Фестиваль національних культур України пройшов в Ужгороді 11-12 грудня. В межах програми Фестивалю відбувся Форум «Україна поліетнічна та полірелігійна: приклад Закарпаття». В залі засідань Закарпатської ОДА працювали два круглі столи за участі експертного середовища, громадських активістів, представників Міністерства культури України та органів місцевого самоуправління: «Єдність різноманіття – запорука стійкого економічного розвитку. Закарпаття як унікальний приклад» та «Етноконфесійна ситуація в Україні та її особливості в Південно-Західному регіоні». На першому круглому столі з презентаційною доповіддю «Державна політика України у етнонаціональній сфері: сучасні пріоритети, внутрішні та зовнішні виклики» виступив доктор політичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, заступник голови Експертної ради Міністерства культури України з питань етнополітики Олег Калакура.

Виступає Олег Калакура

Учасники Форуму

Учасники зібрання обговорили етнополітичні та етнорелігійні проблеми, які актуальні для України загалом і для Закарпаття зокрема. Це питання міграції, тимчасово переміщених осіб, тимчасової міграції (заробітчанства), кадрового голоду, якості освіти мовами національних меншин та змісту освітніх реформ, становище ромської, угорської, словацької, німецької етнічних меншин Закарпатської області, становлення Православної Церкви України, шляхи залучення додаткових коштів для розвитку інфраструктури регіону. Для Закарпаття вагомим завданням залишається розвиток туризму, транскордонної співпраці, налагодження діалогу між етнічними громадами та органами законодавчої та виконавчої влади, місцевого самоврядування щодо збереження культурної спадщини та культурних традицій. Виступаючі наголосили на потребі зберегти у переписних листах Всеукраїнського перепису населення можливість задекларувати етнічне походження (національність), етнічну самоідентифікацію.

Учасники Форуму відвідали Закарпатський обласний художній музей імені Й. Бокшая, Центр культур та громадські організації національних меншин, парафію Святого Георгія Римо-Католицької Церкви та монаше згромадження Ісуса при Мукачівській дієцезії РКЦ, які опікуються майже трьома десятками сиріт та дітей із проблемних сімей. 12 грудня в Обласному українському академічному музично-драматичному театрі імені братів Шерегіїв відбувся концерт, де своє мистецтво представили більше двох десятків аматорських та професійних колективів, які репрезентували культурні традиції етнічних спільнот. Свято вітальним словом відкрили директор Департаменту у справах релігії та національностей Міністерства культури України Андрій Юраш та заступник голови Закарпатського ОДАОльга Травіна.

Андрій Юраш і Ольга Травіна відкривають Всеукраїнський фестиваль національних культур

21-22 листопада 2019 року в Тель-Авівському університеті за підтримки Goldstein-Goren Diaspora Research Center відбулася міжнародна наукова конференція «Збереження пам’яті про Голокосту на пострадянському просторі (Preserving the Memory of the Holocaust in Post-Soviet Space). Конференція була присвячена сучасній політиці пам’яті про жертви Голокосту в країнах Східної Європи. Доповідачі представляли Польщу, Литву, Білорусь, Україну, Молдову, також були вчені з Франції, Німеччини, Ізраїлю, що студіюють історію країн Центральної та Східної Європи. На конференції з доповіддю «Культура пам’яті про жертви Голокосту в сучасній Україні: тенденції і перспективи» виступив провідний науковий співробітник Інституту А.Ю. Подольський.

Доповідає Анатолій Подольський

Учасники конференції

10 грудня провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень Микола Рябчук прочитав лекцію у Реґенсбурзькому університеті на тему “Тридцять років посткомунізму: що вдалось і чого не вдалось осягнути східноєвртопейським революціям 1989-1991 років”. У своєму виступі доповідач виокремив три дуже різні групи посткомуністичних держав. Одна з них – держави Центрально-Східної Європи та Балтії – успішно завершила перехід від авторитарного до демократичного устрою, друга група – насамперед у Середній Азії – зберегла авторитарні структури і практики майже без змін, і нарешті третя, найбільша і найскладніша – в європейській частині колишнього СРСР та на Балканах – здійснила лише часткові, половинчаті реформи й опинилась у сірій зоні між авторитаризмом та демократією. Успіх посткомуністичної трансформації, на думку доповідача, практично скрізь залежав від здатності громадянського сусільства усунути від влади старі еліти і кардинально змінити успадковану політичну й економічну систему. Траєкторії розвитку балканських держав та європейських республік колишнього СРСР розбіглися головним чином лише тому, що одні отримали перспективу членства в ЄС і належну інституційну опіку, тимчасом як другі залишилися у сфері впливу дедалі авторитарнішої й агресивнішої Росії. Попри все, Україна наполегливо намагається допровадити до кінця незавершену у 1989-1991 роках антиавторитарну й антиколоніальну революцію, беручи приклад з успішніших посткомуністичних держав Центрально-Східної Європи і Балтії.

22 листопада 2019 року в університеті Сорбонни (Париж, Франція) відбулася академічна конференція приурочена 70-річчю Міжнародної асоціації політичної науки. З установчою лекцією про стан справ людини у світі виступила Верховний комісар ООН з прав людини Мішель Башелет. (більше…)

ОГОЛОШЕННЯ

ПРО ВИБОРИ ДИРЕКТОРА

ІНСТИТУТУ ПОЛІТИЧНИХ І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІМ. І.Ф. КУРАСА  НАН УКРАЇНИ

ВИБОРЧА КОМІСІЯ З ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ

ДИРЕКТОРА ІНСТИТУТУ ПОЛІТИЧНИХ І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІМ. І.Ф. КУРАСА НАН України повідомляє:

ВИБОРИ

ДИРЕКТОРА ІНСТИТУТУ ПОЛІТИЧНИХ І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІМ. І.Ф. КУРАСА НАН УКРАЇНИ

ВІДБУДУТЬСЯ

10 грудня 2019 р. з 9:00 до 15:00

в актовому залі

 ІНСТИТУТУ ПОЛІТИЧНИХ І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІМ. І.Ф. КУРАСА НАН України

(м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 8,)

Брати участь у виборах має право кожний штатний науковий працівник Інституту.

Видача бюлетеня для голосування буде здійснюватися за умови пред’явлення виборцем документа,

що посвідчує особу.

21 листопада провідний науковий співробітник відділу етнополітології Микола Рябчук узяв участь у подіумній дискусії “Регіоналізм в Україні та конфлікт на Донбасі” в університеті міста Санкт-Ґален, Швейцарія. Полемізуючи з колегами з приводу поширеної метафори “двох Україн”, д-р Рябчук підкреслив, що її в жодному разі не слід розуміти буквально, як певну географічну чи геополітичну реальність. Радше – йдеться про два різні національні проекти і, відповідно, два типи української ідентичності, на яких ті проекти ґрунтуються.  Жоден із них, однак, не є суто “східним” чи суто “західним”, хоча кожен має різну підтримку, залежно від регіону. Ця залежність – корелятивного, а не каузального типу; вона ймовірнісна, а не детерміністична. Саме “м’який”, неконфронтаційний характер міжрегіональних відмінностей робить Україну відносно стабільною й відкриває добрі можливості для національної інтеграції на основі спільної громадянської ідентичності.

21 листопада 2019 р. у стінах Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Етнополітика в Україні: дискурс і реалії», співорганізаторами якої виступили Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України та Міністерство культури, молоді та спорту України. (більше…)

У стінах Інституту історії України НАН України 19 листопада відбувся «круглий стіл» присвячений 100-річчю від дня народження видатного українського історика Івана Лисяка-Рудницького. Захід відзначився своїм міждисциплінарним характером: участь у ньому брали історики, філософи, політологи та фізики. Поважним представництвом в особі директора Олега Рафальського, заступника директора Олександра Майбороди і головного наукового співробітника Юрія Шаповала відзначився під час наукового зібрання й наш Інститут.

З вітальним словом до присутніх виступили директор Інституту історії України НАН України академік НАН України Валерій Смолій та директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України  член-кореспондент НАН України Олег Рафальський.

Зліва направо: Є. Бистрицький, О. Майборода, О. Рафальський, В. Смолій 

Присутні мали змогу почути наукові доповіді:

«Поняття національної ідентичності у світлі вчення І. Лисяка-Рудницького» (доктор філософських наук , професор, завідувач відділу Інституту філософії НАН України Є. Бистрицький);

Доповідає Євген Бистрицький

«Іван Лисяк-Рудницький: історик між потребами дня і вічності» (доктор фізико-математичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України М. Стріха);

Максим Стріха

«Ставлення І. Лисяка-Рудницького до радянської системи у парадигмі теорії конвергенції» (член-кореспондент НАН України, професор, заступник директора з наукової роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України О. Майборода)

Олександр Майборода

«І. Лисяк-Рудницький про узагальнені риси просопографічного портрету українських радянських істориків» (член-кореспондент НАПН України, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу Інституту історії України НАН України О. Удод);

Олександр Удод

«Іван Лисяк-Рудницький  про феномен радянської України» (доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України Ю. Шаповал);

Юрій Шаповал (у центрі)

«Постать М. Драгоманова у науковій спадщині І. Лисяка-Рудницького» (доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України О. Ясь)

 «Постать В. Липинського у науковій творчості І. Лисяка-Рудницького» (доктор історичних наук, завідувач відділу Інституту української археографії і джерелознавства ім.  М.С. Грушевського НАН України І. Гирич);

Олексій Ясь (ліворуч) та Ігор Гирич (у центрі)

«Оцінка І. Лисяком-Рудницьким політичної діяльності В. Винниченка у добу українських визвольних змагань» (доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України С. Кульчицький).

Станіслав Кульчицький

Після конференції відбувся допрем’єрний показ документального фільму «Іван Лисяк-Рудницький: історія інтелектуала». Зі словом виступив режисер, співавтор сценарію І. Шатохіна та співавтор і ведучий Ю. Шаповал.

Учасники «круглого столу»

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України

з 18 листопада 2019 року

оголошує конкурс на заміщення  посади

• наукового співробітника ( кандидат наук) відділу теоретичних та прикладних  проблем політології

Тривалість конкурсу – місяць з дня оголошення.

Житлоплощею Інститут не забезпечує.

Документи надсилати на адресу:

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України

відділ кадрів

вул. Генерала Алмазова, 8

м. Київ

01011

довідки за телефоном 285-70-49

6 листопада провідний науковий співробітник відділу етнополітології Микола Рябчук узяв участь у подіумній дискусії, присвяченій українсько-швейцарським взаєминам. Зустріч організував Бернський університет спільно з федеральним міністерством закордонних справ Швейцарії, за участю швейцарських науковців і дипломатів. Д-р Рябчук представив суспільно-політичну ситуацію в Україні по п’яти роках неоголошеної війни й окреслив українські очікування від міжнародної спільноти стосовно можливої допомоги у розв’язанні конфлікту. На думку дослідника, жоден переговорний процес не може бути успішним, доки Росія відмовляється визнати себе стороною конфлікту і підштовхує Україну до переговорів зі своїми маріонетками, які насправді нічого не вирішують і ні за що не відповідають. Без усунення цієї двозначності, найбільше, чого може добитися Україна, це ефективного перемир’я, тобто припинення бойових дій і фактичного заморожування конфлікту. Саме тому для просування переговорного процесу вперед потрібне посилення міжнародного тиску на країну-агресора.

30 жовтня 2019 р. відбулася Міжнародна наукова конференція “Національна політика комуністичного режиму СРСР в Україні у роки Другої світової війни”, співорганізаторами якої виступили Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Всеукраїнське товариство “Просвіта” імені Тараса Шевченка та Національний музей історії України у Другій світовій війні. Учасники конференції висловили думку про необхідність застосування синтетичник і специфічних методик наукового пошуку у рамках міждисциплінарного підходу до аналізу військових, політичних, етнічних, конфесійних та інших сюжетних ліній з історії війни, а також про утвердження і розвиток усної історії Другої світової війни. Наголошувалося на важливості формування оцінок характеру протистояння не з точки зору поділу учасників бойових дій на переможців та переможених, а виходячи із переконання, що війна була трагедією всього людства, яка не повинна повторитися.

Із доповідями на конференції виступили працівники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф.Кураса НАН України: провідний науковий співробітник, доктор політичних наук, професор О.Я.Калакура (“Людський вимір та суспільна оцінка польсько-українського обміну населенням як етнополітичної практики сталінізму”), провідний науковий співробітник, доктор історичних наук, професор Ю.О.Ніколаєць (“Друга світова війна: трансформація політики пам’яті”) та провідний науковий співробітник, кандидат історичних наук, керівник Українського центру вивчення історії Голокосту А.Ю.Подольський (“Місце пам’яті про Голокост в сьогоднішній Україні. Важкий спадок та актуальні тенденції”).

Доповідає Юрій Ніколаєць

У центрі Анатолій Подольський

Виступає Олег Калакура

Учасники конференції

29-30 жовтня 2019 р. відбувся Другий Черкаський історіографічний симпозіум «Історіографія як інтелектуальний простір міжнародного діалогу: випадок Центрально-Східної Європи». Серед співорганізаторів заходу були Інститут історії України НАН України, Університет імені Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща), Дрогобицький державний педагогічний університет тощо. Участь у симпозіумі взяли відомі польські дослідники, а саме завідувач кафедри методології історії та історії історіографії Університету ім. Адама Міцкевича у Познані професор Войцех Вжозек та його учень і послідовник, професор кафедри методології історії та історії історіографії того ж університету Віктор Вернер, а також їх колеги з України Ірина Колесник, Ігор Гирич, Віталій Тельвак тощо. Із доповіддю «Історична політика в Україні 2014-2019 рр.» на симпозіумі виступив провідний науковий співробітник відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф.Кураса НАН України доктор історичних наук, професор Юрій Ніколаєць.

Доповідає Юрій Ніколаєць

Учасники симпозіуму

15 жовтня провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень Микола Рябчук прочитав лекцію у Женевському університеті на тему “Мінськ” і довкола: українсько-російський конфлікт та перспективи його розв’язання” – у рамках семінарійного циклу з конфліктології, організованого проф. Мішлін Кальмі-Рей, колишньою міністеркою закордонних справ та віце-президенткою і президенткою Швейцарської конфедерації у 2006-2011 роках. Доповідач представив українську позицію щодо так званої “української кризи”, яка є фактично неоголошеною українсько-російською війною, і наголосив три ключових моменти: (1) українсько-російський конфлікт розв’язати неможливо, оскільки в його основі – засадниче невизнання кремлівським режимом (і більшістю росіян) України як окремої нації; (2) Мінські протоколи (“угоди”) неможливо втілити, оскільки Україна й Росія інтерпретують їх абсолютно по-різному, і в основі незгоди – питання українського суверенітету, який не може бути ані “частковим”, ані “обмеженим” (як того хоче Росія), а отже й компромісу за такого підходу досягти неможливо: суверенітет або є, або його нема; і (3) в Україні немає ані “партії миру”, ані “партії війни”, а є партія капітуляції і партія опору. Після доповіді д-р Рябчук відповів на низку запитань і висловив побажання посилення міжнародного тиску на російський режим з метою припинення агресії та дееаскалації конфлікту.

На підставі Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 р. № 848-VІІІ, постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання обрання та призначення керівника державної наукової установи» від 14.12.2016 р. №998 Президією НАН України  оголошено вибори директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України (Постанова №231 від 25.09.2019 р.)

На виконання цієї Постанови директор Інституту підписав Наказ №47 від 1 жовтня 2019 р. про організацію виборів директора Інституту, у якому розпорядився розробити «Положення про організаційний комітет з виборів директора Інституту» та «Положення про виборчу комісію з виборів директора Інституту», затвердив кількісний і персональний склад організаційного комітету та виборчої комісії, на які поклав відповідальність за проведення виборів.

Вченою радою Інституту (протокол №7 від 24 жовтня 2019 р.) затверджено «Положення про організаційний комітет з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України» та «Положення про виборчу комісію з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України».

24 жовтня відбулися перші засідання організаційного комітету і виборчої комісії, під час яких було обрано керівний склад цих органів (Протокол №1 засідання  організаційний комітет з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України від 24 .10.2019;  Протокол №1 засідання   виборчої комісії з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України від 24.10.2019).

25 листопада 2019 р. сплив термін подачі заяв для участі у конкурсі на заміщення посади директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України

28 листопада 2019 р. Відділення історії, філософії та права НАН України надіслало повідомлення на адресу організаційного комітету і виборчої комісії з виборів директора ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, у якому зазначається, що для участі у конкурсі було висунуто кандидатуру Рафальського Олега Олексійовича, інших кандидатур висунуто не було.  Кандидатура члена-кореспондента НАН України О.О. Рафальського відповідає вимогам до керівника, встановленим частиною третьою статті 9 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і може брати участь у зазначеному конкурсі. О.О. Рафальський дав письмову згоду балотуватися на виборах.

29 листопада відбулося засідання Організаційного комітету з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН, під час якого було прийнято рішення про проведення виборів 10 грудня 2019 р. та затверджено список виборців.

З протоколом №2 засідання Організаційного комітету можна ознайомитися тут.

Відповідно до вимог Закону 29 листопада 2019 р. кандидатом  подано для публічного обговорення  програму своєї майбутньої діяльності.

Програма кандидата на посаду керівника наукової установи – директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України члена-кореспондента НАН України Олега Олексійовича Рафальського

2 грудня відбулося засідання виборчої комісії з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України, під час якого було погоджено переданий організаційним комітетом список виборців, затверджено форму «Реєстра виданих бюлетенів таємного голосування з обрання директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України» та прийнято рішення про оприлюднення оголошення про дату, час і місце проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України (дошка оголошень, офіційний веб-сайт Інституту). (Протокол № 2 засідання виборчої комісії з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України від 02 грудня 2019 р.)

9  грудня  2019  р.  відбулося  засідання  Організаційного  комітету з проведення  виборів  директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Під   час  засідання  були  розглянуті  питання  стану  готовності  до проведень   виборів,   акредитації   та   порядку  роботи  громадських спостерігачів. Протокол №3 засідання комітету з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України від 09 грудня 2019 року.

Цього  ж  дня  відбулося  засідання  Виборчої   комісії, під час якого розглядалися  питання  про  виготовлення  та  зберігання бюлетенів для голосування. Протокол  №3   засідання   виборчої  комісії  з  проведення  виборів директора.

Перед початком голосування 10 грудня 2019 р. Виборча комісія здійснила моніторинг готовності приміщення до процесу виборів, визнавши її задовільною (Протокол №4 засідання виборчої комісії з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України).

Цього ж дня відбулися вибори директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, за результатами яких директором Інституту обрано Рафальського Олега Олексійовича, що засвідчує Протокол №5 засідання виборчої комісії з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Конференція відбулася 3 – 4 жовтня 2019 р. у Запоріжжі на базі  Національного університету «Запорізька політехніка». Її ініціаторами й організаторами стали Міністерство освіти і науки України, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, Департамент культури, туризму, національностей Запорізької облдержадміністрації, Національний університет «Запорізька політехніка», Запорізький обласний краєзнавчий музей. Традиційно учасниками конференції були також представники національно-культурних товариств Запорізької області. (більше…)

В останні дні вересня в Україні відбувається вшануванню пам’яті жертв Бабиного Яру. Природно, не можуть бути осторонь цих подій співробітники центру єврейської історії і культури нашого Інституту. Зокрема, провідний науковий співробітник, кандидат історичних наук Анатолій Подольський дав декілька інтерв’ю українським ЗМІ, в яких розповів про меморіальний простір Бабиного Яру, сучасні виклики, пов’язані зі створенням Музею історії Бабиного Яру, загалом з питаннями меморіалізації цих теренів, де за часів німецької окупації Києва в 1941-1943 роках було вбито близька 100 тисяч людей. Першими і найбільшими жертвами нацистів в Бабиному Яру стали євреї. Також в цьому місці були замордовані роми, військовополонені, представники радянського і українського націоналістичного підпілля, душевнохворі, багато киян, взятих у заручники і страчених окупантами.

З повними версіями виступів можна ознайомитися тут.

Телеканал “Рада”

Суспільне

ІПіЕНД спільно з Міністерством культури, молоді та спорту 21 листопада 2019 року проводить Всеукраїнську наукову конференцію «Етнополітика в Україні: реалії та дискурс». Звертаємо увагу на зміну дати проведення конференції з 14 на 21 листопада (більше…)

19 – 22 вересня у Яремче відбулася дванадцята українсько-польська зустріч. Це один з найбільш регулярних українсько-польських наукових форумів. Організаторами зустрічі є Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, редакція газети «Кур’єр Галіційський», фонд «Свобода і демократія», Студіум Східної Європи Варшавського університету та Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса. В цьому році українські та польські науковці аналізували нові виклики, що постали перед українсько-польськими відносинами, зробили прогноз перспектив подальшої співпраці.  Експертне обговорення електоральних змін в Україні та Польщі, шляхів  реального економічного партнерства, зовнішньополітичних та безпекових питань мало гострий та водночас конструктивний характер.

Інститут політичних  і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса на зустрічі репрезентували: директор Інституту, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН  України Олег Рафальський, завідувач відділу  етнополітології, доктор політичних наук, професор Віктор Войналович, завідувач відділу національних меншин, доктор політичних наук, професор Віктор  Котигоренко, головний науковий співробітник, доктор політичних наук Сергій Римаренко, провідний науковий співробітник, доктор політичних наук, професор Олег Калакура, старший науковий співробітник, кандидат філософських наук, Наталія Кочан.

Відкриваючи форум, Олег Рафальський наголосив на нових можливостях, що відкриваються в українсько-польських відносинах в результаті оновлення влади в Україні, відзначив прагнення України перезавантажити ці відносини. На його думку, тільки спільними зусиллями, кроками назустріч один одному Україна та Польща зможуть перегорнути важкі сторінки історичного минулого та зосередитися на розвитку співпраці в усіх галузях потенційної взаємодії. Відтак українсько-польський діалог може вийти на якісно новий рівень.

Олег Рафальський відкриває науковий форум

Олег Калакура виступає на секції І «Політичний та безпековий виміри електоральних змін в Україні та Польщі. Боротьба за ідентичність: між традицією і новаторством»

Віктор Котигоренко виступає на секції ІV «Польща і Україна перед новими міжнародними викликами»

Уже традиційно на яремчанських зустрічах науковці презентують  останні наукові праці, які були видані напередодні.  Віктор Войналович та Наталія Кочан розповіли про свою монографію «Релігійний чинник етнополітичних процесів у Галичині: повоєнна радянська доба і сучасність», в якій досліджено особливості взаємодії релігії та політики, релігійного, етнополітичного та етнонаціонального чинників у Галичині в період  від радянських повоєнних років до сучасності.

Віктор Войналович та Наталія Кочан презентують монографію «Релігійний чинник етнополітичних процесів у Галичині: повоєнна радянська доба і сучасність»

Частина учасників заходу побувала на будівельному майданчику Міжнародного центру зустрічей молоді України і Польщі у Микуличині. За задумом Прикарпатського та Варшавського університетів, його діяльність спрямовуватиметься на розвиток партнерських відносин і співпраці студентів, представників позашкільної освіти та волонтерського руху української, польської, а також молоді інших країн Європейського Союзу.

Олег Рафальський, Ігор Цепенда, Ян Малицький на будівництві МЦЗ

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України

з 10 вересня 2019 року

оголошує конкурс на заміщення  посади

• провідного  наукового співробітника (доктор,  кандидат  наук)  відділу теоретичних та прикладних  проблем політології;
• старшого наукового співробітника ( кандидат наук) відділу теоретичних та прикладних  проблем політології

Тривалість конкурсу – місяць з дня оголошення.

Житлоплощею Інститут не забезпечує.

Документи надсилати на адресу:

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України

відділ кадрів

вул. Генерала Алмазова, 8

м. Київ

01011

довідки за телефоном 285-70-49

З сумом сповіщаємо про несподівану передчасну смерть нашого колеги і друга Горєлова Миколи Євгеновича. (більше…)