігор Гирич, Віталій Тельвак тощо. Із доповіддю «Історична політика в Україні 2014-2019 рр.» на симпозіумі виступив провідний науковий співробітник відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф.Кураса НАН України доктор історичних наук, професор Юрій Ніколаєць.
Доповідає Юрій Ніколаєць
Учасники симпозіуму
15 жовтня провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень Микола Рябчук прочитав лекцію у Женевському університеті на тему “Мінськ” і довкола: українсько-російський конфлікт та перспективи його розв’язання” – у рамках семінарійного циклу з конфліктології, організованого проф. Мішлін Кальмі-Рей, колишньою міністеркою закордонних справ та віце-президенткою і президенткою Швейцарської конфедерації у 2006-2011 роках. Доповідач представив українську позицію щодо так званої “української кризи”, яка є фактично неоголошеною українсько-російською війною, і наголосив три ключових моменти: (1) українсько-російський конфлікт розв’язати неможливо, оскільки в його основі – засадниче невизнання кремлівським режимом (і більшістю росіян) України як окремої нації; (2) Мінські протоколи (“угоди”) неможливо втілити, оскільки Україна й Росія інтерпретують їх абсолютно по-різному, і в основі незгоди – питання українського суверенітету, який не може бути ані “частковим”, ані “обмеженим” (як того хоче Росія), а отже й компромісу за такого підходу досягти неможливо: суверенітет або є, або його нема; і (3) в Україні немає ані “партії миру”, ані “партії війни”, а є партія капітуляції і партія опору. Після доповіді д-р Рябчук відповів на низку запитань і висловив побажання посилення міжнародного тиску на російський режим з метою припинення агресії та дееаскалації конфлікту.
На підставі Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 р. № 848-VІІІ, постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання обрання та призначення керівника державної наукової установи» від 14.12.2016 р. №998 Президією НАН України оголошено вибори директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України (Постанова №231 від 25.09.2019 р.)
На виконання цієї Постанови директор Інституту підписав Наказ №47 від 1 жовтня 2019 р. про організацію виборів директора Інституту, у якому розпорядився розробити «Положення про організаційний комітет з виборів директора Інституту» та «Положення про виборчу комісію з виборів директора Інституту», затвердив кількісний і персональний склад організаційного комітету та виборчої комісії, на які поклав відповідальність за проведення виборів.
Вченою радою Інституту (протокол №7 від 24 жовтня 2019 р.) затверджено «Положення про організаційний комітет з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України» та «Положення про виборчу комісію з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України».
24 жовтня відбулися перші засідання організаційного комітету і виборчої комісії, під час яких було обрано керівний склад цих органів (Протокол №1 засідання організаційний комітет з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України від 24 .10.2019; Протокол №1 засідання виборчої комісії з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України від 24.10.2019).
25 листопада 2019 р. сплив термін подачі заяв для участі у конкурсі на заміщення посади директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України
28 листопада 2019 р. Відділення історії, філософії та права НАН України надіслало повідомлення на адресу організаційного комітету і виборчої комісії з виборів директора ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, у якому зазначається, що для участі у конкурсі було висунуто кандидатуру Рафальського Олега Олексійовича, інших кандидатур висунуто не було. Кандидатура члена-кореспондента НАН України О.О. Рафальського відповідає вимогам до керівника, встановленим частиною третьою статті 9 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і може брати участь у зазначеному конкурсі. О.О. Рафальський дав письмову згоду балотуватися на виборах.
29 листопада відбулося засідання Організаційного комітету з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН, під час якого було прийнято рішення про проведення виборів 10 грудня 2019 р. та затверджено список виборців.
З протоколом №2 засідання Організаційного комітету можна ознайомитися тут.
Відповідно до вимог Закону 29 листопада 2019 р. кандидатом подано для публічного обговорення програму своєї майбутньої діяльності.
2 грудня відбулося засідання виборчої комісії з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України, під час якого було погоджено переданий організаційним комітетом список виборців, затверджено форму «Реєстра виданих бюлетенів таємного голосування з обрання директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України» та прийнято рішення про оприлюднення оголошення про дату, час і місце проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України (дошка оголошень, офіційний веб-сайт Інституту). (Протокол № 2 засідання виборчої комісії з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України від 02 грудня 2019 р.)
9 грудня 2019 р. відбулося засідання Організаційного комітету з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Під час засідання були розглянуті питання стану готовності до проведень виборів, акредитації та порядку роботи громадських спостерігачів. Протокол №3 засідання комітету з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України від 09 грудня 2019 року.
Цього ж дня відбулося засідання Виборчої комісії, під час якого розглядалися питання про виготовлення та зберігання бюлетенів для голосування. Протокол №3 засідання виборчої комісії з проведення виборів директора.
Перед початком голосування 10 грудня 2019 р. Виборча комісія здійснила моніторинг готовності приміщення до процесу виборів, визнавши її задовільною (Протокол №4 засідання виборчої комісії з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України).
Цього ж дня відбулися вибори директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, за результатами яких директором Інституту обрано Рафальського Олега Олексійовича, що засвідчує Протокол №5 засідання виборчої комісії з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Конференція відбулася 3 – 4 жовтня 2019 р. у Запоріжжі на базі Національного університету «Запорізька політехніка». Її ініціаторами й організаторами стали Міністерство освіти і науки України, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, Департамент культури, туризму, національностей Запорізької облдержадміністрації, Національний університет «Запорізька політехніка», Запорізький обласний краєзнавчий музей. Традиційно учасниками конференції були також представники національно-культурних товариств Запорізької області. (більше…)
В останні дні вересня в Україні відбувається вшануванню пам’яті жертв Бабиного Яру. Природно, не можуть бути осторонь цих подій співробітники центру єврейської історії і культури нашого Інституту. Зокрема, провідний науковий співробітник, кандидат історичних наук Анатолій Подольський дав декілька інтерв’ю українським ЗМІ, в яких розповів про меморіальний простір Бабиного Яру, сучасні виклики, пов’язані зі створенням Музею історії Бабиного Яру, загалом з питаннями меморіалізації цих теренів, де за часів німецької окупації Києва в 1941-1943 роках було вбито близька 100 тисяч людей. Першими і найбільшими жертвами нацистів в Бабиному Яру стали євреї. Також в цьому місці були замордовані роми, військовополонені, представники радянського і українського націоналістичного підпілля, душевнохворі, багато киян, взятих у заручники і страчених окупантами.
З повними версіями виступів можна ознайомитися тут.
Телеканал “Рада”
Суспільне
ІПіЕНД спільно з Міністерством культури, молоді та спорту 21 листопада 2019 року проводить Всеукраїнську наукову конференцію «Етнополітика в Україні: реалії та дискурс». Звертаємо увагу на зміну дати проведення конференції з 14 на 21 листопада (більше…)
19 – 22 вересня у Яремче відбулася дванадцята українсько-польська зустріч. Це один з найбільш регулярних українсько-польських наукових форумів. Організаторами зустрічі є Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, редакція газети «Кур’єр Галіційський», фонд «Свобода і демократія», Студіум Східної Європи Варшавського університету та Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса. В цьому році українські та польські науковці аналізували нові виклики, що постали перед українсько-польськими відносинами, зробили прогноз перспектив подальшої співпраці. Експертне обговорення електоральних змін в Україні та Польщі, шляхів реального економічного партнерства, зовнішньополітичних та безпекових питань мало гострий та водночас конструктивний характер.
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса на зустрічі репрезентували: директор Інституту, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Олег Рафальський, завідувач відділу етнополітології, доктор політичних наук, професор Віктор Войналович, завідувач відділу національних меншин, доктор політичних наук, професор Віктор Котигоренко, головний науковий співробітник, доктор політичних наук Сергій Римаренко, провідний науковий співробітник, доктор політичних наук, професор Олег Калакура, старший науковий співробітник, кандидат філософських наук, Наталія Кочан.
Відкриваючи форум, Олег Рафальський наголосив на нових можливостях, що відкриваються в українсько-польських відносинах в результаті оновлення влади в Україні, відзначив прагнення України перезавантажити ці відносини. На його думку, тільки спільними зусиллями, кроками назустріч один одному Україна та Польща зможуть перегорнути важкі сторінки історичного минулого та зосередитися на розвитку співпраці в усіх галузях потенційної взаємодії. Відтак українсько-польський діалог може вийти на якісно новий рівень.
Олег Рафальський відкриває науковий форум
Олег Калакура виступає на секції І «Політичний та безпековий виміри електоральних змін в Україні та Польщі. Боротьба за ідентичність: між традицією і новаторством»
Віктор Котигоренко виступає на секції ІV «Польща і Україна перед новими міжнародними викликами»
Уже традиційно на яремчанських зустрічах науковці презентують останні наукові праці, які були видані напередодні. Віктор Войналович та Наталія Кочан розповіли про свою монографію «Релігійний чинник етнополітичних процесів у Галичині: повоєнна радянська доба і сучасність», в якій досліджено особливості взаємодії релігії та політики, релігійного, етнополітичного та етнонаціонального чинників у Галичині в період від радянських повоєнних років до сучасності.
Віктор Войналович та Наталія Кочан презентують монографію «Релігійний чинник етнополітичних процесів у Галичині: повоєнна радянська доба і сучасність»
Частина учасників заходу побувала на будівельному майданчику Міжнародного центру зустрічей молоді України і Польщі у Микуличині. За задумом Прикарпатського та Варшавського університетів, його діяльність спрямовуватиметься на розвиток партнерських відносин і співпраці студентів, представників позашкільної освіти та волонтерського руху української, польської, а також молоді інших країн Європейського Союзу.
Олег Рафальський, Ігор Цепенда, Ян Малицький на будівництві МЦЗ
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України
з 10 вересня 2019 року
оголошує конкурс на заміщення посади
- провідного наукового співробітника (доктор, кандидат наук) відділу теоретичних та прикладних проблем політології;
- старшого наукового співробітника ( кандидат наук) відділу теоретичних та прикладних проблем політології
Тривалість конкурсу – місяць з дня оголошення.
Житлоплощею Інститут не забезпечує.
Документи надсилати на адресу:
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України
відділ кадрів
вул. Генерала Алмазова, 8
м. Київ
01011
довідки за телефоном 285-70-49
З сумом сповіщаємо про несподівану передчасну смерть нашого колеги і друга Горєлова Миколи Євгеновича. (більше…)
13 серпня 2019 р в Українському домі відбулася презентація книги «Трансформація української національної ідеї», до написання якої доклалися відомі українські історики, філософи, політологи, культурологи. Даючи власні відповіді на питання про те, як розвивалася «українська ідея», чому і на якому етапі вона «загальмувала», науковці і громадські активісти розмірковували над наповненням «української ідеї» на сучасному етапі її трансформації.
Автори проекту і гості презентації
Серед 30 авторів книги – співробітники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України: завідувачка відділу соціально-політичної історії, доктор політичних наук, професор Марія Кармазіна (стаття «Множинність «українських ідей»: твоя, моя…Наша?») та головний науковий співробітник, доктор історичних наук, професор Тетяна Бевз (стаття «Національна ідея у ціннісних орієнтирах регіональної політичної еліти Сумщини).
Детальніше:
7 серпня 2019 року у столиці Арґентини місті Буенос-Айрес на юридичному факультеті Буенос-Айреського університету відбулась презентація науково-документальної книги “Голодомор 1932-1933 років. Український Геноцид”.
Це перше у Латинській Америці іспаномовне видання, присвячене голоду в Україні. Воно має близько 400 сторінок і понад 70 ілюстрацій. Книга містить перекладені іспанською мовою розвідки професора, доктора історичних наук Юрія Шаповала, а також документи і матеріали з кількох фахових видань за документами Галузевого архіву Служби безпеки України. Частина текстів, що увійшли до книги, перекладена з публікації «Wielki Głód na Ukrainie 1932-1933», що є 7 томом спільної польсько-української видавничої серії і готується під еґідою і коштом Інституту національної пам’яті Польщі. Згадані тексти іспанською мовою переклав доктор права Ярема Тауридзький.
Участь у презентації взяли член польсько-української робочої групи, професор Юрій Шаповал і заступник директора Бюро історичних досліджень Інституту національної пам’яті Польщі, член польсько-української робочої групи доктор історії Єжи Беднарек.
Презентація стала можливою завдяки енергійній підтримці професора, директора Департаменту соціальних наук юридичного факультету Університету Буенос-Айреса Рікардо Рабіновича-Беркмана, а також за сприяння Секретаря з прав людини і культурного плюралізму Федерального уряду Арґентини Клаудіо Авруха. Обидва у своїх виступах підкреслювали важливість знань про трагедію, що її пережив український народ, важливість дотримання прав і свобод людини.
Клаудіо Аврух (ліворуч) і Рікардо Рабінович-Беркман під час презентації.
Під час презентації, модератором якої був маґістр Олег Яхно, доповіді виголосили: Ярема Тауридзький (“Чому і як було реалізовано видання про Голодомор в Україні для читачів в Арґентині”), Єжи Беднарек (“Документи з архіву Інституту національної пам’яті Польщі про Голодомор 1932-1933 років в Україні”), доктор історії Олег Воловина (“Демографічні аспекти дослідження Голодомору”), Юрій Шаповал («Значення документів радянської спецслужби для розкриття невідомих аспектів голоду 1932-1933 років в Україні»).
Під час презентації.
Участь у презентації взяли Посол України в Арґентині Юрій Дюдін і радник Посольства Польщі в Арґентині Ґжеґож Собачинський.
Зліва направо: Юрій Шаповал, Рікардо Рабінович-Беркман, Єжи Беднарек, Юрій Дюдін.
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України
з 5 серпня 2019 року
оголошується конкурс на заміщення посади
- провідного наукового співробітника (доктор наук) відділу теоретичних та прикладних проблем політології
Тривалість конкурсу – місяць з дня оголошення.
Житлоплощею Інститут не забезпечує.
Документи надсилати на адресу:
Інститут політичних і етнонаціональних
досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України
відділ кадрів
вул. Генерала Алмазова, 8
м. Київ
01011
довідки за телефоном 285-70-49
В черговому інтерв’ю, цього разу парламентському телеканалу «Рада», Галина Зеленько розповіла чому не слід боятися оновлення парламенту майже на 80% і однопартійної більшості, про природу парламентської корупції і політичних торгів, як кланово-олігархічна модель дала серйозний збій та чому не варто драматизувати результати виборів, а дивитися на це, радше, як на шанс для країни, про перспективи технократичного уряду і чому на все про все Зеленський має приблизно рік.
https://uazmi.org/video/post/MM1R9FaCzrU
Вашій увазі інтерв’ю завідувача відділу теоретичних і прикладних проблем політології Інституту Галини Зеленько міжнародному французькому радіо (RFI), де аналізуються події пов’язані з великим електоральним циклом, який відбувається в Україні.
Перехід за посиланням:
14 липня в ефірі «Голосу Америки» вийшла черговий випуск програми «Оно вам надо? Воскресный проєкт Александра Герасимова», у якій значну увагу було приділено аналізу політичної ситуації в Україні. Одним з експертів програми виступила завідувач відділу теоретичних і прикладних проблем політології Галина Зеленько. Феномен високої популярності партії «Слуга народу» вона пояснила ефектом глибокого політичного відчуження значної частини українського соціуму, що виявляється у зневірі більшості громадян в основоположних політичних інститутах (у першу чергу – державі) і сподіваннях на появу ідеального правителя, свого роду новітнього Робін Гуда, який перейматиметься проблемами простих людей. За таких обставин високий рівень популярності нового українського президента і його політичної сили, на думку нашої колеги, приречений бути тимчасовим явищем.
Сюжет про Україну на початку програми (до 15-ї хвилини).
Науковий журнал «ПОЛІТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ»
Новини
Оголошення
